В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ШКОЛЯРІВ

Інна Васюта

(студентка 3 курсу факультету педагогіки та психології)

Кіровоградський державний

 педагогічний університет імені В. Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент Тетяна Прибора

Постановка проблеми. Нині постала досить важлива проблема – це здоров’я і фізичне виховання школярів. Освіта потребує якісно-нового підходу до потреб дитини – навчання свідомого ставлення молодого покоління до збереження та зміцнення здоров’я. Здоров’я підростаючого покоління, а саме молодших школярів є невід’ємною складовою частиною загальнолюдських цінностей будь-якої держави. Воно тісно пов’язане з рівнем розвитку держави та її місцем серед інших провідних країн світу.

Аналіз досліджень. Проблему зміцнення здоров’я школярів вивчало багато вітчизняних вчених, а саме: І. А. Зязюн, Н. А. Калініченко, С. Г Мельничук, О. Я. Савченко, О. В. Сухомлинська та інші.

Значний внесок у розвиток цієї проблеми зробив видатний український педагог, публіцист, письменник – В.О.Сухомлинський. Педагогічна система В.О. Сухомлинського розкриває максимум можливостей для формування збереження здоров’я школярів. Проблемі зміцнення здоров’я дітей він присвятив цілий ряд книг: «Сто порад учителеві», «Розмова з молодим директором школи», «Серце віддаю дітям» та інші.

Мета статті. Узагальнити погляди та ідеї В. О. Сухомлинського щодо зміцнення здоров’я та фізичного виховання молодших школярів.

Вивчаючи літературу, Василь Олександрович переконався в необхідності розуміння педагогом внутрішніх фізіологічних, психічних, вікових і статевих процесів, що відбуваються в організмі школярів. Він стверджував: «педагог не має права не знати, що робиться з дитиною, чому вона нездорова, так як стан здоров’я позначається на її розумовому і моральному розвитку” [3, 43].

Виклад основного матеріалу. В.О.Сухомлинський розглядав фізичне виховання та збереження здоров’я підростаючого покоління як невід’ємну складову частину всебічно гармонійного розвитку особистості. Вважаючи здоров’я визначальним фактором успішного навчання і розвитку дітей, він шукав шляхи його поліпшення. Збереження і зміцнення здоров’я дітей видатний педагог сприймав як найважливіший аспект практичної діяльності директора школи і кожного вчителя.

Велику увагу В.О. Сухомлинський приділяв природному джерелу оздоровлення дітей: ранкова гімнастика, душ, купання та ходіння босоніж, мандри до лісу, в поле. Важливо, щоб діти більшу частину доби будь-якої пори року були на свіжому повітрі, багато рухалися й не засиджувалися над підручниками одразу після шкільних занять.

Турбота про людське здоров’я, на думку В.О. Сухомлинського, а тим більше про здоров’я дитини, – це не просто комплекс санітарно-гігієнічних норм і правил, не перелік вимог до режиму харчування, праці, відпочинку, але й систематичне виконання фізичних вправ. Мета таких вправ – виховати почуття краси рухів, силу, гармонійність, спритність, витривалість.

Першоосновою всієї навчально-виховної роботи, предметом особливої уваги педагогічного колективу школи завжди повинно бути здоров'я учнів. Фізичне вдосконалення, оволодіння певними видами спортивної майстерності, на думку педагога, уявити поза зв'язком із вольовими зусиллями, свідомою і цілеспрямованою діяльністю самих учнів неможливе. Йдеться про самовиховання в процесі фізичного виховання.

Заслуговують на увагу поради В.О. Сухомлинського щодо питань самовиховання у фізичній культурі. Зокрема:

* Здоров'я – це повнота духовного життя, радість, ясний розум. Твоє здоров'я – у твоїх руках.

* Найважливіше джерело здоров'я – навколишня природа – повітря, сонце, вода, літня спека й зимова холоднеча, тінисті гаї й квітучі поля конюшини. Живи й трудися серед природи. Прокидайся рано, вставай до сходу сонця... Іди в поле дихай свіжим повітрям, умий руки й обличчя росою - це справжня казкова вода. Повітря, насичене ароматом квітучих і достигаючих хлібів, має цілющі властивості. Хто дихає цим повітрям у літню пору ніколи не хворіє легеневими хворобами.

*  Зроби для себе правило: щоденно прокинувшись, одразу ж зроби ранкову гімнастику. Влітку спи на дворі, на сіні чи свіжій соломі. Сіно та  солома виділяють фітонциди, які уберігають від грипу.

*  Змушуй себе кожного ранку робити холодні обтирання. Купайся в ставку якнайдовше – до осінніх заморозків. У зимові дні витирай ноги (до колін) снігом – до відчуття тепла... Не бійся вийти босим на кілька хвилин на сніг – це добре загартування для ніг, і для всього організму.

*  Жодного дня без фізичної праці... У постійній повсякденній праці – людське довголіття. Хто трудиться з раннього дитинства до глибокої старості, той до останніх днів життя залишиться повноцінною людиною, зберігаючи фізичні сили, ясність зору, багатство сприймань і емоцій.

*  Щодня проходь від трьох (у молодому віці) до десяти кілометрів. Зроби звичкою ходити серед лісу, на лугах, у полі.....

*Нехай стануть твоїми заповідями простота, невибагливість, стриманість. У дитинстві не їж багато солодощів. Краще зовсім не вживати вуглеводів.... Вставай із-за столу з таким відчуттям, що ти ще не зовсім наївся [5, 498].

На особливу увагу заслуговують думки педагога про врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів під час фізичного виховання. Бурхливий фізичний розвиток у підлітковому та ранньому віці вимагає від учителя піклування про гармонію фізичної та розумової праці. Посильні трудові процеси в яких красиві, злагоджені рухи прирівнюються до гімнастичних вправ, благотворно впливають на здоров'я дітей. Належне місце у фізичному і духовному розвитку школярів посідають позаурочні заняття.

Висновок. Отже, науково обґрунтовані педагогічні ідеї, які втілив В. О. Сухомлинський, є актуальними і сьогодні слугують формуванню в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я, оволодінню життєвими навичками здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки. Наведені вище педагогічні погляди В.О. Сухомлинського не вичерпують усіх позитивних напрямів розвитку і втілення у практику ідеї виховання здорової дитини. Але в сукупності вони створюють величезні можливості щодо зміцнення здоров’я школярів.

Одне з найважливіших завдань педагогічних колективів – активно втілювати у практику роботи сучасної школи теоретичні та практичні аспекти основ здоров’я і психогігієни навчально-виховного процесу щодо збереження та зміцнення фізичного, психічного й духовного здоров’я дітей і підлітків, спрямовувати професійну роботу кожного учителя не тільки на навчання школярів, але і бережному ставленню до свого здоров’я.

Бібліографія

1. В. О. Сухомлинський // Вибр. твори : в 5 т.– Т. 5. – К. : Рад. шк., 1977. –  639 c.
2. Сухомлинський В.О.Інтерес до учіння – важливий стимул навчальної діяльності учнів / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори : в 5 т.– Т. 5. – К. : Рад. шк., 1977. – С. 7–16.
3. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори: У 5 т. – К. : Рад. шк., 1976. – Т. 4. – С.7–390.
4. Сухомлинський В.О.Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський // Вибр. тв.: в 5-ти т. – К. : Рад. школа, 1977. – Т.3. – C.5–279.
5. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори: У 5 т. – К.: Рад. шк., 1976. – Т. 2. – С.419–655.