СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА ЯКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА

У статті викладено результати емпіричного дослідження стресостійкості сучасних  студентів вищих та середніх навчальних закладів.

Ключові слова: професійна підготовка, студенти, стрес, стресостійкість.

В статье изложены результаты эмпирического исследования стрессо-устойчивости современных студентов высших и средних учебных заведений.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, студенты, стресс, стрессоустойчивость.

The article presents results of empirical study of stress resistance of the modern students from universities and vocational schools.

Keywords: professional training, students, stress, stress resistance.

Постановка проблеми. Для студентів як окремої соціальної групи характерним є становлення і утвердження своєї Я-концепції, формування цінностей і норм моралі, визначення і усвідомлення свого місця в світі, що обумовлює завершення процесу становлення особистості. Саме на цьому фундаменті відбувається формування майбутнього фахівця. І власне в цьому віці студенти, переживаючи великі нервово-психічні навантаження, є особливо вразливими до впливу різних стресових ситуацій, що вимагає свого вивчення.

Аналіз останніх досліджень. Проблемі стресу в навчальній діяльності присвячено небагато праць (Середа Т., 1987; Лозгачова О., 2004; Щербатих Ю., 2006;  Гапонова С., 2005; Крайнюк В., 2007; Дубчак Г., 2016), що явно свідчить про недостатню увагу, яку приділяють дослідники цій  проблематиці і обумовлює наявність прогалини в підготовці майбутніх спеціалістів.

Метою статті є вивчення особливостей стресостійкості сучасних українських студентів вищих та середніх навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу дослідження. В емпіричному дослідженні взяло участь 198 студентів м. Чернівці, серед яких студенти вузів склали 113  чоловік, середніх навчальних закладів – 85 осіб. Вік досліджуваних студентів вагався від 16 до 38 років (М=19,21; σ=4,36). Слід зазначити, що середній вік студентів ВНЗ (20,60+5,23) є істотно вищим, ніж СНЗ (17,23+0,87). Серед досліджуваних було 96 чоловіків та 102 жінки. Тест χ² підтвердив гомогенність груп студентів за статтю, спеціальністю та типом навчального закладу (р≥0,05; ni).

У дослідженні було використано методику  діагностики рівня психоемоційної напруги [1]. Для  статистичного опрацювання  була  використана  комп’ютерна програма SPSS 23.0 (тест Колмогорова-Смирнова, тест χ², критерій t-Student, однофакторний дисперсійний аналіз для незалежних груп). Критерій Колмогорова-Смирнова за всіма шкалами підтвердив нормальність розподілу даних (р>0,05).

Аналіз результатів дослідження, наведених у таблиці № 1, показує, що найвищі показники психосоціального стресу виявлено у студентів, що навчаються за спеціальностями: фельдшер/медична сестра,  соціальний педагог та  продавець; найнижчий рівень – у вчителів-істориків, юристів, психологів, офіціантів/барменів. Виявлені відмінності є статистично значущими  (p<0,001). Рost hoc тест Student-Newman-Keuls (S-N-K) також підтвердив значущі відмінності між усіма групами студентів (p < 0,001).

Таблиця 1

Показники психосоціального стресу студентів за професіями

Примітки: Студенти: 1 – фельдшери, медичні сестри;  2 – продавці; 3 – офіціанти, бармени; 4 – вчителі історії; 5 - юристи;  6 – соціальні педагоги; 7 – психологи.

Наступним кроком нашого аналізу було порівняння досліджуваних груп студентів за типом навчального закладу та статтю (див. табл. 2-3).

Аналіз критерію t-Student показав, що за рівнем психоемоційної напруги досліджувані групи  студентів істотно відрізняються між собою: у студентів вузів рівень психосоціального стресу є достовірно нижчим (M=1,11; σ=0,50), ніж у студентів середніх навчальних закладів (M=1,32; σ=0,60) (p<0,001).

Найвищий рівень психоемоційної напруги виявлено у  хлопців-майбутніх продавців. Згідно ключа, такий показник характеризує високий рівень психосоціального стресу. Також вище середнього виявився рівень стресу у студентів-фельдшерів/медичних братів, а низький - у офіціантів/ барменів та студентів-істориків.

Таблиця 2

Показники психосоціального стресу студентів

за типами навчальних закладів

   Примітки: СНЗ – середній навчальний заклад, ВНЗ – вищий навчальний заклад.

У дівчат найвищий рівень психосоціального стресу спостерігається у майбутніх медичних сестер та соціальних педагогів, що згідно ключа характеризує середній рівень прояву стресу, а найнижчий виявлено у студенток історії та офіціанток, а також у юристів. Виявлені відмінності є статистично значущими (p<0,001). Це означає, що рівень психосоціального стресу у хлопців є статистично вищим, ніж у дівчат.

Таблиця 3

Показники психосоціального стресу студентів за статтю і професіями

Примітки: найменування професій як у Tаблиці 1.

Висновки. На основі узагальнення викладеного вище можна зробити наступні висновки:  у студентів вузів рівень психосоціального стресу є достовірно нижчим, ніж у студентів середніх навчальних закладів. Рівень психосоціального стресу у хлопців істотно вищий, ніж у дівчат (p < 0,05).

Література

1. Копина О.С. Экспресс-диагностика уровня психоэмоциального напряжения и его источников /О.С.Копина, Е.А.Суслова, Е.В.Заикин // Вопросы психологии.– № 3. – 1995. – С.119–132