КОМУНІКАТИВНА ПРОГРЕСІЯ У ВСТУПНОМУ КОРЕКТИВНОМУ КУРСІ

Валентина Гутник Київ (Україна)

Процес навчання та вивчення іноземної мови у ВНЗ України традиційно розпочинається вступним корективним курсом (ВКК), який має на меті формування іншомовної комунікативної компетенції (ІКК) з акцентом на її важливій складовій – фонетичній компетенції (ФК). Доцільність і необхідність проведення ВКК зумовлена несформованістю у студентів 1-го курсу мовних ВНЗ автоматизованих нормативних фонетичних навичок, а також наявністю у них фосилізованих деформованих навичок, корекція яких потребує додаткових затрат часу і відповідних начальних матеріалів.

Такі матеріали, а саме сучасний ВКК, мають відповідати наступним вимогам: 1) метою такого курсу має бути формування ФК як компонента ІКК; 2) сучасний фонетичний курс повинен відповідати актуальному розумінню комплексності – містити вправи і завдання для формування усіх мовленнєвих компетенцій; 3) за способом організації сучасний ВКК має бути призначеним для інтегрованого або безаспектного навчання та вивчення ІМ; 4) зміст сучасного курсу та відібраний до нього навчальний матеріал мають реалізовуватись у відповідних мінімумах – тематичному, функціональному й мовному з урахуванням існуючих між ними природних кореляцій; 5) сучасний ВКК має ґрунтуватися на положеннях комунікативного підходу в навчанні та вивченні ІМ, бути комунікативно спрямованим; 6) неодмінною вимогою до змісту ВКК є його спрямованість на формування навчальної автономії студента; 7) такий курс повинен вирізнятись професійно орієнтованим характером [3, с. 42 – 45].

Укладанню розробленого нами згідно визначених вимог комунікативного ВКК передував процес відбору та організації навчального матеріалу [4]. З вирішенням проблеми змісту предмету навчання пов'язана також його організація, тобто розподіл і порціонування навчального матеріалу – процесуальний аспект змісту навчання. Він характеризується насамперед так званою прогресією. У межах окремо взятого курсу, зокрема ВКК, вона відображає послідовность “кроків” у викладенні навчального матеріалу та регулює його порціонування.

Слідом за Н. Ф. Бориско під прогресією ми розуміємо розподіл і послідовність презентації мінімумів та їх узгодженість [2, с. 122]. Ми користуємось визначеними Н. Ф. Бориско видами прогресій: комунікативною, тематичною і трьома мовними – лексичною, фонетичною та граматичною [2, с. 114]. Визначивши комунікативну спрямованість однією із вимог до сучасного ВКК, вважаємо, що саме комунікативна прогресія має бути у такому курсі провідною і зумовлювати розподіл відібраного навчального матеріалу. Ми поділяємо думку Н. Ф. Бориско про те, що розподіл та послідовність введення матеріалу повинні визначати саме комунікативні потреби тих, хто навчається, а не системність граматики чи тематичність [2, с. 15]. Слід зауважити, що всі інші прогресії, зокрема тематична та мовні – лексична, фонетична і граматична, повністю підпорядковуються комунікативній, проте діють у межах курсу не ізольовано одна від одної, а тісно переплітаються. Питання взаємодії різних прогресій вивчено недостатньо, тому при укладанні прогресії для комунікативного ВКК ми користувались загальновідомими кореляціями: при визначенні послідовності подачі навчального матеріалу ми беремо до уваги узгодженість між елементами різних мінімумів, зокрема “з’єднуваність” лексичного, граматичного та фонетичного матеріалу з урахуванням тематичного спектру та взаємодії елементів комунікативного мінімуму. Відібраний нами навчальний матеріал [4] та аналіз кореляцій між елементами комунікативного, тематичного та мовного мінімумів дали нам змогу укласти для комунікативного ВКК “комлексну прогресію” (термін наш) – поєднання тематичної та мовних прогресій при домінуючій ролі комунікативної [5, с. 19]. Комунікативна прогресія є, як правило, циклічною. Згідно циклічної прогресії навчальний матеріал розподіляється і порціонується таким чином, що кожне явище стає об’єктом вивчення і засвоєння багаторазово, проте кожного разу на більш високому рівні [2, с. 118]. Це створює умови для багаторазового повторення навчального матеріалу у різних циклах та підциклах і разом з тим для його систематизації.

Істотним моментом для прогресії є ступінь її “стрімкості / крутизни”, тобто міра інтенсивності введення навчального матеріалу. Згідно А. А. Алхазішвілі [1] та Н. Ф. Бориско [2], на початковому ступені навчання та вивчення ІМ у мовних ВНЗ темп введення навчального матеріалу має бути максимально швидким. А. А. Алхазішвілі зауважує, що у мовних ВНЗ вступний корективний курс проводиться для студентів, які вже володіють певним обсягом мовних знань, отже незнайома лексична одиниця чи граматична структура не можуть бути для першокурсників нездоланною перешкодою. На його думку, не варто надовго зупинятись на опрацюванні наступної “порції” навчального матеріалу і прагнути повної автоматизації навичок [1, с. 57-58]. З одного боку, слід пам’ятати про часові обмеження ВКК, з іншого боку, надмірна автоматизація може ускладнювати перенесення автоматизованих у вправах навичок у вільне мовлення. До того ж, розподіляючи навчальний матеріал за циклічною прогресією, ми забезпечуємо багаторазову повторюваність кожного мовного явища: воно, на думку Н.Ф. Бориско, стає об’єктом вивчення і оволодіння декілька разів, проте кожного разу на більш високому рівні [2, с. 124].

Як підтверджує багаторічний досвід викладання ІМ, рівень мотивації у першокурсників є найвищим перед початком навчання у ВНЗ, а саме перед проведенням ВКК. Насамперед спрацьовує ефект новизни. Студенти проявляють готовність виконувати завдання будь-якого обсягу і складності. У комунікативному ВКК можна використати цей мотиваційний потенціал, щоб “занурити” студентів у штучне мовного середовище, яке завдяки комунікативному характеру курсу стає максимально наближеним до природного. За таких умов швидкий темп роботи не буде створювати додаткових труднощів, насамперед психологічних. На “стрімкість” прогресії впливає також частота проведення занять. Оскільки у мовному ВНЗ щоденне проведення занять з ІМ є правилом, слід подумати про рівномірність розподілу навчального матеріалу у межах ВКК.

Ґрунтуючись на наукових положеннях про прогресію як метод організації і розподілу навчального матеріалу, ми дали визначення прогресії та розглянули її види. З огляду на мету і характер курсу ми визначили роль комунікативної прогресії як провідної, якій підпорядковуються всі інші. Кореляції, що існують між комунікативним, тематичним та мовними мінімумами, ми використали при укладанні “комплексної” прогресії для комунікативного ВКК.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алхазишвили А. А. Основы овладения устной иностранной речи : уч. пособие для студентов пед. ин.-тов по спец. № 2103 “Иностранные языки”. – М. : Просвещение, 1988. – 128 с.
2. Бориско Н. Ф. Концепция учебно-методического комплекса для практической языковой подготовки учителей немецкого языка (на материале интенсивного обучения : Монография. – К. : Изд. центр КГЛУ, 1999. – 268 с.
3. Гутник В. М. Характеристика та аналіз фонетичних курсів / В. М. Гутник // Гуманізація навчально-виховного процесу : Збірник наукових праць. – Вип. XLVI / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. – Слов’янськ: СДПУ, 2009. – С. 41-52.
4. Гутник В. М. Відбір фонетичного матеріалу для комунікативного вступного корективного курсу / В. М. Гутник // Вища освіта України – Додаток 4, том ІІІ (21) – Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” / Відп. редактор випуску Маноха І. П. – К : Гнозис, 
5. Гутник В. М. Особенности построения коммуникативного вводного коррективного курса для будущих учителей немецкого языка / В.М.Гутник // Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку : традиции и инновации : Сб. науч. ст. / Под общ. ред. В. И. Рахубы. – Брест : Изд-во БрГТУ, 2016. – С. 18-23.