КОНСТРУКТИВНІСТЬ ІДЕЙ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ВИХОВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО БАТЬКІВСТВА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Вітова В.В.

(магістранткаVI курсу педагогічного факультету)

Ізмаїльський державний гуманітарний університет,м.Ізмаїл

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор Кічук Н.В.

За сучасних умов кризи сім’ї як інституту соціалізації особистості (Т.Жарцова, Т.Кравченко,С.Харченко та ін.) особливого значення набуває ставлення студентської молоді до відповідального батьківства. В усі епохи життєдіяльності людини батьківство було базовою життєвою місією, важливим станом та значною соціально-психологічною її функцією. І це зрозуміло: характер батьківства відображається на якості нащадків, стає гарантом особистого щастя людини та основою майбутнього суспільства. Відтак саме тому батьківство кожної людини має бути усвідомленим.

Варто відзначити, що наші дослідження засвідчили про таке: для студентської молоді характерні певні уявлення в розумінні співвідношення між коханням і шлюбом, нереалістичність у сприйнятті себе та інших, споживацькі тенденції стосовно майбутньої сім’ї та супутника життя.Водночас,як засвідчили фундаментальні дослідження(В.Лисовський,Т.Осіпова,М.Фіцула), студентський вік є сенситивний у формуванні майбутньої батьківської позиції, батьківських очікувань, батьківської відповідальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане розв’язання вищеокресленоїпроблеми, свідчить, що вивчення стану готовності студентської молоді до подружнього життя набуває значного поширення самеу соціологічній науці. Так,дослідженню проблем формування моральних стосунків молоді, її підготовку до сімейного життя висвітлено у працях вітчизняних і зарубіжних фундаторів освіти: І.Беха,Г.Ващенка, А.Макаренка, В.Сухомлинського, та ін. Зокрема,А. С. Макаренко вважав, що «виховання дітей – найголовніша галузь нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни й громадяни світу. Наші діти – це майбутні батьки й матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, наші сльози, наша провина перед іншими людьми, перед всією країною» [1,124].

Насамперед з’ясуємо змістове наповнення поняття «батьківство». За Р. Овчаровою, батьківство - це соціально-психологічний феномен, що являє собою сукупність знань, уявлень та переконань стосовно себе у батьківській ролі, які реалізуються у всіх проявах поведінкової складової батьківства [2,52]. Спираючись на наопрацювання науковців у цьому плані ми все ж поділяємо думку про те, що усвідомлене батьківство студентської молоді повинно проявлятись не тільки в бажанні мати дітей, ще й в осмисленні, у позитивному відношенні до тих нових обов’язків, до того нового життя, у яке вступають жінка та чоловік, що вирішили стати батьками. У зв’язку із вищезазначеним, важко переоцінити ідеї Василя Сухомлинського щодо виховання  усвідомленого батьківства саму у  студентської молоді.

Зауважимо на тому, що у 60-х роках ХХ ст. В. Сухомлинський найповніше розглянув питання усвідомленого батьківства, зокрема у своїй «Батьківській педагогіці», де наголошував на необхідності вдосконалення батьківської особистості, її виховного потенціалу. До тогоже, великий педагог-практик постійно цікавився проблемами сімейного виховання, умовами і особливостями виховання дітей у різних сім'ях, вивчав позитивний досвід, підмічав найістотніші і найбільш типові вади та недоліки сімейного виховання, шукав причини цих недоліків як науковець, він проводив системну виховну і освітню роботу з батьками, дорослими, навчав їх мистецтва сімейного і громадського виховання, гостро критикував неуцтво, примітивізм.

В.О. Сухомлинський вважав ,що виховання усвідомленого батьківства у студентській молоді починається перш за все з самовиховання. А самовиховання розпочинається з пізнаний самого себе і здатності бачити свої достоїнства, недоліки і пади, реально оцінювати свої можливості і поведінку. Педагог наголошує на тому , що шлюб розпочинається з готовності до великої і відповідальної соціальної ролі – виховання дітей успіх якої залежить передусім від духовного багатства, вірності коханню, взаємної поваги і спілкування, педагогічних знань і умінь. «Своїх вихованців - юнаків і дівчат ми вчимо, моральне право на кохання має той, хто вміє відповідати за майбутнє - за своїх дітей» [3,391].

Врахувавши фундаментальний доробок В.Сухомлинського у розв’язані тогочасних проблем формування майбутніх батьків ціннісного ставлення до сім’ї як первинного інституту соціалізації дитини, ми виокремим ті ідеї, творча реалізація яких у розв’язанні кризових явищу сімейному вихованні сучасної дитини набуває особливої гостроти.

Навіть акцентуація таких ідей сприятиме спрямуваннюстудентоцетрованого педагогічного впливу задля виховання усвідомленого батьківства студентської молоді.

По-перше ,треба бути морально підготовленими до народження і виховання дітей.  Слід відзначити, що останнім часом стало досить помітним таке явище - невідповідність між фізіологічною готовністю до народження дітей і морально-психологічною зрілістю молодих батьків та усвідомленням їх батьківської місії і ролі, виключної відповідальності перед суспільством за успішне виховання своїх дітей. В цьому відношенні конструктивною є думка В.Сухомлинського, що важливим є проведення серед молоді наполегливої і систематичної просвітницької роботи, адже ж «велике горе приходить тоді, коли такі дорослі діти приводять на світ дітей - біда і суспільству, і дітям. До того ж частина з таких батьків не обізнана з елементарними правилами виховання дітей у сім'ї. Сімейні конфлікти призводять до розлучення молодих пар і як результат –феномен «важкі діти», трагедія для дітей і батьків.

По друге,актуалізується шлях,який пропонував В.Сухомлинський - потрібно запроваджувати школу мудрості для майбутніх батьків, для того щоб готувати студентську молодь до відповідальної громадянської місії.Важливо пояснити студентської молоді, що шлюбні відносини та майбутнє батьківство не гра, що до цього треба підходити з повагою та розсудом. Усвідомлене батьківство, це насамперед прийняття себе батьком і мати, поняття того,що вашого виховання залежить життя вашою дитини і подальшого суспільства. Як стверджує великий педагог-класик діти в сім'ї - це не тільки слухняні виконавці волі батьків і старших, вони рівноправні члени сім'ї, активні учасники всіх сімейних справ. Вони можуть чинити взаємний позитивний вплив на сім'ю, поведінку батьків і старших, їх ставлення до своїх сімейних і громадських обов'язків. Вони не повинні відчувати своєї нерівності, неповної цінності, приниженої гідності[3,392].

Отже, навіть окреслені вище ідеї педагога-класика  потребують творчого втілення у практико-виховної роботи зі студентством. Цінною є думка В.Сухомлинського про те,що усвідомлене батьківство – це перш за все процес великого виховання самого себе, усвідомлене прийняття ролі батька і матері у суспільстві та здатності виховувати  дитину, адже саме в сім’ї дитина успадковує найважливіші цінності, які стають її життєвим надбанням. З реалізацією зазначеного положення В.О. Сухомлинського ми й пов’язуємо перспективи своїх подальших досліджень.

Бібліографія

1. Дзюбко Л.В. Усвідомлене та відповідальне батьківство як умова повноцінного родинного виховання (за спадщиною А.С. Макаренка) / Л.В.Дзюбко // Матеріали науково-практичної конференції «Тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні» // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - с.124
2. Методичні матеріали з питань формування усвідомленого батьківства / За заг. ред. Г. М. Лактіонової. - К.: Держсоцслужба, Християнський дитячий фонд, 2006.- 96 с.52
3. Сухомлинський В.О. Вибр. Тв.׃ У 5 т. – Т.2. – К. Рад.шк., 1976. – с.391 – 392