Accessibility Tools

НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ СЛОВНИКІВ

Костікова І.І. (Харків, Україна)

Останнім часом все гостріше відчувається необхідність оптимізації процесу викладання іноземних мов з використанням сучасних електронних засобів, а такий дидактичний матеріал, як електронні словники, виходить за межі навчально-методичного комплексу і стає сполучною ланкою не тільки між мовознавством та інформатикою, а й між навчанням, розумовим розвитком і вихованням учнів. Тому використання досягнень сучасної комп’ютерної лексикографії в процесі навчання англійської мови є актуальним.

Необхідно визначити вклад сучасних вчених та викладачів-практиків в галузі прикладної лінгвістики, інформатики, психології та методології викладання іноземних мов, що стосується комп’ютерної лексикографії, її ролі, завдань та проблем щодо використання електронних словників при навчанні англійської мови. Серед досліджень можна назвати праці О. Ю.  Балалаєвої, М. С Бодрової, А. В. Данченко, Р. Лью, А. О.  Новожилової, О. І. Плугатарьової, О. В. Смірнової, А. В. Шиби, Є. О. Шовгеніної та ін.

Мета дослідження – охарактеризувати роль і місце електронних словників на уроках англійської мови.

На сьогоднішній день вже створено досить велику кількість електронних словників, різних за призначенням, зручністю користування, спеціалізацією тощо – від мультимедійних енциклопедичних словників до вузькофахових спеціалізованих.

Серед найбільш авторитетних ми називаємо ABBYY Lingvo, Мультитран, Polyglossum, Urban Dictionary, МультиЛекс, Wordsmyth English Thesaurus Online, Англо-український фразеологічний словник К. Т. Баранцева, Оксфордський словник англійської мови, TheFreeDictionary.com, Babylon, словники видавництв Longman, Cambridge University Press, McMillan Press та ін.

Бурхливий розвиток комп'ютерної лексикографії наприкінці XX ст. надав можливість використання електронних словників як дидактичного матеріалу при навчанні іноземним мовам. Але, на жаль, відсутність єдиної класифікації словників на сьогодні, на наш погляд, ускладнює роботу викладачів та методистів, які працюють над методичними рекомендаціями використання цього матеріалу в навчальному процесі.

Зараз в науковій літературі ведеться велика полеміка з приводу методик використання електронних словників в навчанні, їх можливостей, переваг та недоліків як дидактичного матеріалу. Порівняльний аналіз характеристик найбільш вживаних словників доводить, що найбільш вдалими, по-перше, є універсальні словники ABBYY Lingvo, які мають у своєму арсеналі й українську мову, по-друге, Мультитран, який має якісний рівень запропонованих ним варіантів і зручність використання настільки високі, що можна змиритись з додатковим українсько-російським та російсько-українським перекладом [3, с.361].

Врешті-решт, всі охарактеризовані нами словники в тій чи іншій мірі можуть бути використані в якості дидактичного матеріалу. І серед таких можливостей в навчальному процесі можна назвати індивідуалізацію навчання; оперування великими обсягами інформації; комплексний мультисенсорний вплив на різні канали сприйняття шляхом використання тексту, графіків, звуку, мультиплікації, відео; необмежену кількість, завдань; надання зворотного ув'язку; адаптивність, нелінійність надання інформації, індивідуальність дизайну; автоматизований контроль.

Отже, переваги комп’ютерних словників в наш час очевидні, і вони полягають, на наш погляд, перш за все, в посиленні внутрішньої мотивації учнів до роботи над іноземною мовою завдяки наявності різноманітного ілюстративного матеріалу, в організації та актуалізації їх самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Тому ми приділяємо досить велику увагу саме внутрішній мотивації до навчання та шляхам її посилення. Також переваги цього дидактичного матеріалу – в об’ємі запропонованої інформації, раціональному структуру ванн і інформації завдяки її зонуванню гіпертекстовими технологіями, забезпеченні міжпредметних зв'язків, можливості засвоєння навчального матеріалу за допомогою спеціальної системи вправ та ін.

Але е й недоліки цього матеріалу, головний з них полягає в тому, що в результаті дуже швидкого поповнення лексичних баз автори і редактори часто не встигають здійснити верифікацію всіх словникових одиниць. Особливо це стосується таких словників, в які зареєстровані користувачі можуть додавати свої коментарі і варіанти перекладу. Це, насамперед, словники Мультитран та Urban Dictionary.

Крім того, є певні труднощі в організації навчального процесу з використанням електронних засобів, притаманні саме українській освіті. І це не тільки недостатнє забезпечення навчальних закладів комп’ютерною технікою. Досліджуючи основні недоліки підготовки майбутніх фахівців електронними засобами, визначають, що на загальну результативність та ефективність процесу навчання іноземній мові негативно впливають такі чинники: стихійність, епізодичність їх використання з боку викладачів; відсутність необхідного програмного забезпечення; неспроможність інтегрувати знання й уміння щодо електронних засобів та перекладацьких дисциплін для вирішення професійних завдань; неусвідомлення цінності електронних засобів та відсутність потреби їх використовувати [2].

Проте зазначають, що негативний вплив більшості цих чинників можна подолати за допомогою:

  1. активного практичного ознайомлення учнів та викладачів із сучасними електронними ресурсами та новими інформаційними технологіями, які допомагають оптимізувати процес навчання, що, у свою чергу, створює мотивацію до подальшого використання таких ресурсів;
  2. використання для цього ресурсів мережі Інтернет, де наявні як перевірені часом розробки, так і найновіші (з описом, інструкціями, відгуками користувачів, а інколи й з пробними версіями) [3].

На наш погляд, комп’ютерні словники або енциклопедії повинні використовуватися для розуміння тексту в читанні й перекладі, підготовки доповідей, рефератів та інших видів усних і письмових робіт з іноземної мови виконання лексичних завдань різного ступеня складності (пошук інформації про значення слова, стильові характеристики, частотність вживання, сполучуваність, етимологію, синоніми, слова однієї тематичної групи й т. ін.). Озвучені ключові слова і тексти словникових та енциклопедичних статей можуть використовуватися в якості додаткового матеріалу з аудіювання та мовлення. Довідкові блоки з орфографії, граматики, пунктуації, стилістики можуть використовуватися при вивченні відповідних тем [1].

З усього вище сказаного можна дійти висновку, що електронні словники не тільки можна, а й необхідно використовувати в навчальному процесі при навчанні англійської мови. Щодо певних труднощів, недоліків та проблем, то вони свідчать тільки про те, що науковцям, теоретикам і практикам, які займаються розробкою та розвитком електронних словників, а також методик їх використання в навчальному процесі, ще є над чим працювати.

Література:

  1. Костікова І. І. Професійна компетентність майбутніх перекладачів на засадах впровадження інформаційно-комунікаційних технологій : монографія / І. І. Костікова, Ю. Г. Білецька. – Х. : вид. Рожко С. Г.,
  2. Мацюк О. О. Формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / О. О. Мацюк. – Тернопіль, 2011. – 242 с.
  3. Шиба А. В. Використання нових інформаційних технологій у процесі формування професійної компетентності майбутнього перекладача засобами інтерактивних технологій / А. В. Шиба // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук, пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя, 2013. — № 28 (81). — С. 356–365.