Секція 2

Ольга Внукова (Київ)

Анотація. Стаття присвячена компетентнісному підходу в підготовці майбутніх інженерів-педагогів. Використовуючи методи порівняльного аналізу, узагальнення та систематизації, розглянуто визначення «компетентність», «професійна компетентність», «педагогічна компетентність», структуру компетентності інженера-педагога. Проаналізовано дослідження науковців щодо застосування компетентнісного підходу у підготовці майбутніх інженерів-педагогів. Виділено педагогічні компетентностідля студентів другого рівня вищої освіти спеціальності ­­­­­­­­015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» як елементи педагогічної складової професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. Формування переліку професійних компетентностей є необхідною умовою підготовки фахівців на сучасному етапі. Результати дослідження можуть бути використані у розробці профілів освітніх програм за спеціальністю «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» та для визначення рівнів та критеріїв професійних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів, а також педагогічних умов їх формування.

Ключові слова: професійна компетентність, педагогічна компетентність, майбутні інженери-педагоги.

Ольга Внукова

Педагогическая составляющая профессиональных компетентностей будущих инженеров-педагогов

Аннотация. Статья посвящена компетентностному подходу в подготовке будущих инженеров-педагогов. Используя методы сравнительного анализа, обобщения и систематизации, рассмотрены определения «компетентность», «профессиональная компетентность», «педагогическая компетентность», структуру компетентности инженера-педагога. Проанализированы исследования ученых по применению компетентностного подхода в подготовке будущих инженеров-педагогов. Выделены педагогические компетентности для студентов второго уровня высшего образования специальности 015 «Профессиональное образование (по специализациям)» как элементы педагогической составляющей профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов. Формирование перечня профессиональных компетентностей является необходимым условием подготовки специалистов на современном этапе. Результаты исследования могут быть использованы в разработке профилей образовательных программ по специальности «Профессиональное образование (по специализациям)» и для определения уровней и критериев профессиональных компетентностей будущих инженеров-педагогов, а также педагогических условий их формирования.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, педагогическая компетентность, будущие инженеры-педагоги.

Olga Vnukova

Pedagogical component of professional competence of future engineers-teachers

Abstract: The article addressesthe competence approach in preparing future engineers-teachers. We use methods of comparative analysis and synthesis, generalization and systematization the definition of "competence", "professional competence", "pedagogical competence" and structure engineer-teacher competencewhich involves engineering and teaching staff are dealt with. Researchers on the use of competency approach in training future engineers and teachers analysed. Pedagogical competence of students of the educational degree "Master" specialty 015 Professional education (with specializations) as elements of the educational component of professional competence of engineers, teachers and pedagogical conditions of entry to higher education have been identified. It includes the ability to solve educational problems based on their categories and methodological foundations of pedagogy; regularities and laws of anatomical and physiological age and mental development of students, theoretical comprehension and awareness of the types of teaching and educational goals in vocational education; introduction of modern pedagogy ideas and innovative methods education and upbringing in the educational process, possession of educational technology; understanding the perspectives of development of society and professions and the ability to foresee the consequences of pedagogical influence; abilities and skills to demonstrate knowledge of the professional sphere to solve educational problems, presentation of scientific material, its arguments in writing and orally expression with the ability to design scientific publications; ability to education management, self-management; the ability to adapt scientific achievements to practice using theoretical and experimental methods; ability to learning and professional development.

Formation of the list of professional competence is a prerequisite for training at the present stage. Results of the research can be used by developers of educational programs for specialty "Professional Education", including master's level, and scientists to determine the levels and criteria of professional competence of students.Prospects of further research is to analyze the conditions of formation of pedagogical competences of future engineers-teachers.

Keywords: professional competence, pedagogical competence, future engineers and teachers.

Постановка проблеми.На сучасному етапі в Україні триває процес модернізації вищої освіти, спрямований на приведення вітчизняних критеріїв та стандартів освіти у відповідність до європейських вимог. Традиційно існував кваліфікаційний підхід до підготовки фахівців, який визначав набір знань, умінь і навичок випускника. Сьогодні потрібні фахівці, які здатні практично розв’язувати життєві та професійні проблеми. Завданням кожного вищого навчального закладу є формування свого власного освітнього середовища для забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців згідно компетентнісного підходу, спрямованого на формування компетентностей особистості, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Наразі існує суперечність між вимогами стратегії модернізації освіти шляхом застосування компетентнісного підходу та недостатньою обізнаністю викладачів з методологією та методикою його впровадження. Не достатньо дослідженою залишаються, зокрема, проблеми формування фахових компетентностей інженерів-педагогів. Для практичної роботи із складання освітніх програм підготовки фахівців є нагальним широке обговорення та узгодження необхідних компетентностей для майбутніх педагогів професійно-технічних навчальних закладів та умов їх набуття.

Аналіз актуальних досліджень.У Європі компетентнісний підхід  утвердився ще у 80-х роках XXст. Зарубіжні вчені Г. Халаж, Р. Бадер, Д. Мертенс, Д. Равен та інші обґрунтували поняття «компетентність». На симпозіумі «Ключові компетенції для Європи» у 1996 р.були визначені ключові компетенції, які ознаменували загальносвітову тенденцію оновлення освітнього процесу. Впровадження досвіду зарубіжних країн щодо застосування компетентнісного підходу в освітню практику України були предметом розгляду науковців О. Овчарук, О. Пометун, Н. Бібік та інших. Дослідження різноманітних аспектів компетентнісного підходу здійснювали І. Зимняя, В. Петрук, А. Хуторський, В. Бондар, О. Локшина., М. Рудь, А. Капська, М. Лазарєв, , В. Олійник, О. Романовський, М. Пустовий та інші.

Професійна компетентність вивчалася А. Марковою, Е. Зеєром, Н. Кузьміною та іншими. Компетентності педагога була предметом розгляду В. Адольфа, М. Лук’янової, Т. Шаматова, В. Стрельникова та інших. Різні проблеми професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів останнім часом розкрито в працях Л. Тархан(дидактична компетентність), Н. Брюханової (інтеграція діяльнісного, особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів), С. Ігнатенко (модель формування фахових компетенцій майбутніх інженерів-педагогів засобами спеціальних технічних дисциплін), О. Прохоровою (використання компетентнісного підходу) І. Філімонової (формування фахової компетентності у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін), Л. Омельченко, О. Керницького (педагогічні умови формування ключових компетентностей), Е. Сердюкової (формування педагогічної компетентності на початковому етапі навчання). Разом з тим, аналіз наукової літератури свідчить, що бракує робіт, які б мали прикладну спрямованість.

Метою статті є аналіз ключового у компетентнісному підході підготовки фахівців поняття «професійна компетентність» та педагогічної складової професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.

Методами дослідженняє порівняльний аналіз, узагальнення і систематизація науково-теоретичних положень, педагогічне спостереження.

Виклад основного матеріалу. Необхідність впровадження компетентнісного підходу  в освіту України зумовлюється націленістю фахової підготовки на вдале працевлаштування випускника, на його стимулювання до набуття та постійного поглиблення потрібних компетентностей.

Компетентність – це  здатність працівника кваліфіковано виконувати певні види робіт у рамках конкретної професії, досягаючи високих кількісних та якісних результатів праці. Науковцями компетентність розглядається як здатності, якості, властивості особистості (Г. Вершловський, Ю. Кулюткін, А. Новиков, О. Петров, В. Сластьонін, Ю. Татур,), процедура розв’язання конкретної ситуації (І. Єрмаков, Г. Несен, Л. Сохань), як центральний конструкт, що включає результати навчання (знання, вміння, навички), а також систему ціннісних орієнтацій – когнітивну, операційно-технологічну, мотиваційну, етичну, соціальну і поведінкову складові [6, с.146].

Щодо “професійної компетентності”, то вона розуміється як – інтегративна характеристика ділових і особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності, а також моральну позицію фахівця [3, с.722]. Професійну компетентність фахівця нині вивчають С. Сисоєва, О. Гура, Л. Зеленська, І. Козич, А. Шишко та інші.  Компетентна в певній сфері людина має відповідні здібності, знання, вміння та навички, що дозволяють їй ефективно діяти.

Поняття компетентності педагога виражає єдність його теоретичної й практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності, характеризує його професіоналізм та педагогічну майстерність. Науковці по різному підходять до пояснення поняття професійно-педагогічної чи педагогічної компетентності, зокрема: як складової професійно-педагогічної культури (Є. Бондаревська, І. Ісаєв, В. Лозова); як характеристики професіоналізму (Е. Зеєр, А. Маркова); як готовності до професійно-педагогічної діяльності (О. Дубасенюк, І. Колеснікова). Професійно-педагогічна компетентність передбачає здатність до формування особистості учня в умовах навчально-виховного процесу. Погоджуємося з визначенням професійної компетентності педагога, яке запропонувала С. Скворцова: це властивість особистості, що виявляється в здатності до педагогічної діяльності; це єдність теоретичної і практичної готовності до педагогічної діяльності; це спроможність результативно діяти, ефективно вирішувати стандартні та проблемні ситуації, що виникають у педагогічній діяльності [4].

Підготовка інженерів-педагогів, яка здійснюється за спеціальністю 015 «Професійна освіта» (за спеціалізаціями), з позицій компетентнісного підходу спирається на значний науковий доробок вчених, зокрема І. Васильєва, В. Байденко, В. Безрукової, Е. Зеєра, О. Коваленко, Н. Кузьміної, О. Маленко, А. Маркової, В. Шадрікова та інших. Професійна діяльність інженера-педагога включає професійно-інженерну та професійно-педагогічну складові. Відповідно, інженерно-педагогічна компетентність це – інтегративна якість особистості інженера-педагога, що поєднує основні складові компетентностей: інженерну і педагогічну.

Існують різні підходи до визначення структури професійної компетентності інженера-педагога. Л. Тархан розробила модель, яка містить дві групи якостей особистості: узагальнені, що необхідні для спеціаліста будь-якого профілю і спеціальні – присутні для спеціаліста конкретної професії [6, с.200]. Структуру професійно-педагогічної компетентності висвітлив в своїй праці І. Васильєв, який виділяє такі її елементи: прогностико-цільову, спеціально-предметну, спеціально-педагогічну, методичну, регламентно-нормативну, біографічну, психофізіологічну, аутопсихологічну, акмеологічну, контрольно-діагностичну, управлінську та комунікативну [2, с.59-63]. В. Білик подав узагальнену структурну модель професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів, яка охоплює ключові компетенції  –  універсальними для фахівців різних спеціальностей; загально-професійні компетенції – спільні для фахівців окремої галузі знань; педагогічні компетенції  – стосуються теорії і методики професійної освіти; спеціально-предметні компетенції  –  щодо змісту інженерної підготовки [1].

О. Cкібіна виділила взаємозумовлені компоненти професійної компетентності інженера-педагога: мотиваційно-вольовий (мотиви, цілі, потреби, ціннісні установки, творчий прояв особистості в професії;  наявність інтересу до професійної діяльності), функціональний (знання про способи педагогічної діяльності, необхідні для проектування й реалізації педагогічних технологій), комунікативний (вміння зрозуміло й чітко викладати думки, переконувати, аргументувати, будувати докази, аналізувати, висловлювати судження, передавати раціональну й емоційну інформацію, установлювати міжособистісні зв'язки, погоджувати свої дії з діями колег, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ділових ситуаціях, організовувати й підтримувати діалог) і рефлексивний (уміння свідомо контролювати результати своєї діяльності й рівень власного розвитку, особистісних досягнень; сформованість таких якостей і властивостей, як креативність, ініціативність, націленість на співробітництво, співтворчість, схильність до самоаналізу [5, c. 153-154].

Зважаючи на здійснений аналіз професійної компетентності інженера-педагога, на нашу думку, педагогічними компетентностями є: здатність вирішення освітніх проблем на основі їх методологічних основ і категорій педагогіки, закономірностей та законів вікового анатомо-фізіологічного і психічного розвитку суб’єктів навчання, теоретичного осмислення та усвідомлення видів дидактичних і виховних цілей у професійній освіті; впровадження ідей сучасної педагогіки та інноваційних методів навчання і виховання в освітній процес, володіння педагогічними технологіями; розуміння перспектив розвитку суспільства і професій, а також здатність передбачати наслідки педагогічних впливів; когнітивні уміння та навички демонструвати знання з фахової сфери щодо вирішення педагогічних завдань, презентації наукового матеріалу, його аргументації письмово та усно з можливістю оформлення наукової публікації; здатність до освітнього менеджменту, самоменеджменту; здатність адаптувати наукові досягнення до практики та вирішувати питання будь-якої складності, спираючись на методологію, базові знання з педагогіки, фундаментальних та спецдисциплін, застосовуючи теоретичні та експериментальні методи; здатність шляхом самостійного та незалежного навчання оволодівати новими знаннями, що є необхідним для професійного розвитку. Ми вважаємо, що дані  елементи педагогічної компетентності інженерів-педагогів можуть бути включеними до спеціальних (фахових) компетентностей програми освітнього ступеня «Магістр» для студентів спеціальності ­­­­­­­­015 Професійна освіта (за спеціалізаціями).

Висновки. Професійна підготовка інженерів-педагогів на сучасному етапі є неможливою без урахування основних положень компетентнісного підходу. Професійна компетентність передбачає здатність приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію при виконанні функціональних обов’язків. Формування переліку професійних компетентностей на різних рівнях освіти є необхідною умовою підготовки інженерів-педагогів на сучасному етапі. Врахування у повному обсязі педагогічних компетентностей у освітніх програмах та їх формування навчальному процесі буде сприяти підготовці інженерів-педагогів, які здатні до ефективної професійної діяльності на рівні світових стандартів, конкурентоспроможні на ринку праці.

Перспективами подальших наукових розвідок можуть бути визначення рівнів розвитку та критеріїв педагогічних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів, а також педагогічних умов їх набуття.

Бібліографія

1. Білик В. В. Сутність і структура професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2010. – С. 219-225.
2. Васильев И. Б. Методологические основы системно-компетентностного похода в профобразовании / Васильев И. Б. – Алматы: АГТУ, 2008. – 76 с.
3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; відповід. ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
4. Скворцова С. О. Професійна компетентність вчителя: зміст поняття / Світлана Олексіївна Скворцова // Наука і освіта. – 2009. –
5. Скібіна О. В. Сутність та структура професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів// Духовність особистості: методологія, теорія і практика–- 2012–1 (48) –С. 150-157.
6. Тархан Л. З. Дидактическая компетентность инженера-педагога: теоретические и методические аспекты: [монография] // Ленуза Запаевна Тархан. – Симферополь: «Крымиздатпедгиз», 2008. – 424 с.

Відомості про автора

Внукова Ольга Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики професійного навчання Київського національного університету технологій та дизайну.

Наукові інтереси: проблеми підготовка педагогів для системи професійно-технічної освіти в історичному аспекті та на сучасному етапі.