Accessibility Tools

Використання Інформаційно-Комунікативних Технологій для Ефективності Організаційних Форм Навчання

Олена Альошина (Кропивницький, Україна)

Сучасна освітня парадигма визначає навчання як керовану навчально-пізнавальну діяльність, що призводить до важливих змін особистості курсанта: підвищення інтелекту, виховання визначних рис особистості, психологічні зміни особистості в напрямку найповнішої її самореалізації. Відповідно, використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) в навчанні курсантів, а саме в процесі адаптації до процесу навчання, як такого, виступає засобом досягнення завдань, які поставлені у програмних документах розвитку системи освіти.

Ефективність організаційних форм навчання із застосуванням ІКТ багато в чому буде залежати від реалізації таких рекомендацій: по-перше, активне сприйняття матеріалу курсантом; по-друге, глибоке осмислення його, в результаті чого досягається розуміння вивченого, по-третє, застосування знань, по-четверте, закріплення їх у ході різноманітних навчальних дій. У процесі навчання з використанням ІКТ викладач також може використати науково обґрунтований добір раціональних для відповідної ситуації форм і методів навчання. Для інтенсифікації навчального процесу з використанням сучасних ІКТ важливим є розробити не просто окремі типи програм для кожного заняття, а комплекс відмінних за своїм призначенням програм, що застосовуються на різних видах занять, обираючи для кожного заняття найбільш прийнятні методи і форми використання ІКТ [4, с. 65].

Використання сучасної комп’ютерної техніки забезпечує можливості для представлення широкого набору різноманітних демонстрацій навчального матеріалу. Під час читання лекцій все ширше використовуються лекційні мультимедійні системи, які відповідно дозволяють проілюструвати матеріал відеозображенням, та анімаційними роликами з аудіосупроводженням; використовувати фрагменти лекцій або повністю лекції відомих педагогів; за допомогою “електронної дошки” полегшити процес сприйняття навчального матеріалу завдяки використанню цікавих, яскравих, пам’ятних образів; зберігати, систематизувати, готувати нові демонстраційні матеріали. За рахунок систематизації та виділення найбільш значимих елементів заняття. Мультимедійні технології дозволяють інтегрувати в процес пізнання метод візуалізації, який в свою чергу сприяє формуванню професійного мислення. Надійність і уніфікація сучасної комп’ютерної техніки набагато вища, ніж у традиційного лекційного устаткування. Комп’ютеризація демонстраційної підтримки лекційної роботи забезпечує ефективне управління великою кількістю різнорідного лекційного матеріалу, відповідно, полегшуючи сприйняття нового матеріалу самими курсантами та знімаючи навантаження. Використання програм моделювання дозволяє в ході лекції отримати статистичні й динамічні відображення результатів розрахунків під час використання наборів довільних параметрів [3, с. 450].

Найбільш дидактичний ефект мають мультимедійні комп’ютерні демонстрації, за допомогою яких можливе здійснення одночасних демонстрацій тривимірної графіки, анімації, відеосюжетів та звуку. Використання в лекційній роботі різних комп’ютерних демонстрацій сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, лекції стають захоплюючими, покращується їх наочність, особливо в тих випадках, коли курсанти вивчають складні явища і процеси, з’являється можливість різнобічного розгляду явища, що вивчається; розширюється кількість прийомів подання навчального матеріалу [1, с. 76]. Основними ж завданнями лабораторного заняття є завдання експериментального розкриття теоретичних положень предмету вивчення, ознайомлення курсантів з основними методами проведення наукового експерименту, аналізу даних, отриманих під час розробки результатів лабораторної роботи. Відповідно до завдань лабораторного заняття під час його проведення можливе використання програм для контролю, навчання і моделювання об’єктів, процесів і явищ.

Під час комплексного застосування в навчальному процесі засобів ІКТ вирішуються такі завдання:

-        підвищується науковість, доведеність експериментів і досліджень;

-        курсанти активно беруть участь у навчальному процесі, що сприяє посиленню мотивації навчання;

-        створюються умови для індивідуального і диференційованого навчання;

-        посилюється інформативна ємність і наочність навчального матеріалу;

-        розвиваються творчі здібності, дослідницькі явища;

-        формується уміння моделювати, проектувати, конструювати;

-        підвищується об’єктивність контролю знань.

Метою практичного заняття є повторення і закріплення навчального матеріалу; контроль рівня знань курсантів за конкретною темою, напрацювання практичних навичок розв’язку задач за згаданою темою [2, с. 142]. Комп’ютери на практичних, групових та семінарських заняттях можуть використовуватись як засіб для пошуку і вивчення необхідного матеріалу, відпрацювання навичок самостійно вирішувати завдання з предмету навчання, перевірки знань і умінь їх вирішувати.

Використання ІКТ під час проведення практичних занять в льотних навчальних закладах сприяє кращому засвоєнню знань, умінь, навичок; підвищенню інформативної ємності навчального матеріалу; індивідуалізації і диференціації навчання під час добору курсантом темпу і траєкторії вивчення матеріалу, розділенні завдань за рівнями складності; підвищенню об’єктивності контролю знань; формуванню таких особистісних якостей курсантів, як творча активність, самостійність, відповідальність. При вивченні цілого ряду предметів (особливо, це стосується вивчення іноземної мови) комп’ютер пропонує великі можливості тестування рівня володіння вивченого матеріалу, без участі або з частковою участю викладача, що значно скорочує час перевірки результатів.

Література

1. Макаров Р. Н. Теория и практика дидактики лётной подготовки/ Макаров Р. Н., Гриник В. М., Кодола В. Г. – Кировоград: Имекс – ЛТД, 2006. – 500с.

2. Авиационная педагогіка: [учеб.] / Макаров Р. Н., Неделько С. Н., Бамбуркин А. П., Григорецкий В. А. – М. – Кировоград: МНАПЧАК, ГЛАУ, 2005. – 433 с.

3. Макаров Р. Н. Человек в измерениях ХХ века. Прогресс Человечества в двадцатом столетии: в 7 т. / Р. Н. Макаров. – М.: МАПЧАК, 2005. – 647 с.

4. Сучасні інформаційні технології в управлінні та професійній підготовці операторів складних систем: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Кіровоград, 28 – 29 жовт. 2009 р.). – Кіровоград. – ДЛАУ, 2009. – 336 с.