ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

УДК 159.9

О.О. Зінченко

У статті розглядається питання психологічного супроводу становлення особистості в навчальній  діяльності. Напрями роботи психолога в успішному становленні школяра, як особистості.  Проблема становлення особистості в навчальній діяльності, як один з основних моментів роботи психолога.

Ключові слова: Супровід, психолог, особистість, психологічна служба.

В статье рассматриваются вопросы психологического сопровождения становления личности в учебной деятельности. Направления работы психолога в успешном становлении школьника как личности. Проблема становления личности в учебной деятельности, как один из основных моментов работы психолога.

Ключевые слова: Сопровождение, психолог, личность, психологическая служба.

The article discusses the issues Psychological support Formation of personality in learning activity. Directions of the work of a psychologist in the successful formation of a schoolboy as a person. The problem of the formation of personality in educational activity, as one of the main moments of the work of a psychologist.

Keywords: Escort, psychologist, personality, psychological service

Постановка проблеми. Суспільство з кожним роком набуває змін (передові наукові технології, поширення ЗМІ, економічні взлети та падіння, збільшення інформаційного потоку). Плинність цих явищ надто швидка. Кожна людина опиняється в погоні за часом, розвитком подій, умов, які потрібно створювати для комфортного самопочуття.

Не оминає цей процес і навчальні заклади. Школа являється тим інститутом, тим міні-суспільством, де діти отримують перший довод соціальних зв’язків, проявляють свої сили, можливості, реалізують свої  здібності, самостверджуються, набувають життєвого досвіду та готуються до самостійного життя, а то і набувають самостійності в стінах навчального закладу. А отже в нових умовах, нового тисячоліття потреби школи змінюються. Необхідність в професії психолога зростає і стає дедалі актуальнішою на не протоптаній стежині молодого покоління. Тому психологічний супровід становлення особистості  в освітньому просторі досить важливий для самого школяра, який прагне реалізувати себе як особистість.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін «супровід» у практичній психології почав використовуватись майже із самого початку функціонування психологічної служби в системі освіти. Хоча термін «супровід» міцно увійшов у професійне життя практичних психологів та педагогів, і вживається як концептуально, так і відносно практичної діяльності щодо вирішення конкретних проблем, сьогодні усе ще немає єдності думок фахівців у визначенні цього поняття. Термін «психологічний супровід» у сучасній психологічній літературі трактується досить широко. Крім того, у науковій і методичній літературі не існує однозначного підходу у визначенні цілей і завдань психологічного супроводу, його змісту.

Багато дослідників відзначають, що супровід передбачає підтримку природних реакцій, процесів і станів особистості. Більше того, успішно організований соціально-психологічний супровід, на їхню думку, відкриває перспективи особистісного росту, допомагає дитині увійти в ту «зону розвитку», яка поки ще їй недоступна (О.Обухова). З погляду Е.Зеєр [1], психологічний супровід професійного становлення особистості – це складова частина професійного становлення особистості, що полягає в психологічній допомозі у подоланні труднощів професійного життя, корекції деструктивних тенденцій розвитку (криз, стагнацій, конфліктів, деформацій), підвищенні адаптованості фахівця до соціально-економічних й технологічних змін, розвитку в нього позитивної професійної перспективи.

На думку Е. Зеєр [1], кожна ситуація вибору породжує множинність варіантів рішень, опосередкованих різними умовами. Супровід може трактуватися як допомога суб’єктові у формуванні орієнтаційного поля розвитку, відповідальність за дію в якому несе він сам. Важливим положенням даного підходу є опора на внутрішній потенціал людини, отже, на її право самостійно робити вибір і нести за нього відповідальність.

На думку О. Казакової, супровід – це складний процес взаємодії супроводжувача і супровідного, результатом якого є рішення й дія, що веде до прогресу в розвитку супроводжуваного. Не менш важливо й те, що суб’єктом або носієм розвитку дитини є не тільки вона сама, але і її батьки та педагоги. Позиція супроводу – позиція «на стороні дитини». Це цілісний процес допомоги дитині, її родині й педагогам, в основі якої лежить збереження максимуму волі й відповідальності суб’єкта розвитку за вибір рішення актуальної проблеми; мультидисциплінарний метод забезпечуваний єдністю зусиль педагогів, психологів, соціальних і медичних працівників; органічна єдність діагностики проблеми й суб’єктного потенціалу її розв’язання, інформаційного пошуку можливих шляхів вирішення, конструювання плану дій і первинна допомога в його здійсненні; допомога у формуванні орієнтаційного поля, де відповідальність за дії несе сам суб’єкт розвитку [3].

Таким чином, психологічний супровід за О. Казаковою – це комплексний метод, в основі якого – єдність чотирьох функцій:

- діагностика суті виниклої проблеми;

- інформація про суть проблеми й шляхи її розв’язання;

- консультація на етапі ухвалення рішення й вироблення плану вирішення проблеми;

- первинна допомога на етапі розв’язання проблеми [3].

Мета статті - теоретичне обґрунтування проблем психологічного супроводу становлення особистості в навчальній діяльності, визначення основних аспектів роботи соціально-психологічної служби з метою повноцінного становлення особистості у сфері освіти.

Виклад основного матеріалу.

Нагальною потребою суспільства сьогодні є така людина, яка може вільно мислити, свідомо брати участь у житті громади, а її діяльність є результатом самоусвідомлення себе як суб’єкта власної життєдіяльності в просторі соціальних і міжособистісних відносин. Ключову роль тут має відігравати освіта як соціальна інституція. Саме у освітніх закладах ми спостерігаємо різноспрямовані стосунки і багаторівневі функціональні позиції, які відображають загальні суспільні процеси.

Тому, саме системна функція освітніх закладів може сприяти ефективному становленні  особистості із врахуванням актуальних проблем і перспектив розвитку суспільства. Ключову роль відіграє розвиток соціально-психологічної служби навчального закладу, а саме психологічний супровід становлення особистості в навчальній  діяльності.

Особливість психологічного супроводу в школі полягає в безпосередній роботі з педагогами, учнями, батьками. Робота спрямована планомірно, систематизовано та пліч-о-пліч з навчально-виховним процесом.

Психологічний супровід є одним із видів психологічної допомоги, який має на меті створення необхідних умов для ефективної адаптації до навчальних умов, взаємодії між всіма ланками навчально-виховного процесу, забезпечує пристосування в умовах інтенсивного інформаційного потоку, сприяє кращому засвоєнню знань, навичок, умінь.

У чому ж сенс психологічного супроводу? Не кожен вміє вчасно і повноцінно позбавлятися від тривоги, страху, обурення, образи, обурення, перенапруги, нетерпіння, жалості до себе. Не кожен вміє «брати себе в руки». За допомогою психолога - це стає реальним. Дитина в процесі взаємодії починає відстежувати, вчасно аналізувати, правильно розуміти і ефективно брати участь в подоланні труднощів та бар’єрів в умовах шкільного життя. Робота в цьому напрямку досить індивідуальна. Завдання психолога, який забезпечує психологічний супровід, полягає в тому, щоб створювати необхідні умови для адекватного розуміння дитиною своєї життєвої ситуації, завдань, які поставлені перед ним, можливих варіантів поведінки, пошуку ресурсів на реалізацію себе в навчально-виховному процесі, подоланню певних труднощів.

Психологічний супровід в умовах навчального процесу здійснюється не тільки з учнями, але й педагогами та батьками. Це не менш важлива складова роботи психолога, яка створює максимальні умови ефективної взаємодії всіх ланок навчально-виховного процесу. Тому в освітньому просторі виділяють  такі основні завдання супроводу:

• систематичне відстеження статусу учня та динаміки його розвитку у процесі шкільного навчання;
• створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості;
• створення соціально-психологічних умов для надання допомоги учням, що мають проблеми у навчанні та розвитку (конкретні заходи).

Психологічний супровід навчальної діяльності має специфіку методів застосування та напрямків роботи. Визначають наступні напрями реалізації діяльності психолога в умовах школи, що окреслюють поняття психологічного супроводу: діагностична, корекційна, консультаційна, просвітницька, профілактична робота [2].

Діагностична робота – дає можливість отримати необхідну інформацію про учня, його розвиток, потенціальні можливості, потреби, життєві цінності, емоційні переживання, труднощі. Накопичений довод діагностичного підходу до організації навчально-виховного процесу допомагає розв'язанню актуальних педагогічних проблем. Завдяки діагностичному матеріалу можна прогнозувати певні явища, процеси в класі, колективі, запобігти певним негативним проявам, формувати подальші стратегії роботи з даною категорією досліджуваних.

Корекційна робота (Розвивальна) – активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження індивідуальності. Даний вид роботи здійснюється на основі діагностичних даних. Завдяки корекційно-розвивальним заняттям корегуються прояви певних небажаних(негативних) явищ, здійснюється вплив на особистість учня з метою розвитку пізнавальних процесів, здібностей, індивідуальних проявів. Такі заняття мають індивідуальну та групову форму проведення. Яскраво виражають поняття психологічного супроводу становлення особистості  в навчальних умовах.

Профілактична робота. Часто її об’єднують з корекційною. Проте хочу виокремити цей напрямок роботи. Адже суть його полягає в попередньому впливі на учнів, підвищенні знань, які забезпечують гармонічний розвиток особистості школяра.

«Для того, щоб в майбутньому не говорити, про шкідливість цигарок, сьогодні поговоримо про те, яке цінне наше здоров’я». Такий підхід має на меті уберегти учнів в подальших можливих наслідків.

Консультування – це робота за конкретним запитом. З учнями даний вид роботи зазвичай здійснюється для вивчення певного явища, проблеми, яка хвилює дитину. При необхідності, психолог знайомить батьків або вчителів з результатами діагностики, дає певний прогноз, попереджає про те, які труднощі можуть у майбутньому виникнути у школяра в навчанні та спілкуванні; при цьому спільно виробляються рекомендації з рішення виникаючих проблем і взаємодії зі школярем. Тісна співпраця створює максимально позитивний результат в умовах шкільної системи. Проте на даному етапі розвитку психологічної служби в школах дані зв’язки не цілком налагоджені та структуровані.

Психологічна просвіта – це підвищення психологічної культури учнів, вчителів, батьків. Завдяки певним заходам, лекціям, навчальним семінарам учасники навчального процесу мають змогу краще пізнати себе, інших. Психологічна освіта полягає в тому, щоби знайомити вчителів і батьків з основними закономірностями й умовами сприятливого психічного розвитку дитини. Дитині такі заходи дають змогу вивчати себе, особливості свого розвитку, шляхи та методи саморегуляції, самовиховання. Своєрідний багаж отриманих знань кожен з них має можливість використовувати на практиці.

Під час здійснення психологічного супроводу важливими залишаються всі вищесказані напрямки, які повинні здійснюватися згідно потреб та вимог навчального закладу.

Для успішного психологічного супроводу становлення школяра, як особистості, виділяють найбільш важливі питання, які вирішуються в 1, 5, 9 класах, вони мають певну структуру і завдання.

Завдання супроводу в 1-х класах:

• визначити готовність дітей до школи, забезпечити адаптацію (створити комфортні умови);
• підвищувати зацікавленість до навчальної діяльності (різні форми навчальної діяльності – гра, змагання);
• розвивати самостійність та само організованість;
• підтримувати і розвивати бажання вчитися;
• схвалювати успіхи дітей;
• включати в колективну творчу діяльність;
• організувати корекційну роботу для дітей «групи ризику», біженців, які знаходяться під опікою.

Супровід учнів середнього віку:

• підтримка у  самовизначенні учнів;
• створення згуртованого класного колективу;
• допомога в побудові конструктивних відносин з однолітками та батьками;
• організація широкого спектру діяльності учнів, створення можливостей для самоідентифікації;
• підвищення самооцінки;
• профілактика девіантної поведінки.

Супровід старшокласників:

Допомога в професійному самовизначенні:

• рівень сформованості знань про майбутню професію;
• рівень знань про свої можливості до обраної професії;
• стійкість вибору;
• фактори впливу на вибір;
• знання потреб економіки та ринку праці;
• переваги у виборі професії.

Для успішного виконання всіх вище сказаних завдань, виділяють найефективніші умови становлення особистості:

• збереження психологічного здоров’я учнів;
• комфорт в школі і класі;
• створення умов для індивідуалізації учнів;
• взаємодія педагогів і батьків;
• партнерство і взаємодопомога

Отже, завдяки ефективній роботі психологічної служби в школі здійснюється підтримка та надається допомога всім учасникам навчально- виховного процесу чи то пряма, чи опосередкована, включається весь діагностичний арсенал методів та методик, звісно з врахуванням всіх вікових та індивідуальних особливостей.

Висновки. Отже, завдяки психологічному супроводу можливе формування особистості, здатної саморозвиватися, що вимагає психологічної допомоги і підтримки, а не директивного впливу з зовні.

Супровід визначається як допомога особистості у ситуації вибору, що породжує варіанти рішення, у формуванні орієнтаційного поля розвитку, при цьому відповідальність за рішення несе сама особистість.

Важливим тут є усвідомлення того, що зусилля у роботі психологічної служби освітнього закладу розподіляються на усіх суб’єктів освітнього середовища. Саме цілісна й врівноважена система стосунків і взаємодій освітнього закладу, його екологічність є підґрунтям ефективного становлення  особистості, формування її життєстійкості й соціальної компетентності.

Література

1. Зеер Э.Ф. Психология профессий / Э.Ф. Зеер. – Екатеринбург: Деловая книга, 2003. – 336 с.

2. Истратова О.Н., Эксакусто Т.В. Справочник психолога средней школы / О.Н. Истратова , Т.В. Эксакусто. – Изд. 5-е. – Ростов н/Д.: Феникс, 2008. – 510, [1]с.: ил. – (Справочник).

3. Казакова Е.И. Толерантность – путь к развитию / Казакова Е.И. – СПб: Изд-во Ютас, 2007. – С. 24-36.

4. Столяренко Л.Д. Основы психологии / Л.Д. Столяренко. - 20-е изд. - Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 671 с.

5. Слюсарев Ю.В. Психологическое сопровождение как фактор активизации саморазвития личности: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 "Педагогическая психология" / Ю.В. Слюсарев. – С.-Пб., 1992. – 20 с.

6. Система соціального і психолого-педагогічного супроводу дітей пільгових категорій / [авт. тексту О.І. Василькова, І.В. Родигіна, М.І.

7. Социально-педагогическое сопровождение адаптации дошкольников к условиям детского сада [Електронний ресурс]. — Режим доступа к ресурсу : http://revolution.allbest.ru/psychology/00130456.html