ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ВИХОВАНЦІВ В УМОВАХ НАВЧАННЯ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
| УДК 159.9 |
М.І. Курбан |
У статті представлено результати теоретичного аналізу психологічного супроводу дітей та молоді в умовах навчання в позашкільному навчальному закладі та особливості роботи соціально-психологічної служби в позашкіллі.
Ключові слова: психолого-педагогічний супровід, позашкільний навчальний заклад, психологічна служба, особистість.
В статье представлены результаты теоретического анализа психологического сопровождения детей и молодежи в условиях обучения во внешкольном учебном заведении и особенности работы социально-психологической службы с внешкольниками.
Ключевые слова: психолого-педагогическое сопровождение, внешкольное учебное заведение, психологическая служба, личность.
The article presents the results of the theoretical analysis of the psychological support of children and young people in the conditions of instruction in an out-of-school educational institution and the peculiarities of the work of the social-psychological service with out-of-school children.
Key words: psychological and pedagogical support, out-of-school educational institution, psychological service, personality.
Психолого-педагогічний супровід психічного розвитку та становлення особистості дитини стає дуже важливим аспектом психологічної роботи в сфері освіти.
Створення системи психологічної служби освіти повинно відповідати запитам практики, необхідності застосовувати психологічні знання в процесі виховання та розвитку дітей, забезпечувати збереження та зміцнення психічного здоров’я дітей в ході реалізації різних навчально-виховних технологій.
На початку 90-х років ХХ століття відбувся перегляд загальноосвітньої парадигми, їй було надано сенс не стільки пізнавальний, скільки розвиваючий. Пріоритетними стали загальнолюдські цінності, життя і здоров'я людини, вільний розвиток особистості, розкриття її індивідуальності [5]. Навчально-виховний процес сьогодення стає варіативним, гуманістичним, особистісно орієнтованим, розвиваючим. Сьогодні на основі ідей і розробок, а також результатів дослідної діяльності відомих психологів і педагогів (Ананьєв Б.Г., Асмолов О.Г., Блонський П.П., Виготський Л.С., Гальперін П.Я., Леонтьєв О.М., Ляудіс В.Я., Рубінштейн С.Л., Тализіна Н.Ф. та ін.) з'являються нові авторські програми розвивального типу [6].
Під психологічним супроводом в більшості психологічних досліджень (Бардієр Г.Л., Бітянова М.Р., Деркач А.О., Ромазан І.В., Череднікова Т.В. та ін.) розуміють систему професійної діяльності психолога та педагога, яка спрямована на створення спеціальних умов для повноцінного розвитку та успішного навчання дитини у конкретному освітньому середовищі. При цьому особливість психолого-педагогічного супроводу в цінності самостійного вибору дитиною свого життєвого шляху [7].
Позашкільна освіта – складова системи безперервної освіти, спрямована на забезпечення творчого, інтелектуального, духовного розвитку дітей та молоді. Пріоритетним завданням цієї ланки освіти є оновлення і модернізація навчально-виховного процесу: створення належних умов для зайнятості дітей у вільний час. Позашкільним навчальним закладам належить важлива роль у формуванні нової генерації творчої еліти держави. Позашкільний навчальний заклад дає своїм вихованцям спеціальні знання та навички з тих сфер діяльності, які не охоплені шкільною програмою, та створює умови для розвитку творчого потенціалу особистості.
Мета статті – проаналізувати особливості психологічного супроводу навчально-виховного процесу позашкільного навчального закладу, що виступає осередком формування та розвитку особистості.
За своєю сутністю психологічний супровід у позашкільному навчальному закладі – це діяльність практичного психолога, що спрямовується на систематичну психологічну підтримку суб’єктів навчально-виховного процесу (педагогів, вихованців, батьків). Метою такого супроводу є психологізація навчально-виховного процесу, що передбачає створення оптимальних умов для повноцінного та гармонійного розвитку вихованців, збереження та зміцнення їхнього здоров’я, підвищення адаптивних можливостей, посилення розвивального та виховного компонентів позашкільної освіти [4].
У дослідженнях провідного українського психолога І. Беха наголос ставиться на тому, що повноцінний розвиток особистості дитини може відбуватися лише тоді, коли вона стає суб’єктом практичної діяльності [1]. Сучасне позашкілля є саме тим освітньо-виховним простором, де діти мають змогу постійно реалізовувати набуті під час занять за інтересами знання.
Психологічний супровід визначається специфікою роботи позашкільного навчального закладу, здійснюється з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей вихованців.
Функціями психологічної служби в межах психологічного супроводу навчально-виховного процесу є:
— психологічна та соціально-педагогічна діагностика розвитку особистості вихованців, учнівського та педагогічного колективів;
— корекційно-розвивальна робота з вихованцями, батьками, педагогами;
— соціально-педагогічна та психологічна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу – педагогам, вихованцям та їхнім батькам;
— проведення просвітницьких лекцій, семінарів, тренінгів, інших занять із педагогами, вихованцями, батьками;
— консультативно-просвітницька робота з адміністрацією закладу;
— консультативна та методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;
— допомога вихованцям, які вирізняються девіантною поведінкою, таким, які опинилися в складних життєвих ситуаціях;
— психологічний супровід обдарованих вихованців;
— соціальна та психологічна профілактика девіантної й адиктивної поведінки вихованців;
— проектування психологічного й соціального розвитку колективів та окремих вихованців в умовах позашкільного навчального закладу [3].
Основними видами діяльності психологічної служби є: діагностична, корекційно-розвивальна, консультаційно-просвітницька та організаційно-методична робота.
Діагностична робота передбачає психологічне обстеження вихованців, їхніх батьків, педагогів, груп і колективів; визначення причин, що ускладнюють розвиток і навчання; моніторинг змісту, форм і методів навчально-виховного процесу з метою оцінювання ефективності його впливу на психічний розвиток вихованця. Діагностична робота дає змогу сформувати цілісне уявлення про внутрішній світ вихованця, міжособистісні відносини в дитячому колективі, тенденції та динаміку розвитку як кожного вихованця так і певних груп.
Розвивальна робота проводиться з метою створення соціально-психологічних умов для гармонійного розвитку всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.
Корекційна робота спрямована на здійснення психолого-педагогічної допомоги для усунення відхилень у психофізичному розвиткові та поведінці, схильності до залежностей і правопорушень, подолання різних форм девіантної й адиктивної поведінки, формування життєвої перспективи.
Реабілітаційна робота спрямована на надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф; тих, які зазнали впливу стресів, хвороб, насильства тощо), з метою адаптації до умов навчально-творчої діяльності та активного життя.
Консультативно-просвітницька робота спрямована на формування психологічної культури педагогів, вихованців та їхніх батьків, створення оптимального середовища для розвитку особистості вихованця, формування компетентної особистості, яка здатна розробляти різні стратегії поведінки згідно з морально-етичними нормами та ефективно взаємодіяти в соціумі.
Організаційно-методична робота спрямована на організацію психологічного супроводу навчально-виховного процесу, пошук шляхів його оптимізації, психолого-методичне забезпечення навчально-виховного процесу (розроблення та впровадження розвивальних і корекційних програм у навчально-виховний процес позашкільного навчального закладу).
Профілактична та превентивна робота спрямована на своєчасне попередження відхилень у психофізичному та особистісному розвитку, міжособистісних відносинах; запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі; формування у вихованців орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я; профілактику алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції та злочинності.
Прогностика – розробка та застосування моделей поведінки групи й окремих вихованців у різних умовах, проектування змісту та напрямів індивідуального розвитку вихованців і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп і міжгрупових відносин [4].
Система психологічної підтримки в позашкільному навчальному закладі включає роботу як з учнями так із педагогічним колективом і побудована на основі принципів компетентності, поетапності, диференціації та індивідуалізації особистісної орієнтації [2].
Психологічною службою проводиться цілеспрямована робота з усіма суб’єктами навчально-виховного процесу: дітьми, педагогами та батьками вихованців.
Робота з дітьми будується за напрямами: виявлення здібностей та обдарувань; робота з розвитку творчого й особистісного потенціалу особистості; визначення стратегії індивідуального розвитку дитини; психолого-педагогічна корекція; визначення впливу навчально-виховного процесу на розвиток творчої особистості; визначення стилів сімейного виховання дітей і підлітків.
На початковому навчальному рівні проводиться робота з адаптації вихованців до нових умов навчання та виховання в позашкільному навчальному закладі.
Психодіагностичні дослідження, що проводяться серед дітей основного навчального рівня, спрямовані на виявлення рівня розвитку творчих здібностей, самооцінки, рівня домагань, мотиваційної готовності до навчально-творчих занять. Робота спрямовується на профілактику дезадаптації вихованців, які мають проблеми щодо поведінки, навчання в позашкільному навчальному закладі.
Із вихованцями творчих об’єднань вищого навчального рівня, крім зазначених психологічних досліджень, проводяться діагностування на предмет психологічної готовності до профільного навчання та професійного вибору.
Психологічний супровід передбачає роботу з учнями з проблеми життєвого самовизначення (виявлення психологічної готовності до дорослого життя; діагностика варіантів особистісного самовизначення; допомога в пошуку розуміння в спілкуванні з дорослими, педагогами; групова психокорекційна робота з формування навичок саморегуляції тощо).
У всіх гуртках і творчих об’єднаннях закладу проводяться діагностичні обстеження на предмет визначення впливу навчально-виховного процесу на розвиток особистості, визначення загальних і спеціальних здібностей з метою орієнтації вихованців на подальший вибір напряму позашкільної освіти, визначаються стилі сімейного виховання дітей. Така робота сприяє усвідомленому вибору майбутнього профілю гурткової роботи згідно з власними нахилами та вподобаннями дітей.
За результатами психодіагностичних досліджень доцільно формувати групи корекції та розвитку. Навчально-розвивальні програми, за якими організовується робота груп, обираються відповідно до визначеного кола проблем. Широкого застосування набувають тренінгові програми, спрямовані на пізнання себе, розвиток творчих, комунікативних здібностей вихованців.
Одним із пріоритетних напрямів роботи психологічної служби є превентивна діяльність і створення психолого-педагогічної системи роботи
щодо збереження та зміцнення здоров’я вихованців. Особлива увага надається профілактиці ВІЛ/СНІДу й активній інформаційно-роз’яснювальній роботі серед вихованців різних вікових категорій та їхніх батьків. Діти залучаються до участі у всеукраїнських та обласних акціях, спрямованих на профілактику наркоманії та алкоголізму; конкурсах учнівських творчих робіт на тему здорового способу життя; у днях і тижнях здоров’я тощо.
Робота з педагогічним колективом здійснюється за діагностичним, консультативно-просвітницьким та організаційно-методичним напрямами; спрямовується на психологічну підтримку педагога, попередження та врегулювання конфліктів; гуманізацію навчально-виховного процесу, просвіту педагогів із питань гуманістичної психології, формування комунікативної компетентності, попередження психологічного насильства тощо. Для педагогів проводяться тематичні семінари та семінари-практикуми; надаються індивідуальні та групові консультації з питань оптимізації навчально-виховного процесу, специфіки роботи з вихованцями групи ризику, творчо та інтелектуально обдарованими дітьми та підлітками, батьками вихованців [4].
Взаємодія між психологічною та методичною службами позашкільного навчального закладу здійснюється через узгодження навчально-виховної, науково-методичної роботи, проведення тематичних заходів психолого-педагогічного та методичного змісту, засідань педагогічної ради, методичних об’єднань, творчих об’єднань закладу тощо. Системно проводиться просвітницька робота з педагогами з метою формування їх психологічної компетентності, готовності до запровадження інноваційних форм роботи, потреби щодо використання психологічних знань як у навчальній діяльності, так і повсякденному житті. Для психопрофілактики використовуються різноманітні традиційні й інноваційні організаційні форми, зокрема: лекції, консультації, семінари, семінари-практикуми, круглі столи, тренінги, дискусії, підготовка буклетів, друкованих видань тощо.
Окрема увага приділяється роботі з молодими та малодосвідченими педагогами, що організовується та проводиться спільно з методичною службою закладу.
Кожен педагог може отримати консультацію як із професійних проблем, так і особистих. Також, проводяться заплановані консультації (групові, індивідуальні), під час яких розглядаються актуальні проблеми навчання та виховання дітей у позашкільному навчальному закладі.
Психологічний супровід передбачає роботу з батьками: надання психолого-педагогічних знань про вікові закономірності розвитку дітей та їхні особистісні характеристики, причини та вияви відхилень поведінки та шляхи корекції; інформування про результати, отримані в процесі діагностичних обстежень, корекційно-відновлювальної роботи; корекцію дитячо-батьківських відносин; залучення батьків до спільної навчально-творчої діяльності під час тренінгів, заходів, гурткових занять.
Узагальнюючи, ми можемо сказати, що позашкільна освіта це інститут соціального виховання, який виконує функції щодо сприяння становлення особистості шляхом самореалізації в соціальній та особисто значущій діяльності, профілактиці адитивної та девіантної поведінки, створення сприятливих умов для розвитку здібностей і самореалізації особистості в обраному виді діяльності відповідно до її інтересів і потреб; попередження негативних впливів на особистість факторів соціального середовища шляхом створення умов для розвивального соціально-позитивного дозвілля дітей та молоді; створення виховного простору, залучення виховного потенціалу середовища з метою позитивної соціалізації, індивідуалізації; становлення власної системи цінностей у дітей та молоді; розвиток особистісних якостей, набуття професійних знань і умінь, самоствердження в певній сфері; надання соціально-педагогічної, психологічної підтримки та допомоги особистості за умови наявних проблем; надання адресної допомоги, використовуючи потенціал психологічної служби закладу; збереження та покращення фізичного, психічного та соціального здоров’я особистості тощо.
Головним завданням психологічної служби позашкільного навчального закладу можна назвати створення для кожного вихованця можливості розвиватися відповідно до власного покликання, самостійно зробити правильний, усвідомлений життєвий вибір та уміти протистояти соціальним впливам.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бех І. Д. Виховання особистості: у 3 кн. Кн. 1. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / І. Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.
2. Ковбасенко Л. І. Організаційно-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу: методичний посібник / Л. І. Ковбасенко. – К., 2000. – 53 с.
3. Науково-методичні засади діяльності психологічної служби / за ред. В. Г. Панка, І. І. Цушка / Навч.-метод. посібник у 2 т. – К.: Ніка-Центр, 2005.
4. Оптимізація виховного потенціалу позашкільного навчального закладу: колективна монографія / [Вербицький В.В., Литовченко О.В., Ковбасенко Л.І. та ін.]; за ред. О.В. Литовченко. — К.: Педагогічна думка , 2012. — 192 с.
5. Практическая психология в развивающем образовательном пространстве. Коллективная монография / под ред. Н.М Швалевой. Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2002. – 301 с.
6. Репкина Н.В. Система развивающего обучения в школьной практике / Н.В. Репкина // Вопросы психологии. – 1997. – №3. – С.40-51.
7. Слюсарев Ю.В. Психологическое сопровождение как фактор активизации саморазвития личности: автореф. дис. канд. психол. наук / Ю.В. Слюсарев. - СПб, 1992.