РОЗВИТОК ІДЕЙ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Анастасія Вустян

(магістрант 5 курс філологічний факультет)

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова м. Одеса

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Неля Кузнєцова

У зв’язку з широким доступом дітей до інформаційних мереж Інтернету, величезна кількість літератури, відео, фільмів, серіалів, музики кожен день турбує уяву дитини, та їй дуже важко розрізнити прекрасне від потворного. Гаджети, потрапляючи до рук дитини з несформованим естетичним смаком, надають доступ до величезної кількості джерел, більшість з яких є скоріш шкідливими, ніж корисними. Тому в сучасному інформаційному суспільстві важливо виховувати в дитині відчуття прекрасного.«Найважливіше завдання естетичного виховання – навчити дитину бачити в красі навколишнього середовища духовне благородство, доброту, сердечність і на основі цього стверджувати прекрасне в самому собі»[2].

Проблема естетичного виховання репрезентована у працях таких українських педагогів та діячів освіти як Е. Водовозова, С.Русова,
К.Ушинський. Психологією естетичного виховання займалися Л. Виготський,
Б. Ананьєв. Питання методики і теорії розглядали А. Щербо, Л. Коваль,
В. Передерій. Вчені Я.Пономарьов, В.Романець, В.Цапок, Ю. Петров досліджували значення творчості в естетичному вихованні школярів.

Одним із найвідомішихтеоретиків і практиків естетичного виховання вважається В. О. Сухомлинський. За його словами «Мета естетичного виховання – широке ознайомлення дитини з досягненнями світової культури, з культурними цінностями людства»[2].І хто як не вчитель-гуманітарій може і має виховувати естетичні відчуття та розуміння краси. Видатний педагог писав про естетичне сто років назад, але його праці і статті залишаються актуальними і сьогодні. Тому мета нашої статті – показати який розвиток в наш час можуть мати ідеї В. О. Сухомлинського на уроках іноземної мови.

«Найдоступніше і в той же час наймогутніше мистецтво – це художня література. Пізнання краси слова є першим і найважливішим кроком у світ прекрасного»[2].Вчителі лінгвісти часто забувають, що одна із цілей читання –це насолода: проникнення в нереальний світ фантастики, пошук нових фактів історії або життя реальних людей[5, 24]. Тому часто читання на уроках іноземної мови перетворюється лише на переклад та переказ. Але Сухомлинський сприймає літературний твір як засіб розвитку та виховання естетичних почуттів у учнів: «Переживання відчуття насолоди прекрасним – перший поштовх до творчості. Це особливо помітно на літературних експериментах учнів. Чим глибше учень пережив красу, втілену в літературному творі, тим сильніше в нього потреба висловити у слові свою власну думку, відчуття»[2].Так читання творів в оригіналі не тільки пробуджує інтерес до мови, але й дозволяє учням відчути стиль автора. Тому окрім фонетичного читання, механічного перекладу та переказу, що не торкається душі дитини, доцільно застосовувати й інші методи роботи з текстом.

Перш за все треба активізувати пізнавальні інтереси учнів. «Пізнання дітьми краси неможливо без яскравого, емоціонального слова вчителя про красу» [2].І від того, як вчитель сам відчує самобутність та красу твору залежить і реакція учнів. Важливо підкреслити не тільки оригінальність героїв та сюжету, але й красу мови, доцільність ідіоматичних висловів тощо. І деякі натхненні читачі обов’язково захочуть написати щось своє, таке ж прекрасне. Адже «творчість починається там, де інтелектуальні та естетичні багатства, добуті раніше, стають засобом пізнання, втілення світу» [3, 600]. Це може бути власний художній твір, відгук на прочитане абопопулярний сьогодні жанр фанфік[4].

Продовженням роботи з літературним твором може бути перегляд драматичної постановки в театрі, що пробудить інші естетичні почуття учнів, або створення власного драма-класу. Це може бути художнє читання діалогів з твору, або постановка міні-вистав. Примірювання на себе ролей героїв допомагає учням відчути їх емоції, це виховує вміння співпереживати, розуміти інших. Крім того така діяльність розвиває комунікативні навички, ситуативно створюється реальна ситуація спілкування іноземною мовою. Більше того, деяким сором’язливим дітям драма-клас допоможе побороти страх виступати перед однокласниками або на сцені [6, 96]. У разі успішного використання драматичних постановок на уроці, вчитель може залучити учнів до підготовки вистави, на яку потім можна запросити бажаючих вчителів та учнів інших класів. Успішний виступ згуртує дітей, викликає гордість за свою роботу та  свій колектив і спричинить інтерес і бажання продовжувати творчу діяльність в майбутньому.

«Музика тісно пов’язана з ліричною поезією і є наступним етапом в духовному розвитку людини» [3, 587]. В. О. Сухомлинський чималу увагу приділяв впливу музики на естетичні переживання дитини: «Могутнім засобом естетичного виховання є музика. Музика – це мова відчуттів, переживань, тонких відтінків настрою. Вміння слухати та розуміти музику – один з елементарних ознак естетичної культури, без цього неможливо уявити повноцінного виховання» [2]. На уроках іноземної мови музика може звучати фоном під час творчої роботи, описаної вище (написання твору, художнє читання, драматичні постановки). Крім того важливу роль у вивченні мови відіграє прослуховування аудіо записів мовлення носіїв мови, аудіювання та сприйняття на слух. З цих видів роботи теж можна вилучити естетичну користь для виховання школярів. Учні вчитимуться розуміти мову й отримувати естетичну насолоду завдяки прослуховуванню пісень зарубіжних виконавців. Якщо вчитель підбере треки, які слухають і люблять школярі, і які нестимуть дидактичний смисл, учні з задоволенням виконуватимуть різні види роботи, пов’язані зі сприйманням тексту, його перекладу, обговоренням. Кульмінаційним етапом роботи з піснею буде хоровий спів учнів музичного твору, який вони щойно розібрали.

Осягнення краси кіномистецтва також може бути частиною уроку іноземної мови. Це може бути перегляд фрагментів стрічок про історію країни, мову якої вивчають школярі, про великих діячів та відомих персоналій цієї країни. «Естетична спрямованість інтелектуального виховання полягає в тому, щоб освітлюючи історичний досвідлюдства, стверджувати теперішнє і пробуджувати мрію про майбутнє. Важлива не тільки розумова, інтелектуальна, але й емоційна оцінка минулого»[2]. Крім того, вчитель може запропонувати до перегляду дискусійні фрагменти з подальшим обговоренням проблеми (навколишнього середовища, людської поведінки в певній ситуації, людських стосунків тощо). Якщо вчитель помічає, що дітей в класі хвилюють певні конкретні проблеми, можна підібрати відео-фрагмент зі схожою ситуацією. Тоді шляхом вирішення проблем героїв стрічки, вчитель допомагатиме дітям в їх нагальних життєвих питаннях. Крім описаних виховних переваг залучання творів кіномистецтва, перегляд відео фрагментів допомагає учнями сприймати на слух, знайомить їх з живою розмовною мовою.

«Вміння творити словом, втілювати в художній образ свої думки, відчуття, переживання необхідно не тільки письменнику, але й кожній культурній людині. Чим більше розвинене це уміння, тим вище естетична та загальна культура людини, тонкіше її відчуття, глибше переживання, яскравіше естетичне сприйняття нових художніх цінностей» [2].Тому проникнення дитини у глибину краси мистецтва можливе тільки через співтворчість. Художні твори, музика, кіномистецтво допомагають учням ширше пізнати світ. Описані в статті види роботи на уроках іноземної мови, сприятимуть естетичному розвитку дитини, залучать її до творчої співпраці з предметом мистецтва, вчителем, і своїм внутрішнім світом.Така робота зорієнтує дитину серед величезного потоку інформації та  покаже шлях до прекрасного.

Бібліографія

1. ГальсковаН. Д., ГезН. И. Теорияобученияиностранномуязыку: Лингводидактикаиметодика / Н. Д. Гальскова, Н. И. Гез – М.:Академия. – 2004. – 336 с.

2. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека (советы воспитателям) / В. А. Сухомлинский. –К.:Радянська школа, 1975. – 236 с.

Сухомлинский В.А.Об эстетическом воспитании [Электронный ресурс] / [сост. Г. Д. Глейзер] М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1997. – 224 с. – Режим доступа:http://aktinoya.ru/index.php?option=com_content&view= article&id=480:20 14-02-20-10-11-20&catid=38:2011-06-09-01-04-46&Itemid=69

3. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. Рождение гражданина  /
В. А. Сухомлинский. – Кишенев: Лумина, 1979. – 624 с.

4. J. M.Verba.  Boldly Writing: A Trekker Fan & Zine History, 1967-1987  / Verba J. M.  — Minnetonka MN: FTL Publications, 2003.–245 p.

5. ParthasarathyRamanuiam. Ready for reading / RamanuiamParthasarathy // English Teaching Professional. – NY: Macmillan, 2009. –№ 62 – p. 24-25.

6. Thornbury S. How to teach speaking / S. Thornbury. – London: Longman, 2000. – 158 p.