Секція 2

Шевченко Анна (Київ)

 Анотація.Формування професійних компетентностей майбутнього викладача дизайнерського профілю є важливою передумовою й показником його готовності до професійної діяльності. На підставі існуючої проблеми визначення спеціалізованих компетентностей фахівців дизайнерського профілю у дизайн-освіті, поставлена мета дослідити і обґрунтувати компетентнісний підхід у навчанні художньому проектуванню майбутніх фахівців з дизайну. У статті розкрито сутність художньо-проектної компетентності майбутніх педагогів-дизайнерів. Проведено дослідження професійної компетентності дизайнерів, на підставі яких визначено основні спеціалізовані компетентності, якими повинен володіти педагог-дизайнер. Враховуючи сучасні вимоги до майбутніх педагогів дизайнерського профілю, дане твердження потребує подальшого вивчення, уточнення та вдосконалення  їх змісту.

Ключові слова: дизайн-освіта, педагог-дизайнер, професійна компетентність, фахові компетентності, загальні компетентності, спеціалізовані компетентності, художньо-проектна компетентність.

Шевченко Анна (Киев)

Компетентностный подход в обучении художественного проектирования будущих специалистов по дизайну

Аннотация. Формирование профессиональных компетенций будущего преподавателя дизайнерского профиля является важной предпосылкой и показателем его готовности к профессиональной деятельности. На основании существующей проблемы определения специализированных компетенций специалистов дизайнерского профиля в дизайн-образовании, поставлена ​​цель исследовать и обосновать компетентностный подход в обучении художественному проектированию будущих специалистов по дизайну. В статье раскрыта сущность художественно-проектной компетентности будущих педагогов-дизайнеров. Проведено исследование профессиональной компетентности дизайнеров, на основании которых определены основные специализированные компетентности, которыми должен обладать педагог-дизайнер. Учитывая современные требования к будущим педагогам дизайнерского профиля, данное утверждение требует дальнейшего изучения, уточнения и совершенствования их содержания.

Ключевые слова: дизайн-образование, педагог-дизайнер, профессиональная компетентность, общие компетентности, специализированные компетентности, художественно-проектная компетентность.

Shevchenko Anna (Kiev)

Competence approach in teaching the art of designing the future experts in design

Abstract. Formation of professional competence of the teacher profile design is an important prerequisite and indicator of its readiness for professional activities. In the context of the specific design profile profesianal teacher should pay attention to his skills in the exercise of professional activity that is directly related to the ability to design and art. This ability underlies the components of educational qualification characteristics of a graduate student who received appropriate profession and has a certain set of knowledge, skills and ready to apply them in practice. In fact it is nothing like the possession of specialized competences specialist. Unfortunately, today there is the problem of the definition of specialized competencies profile design professionals based on a theory and methods of preparing them for artistic and design activities. The article aims to research and justification of competence approach in teaching the artistic design of future specialists in design; definition of specialized competences future teachers designers.

The level of artistic and professional competence of project profile design depends on the sophistication of artistic and creative inclinations and abilities, mastering effective degree of shaping knowledge, creative search methodology, figurative language of plastic art and technology, art materials, which leads to efficiency diyalnosti.

The article reveals the essence of art and design competence of future teacher’s designers. A study of professional competence designers on which the basic specialized competence, which should have a teacher-designer.

Іncluding requirements for future teachers design profile professional tasks that should be completed in the educational activities and research professional competences designers gives rise to define what art-project activity for future teachers designers provided specialized competences, which include visual, design and artistic and aesthetic competence. This statement requires further study and refinement of their content.

Keywords: design еducation, teacher-designer, professional competencies sharing competencies,specialized competence, artistic-proekt competence.

Постановка проблеми. У контексті специфіки професіаналізму педагога дизайнерського профілю варто звернути увагу на його майстерність при виконанні функцій професійної діяльності, що безпосередньо пов’язано зі здатністю до проектно-художньої творчості. Така здатність лежить в основі  складників освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника вищого навчального закладу, який здобув відповідний фах і володіє певною сукупністю знань, умінь і навичок та готовий застосувати їх на практиці. По суті це не що інше,як володіння спеціалізованими компетентностями фахівця. Але, на жаль, сьогодні існує проблема визначення спеціалізованих компетентностей фахівців дизайнерського профілю в основі яких лежить теорія та методика підготовки їх до художньо-проектної діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемою дослідження професійної компетентності педагога займались і займаються багато зарубіжних і вітчизняних вчених: Л. Ващенко, В. Введенський, М. Жалдак, І. Зязюн, М. Корнілова, О. Локшина, Н. Ничкало, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторський, О. Савченко, С. Сисоєва, О. Семеног та ін.

Питання компетентності у дизайн-освіті вивчали такі українські науковці як О. Бойчук, О. Васіна, В. Запорожченко, С. Мільчевич, В. Неня, О. Пальцун та ін., а також зарубіжні науковці, такі як Н. Банько, О. Ларіонова, Г. Синіцин, О. Тат’яненко та ін.

Метою статті є дослідження і обгрунтування компетентнісного підходу у навчанні художньому проектуванню майбутніх фахівців з дизайну; визначення спеціалізованих компетентностей майбутніх педагогів-дизайнерів.

Виклад основного матеріалу. В системі професійної дизайнерської освіти вагома частка фахівців, які приймають участь у процесі підготовки майбутніх дизайнерів належить педагогу дизайнерського профілю. Такий фахівець повинен об’єднувати у собі одночасно і педагога і дизайнера. Рівень художньо-проектної компетентності фахівця дизайнерського профілю залежить від розвиненості художньо-творчих нахилів і здібностей, ступеня оволодіння дієвими знаннями з формотворення, методикою креативного пошуку, образною мовою пластичного мистецтва й технологією художніх матеріалів, що зумовлює ефективність професійної діяльності.

Сутність художньо-проектної компетентності педагога дизайнерського профілю, на нашу думку, полягає в його здатності генерувати оригінальні ідеї та втілювати їх у матеріалі відповідними засобами композиції на основі володіння образотворчо-мовленнєвими, вербально-образними, образно-стильовими, стратегічними та продуктивно-образними навичками. Художньо-проектна компетентність є невід’ємним складником професіоналізму фахівців дизайнерського профілю, оскільки забезпечує творчі можливості їх діяльності.

Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури дає нам підстави стверджувати, що на даному етапі розвитку педагогічної науки однозначного тлумачення поняття «компетентності» не існує. Та все ж більшість науковців (В. Введенський, Р. Гуревич, Л. Мітіна, С. Молчанов, С. Пільова, В. Синенко, К. Шапошников) вважають, що професійна компетентність педагога – це сукупність знань, умінь, навичок, досвіду, а також його особистісних якостей.

Цікавою є думка В. Пелагейченко, який вважає, що професійно компетентний педагог це той, хто успішно розв’язує завдання навчання й виховання, готує для суспільства випускника з бажаними психологічними якостями; задоволений професією; досягає бажаних результатів у розвитку особистості учнів; має й усвідомлює перспективу свого професійного розвитку; відкритий для постійного професійного навчання; збагачує досвід професії завдяки особистому творчому внеску; соціально активний у суспільстві; відданий педагогічній професії [1, с. 58.].

Отже, компетентність, по-перше, об’єднує в собі інтелектуальну і навичкову складову освіти; по-друге, в понятті компетентності закладена ідеологія інтерпретації змісту освіти, орієнтованого на результат; по-третє, компетентність має інтеграційну природу, оскільки вона вбирає в себе ряд однорідних або близькоспоріднених умінь і знань, що належать до широких сфер діяльності.

Отже, враховуючи наукові напрацювання вітчизняних вчених та європейський досвід з питання компетентнісного підходу у процесі підготовки фахівців пропонуємо професійну компетентність розглядати як систему компетентностей, яка представляє собою ієрархічну структуру, яку можна представити наступним чином.

Для визначення спеціалізованих компетентностей майбутніх педагогів-дизайнерів проведемо дослідження професійної компетентності самих дизайнерів. Так, за визначеннями С.В. Чирчик, професійна компетентність дизайнера – це готовність  і здатність цілеспрямовано діяти відповідно до вимог справи,  методично,  організовано  і  самостійно  розв’язувати  задачі  та  проблеми  в  конкретній предметній галузі, а також здійснювати самооцінку результатів своєї діяльності [2, с. 36 ].

Невід’ємною умовою самореалізації майбутніх дизайнерів у професійній художній, спрямованій на проектування і створення речей, наділених новими утилітарними якостями є художня творчість, відсутність якої перетворює діяльність фахівця художнього профілю на звичайне ремесло. Художньо-творча діяльність дизайнера завжди передбачає обов’язкове внесення новизни в продукт діяльності, що можливо лише за наявності високої професійної компетентності. Слушною є точка зору В. Лубенко, що «функція художньої діяльності як діяльності просвітницької, яка стимулює процес пізнання, ґрунтується на тому, що художній образ несе в собі інформацію про закони природи і передається засобами різних видів мистецтв (через малюнки, пластику, танці, звукове конструювання)» [ 3, с.184 ].

У дослідженні Н. Комашко зазначено, що рівень творчої компетентності майбутніх дизайнерів залежить від розвиненості художньо-творчих нахилів і здібностей, ступеня оволодіння дієвими знаннями з формотворення, методикою креативного пошуку, образною мовою пластичного мистецтва й технологією художніх матеріалів, що зумовлює ефективність професійної діяльності [4, с. 20].

Слід зазначити, що в загальнопсихологічному аспекті творчу компетентність педагога розглянуто в дослідженні С. Яланської, яка трактує це поняття з позиції найвищого рівня розвитку професіоналізму, коли людина здійснює професійну діяльність на творчій основі стабільно й неперервно [5, с.77]. Суть творчої навчальної діяльності складають творчі здібності особистості які дають змогу людині творити й реалізовувати свої творчі задуми, а художній розвиток здійснюється комплексно та поліфункціонально. Для майбутнього педагога дизайнерського профілю він стає можливим у процесі набуття професійної компетентності через ознайомлення з образотворчим і декоративно-прикладним мистецтвом засобами таких навчальних дисциплін як: рисунок, живопис, композиція, кольорознавство, формоутворення, спец.рисунок, копія майстра тощо.

 Образотворчу грамотність М. Анісімов розуміє як сукупність знань і навичок, отриманих у результаті вивчення основних положень образотворчого мистецтва. Вона передбачає знання законів і правил художньої мови (побудови зображень реальних форм предметів на площині) у поєднанні з твердими навичками користування ними та поділяється на графічну грамоту (рисування і креслення) та живописну грамоту (теорія кольору і техніка живопису).

Хоча більшість трактувань звужує образотворчу грамоту до технічних графічних навичок, позитивним є її синтетичне тлумачення, що інтегрує знання і вміння з композиції, рисунку та живопису. Дещо ширша трактовка образотворчої грамотності полягає у розумінні її не тільки як досконалості технічних навичок, але й у тому, наскільки повно той, хто рисує, володіє всім обсягом знань, умінь і навичок і як саме він їх використовує у вирішенні будь-якої образотворчої задачі.

А. Кулєшова характеризує не лише структурні компоненти професійної компетентності дизайнера (мета, зміст, форми й методи навчання), а й функціональні: когнітивно-діяльнісного (розуміння провідної ролі та  значення категорії «комунікативність», уміння користуватися нею під час дизайну; уміння співвідносити образотворчу частину тексту з графічною; володіння методами створення фірмового стилю; навички переносу своєї творчості на цифрову програмну і технологічну основи поліграфічних технологій; уявлення про принципи правової охорони об’єктів дизайну); мотиваційно-ціннісного (проектна настанова:  на ста нова на пізнання, критику, перетворення, творчість у сфері естетичного; на розвиток своїх професійно значущих якостей; комбінація екстринсивних (зовнішніх) та інтринсивних (внутрішніх, процесуальних) мотивів за умови домінуючої процесуально-змістовної мотивації; проектно-професійна ідеологія дизайнера; установка на проектування тексту-повідомлення і візуального середовища; уявлення про себе як про майбутнього дизайнера); індивідуально-особистісного (образне мислення,  що формує морфологію дизайнерського об’єкта; специфіка уяви й креативності; особливі співвідношення поєднання образного й понятійного компонентів) [7, с. 21].

Таким чином, професійна компетентність характеризується єдністю, цілісністю, динамічністю структурних і функціональних компонентів. Звертаючись до компонентів професійної компетентності майбутніх дизайнерів, цікавим є погляд Ю. Бундіної, яка пропонує три компоненти професійної компетентності дизайнера, а саме: гносеологічний (передбачає адекватне сприйняття, осмислення природних і соціальних процесів світу й визначає систему знань майбутнього фахівця з дизайну, де зміст знань концентрується за такими напрямами: загальнотеоретичний базис, загально-художній базис, спеціальні технологічні й інженерно-технічні знання, організаційно-технічні знання); праксіологічний (включає сукупність професійних умінь, що поділяються на інформаційно-аналітичні, конструктивно-графічні, проективні, художньо-естетичні, інструментальні, організаційні); аксіологічний (виражається в ціннісному ставленні до професії дизайнера та реалізується в здатності людини змінюватися залежно від ситуації, зі збереженням певного ядра, що включає цілісний світогляд і систему ціннісних орієнтацій) [8, с. 92-97.].

Безумовно, профільні компетентності дизайнерів потрібно розглядати як одну із важливих складових у підготовці педагогів дизайнерського профілю. Але компетентнісний підхід повинен максимально охоплювати функціональні методи формування професійної діяльності педагога дизайнерського профілю, ми можемо їх представити у вигляді сукупності ряду готовностей таких як: готовність до аналізу проектних умов і формуванню проектної задачі (проектного завдання), готовність до передпроектних досліджень; готовність до планування роботи над дизайн-проектом; готовність до формування художньо-проектної концепції дизайн-проекту; готовність до виконання візуалізації художньо-проектної концепції дизайн-проекту; готовність до розроблення та оформлення конструкторсько-технологічної частини проекту; готовність до аналізу результатів дизайн-проектного рішення, проектної діяльності; готовність до дизайнерського супроводу практичної реалізації дизайн-проекту.

Отже, на основі проведеного аналізу ми вважаємо доцільним в основу спеціалізованих компетентностей майбутніх педагогів дизайнерського профілю закладати профільні компетентності дизайнерів. Формування спеціалізованих компетентностей майбутніх педагогів-дизайнерів є важливою передумовою й показником його готовності до професійної діяльності. На наш погляд, спеціалізовані компетентності, можна виокремити як: мистецько-естетичну компетентність, яка включає в себе володіння культурно-історичними та художньо-естетичними знаннями; уміння та навички художньо-естетичного сприймання, аналізу й інтерпретації творів мистецтва відповідно до авторського задуму, розуміння єдності форми та змісту; прагнення та здатність реалізувати на практиці художньо-естетичний потенціал для одержання власного неповторного результату творчої діяльності; образотворчу компетентність як здатність розуміти і власноруч створювати художні твори, грамотно користуючись засобами художньої виразності, мовою образотворчого мистецтва (технічність і спроможність створювати образи); володіння системою вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність; володіння знаннями основних стильових напрямів у мистецтві, сукупності ознак, що дають право стверджувати про належність досліджуваного об’єкта до певного стилю, уміння за необхідності створювати об’єкти із заданими стильовими характеристиками; допитливість, свіжість погляду, здатність вибирати в хаосі повсякденних вражень найбільш яскраві для їхнього подальшого втілення; здатність до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в духовному самовдосконаленні та мистецькій самоосвіті; сформоване особистісно-ціннісне ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатність до сприймання, розуміння і творення художніх образів; проектну компетентність, яка реалізується через здатність до генерування ідей, висування гіпотез, фантазування, асоціативного мислення, тобто творчого процесу, що складається з етапів підготовки (інтенсивне ознайомлення з проблемою), натхнення (виникнення ідеї, дія уяви), інсайту (мить осяяння, раптового розуміння) та ухвалення рішення (виконання творчого задуму); бачення протиріч, перенесення знань та вмінь у нові ситуації, відмова від нав’язливих ідей, подолання інертності та надмірної критичності мислення, незалежність суджень; здатність до оцінного судження розвиненості художньо-творчих нахилів і здібностей, ступеня оволодіння дієвими знаннями з формотворення, методикою креативного пошуку, образною мовою пластичного мистецтва й технологією художніх матеріалів, що зумовлює ефективність професійної діяльності.

Отже, враховуючи вимоги до майбутніх педагогів дизайнерського профілю, професійні завдання, які повинні виконуватись у процесі педагогічної діяльності, а також дослідження професійних компетентностей дизайнерів дає підстави визначити, що художньо-проектна діяльність майбутніх педагогів-дизайнерів забезпечується спеціалізованими компетентностями, до складу яких входять образотворча, проектна і мистецько-естетична компетентності. Дане твердження потребує подальшого вивчення і уточнення їх змісту.

Бібліографія

1. Пелагейченко В. Ключові компоненти компетентності вчителя / В. Пелагейченко // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2009. – № 2. – 58с.
2. Акмеологічний підхід у професійній підготовці майбутніх дизайнерів / Сергій Чирчик // Вища школа : наук.­-практ. видання, 2011. – №5/6. – 36с.
3.  Лубенко В. В. Система стержневой истины. – СПБ : Издательство “Малая Академия искусств”, 1999. – 184с.
4. Комашко Н. В. Формування творчої компетентності майбутніх дизайнерів у процесі вивчення комп'ютерної графіки: спец. 13.00.04. - «Теорія і методика професійної освіти» / Наталія Володимирівна Комашко. - Черкаси, 2011. – 20с.
5. Яланська С. Творча компетентність педагога як умова ефективності професійної діяльності / Світлана Яланська // Естетика і етика педагогічної дії : зб. наук. пр. - Полтава : Вид-во ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2012. - Вип. 4. – 77с.
6. Кулешова А.И. Формирование профессиональной компетентности графического дизайнера в вузе: автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / А.И. Кулешова. – Тула, 2009. – 21с.
7. Бундина Ю.М. Формирование профессиональной компетентности студентов-дизайнеров как аксиологическая проблема / Ю.М. Бундина // Вестн. Одес. гос. ун-та. – 2006. – Т. 1, № 6 – 92-97с.

Шевченко Анна Ігорівна – аспірант кафедри загальнотехнічних дисциплін Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.

Наукові інтереси – теорія та методика викладання художнього проектування майбутнім фахівцям з дизайну у вищих навчальних закладах.

Контакти: 068-876-53-44; [email protected]