РАДІООБМІН АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ ЯК РІЗНОВИД ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Надія  Мартиненко (Кропивницький, Україна)

Мова, як явище соціальне, виконує певні функції, найважливішою із них є комунікативна. Мета комунікації, тобто спілкування людей за допомогою мови, – встановлення взаєморозуміння в трудовій і соціальній діяльності між членами суспільства [1: 18].

Специфіка сфер комунікації пред’являє особливі вимоги до використання лексичних і граматичних засобів мови, побудові речень і структур висловлювання. Все це підпорядковується одній меті – максимальному задоволенню комунікативних потреб у даній сфері професійного спілкування  [5]

Термін LSP (language for special purposes) виник ще на початку 70-х років минулого сторіччя й став використовуватися для визначення різновидів національних мов, які обслуговували спеціальні сфери життя суспільства.

В умовах сьогодення великого значення набуває професійне спілкування – вміння спілкуватись у відповідному мовному середовищі. Мова професійного спілкування – це "лінгвістично організована система мовлення, що використовується представниками певної галузі для спілкування в ситуаціях, котрі безпосередньо пов’язані з професійними аспектами (навчально-виробничими, науково-виробничими, виробничими, науковими) трудової діяльності" [2: 45-46].

Для диспетчерів УПР властива специфічна комунікація, що відома як "Радіообмін цивільної авіації" (РЦА).

РЦА необхідний диспетчерським службам для інформування екіпажам повітряних суден (ПС) про обстановку в районі польоту, роботу засобів зв’язку, радіотехнічне забезпечення польотів і посадки, стан аеродрому, про екстрені ситуації; для контролю за діями повітряних суден, їх ешелонування з метою запобігання небезпечних зближень і зіткнень ПС на аеродромі і в польоті, здійснення запиту інформації про стан і місцезнаходження ПС.

Різні служби організації повітряного руху (ОПР) взаємодіють з ПС під час виконання польоту. "Важливим фактором у забезпеченні ритмічної, безпечної і безперешкодної роботи аеродрому є своєчасна, лаконічна і недвозначна комунікація. Вона є не лише засобом виконання диспетчерами УПР своїх завдань, але також допомагає пілотам знати про інші ПС, що знаходяться поблизу них, особливо в умовах низької видимості"[3].

Українським законодавством чітко визначено процедури радіотелефонного зв’язку, а саме: 1) передача ведеться в стислій формі, звичайним розмовним тоном з використанням стандартної фразеології; 2) для забезпечення чіткого та задовільного приймання повідомлень орган ОПР або інший наземний персонал, екіпаж ПС повинні: вимовляти кожне слово виразно та зрозуміло; дотримуватися швидкості мовлення, котра не перевищує сто слів за хвилину. Якщо повідомлення потрібно записати, швидкість мовлення має бути знижена, щоб таке повідомлення можна було записати. Невеликі паузи допомагають зберегти гучність мовлення на постійному рівні та дають змогу легше зрозуміти цифри; 3) під час передачі довгих повідомлень необхідно робити короткі зупинки для того, щоб переконатися, що частота, на якій ведеться передача, не зайнята, та надати змогу оператору станції, що приймає такі повідомлення, зробити запит на повторення неприйнятих частин повідомлення; 4) оброблені повідомлення в авіаційному мобільному зв’язку складаються з відповідних частин та передаються в наступному порядку: а) виклик з указівкою адресата та відправника; б) текст [6].

Форми мовленнєвої взаємодії, як правило, регламентовані і закріплені в правилах, що унормовують ведення радіообміну.  Виокремлено такі основні мовленнєві форми: 1) команди-звернення, що вимагають виконання певної конкретної дії; 2) виконання команди, підтвердження одержання інформації; 3) запити-звернення з проханням надати необхідну інформацію. А таку форму як репліки-звертання  В. А. Колосов [4] відносить до ненормованих. До них відносяться зауваження, заперечення, вигуки, коментарі, висловлення позиції або ставлення мовця до дій, слів, вчинків партнера тощо, вони відображають особистісні оцінки й характер міжособистісних стосунків учасників спільної діяльності, мають емоційне забарвлення.

Мова радіообміну обслуговує мовленнєве спілкування певних представників авіаційної спільноти, диспетчера УПР і пілота, у визначених ситуаціях виробничої діяльності – ситуаціях управління повітряним рухом під час польоту. Мова радіообміну відрізняється від літературного варіанту мови на всіх рівнях мовної системи: фонетичному, лексичному та синтаксичному. Диспетчер УПР, говорячи про цей же політ на диспетчерському пункті або по телефону, спілкується літературною мовою або професійною авіаційною мовою, основною відмінністю якої від літературної є використання лексики. Мова радіообміну визначається не лише як професійно обмежена, а як і ситуативно-обмежена мова. Саме ситуація спілкування впливає на відбір мовних засобів, їх поєднання й правила побудови, тему висловлювання. Даний відбір здійснюється згідно з вимогами, котрі пред’являються до мови радіообміну для найбільш ефективного обслуговування такої специфічної сфери комунікації, якою є управління повітряним рухом [7]

ЛІТЕРАТУРА

1. Акимова О. В. Термин как единица терминологического поля и профессионального дискурса в разноструктурных языках : дисс. канд. филол. наук : 10.02.20. / Акимова Ольга Валерьевна. – Казань, 2004. – 254 с.
2. Гапон Ю. А. Специфіка дисципліни і фактори, що визначають зміст навчання іноземної мови професійної спрямованості / Ю. А. Гапон // Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України : [Збірник статей]. – К., 2003. – С. 40 – 49.
3. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка / Г. В. Колшанский – М. : Наука, 1984. – 175 с.
4. Колосов В. А. Организация речевого взаимодействия экипажей и диспетчеров УВД при совместной деятельности / В. А. Колосов // Психофизиологические проблемы повышения роботоспособности летного и диспетчерского состава гражданской авиации : [Межвуз. темат. сб. научн. трудов]. – СПб., 2000. – С. 83 – 90.
5. Культура русской речи : Учебник для вузов / [Под ред. Л. К. Граудиной и Е. Н. Ширяева]. – М. : Издательство ”Норма”, 2003. – 506 с.
6. Про затвердження Правил ведення радіотелефоного зв’язку та фразеології радіообміну в повітряному просторі України // Наказ Міністерства транспорту України № 486 від 10.06.2004.
7. GuidelinesforaviationEnglishLanguageProgram : ICAOCir 323-An /ICAO, 2009. – 63 p.