БЕНЧМАРКІНГ В УПРАВЛІННІ ЯКІСТЮ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
Львівський національний університет імені Івана Франка
Біляковська Ольга
В умовах сьогодення системне управління якістю освіти постає головним чинником забезпечення конкурентоздатності сучасних університетів. Одним із альтернативних методів стратегічного менеджменту, що спрямований на поліпшення якості освіти в сучасних закладах вищої освіти є бенчмаркінг.
Бенчмаркінг науковцями трактується як: інструмент, що дає змогу організаціям ідентифікувати процеси, які потребують змін, для досягнення специфічних стратегічних цілей [4]; процес, що ґрунтується на порівнянні фактичних даних організації з даними інших організацій для покращення своєї діяльності [1, с. 51]; систематична діяльність закладів вищої освіти, яка спрямована на пошук, оцінку та навчання на кращих прикладах, незалежно від форми власності, спеціалізації і географічного положення освітніх закладів [3, с. 78]; методика управління, спрямована на поліпшення якості та досягнення певних переваг в умовах конкуренції [2, с. 5].
Бенчмаркінг розглядаємо як управлінську технологію, що дозволяє впроваджувати кращі освітні практики й адаптувати передовий управлінський досвід в освітній процес закладу вищої освіти. Фактично бенчмаркінг – це процес пізнання та відкриття, який спрямований на колективну творчість у досягненні та поліпшенні якості університетської освіти.
Зауважимо, що бенчмаркінг охоплює два процеси – оцінювання та порівняння. За основу береться найкращий освітній продукт, маркетинговий процес, освітня практика чи прогресивний досвід, який притаманний організації, що здійснює діяльність у схожій сфері. З огляду на це, бенчмаркінг поєднує в єдину систему три компоненти: стратегічний розвиток, галузевий аналіз та аналіз діяльності університетів-лідерів на ринку освітніх послуг. У системі управління якістю в університеті бенчмаркінг можна використовувати не тільки для вдосконалення освітніх процесів, але й як інструмент стратегічного планування та прогнозування, оскільки він уможливлює вивчення й аналіз середовища, тенденцій, спрямований на пошук та окреслення цілей, орієнтирів.
Засадничими принципами бенчмаркінгу є: 1) провідна роль керівництва університету, що полягає у готовності до змін, створення простору колективної творчості, забезпеченні необхідними ресурсами при проведенні бенчмаркінгу; 2) залучення працівників – спрямовано на творення нової корпоративної культури, залучення усіх зацікавлених сторін до процесів забезпечення якості освіти, розвиток професіоналізму та постійне підвищення кваліфікації персоналу; 3) системний підхід до управління передбачає розуміння діяльності університету як системи взаємопов’язаних процесів, орієнтацію на системні покращення, які безпосередньо пов’язані зі стратегічними цілями; 4) процесно орієнтований підхід передбачає досвід управління в університеті, що базується на вимірюваннях та аналізі реальних освітніх процесів; 5) прийняття рішень на підставі фактів і даних, що передбачає в закладі вищої освіти наявність системи збору й аналізу інформації про освітню діяльність, взаємодію зі стейкхолдерами, університетами-партнерами, широкі міжнародні зв’язки тощо; 6) орієнтація на споживача – спрямовано на задоволення запитів та очікувань студентів щодо одержання якісних освітніх послуг; 7) постійне поліпшення діяльності університету – стає стратегічним завданням та невід’ємною частиною стратегії розвитку закладу вищої освіти.
Отже, конкуренція на ринку вищої освіти вимагає від закладів вищої освіти постійного вдосконалення управлінських процесів, впровадження інновацій в освітню діяльність, поліпшення якості освітніх послуг, вивчення та впровадження кращих освітніх практик на основі бенчмаркінгу.
CПИСОК ДЖЕРЕЛ
- Василькова М. Міжнародний бенчмаркінг у вищій освіті. Університетська освіта. 2017. № 4. С. 50–54.
- Злобина Н. В., Висков М. М. Современные инструменты развития системы менеджмента качества организации: монография. Тамбов : ФГБОУ ВПО «ТГТУ», 2011. 100 с.
- Чекаловська Г. З. Бенчмаркінг як метод підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 35. С. 76–79.
- Hacker М. Е., Kleiner В. М. 12 Steps to Better Benchmarking. Industrial Management. 2000. Vol. 42(2). P. 20–23.