ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ КРЕАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація: у статті здійснено теоретичний аналіз креативності, зазначено практичні рекомендації щодо особливостей здійснення креативного процесу з урахуванням психологічних ресурсів особистості. Проаналізовано особливості етапів успішного виконання творчої діяльності.

Ключові слова: креативність, креативний процес, ресурси особистості, самоактуалізація

Аннотация: в статье выполнен теоретический анализ креативности, указано практические рекомендации относительно особенностей осуществления креативного процесса с учетом психологических ресурсов личности. Проанализированы особенности этапов успешного выполнения творческой деятельности.

Ключевые слова: креативность, креативный процесс, ресурсы личности, самоактуализация

Annotation: The present article deals with a theoretical analysis of creativity. The practical advices on peculiarities of the creative process of considering individual psychological resources were done. The features of the successful implementation stages of creative activity were described.

Keywords: creativity, creative process, personal resources, self-actualization

 Постановка проблеми. Бажання вирізнятись з-поміж інших, бути оригінальним, цікавим, створювати нові ідеї та продукти вказує на прагнення до розвитку. Визначається, що в юнацькому віці особистість вже має бути сформованою. Проте реалії вказують на те, що процес індивідуації триває все життя. Вчені окреслюють становлення особистості, розуміння нею власних задатків та здібностей, рамками підліткового та раннього юнацького віку. Але за час навчання у школі та вузі особистість не визначається та не формується остаточно. В дорослому житті структура особистості продовжує становлення, відбуваються постійні зміни під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Нормативні та ненормативні вікові кризи формують індивідуальність: укріплюють сильні та руйнують слабкі сторони. Важливе місце варто надати ресурсам – матеріальними та психічними утвореннями, які допомагають досягати бажаних результатів. Пошук ресурсів здійснюється шляхом інтроспекції та психотерапії, які стимулюють здатність до усвідомлення, а відтак і саморефлексії. Пропонуємо розглянути креативний процес як ресурсний стан особистості. Ресурсами особистість вважає найбільш розвинені якості, здатності та вміння.

Аналіз досліджень та публікацій. Розвитку інтелектуального та творчого потенціалу особистості приділяли увагу Д. Богоявленська, І. Булах, В. Дружинін, В. Кузьменко, С. Макименко, В. Моляко. Мотиваційні утворення вивчали Т. Амабайл, Д. Богоявленська, Л. Виготський, А. Матюшкін.

С. Степанов вказував, що вчені розглядають креативність як творчу здібність та як здібність до творчості [7].

Креативність як здатність до творчості властива лише здібним, обдарованим та геніальним особистостям (А. Петровський, С. Степанов, М. Ярошевський). Науковці включають її в структуру обдарованості у якості стійкого найважливішого та відносно незалежного фактору. Він не корелює з тестами академічних та здібностей інтелекту. Відкритість до нових ідей визначає креативність [8]. ЇЇ ототожнюють з основними компонентами креативного мислення, а саме оригінальністю (за Е. Торренсом). Ж. Піаже оригінальність мислення поділяв на групи «для себе» та «для інших» (егоцентрична та соціалізована).

Дж. Гілфорд, Г. Грубер, Я. Пономарьов, К. Тейлор вважали креативність творчою здібністю, яка має незначну кореляцію з інтелектом. Це підтверджується дослідженнями Е. Торренса. Згідно теорії інтелектуального порогу креативність не корелює з інтелектом, якщо IQ більше 120, вона є самостійною й незалежною величиною. Проте кореляція спостерігається, якщо рівень розвитку інтелекту нижчий [6].

Недостатня вивченість питання ефективності здійснення креативного процесу шляхом актуалізації ресурсів особистості зумовила формування мети статті: аналіз психологічних особливостей здійснення креативного процесу та ресурсів особистості.

Виклад основного матеріалу. Креативний процес складається з наступних етапів:

1. Створення аналогій між зовнішньою інформацією та внутрішніми уявленнями для заповнення концептуальних прогалин.

2. Постійне переформулювання проблеми.

3. Використання старих знань, навичок, образів новими способами для створення нового.

4. Використання невербальної моделі мислення.

5. Процес креативності передбачає внутрішню напругу, в результаті конфлікту між новим та традиційним, безпосередньо в ідеях та шляхах їх вирішення, між хаосом невизначеності й прагненні кращої організації та ефективності суспільства і особистості. [9].

А. Маслоу вважав, що кожна людина прагне реалізувати протягом життя певний потенціал. Шляхи до самоактуалізації кожен обирає згідно власних особливостей, часто не усвідомлюючи їх. Багато наукових відкриттів ставались помилково, проте серед усієї безлічі знань випадкових відкриттів надзвичайно мало. У біографіях видатних особистостей завжди наголошується на наявності у них задатків чи здібностей, для розвитку яких було докладено дуже багато зусиль. Постійно здійснювався вибір між отриманням задоволення (сну, прогулянки) та роботою. Моцарт у листі другові писав: «Люди помилково вважають, що мистецтво дається мені легко. Запевняю тебе, друже, ніхто не присвячував стільки часу на створення музики, як я. Немає майстра, музику якого я ретельно не вивчав».

Спираючись на ідею цілісності та саморозвитку Г. Костюка, С. Максименко визначає особистість як форму існування психіки людини, яка являє собою цілісність, здатну до саморозвитку, самовизначення, свідомої предметної діяльності і саморегуляції, та має свій унікальний і неповторний внутрішній світ [4].

Недостатньо мати здібність, її потрібно навчитись розвивати. Постає питання в самоорганізації, розвиненості вольових якостей, мотивації [2]. Так, неорганізованість, відсутність чіткої цілі, бажання, здатності до самодисципліни унеможливлює розвиток здібностей особистості. Характеризуючи креативність Д. Фельдман вказав три компоненти: цілеспрямованість – організовує досвід; здатність використовувати засоби реорганізації та трансформації, запропоновані культурою;рефлективність – формує самосвідомість, здатність до планування за допомогою мовлення [5].

Ресурсами особистості Ф. Майленова вважає стан, у якому існує найбільше свободи та максимальна кількість виборів. До ресурсів належать: стани радості, впевненості, книги, спілкування з близькими, мандрівки. Ресурсом є усе, що може надати людині  відчуття щастя, сили, впевненості, необхідних для розв’язання проблем [3; 7].

Досліджуючи особливості наукових відкриттів, мистецьких звершень Г. Уоллес дійшов висновку, що більшість видатних осіб пройшли наступні чотири послідовні етапи: 1. підготовчий – здійснюється свідомий огляд проблеми; 2. дозрівання або інкубації – відбуваються неусвідомлювані процеси; 3. «осяяння» (перехід від несвідомої до свідомої роботи) – подібний інсайту процес, відбувається усвідомлення;4. розробки – здійснюється свідома перевірка рішень та подальша робота.

Креативність розглядають як ресурс особистості, як здатність до продуктивних перетворень шляхом прийняття нестандартних рішень (В. Дружинін, А. Леонтьєв, С. Рубінштейн).

С. Хобфолл вивчав ресурси особистості й поділив їх на зовнішні – соціальні та внутрішні – психологічні. Вчений визначив ресурси як те, що має цінність для людини й допомагає в адаптації. Особистість, яка у зв’язку з певними обставинами втратила ресурс переживає стрес. С. Хобфолл розробив концепцію «консервування» ресурсів: людина прагне отримати, зберегти, використати ресурси найефективнішим чином. А також, вкласти всі свої зусилля у накопичення ресурсів [7].

Адаптивні особистості згідно дослідження О. Кузнєцової характеризуються розвинутим інноваційним потенціалом, що виявляється у відкритості до нових ідей і схильності руйнувати або змінювати усталені стереотипи з метою створення нових, нетривіальних, несподіваних і незвичайних рішень життєвих проблем. Здатні до ризику заради досягнення мети, винахідливі, оптимістичні, готові до пошуку нових вражень [1]. Подібними характеристиками між креативністю та адаптивністю особистості є інноваційний потенціал та відкритість до нових ідей.

Формування процесуальних навичок упорядковує креативний процес. Вважаємо, що наступні рекомендації сприятимуть ефективному здійсненню креативного процесу шляхом використання ресурсних станів:

1. Наявність бажання рухатись вперед, розвиватись – вмотивованість.

2. Наявність чітких цілей та обмежених в часі планів – конкретність.

3. Великі речі створюються поєднанням малих дій (Ван Гог) –поетапність.

4. Формування звички працювати – інвестування часу та зусиль.

5. Нівелювання відволікаючих чинників – створення комфортного креативного середовища.

6. Наполегливість та прийняття помилок – радість та інтерес.

7. Усвідомлення власних очікувань, тривог, страхів – самоспостереження та саморефлексія.

8. Сформована система цінностей та гнучкість в мисленні й діяльності.

9. Гармонійна вимогливість до себе та до інших.

10. Знання власних слабких сторін – повага до себе та світу.

Висновки. Якість креативного процесу, а відтак і креативного продукту залежить від різних чинників. Ми сформували вимоги, які сприяють якісному креативному процесу. Їх дотримання залежить від «знайомства» з собою. Гармонійність людини полягає в урівноваженні сильних та слабких сторін, в умінні використовувати власні ресурси та створювати умови, які сприятимуть розкриттю особистісного потенціалу.

ЛІТЕРАТУРА

1. КузнєцоваО.В. Адаптивність як чинник інноваційного потенціалу особистості [Електронний ресурс] – Режимдоступудоресурсу:
2. КузьменкоВ.У. Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років : монографія – К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – 354с.
3. МайленоваФ. Выбор и ответственность в психологическом консультировании – М.: «КСП+», 2002. – 416с.
4. Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості – К.: Видавництво ТОВ "КММ", 2006. – 240 с.
5. Матюшкин А.М. Загадки одарённости: проблемы практической диагностики [Текст]  – М.: Школа-пресс, 1993. – 127 с.
6. Cеменюк М.Ю. Теоретичні засади проблеми розвитку креативності обдарованих студентів / Освіта та розвиток обдарованої особистості // Серії: "Педагогіка" та "Психологія" Щомісячний науково-методичний журнал – №7. – Київ, 2015. – C. 27 – 31; ISSN 2309-3935.
7. ШтепаО.С.Особливості зв’язку психологічної та персональної ресурсності особистості 
8. ШумаковаН.Б. Исследование творческой одаренности с использованием тестов П.Торренса у младших школьников / Н.Б.Шумакова, Е.И.Щебланова, Н.П.Щербо. // Вопр. психол. – 1991. – С. 27 –
9. Tardif.