ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ КОЛЕКТИВІЗМУ В.О СУХОМЛИНСЬКОГО

Марія Павлова

(студентка 33 групи факультету ппедагогіки та психології)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Наталя Андросова

Постановка проблеми. Василь Олександрович Сухомлинський постійно приділяв увагу вихованню і навчанню молоді, методиці викладання мови і літератури в школі тощо. Пропагуючи виховання колективізму в учнів, В. Сухомлинський рішуче відкидав принцип виховання індивідуума через колектив, «яка може завдати духової травми вихованцеві», віддаючи належне трудовому вихованню в школі.

За останні роки, навчальна програма змінюється із кожним роком вона важча. Завдання загальноосвітньої школи – створення умов для одержання цими дітьми освіти, формування життєвих навичок, адаптування до реалій життя.

Формування мети статті. Мета нашої статті полягає у розкритті цінних методичних порад В. Сухомлинського стосовно навчання й виховання дітей 6-річного віку, їх морально-трудового виховання.

Виклад основного матеріалу. Перші дні дитини в школі є самими важливими як для дітей так і для батьків. Це день входження дитини в нову для нього обстановку налагодження відносин з учителем і товаришами, засвоєння правил поведінки, розкладу, перших успіхів і не успіхів. Від того як пройдуть перші дні в школі багато в чому буде залежить  її подальше навчання, формування особистості та інтелектуальних здібностей. Для того щоб у дитини перші дні в школі пройшли добре, з дітьми потрібно спілкуватися, як писав. В.О. Сухомлинський: «Без постійного духовного спілкування вчителя і дитини, без взаємного проникнення в світ думок, почуттів, переживань немислима емоційна культура як плоть і кров культури педагогічної» [3, 15]. Дійсно, якщо вчитель не буде спілкуватися з учнями то на далі їм буде важко. Після відвідання практики ми бачимо, що вчитель Лариса Анатоліївна Іващенко велику увагу приділяла цьому аспекту, вона цікавилась їхніми інтересами, бажаннями, хобі. Але не тільки з учнями повинні спілкуватися вчителі, а й з батьками.

«Щоб добре вивчити дітей, треба добре знати сім’ю – матір, батька, братів, дідусів і бабусь», говорив В.О. Сухомлинський [3, 19]. Адже якщо вчитель не буде спілкуватися з родиною він не дізнається як почуває себе дитина в сім’ї, яка атмосфера чи є повага між батьком і матір’ю. На сьогодні у вчителя не виникає складнощів з спілкування батьками. На практиці ми спостерігали, таку картину дівчинка цілий день плакала тому, що хотіла до батьків, вчитель провів бесіду з батьками порадив звернутися до психолога (бо ця ситуація тривала не один день). В разі чого дівчинка поступово почала звикати до школи, до вчительки, товаришів.

Високу оцінку грі давав В.О. Сухомлинський. Він писав: «Гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що засвічує вогник допитливості. То що ж страшного в тому, що дитина вчиться писати граючись, що на якомусь етапі інтелектуального розвитку гра поєднується з працею, і вчитель не так уже часто говорить дітям: «Ну, пограли, а тепер будемо трудитися!» [3, 95]. У даний час, технологія дуже швидко розвивається тому вчителі використовують для ігор: комп’ютери, телевізори та. ін. На практиці, вчитель використовує  телевізор за допомогою якого, діти роблять фізкультхвилинки, також вчитель на уроці читання використовувала дидактичну гру “Вовк і заєць”

На сучасному етапі в дітей не сформоване поняття колективізму, відсутні поняття дружба, відданість, не має спільної мети і колективної діяльності, вони не вміють домовлятися між собою, знаходити рішення проблем. Шкільний колектив, на думку Василя Олександровича, - це школа громадянськості, в якій формуються якості активного громадянина, образно кажучи, це те "гніздо, з якого молодий птах вилітає у самостійний політ". На наших уроках вчитель казав:” У вас з'явилась ще одна родина, тому ви повинні допомагати один одному і підтримувати.”

Виховання дітей 6-10 років В.О. Сухомлинський називав "школою сердечності". Він радив педагогам і батькам дітей вчити добру, любові, милосердю. Для цього треба, щоб діти постійно бачили гуманістичний зміст вчинків і поведінки тих, хто їх оточує: рідних, близьких, вчителів, дорослих. Дитина не повинна виростати байдужою, нечуйною, черствою, вона має зростати у постійному піклуванні про навколишній світ рослин, тварин, людей, доглядати і допомагати їм. У своїх працях педагог переконує, що у процесі творення людям добра виховується в юних людяність, сердечність. І ми бачимо що вчитель, намагається пояснити дітям, що потрібно ділитися один з одним, потрібно поважати інших, допомагати один одному, мати співчуття і не залишати в біді.

Найважчим для дітей вважав Сухомлинський є група продовженого дня  «після 5-6 уроків діти залишаються в школі ще на 4- 5 годин, і замість того, щоб гратися, відпочивати, жити серед природи, знову сідають за книжку. Перебування дітей у школі перетворюється на нескінченний, стомливий урок. Так не повинно бути!!!» [3, 16]. На сьогодні діти на групі продовженого дня більш відпочивають, вони відвідують різні секції, виходять на прогулянку, дивляться мультфільми, спілкуються один з одним грають в ігри, але вчителі продовженого дня не забувають про домашнє завдання, це не є уроком.

Висновок. Таким чином, глибоке вивчення й аналіз педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського дають змогу зробити висновок, що запропонована ним педагогічна система збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями і положеннями, відіграла значну роль у розвитку теорії і практики виховання й навчання дітей, принесла користь учителям шкіл у їхній складній роботі.

Бібліографія

1. Гурза О В Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – невичерпне джерело світла, енергії і любові [Електронний ресурс] / О.В Гурзова. – Режим доступу до статті: https://www.google.com.ua/.– Назва з екрану.
2. Залізняк А. М Педагогічні ідеї В Сухомлинського щодо розвитку мови дітей [Електронний ресурс] / А.М Залізняк. – Режим доступу до статті: http://dspace.udpu.org.ua:8080/ pdf.– Назва з екрану.
3. Сухомлинский В.О. Серце відаю дітям. /В.О Сухомлинський. // К.: Рад. школа, 1977. – С15-20.
4. Тритяк А Василь Сухомлинський про застосування гри в педагогічному процесі [Електронний ресурс] / А.Третяк. – Режим доступу до статті:

 www.cuspu.edu.ua/ua/ntmd/konferentsiy/konferentsiia-24-25-veresnia-2015-roku/sektsiia-6/3862-vasyl-sukhomlynskyy-pro-zastosuvannya-hry-v-pedahohichnomu-protsesi.– Назва з екрану.