МОВНІ ЛАБОРАТОРІЇ В НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Валентина Папіжук (Житомир, Україна)

У сучасному світі значно зросла роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в різних сферах людської діяльності і з'явилося поняття «освіта через усе життя». У зв'язку з цим суспільство висуває нові вимоги до системи вищої професійної освіти і до фахівців з вищою освітою. Спеціаліст в будь-якій сфері повинен мати високий рівень інформаційної компетенції, вміти використовувати ІКТ для вирішення різних професійних завдань, в тому числі і для самостійного професійного розвитку. Останнє передбачає високий рівень навчальної автономії - готовності людини самостійно визначати і коригувати свою освітню траєкторію, приймати рішення і нести відповідальність за право вибирати що, коли, де і в якому обсязі вивчати для вдосконалення в професії і самоосвіті, і основи цієї готовності повинні закладатися в період його навчання у вузі.

Сучасна цифрова революція ставить під сумнів традиційні освітні моделі,  звертаючи увагу освітніх установ на питання розподілу, обробки і організації знань. Будь-яка людина сьогодні може вивчати іноземні мови за межами школи. Автономія індивідуума завжди була метою системи освіти в демократичних країнах, пристрої, розроблені в цій перспективі, в основному розвивалися одночасно з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, в галузі мовної освіти за останні двадцять років [2, 85]. Лейтмотив навчання протягом усього життя, необхідність адаптації до економічного та технічного прогресу штовхає людей до розвитку відповідальності за своє навчання. Суспільні потреби вимагають знати іноземні мови для розвитку кар’єри, спілкування і, можливо, проживання  за кордоном.

Разом з тим рівень використання інформаційно-комунікаційних технологій в системі вищої професійної освіти далеко не завжди відповідає можливостям і вимогам сьогоднішнього дня. Навіть при наявності сучасних технічних засобів, вузи не використовують в повній мірі їх можливості для оптимізації аудиторної та самостійної роботи, для формування інформаційної компетенції майбутніх фахівців. Очевидно, низький рівень навчальної автономії студентів у системі вищої професійної освіти пов'язаний, перш за все, з переважною орієнтацією традиційного вузівського навчального процесу на підвищення виконавчої дисципліни студента, але не на розвиток його самостійності та ініціативності в навчально-пізнавальної діяльності [3, 78].

Нові освітні стандарти орієнтують ВНЗ на системне включення ІКТ в освітній процес, підвищення на цій основі рівня навчальної автономії студентів, збільшення частки самостійної роботи по відношенню до роботи аудиторної, але при цьому не прописують можливі шляхи і засоби досягнення цих цілей. Викладання іноземних мов, в силу своєї специфіки, найбільше потребує комплексного впровадження засобів ІКТ в процес навчання іноземної мови майбутніх фахівців [3, 186].

Серед сучасних засобів навчання на особливу увагу заслуговують мовні лабораторії, що відомі під різними назвами, наприклад, цифрова мовна лабораторія, мультимедійна мовна лабораторія, мовний центр мультимедіа та мультимедійний центр навчання, і т.д..

Сучасні мовні лабораторії пропонують загалом:

• Тексти, зображення, аудіо та відео, які легко можуть бути  складовими навчального процесу; викладачі можуть модифікувати ресурси для задоволення їх потреб;

• Студенти можуть записати свій власний голос і відтворювати свої записи, взаємодіяти один з одним і з викладачем та зберігати свою роботу;

• Викладачі можуть контролювати роботу на комп'ютерах студентів зі свого робочого місця, стежити за їх роботою і т.д.

• Вільний доступ до індивідуального навчання, що означає доступ до ресурсів за межами класної кімнати.

Метою мовної лабораторії є активне залучення студентів до тренувальних вправ у навчанні мови і виконання більшої кількості вправ, ніж це було б можливо в традиційному класі.

Спільні компоненти сучасної мовної лабораторії:

• Викладач має комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням, що дозволяє йому виконувати мовні вправи;

• Викладачі і студенти носять гарнітури (маленькі мікрофони), які їх ізолюють від зовнішніх шумів;

• Студенти мають віртуальний магнітофон для відтворення мультимедійних ресурсів і запису свого голосу;

• Робочі місця викладача і студентів підключені до локальної мережі, в деяких випадках також за допомогою окремого аудіо кабелю;

• Сервер або окремий пристрій для зберігання інформації часто використовується для розміщення цифрових навчальних матеріалів[1, 68].

Навіщо використовувати лабораторію для навчання мови?

У середньому на уроці з іноземної мови,  студенти говорять тільки 23,5% часу всього уроку [4]. На уроці з 45 хвилин, 23,5% складають близько 10,5 хвилин. Оскільки цей час призначений для говоріння всіх студентів, час говоріння кожного студента зменшується зі збільшенням розміру групи.

Яка тривалість усного висловлювання на уроці в 45 хвилин, залежно від розміру класу:

З мовною лабораторією, всі студенти в класі можуть говорити одночасно, не відволікаючи один одного, незалежно від розміру класу. Без мовної лабораторії, в класі, де більше 10 студентів, кожен студент буде говорити менше 1 хвилини.

* Примітка: час говоріння студента може бути значно збільшений за типом вправ, розроблених вчителем.*

Отже, багатофункціональна мовна лабораторія для системи вищої мовної освіти може слугувати засобом оптимізації навчальної автономії студента в процесі оволодіння іноземною мовою і навчально-методичної діяльності викладача, орієнтованої на застосування засобів ІКТ в лінгводидактичному процесі, на стимулювання іншомовної активності студентів, облік їх індивідуальних, вікових та особистісних особливостей, реальне або віртуальне занурення в іншомовне мультимедійне освітнє середовище, а також як бази для розробки електронних навчальних комплексів і майданчиків для їх впровадження і використання.

Список літератури

1. FOUGEROUSEM.-C. dir. L'évaluation des productions complexes en français langue étrangère/seconde dans l'enseignement supérieur. - Paris : L'Harmattan, 2010 - 170 p.
2. MINERVA N., REINFRIED M. Histoire internationale de l'enseignement du français langue étrangère ou seconde : problèmes, bilans et perspectives/ Le Français dans le monde : recherches et applications, juillet , 2012, n° 52, 176 p.
3. Лукша И. В. Языковая лаборатория как средство оптимизации учебной автономии в мультимедийном профессионально ориентированном контексте : на примере факультета иностранных языков педагогического вуза : диссертация ... кандидата педагогических наук : 13.00.02 / И.В.Лукша; - Томск, 2008.- 239 с.
4. http://www.sanako.com/fr-fr/ressources/laboratoire-de-langues/