Секція 3

Олександр Щирбул (Кіровоград)

Анотація. У статті розглядаються проблеми формування й розвитку творчих здібностей студентів при вивченні ними дисципліни «Технічна творчість».

Зокрема, здійснено теоретичний аналіз наукових джерел у яких з різних поглядів аналізується сутність понять «здібності», «творчі здібності», «класифікація здібностей». На основі проведеного аналізу визначено мету публікації, яка полягає в том, що для формування творчого потенціалу майбутніх учителів технологій важливим є використання в навчально-виховному процесі завдань, котрі стимулюють пошукову діяльність студентів. Наводяться конкретні приклади завдань, розв’язання яких спонукає студентів до використання інформаційно-пошукових систем, обробки та критичного аналізу інформації.

Ключові слова: творчі здібності, розвиток здібностей, творчі завдання, аналіз інформації.

Аннотация.В статье рассматриваются проблемы формирования и развития творческих способностей студентов при изучении ими дисциплины «Техническое творчество».

В частности, осуществлен теоретический анализ научных источников, в которых с разных точек зрения анализируется сущность понятий «способности», «творческие способности», «классификация способностей». На основе проведенного анализа определена цель публикации, которая заключается в том, что для формирования творческого потенциала будущих учителей технологий важным является использование в учебно-воспитательном процессе задач, которые стимулируют поисковую деятельность студентов. Приводятся конкретные примеры задач, решение которых побуждает студентов к использованию информационно-поисковых систем, обработки и критического анализа информации.

Ключевые слова: творческие способности, развитие способностей, творческие задания, анализ информации.

Abstract.In article problems of formation and development of creative abilities of students when studying of discipline are considered by them "Technical creativity".

In particular, the theoretical analysis of scientific sources in which from the different points of view the essence of the concepts "abilities", "creative abilities", "classification of abilities" is analyzed is carried out. On the basis of the carried-out analysis a definite purpose of the publication which is that for formation of creative potential of future teachers of technologies use in teaching and educational process of tasks which stimulate search activity of students is important. Concrete examples of tasks which solution induces students to use of information retrieval systems, processing and the critical analysis of information are given.

By preparation for a practical training it is offered to future teachers of technologies such tasks: using various information, information and technical sources to find the theoretical description of several principles of permission of technical contradictions; to offer algorithm of their use; to find and analyse concrete examples of practical application of these principles to permission of technical contradictions. The tasks formulated thus help students to be prepared for a practical training and stimulate development of creative abilities at future experts: ability to analyze, estimate, systematize the obtained information, etc. Thus, development of modern information technical means gives the chance to widely use search engines of the Internet for educational activity of students, increase of level of their motivation, an individual approach, formation of abilities to work with information that promotes development of creative abilities of students. Further research of a problem of formation of creative abilities of future experts has to be based as on the theoretical developments concerning studying of the mechanism of creative processes and on modernization of content of training of students.

Keywords: creative abilities, development of abilities, creative tasks, analysis of information.

Постановка проблеми. Розвиток сучасних виробничих, інформаційних, управлінських та інших технологій, світові процеси економічної глобалізації, інтеграції освітніх систем вимагають якісно нових (інноваційних) підходів до підготовки сучасних фахівців у різних галузях науки, освіти, техніки, економіки, медицини та ін.

На сьогодні важливими елементами професійності є вміння людини співпрацювати з іншими людьми, користуватися різноманітними сучасними приладами та обладнанням і, безперечно, обробляти великі потоки інформації, виявляючи уміння до аналізу, критичної оцінки, узагальнення, синтезу, систематизації. Тобто, основним завданням сучасної професійної підготовки є не тільки набуття міцних системних знань, умінь і навичок, умінь постійно підвищувати свій фаховий рівень, умінь самостійно здобувати нові професійні знання, а й формування й розвиток особистісних творчих здібностей людини. Саме наявність розвинутого творчого потенціалу сприяє тому, що фахівець не пристосовується до нових мінливих умов, у яких йому необхідно здійснювати свою професійну діяльність, а є активним перетворювачем дійсності, людиною яка творчо підходить до розв’язання різних проблемних ситуацій, котрі виникають у професійній діяльності.

Отже, формування й розвиток творчого потенціалу майбутнього фахівця є важливою й актуальною проблемою сучасної освіти.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми творчості, креативності, формування й розвитку творчих здібностей в наукових дослідженнях розглядалися науковцями [1;2;3;4;7;9] з різних поглядів. Зокрема, для розуміння й усвідомлення психолого-педагогічних аспектів творчих процесів, необхідним є визначення поняття «здібності», «творчі здібності».

Якщо ж при визначенні поняття «здібності» більшість науковців  мають спільний погляд, і визначають здібності через ознаку «властивості особистості», то в питанні визначення, виокремлення творчих здібностей існують різні наукові підходи.

Наприклад, С. Л. Рубінштейн [8] поділяє здібності на загальні та спеціальні, але зазначає, що всі здібності особистості існують у тісному поєднані. Тобто, наявність загальних здібностей впливає на якість кожної спеціальної здібності людини. О. М. Леонтьєв [3] уважає, що в людини необхідно розрізняти два види здібностей: природні, які мають біологічне походження, та специфічні, котрі розвиваються й формуються протягом життя.

Інший підхід до класифікації здібностей пропонується в дослідженнях В. А. Крутецького [2], котрий серед спеціальних здібностей виокремлює творчі, як здібності до наукової роботи, що сприяють отриманню об’єктивно значущих результатів діяльності й здібності до навчальної діяльності, які дають можливість швидко й успішно оволодівати певними знаннями, уміннями й навичками. Є. С. Рапацевич [7], спираючись на те, що для оволодіння певною сумою знань чи видом діяльності різні люди затрачають різну енергію і час, умовно поділяє здібності на репродуктивні й творчі. Репродуктивні здібності дають можливість засвоєння знань і вмінь, оволодіння діяльністю за певним алгоритмом. Сформованість творчих здібностей допомагає людині створювати щось нове, якого ще не було. Разом з тим у запропонованій класифікації мова не йде про чітке розмежування здібностей, оскільки творча діяльність неможлива без опори на репродукцію. Отже, творчі здібності тут розглядаються як результат значного розвитку репродуктивних здібностей.

У дослідженнях В. І. Андреєва [6] зазначається, що творчі здібності – це синтез властивостей та особливостей людини, який відповідає вимогам певного виду творчої діяльності. Розвиток творчості пов’язується з інтегрованим розвитком наступних якостей особистості: мотиваційно-творча активність і спрямованість особистості, інтелектуально-логічні здібності, інтелектуально-евристичні здібності, світоглядні якості особистості, моральні якості особистості, здатність до самоуправління, комунікативно-творчі здібності, естетичні якості особистості, які сприяють творчій діяльності [6, с.10–23].

Досить детально проводиться аналіз проблеми здібностей і їхньої класифікації в праці Т. І. Артем’євої [1]. На основі своїх досліджень Т. І. Артем’єва пропонує поділяти здібності на потенційні й актуальні. Потенційні здібності це такі, що можна визначити як можливості розвитку індивіда, коли перед ним виникають нові проблеми, нові завдання, котрі вимагають розв’язання. Вони характеризують індивіда в його потенційних можливостях у силу його психологічних властивостей та особливостей. Але, оскільки розвиток особистості залежить не тільки від її психологічних особливостей, а також і від тих соціальних умов, то виникає так звана проблема актуальних здібностей, тобто тих здібностей, які реалізуються й розвиваються в даних конкретних умовах залежно від вимог конкретного виду діяльності [1, с.166].

Аналізуючи наведені приклади щодо проблеми поділу здібностей, можна зробити узагальнення про те, що існує три підходи стосовно класифікації здібностей особистості. По-перше, творчі здібності виділяються науковцями в окрему групу й розвиток творчих здібностей пов’язаний із складними психічними процесами (В. А. Крутецкий, Є. С. Рапацевич). По-друге, творчі здібності є результатом розвитку загальних та спеціальних здібностей людини в певних позитивних умовах навчання й виховання (В. І. Андреєв, О. М.Леонтьєв). По-третє, творчі здібності не розглядаються як окрема група, їхній розвиток і формування залежить більшою мірою природних особливостей людини (Т. І. Артем’єва та ін.).

На нашу думку, більш життєздатним є другий погляд, який у своїй сутності передбачає можливість цілеспрямованого педагогічного процесу при підготовці фахівців для ефективного розвитку їхніх творчого потенціалу.

Оскільки для професійної підготовки майбутніх учителів технологій необхідним є залучення студентів до технічної творчості, то в цьому аспекті актуальним є питання визначення творчих здібностей саме до технічної діяльності. У дослідженнях відомих науковців О. Н. Лука [4], О. В. Чуса і В. М. Данченка [9], котрі безпосередньо займалися різними проблемами технічної творчості дається перелік тих здібностей, розвиток яких забезпечує можливість творчо працювати в технічному напрямку.

Зокрема, до таких здібностей належать: проникливість у пошуках проблем, котра визначається як здатність бачити те, що не вкладається в рамки засвоєного; здатність до перенесення досвіду як уміння людини застосовувати навички, набуті при розв’язанні одного типу задач до розв’язання іншого; гнучкість мислення як властивість швидко й легко переходити від одного класу явищ до іншого; легкість генерації ідей; здатність до критичного оцінювання ідей; здатність до доопрацювання результату через вироблення вольових здібностей (наполегливість, зібраність, здатність до копіткої напруженої роботи) та ін.

Отже, метою нашої публікації є: спираючись на результати наукових досліджень проблеми творчості, показати за допомогою яких завдань, можна розвивати творчий технічний потенціал студентів, спонукаючи їх до використання сучасних інформаційно-технічних джерел при вивченні ними дисципліни «Технічна творчість».

Виклад основного матеріалу. Дисципліна «Технічна творчість» вивчається студентами на рівні «бакалавр» і є однією з дисциплін циклу професійної та науково-практичної підготовки майбутніх учителів технологій.

Основними завданнями вивчення «Технічної творчості» є набуття студентами теоретичних знань про творчість і творчі процеси, про методи пошуку розв'язків технічних завдань, про принципи та прийоми розв'язання технічних протиріч. Також студенти повинні розвинути власні творчі здібності при виконанні практичних завдань різного рівня складності та набути знань, умінь бути організаторами й керівниками технічної творчості учнів.

Зазначені завдання реалізуються через зміст дисципліни, різні форми, методи, способи організації навчально-виховного процесу, який ми намагаємося зробити якомога продуктивнішим в аспекті творчого розвитку студентів.

Зокрема, при вивченні теми «Методи активізації творчості» на лекційних заняттях, ми маємо можливість надати студентам загальну інформацію про існування специфічних методів активізації творчої діяльності, детально розглянути лише основні методи, зробити їхню класифікацію за певними ознаками та ін. Але для проведення практичних занять, майбутні вчителі технологій заздалегідь отримують завдання: користуючись інформаційними джерелами знайти описання одного з методів активізації творчості (назву методу кожен студент отримує індивідуально), визначити сутність методу, правила його використання, переваги та недоліки його практичного застосування для активізації творчості, розв’язання творчих завдань.

Сформульоване таким чином завдання по-перше, дає можливість на практичних заняттях при розгляді методів активізації творчості створити дискусійну атмосферу, яка передбачає обмін думками, аналітичну діяльність, доведення власної позиції та ін.; по-друге, сприяє вироблення умінь користуватися літературою та пошуковими системами в мережі Інтернет; по-третє: допомагає студентам здобути уміння самостійно працювати з інформацією, тобто виконувати не тільки репродуктивну частину роботу, а й формувати здатність до критичного аналізу, виявляти гнучкість мислення, отже, поступово розвивати творчі здібності.

Важливим для формування творчих здібностей студентів є вивчення теми «Принципи розв’язання технічних протиріч». До основних принципів розв’язання технічних протиріч належать: принципи дроблення, асиметрії, антиваги, еквіпотенціальності, антидії, та ін. (детальний перелік подається у різних наукових джерелах, зокрема в книжці Меерович М.І, Шрогина Л.І [5]). Використання зазначених принципів сприяє розв’язанню різних технічних завдань, допомагає з’ясувати з якими об’єктами, речовинами, полями, явищами потрібно працювати для вирішення відповідних протиріч. Також  перелік принципів усунення технічних протиріч дає майбутньому фахівцю певний алгоритм, порядок дій, користуючись яким можна спробувати знайти оригінальний, ефективний розв’язок технічного завдання.

Слід зазначити, що уміння й навички використовувати на практиці принципи усунення технічних протиріч дають можливість майбутнім фахівцям творчо підходити до розв’язання проблем в інших наукових сферах (педагогіка, організація певної діяльності, управління, тощо), оскільки загальні методи, способи розв’язання проблемних ситуацій, котрі в своїй основі містять певні протиріччя, є спільними для різних сфер діяльності людини.

Отже, завдання котрі спонукають студентів до активної роботи мислення також сприяють формуванню умінь до перенесення досвіду.

Тому, при опрацюванні зазначеної теми значну увагу ми звертаємо на самостійну роботу студентів, котра полягає в пошуку й аналізі необхідної інформації. При підготовці до практичних занять студентам пропонується такі завдання: користуючись різними інформаційними, інформаційно-технічними джерелами знайти теоретичне описання декількох принципів розв’язання технічних протиріч; запропонувати алгоритм їхнього використання; знайти й проаналізувати конкретні приклади практичного застосування цих принципів до розв’язання технічних протиріч. Сформульовані таким чином завдання допомагають студентам підготуватися до практичних занять і, на наш погляд, стимулюють у майбутніх фахівців розвиток творчих здібностей: вміння аналізувати, оцінювати, систематизувати здобуту інформацію та ін.

Важливим в контексті технічної творчості є ознайомлення студентів з поняттями «винахід», «винахідницька діяльність», правилами оформлення технічної документації на винаходи й корисні моделі.

Такі знання студенти здобувають, вивчаючи тему «Винахідницька діяльність. Об’єкти винахідництва».

Зокрема на лекційних і практичних заняттях студенти з’ясовують відмінності між поняттями «відкриття» та «винахід», пояснюючи це на конкретних прикладах, вивчають структуру винаходів, знайомляться з особливостями патентного пошуку та ін.

Значну допомого при підготовці до занять надає використання мережі Інтернет, зокрема робота із сайтами патентних відомств. Наприклад, на сайті Українського інституту інтелектуальної власності (укрпатент) студенти мають можливість знайти вичерпну інформацію, яка стосується різних правових, технічних аспектів винахідницької діяльності. Відповідно, при підготовці до практичних занять, студенти отримують індивідуальні завдання: користуючись сайтом Українського інституту інтелектуальної власності знайти опис конкретного запатентованого винаходу, виокремити формулу винаходу (короткий словесний виклад ознак винаходу), знайти суттєві відмінності запатентованого винаходу і прототипів. Така підготовча робота допомагає на практичних заняттях створити продуктивну робочу атмосферу при опрацюванні теми «Винахідницька діяльність. Об’єкти винахідництва» та сприяє формуванню у студентів умінь працювати з інформаційними джерелами.

Висновок. Отже, розвиток сучасних інформаційно-технічних засобів дає можливість широко використовувати пошукові системи мережі Інтернет для навчальної діяльності студентів, підвищення їхнього рівня мотивації, впровадження індивідуального підходу, формування умінь працювати з інформацією. Зокрема, будь-яка робота з інформацією передбачає пошук, критичний аналіз, узагальнення, систематизацію, тобто поєднання репродуктивної і творчої діяльності. В цьому аспекті важливим є впровадження в практику навчання таких завдань, котрі сприяють формуванню й розвитку творчих здібностей студентів.

Подальше дослідження проблеми формування творчих здібностей майбутніх фахівців, на наш погляд, має базуватися як на теоретичних розробках, котрі стосуються вивчення механізму творчих процесів, так і на модернізації змісту підготовки студентів.

Бібліографія

1. Артемева Т. И. Методологический аспект проблем способностей / Артемева Т. И. – М.: Наука, 1977. – 184 с.
2. Крутецкий В. А.  Психология математических способностей школьников / Крутецкий В. А. – М.: Просвещение, 1968. – 431 с.
3. Леонтьев А.Н. О социальной природе психики человека /А.Н.Леонтьев //– Вопросы психологии. – 1961. – №1. – С. 36 – 39.
4. Лук А. Н. Мышление и творчество / Лук А. Н. – М.: Политиздат, 1976. – 144 с.
5. Меерович М. И. Технология творческого мышления: практическое пособие / М. И. Меерович, Л. И. Шрогина. – Мн.: Харвест, 2003. – 432 с.
6. Опыт компьютерной педагогической диагностики творческих способностей / [под ред. В. І. Андреева]. – Казань: Казанский университет, 1989. – 140 с.
7. Рапацевич Е. С. Формирование технических способностей у школьников: книга для учителя / Рапацевич Е. С. – Мн.: Нар. асвета, 1987. – 96 с.
8. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / Рубинштейн С. Л.; Сост. А. В. Брушнинский, К. А. Абульханова-Славская. – М.: Харьков: Минск: Питер, 2002. – 705 с.
9. Чус А. В. Основы технического творчества / А. В. Чус., В. А. Данченко. – К.: Донецк: Высшая школа, 1983. – 181 с.

Відомості про автора

Щирбул Олександр Миколайович – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики професійної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Наукові інтереси: професійна підготовки майбутніх учителів технологій у вищому педагогічному закладі.