ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
Ганна Полякова
(Одеса, Україна)
Анотація. У статті обгрунтовано організаційно-педагогічні умови, які зумовлюють формування професійного іміджу майбутніх юристів як носіїв іншомовної комунікативної компетентності впродовж їхньої підготовки у вищому юридичному навчальному закладі. Особливої уваги приділено висвітленню способів практичної реалізації організаційно-педагогічних умов, які сприяють вдосконаленню означеного процесу в контексті формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх юристів як фахівців-професіоналів у сфері юридичних послуг.
Ключові слова: майбутній юрист, професійний імідж майбутнього юриста, іншомовна комунікативна підготовка, організаційно-педагогічні умови, іншомовна комунікативна компетентність, вищий юридичний навчальний заклад, сфера юридичних послуг.
Аннотация. В статье обосновываются организационно-педагогические условия, формирования профессионального имиджа будующих юристов, как носителей иноязычной коммуникативной компетентности, которую они приобретают во время обучения в высшем юридическом учебном заведении. Особое внимание уделяется освещению способов практической реализации организационно-педагогических условий, способствующих усовершенствованию вышеупомянутого процесса в контексте формирования иноязычной коммуникативной компетентности будующих юристов как специалистов-профессионалов в сфере юридических услуг.
Ключевые слова: будующий юрист, профессиональный имидж будущего юриста, иноязычная коммуникативная подготовка, организационно-педагогические условия, иноязычная коммуникативная компетентность, высшее юридическое учебное заведение, сфера юридических услуг .
Annotation. In the article organizational-pedagogical conditions of formation of the image of future lawyers as the bearers of foreign language communicative competence obtained in a higher educational institution are reasoned.
Special attention is paid to highlighting the ways of practical realization of organizational-pedagogical conditions contributing to improvement of the above mentioned process in the context of formation of foreign language communicative competence of future lawyers as specialists of the sphere of legal service.
Key words: future lawyer, professional image of a future lawyer, foreign language communicative preparation, organizational-pedagogical conditions, foreign language communicative competence, universities of law, the sphere of legal service .
Постановка проблеми. Проблема підготовки конкурентоспроможного юриста перебуває сьогодні в ряді найважливіших педагогічних проблем, що вимагають серйозного вивчення й вирішення в умовах євроінтеграції і глобалізації, диверсифікації вітчизняної вищої професійної освіти і її подальшої модернізації. Її актуальність обумовлена зрослою потребою суспільства й ринку юридичних послуг, що формується, у творчій особистості фахівця-юриста, що володіє високим рівнем професіоналізму в сфері юриспруденції й міжкультурної комунікації із зарубіжними партнерами й колегами, яка потребує іншомовної комунікативної і соціокультурної компетентності.
В умовах кризи розвитку європейського й національного ринків інтелектуальних послуг учені виділяють як найбільш актуальну проблему підвищення якості підготовки майбутніх фахівців-юристів, що, насамперед, зв'язується із формування їхнього професійного іміджу. У зв'язку із цим, в останні роки значно активізувалися дослідження, що стосуються пошуку необхідних, достатніх і більш ефективних педагогічних умов, що забезпечують успішну реалізацію цієї мети.
Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що феномен «імідж» певною мірою висвітлено в працях Е.Б.Перелигіної, Е.А.Петрової, А.Ю.Панасюка, Г.Г.Почепцова, В.М.Шепеля, Ф.А.Кузіна та інш.; особливості іміджу фахівця загалом досліджено В.Г. Горчаковою, Е.А Петровою, В.М.Шепелем та інш.; проблема формування іміджу фахівців сфери соціально-культурних та освітніх послуг вивчалася В.В. Ісаченко, Л.Г.Поповою; різноманітні аспекти підготовки майбутніх перекладачів дослідили Б.В. Беляєв, І.О. Зимня, В.І. Карабан, І.В. Корунець, Г.М. Мірам, І.І. Халєєва, R.W. Brislin, E.А. Glitt, M.D. Gutner та інш.); деякі питання щодо сутності й особливостей формування професійного іміджу у майбутніх перекладачів вивчалися Ю.І.Матюшиною.
Натомість в сучасній психолого-педагогічній теорії не існує однозначної думки щодо розуміння сутності й висвітлення змістовного аспекту професійного іміджу юриста, що істотно ускладнює вирішення завдань, пов'язаних із визначенням педагогічних умов його формування під час навчання у вищому юридичному навчальному закладі. Відповідно, залишаються нерозкритими педагогічні аспекти змісту та форм відповідної навчальної діяльності, які істотно впливають на ефективність виконання майбутнім юристом різноманітних функцій його професійної діяльності. Тому особливої актуальності набуває проблема визначення педагогічних умов формування професійного іміджу майбутнього юриста, що передбачає науково обґрунтований аналіз сутності та структури означеного феномена, а також вияв адекватних форм і методів його фахової та іншомовної комунікативної підготовки.
З огляду на актуальність, теоретичну і практичну значущість означеної проблеми, метою поданої статті є обгрунтування комплексу організаційно-педагогічних умов, необхідних і достатніх для забезпечення іншомовної комунікативної підготовки майбутніх юристів у процесі їх навчання іноземної мови у вищому юридичному навчальному закладі.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Оскільки поняття «умова» і «організаційно-педагогічні умови» в літературі визначаються по-різному, то в результаті вивчення даного аспекту встановлено, що під педагогічними умовами розуміють: сукупність об'єктивних можливостей, обставин і заходів, які супроводжують освітній процес, певним чином структуровані, спрямовані на досягнення мети; середовище, у якій педагогічні умови виникають, існують і розвиваються; результат цілеспрямованого відбору, конструювання й застосування елементів змісту, методів, прийомів, а також організаційних форм навчання для досягнення педагогічних цілей; сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів і матеріально-просторового середовища, спрямованих на рішення поставлених педагогічних завдань [3: 50]. Ми вважаємо, що педагогічні умови не можна зводити тільки до зовнішніх обставин, до обстановки, до сукупності об'єктів, що роблять вплив на процес, тому що юридична освіта особистості постає як єдність суб'єктивного й об'єктивного, внутрішнього й зовнішнього, сутності і явища. Через це, під організаційно-педагогічними умовами професійної й іншомовної комунікативної підготовки майбутніх юристів ми розуміємо сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених обставин науково-освітнього середовища, що є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання й застосування елементів змісту, методів, організаційних форм навчання й професійного виховання для досягнення поставленої мети. На нашу думку, до організаційно-педагогічних умов можна віднести ті, які свідомо створюються в освітньому процесі й повинні забезпечувати найбільш ефективну організацію навчання майбутніх юристів провідних функцій професійної та іншомовної комунікативної діяльності. Це сукупність зовнішніх обставин освітнього процесу й внутрішніх особливостей особистості майбутнього юриста, від яких залежить становлення його позитивного професійного іміджу як мобільного й конкурентоспроможного фахівця сфери юридичних послуг.
Для виявлення комплексу організаційно-педагогічних умов, що сприяють підготовці конкурентоспроможних юристів, нами були намічені такі шляхи, як: фіксація соціального замовлення суспільства до вищої юридичної професійної школи за рівнем підготовки майбутніх фахівців; вияв специфіки організації навчально-виховного процесу вищої юридичної школи, зокрема в аспекті викладання навчальної дисципліни «іноземна мова»; виявлення сутності й структури професійного іміджу майбутніх юристів.
Під ефективністю іншомовної комунікативної підготовки майбутніх юристів ми розуміємо такий стан організації навчання іноземних мов, що відображає співвідношення між реально досягнутою й можливою продуктивністю функціонування даного процесу. При цьому ми передбачали, що позитивна динаміка іншомовної комунікативної підготовки майбутніх юристів визначається реалізацією відповідного комплексу організаційно-педагогічних умов.
Оскільки під організаційно-педагогічними умовами іншомовної комунікативної підготовки майбутніх юристів ми розуміємо необхідну й достатню сукупність засобів та заходів навчально-виховного процесу, дотримання яких забезпечує досягнення ними більш високого рівня сформованості професійного іміджу як носіїв іншомовної комунікативної компетентності у сфері юридичних послуг, то при обґрунтуванні комплексу умов ми виходимо з того, що:
- комплекс - це якісне сполучення окремих компонентів або процесів у єдине ціле, відмінне від простої суми своїх частин;
- взаємодія й взаємозв’язок компонентів набувають характер неієрархічної структури, спрямованої на одержання означеного результату;
- виключення будь-якого елемента з комплексу не приводить до розпаду об'єкта, а дозволяє елементам, що залишилися, функціонувати, але з набагато меншою ефективністю.
У комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність іншомовної комунікативної підготовки майбутніх юристів ми включили: забезпечення продуктивного характеру організації їх навчально-пізнавальної діяльності при вивченні іноземної мови й дисциплін спеціалізації; посилення професійної спрямованості викладання гуманітарних і соціально-економічних дисциплін з урахуванням кон'юнктури ринку юридичних послуг; оптимізація виховного потенціалу освітнього середовища на основі організації соціального партнерства кафедр із зовнішнім оточенням і роботодавцями сфери юридичних послуг. Механізм виявлення комплексу організаційно-педагогічних умов включав урахування сутності й структури позитивного професійного іміджу майбутніх юристів, специфічних особливостей його становлення й формування.
Так, при забезпеченні продуктивного характеру організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх юристів при вивченні іноземної мови й дисциплін спеціалізації ми виходили з наступних міркувань і аргументів, представлених нижче. В умовах кризи європейського й національного ринків інтелектуальних послуг учені виділяють як найбільш актуальну проблему підвищення якості підготовки майбутніх фахівців-юристів, що, насамперед, пов'язується із набуттям ними особливої професійної характеристики – мобільності й конкурентоспроможності.
В сучасних умовах розвитку суспільства головним в освітньому процесі кожного вишу стає не стільки одержання майбутніми фахівцями нової навчальної інформації, скільки розуміння ними принципів, понять, законів і закономірностей здійснення функцій професійної діяльності. Це, зокрема, свідчить про те, що підготовка майбутніх юристів у наш час стає не тільки усе більш орієнтованою на навчання іноземної мови як новому коду, новому способу вираження думки, джерелу відомостей про національну культуру народу-носія досліджуваної мови. Професійна підготовка спрямована на формування в них здатності й готовності до активної, творчої діяльності в умовах конкуренції, що збільшується на ринку юридичних послуг. Професійна готовність до юридичної діяльності, будучи прикінцевим результатом цілеспрямованої підготовки майбутніх фахівців сфери юридичних послуг, здобувається ними в процесі досить інтенсивно насиченого навчального пізнання, що вимагає високого рівня інтелектуальної активності, а також використання стратегій самостійного пошуку при вивченні іноземної мови і фахових дисциплін. А це можливо лише в умовах організації навчально-пізнавального процесу продуктивного характеру, що передбачає, за твердженням науковців (В.Андрєєва, О.Анісімова, Н.Кічук, В.Ляудис):
- зіткнення й подолання протиріч; аналіз подібності й відмінності, порівняння й зіставлення; порівняння ймовірне й неймовірне, припустиме й неприпустиме, реальне й нереальне;
- визначення причинно-наслідкових зв'язків на репродуктивному й продуктивному рівні;
- вибір рішення завдання, оцінка реальності й ефективності обраного варіанта рішення.
Відповідно до принципів організації спільної продуктивної діяльності в ході професійної підготовки майбутніх юристів виправдовують себе наступні види робіт, що передбачають: введення продуктивних творчих завдань уже на початковому етапі навчання іноземної мови і їх спільне вирішення студентами-юристами; розвиток форм співробітництва між викладачами й студентами відповідно до рівнів оволодіння іншомовною культурою й способами рішення продуктивних завдань; поетапний рух студентів-юристів до саморегульованої діяльності в процесі вибору, постановки й способів реалізації професійно значущих завдань, що потребують використання засобів іноземної мови.
Зокрема, використовуючи під час навчання студентів-юристів іноземної мови чотирьохфазну модель перекладу, запропоновану Л.Латишевим [2:86], ми розглядали його як міжмовну, міжкультурну й міжособистісну продуктивну діяльність. Студенти-юристи усвідомлювали, що основним продуктом їх професійної діяльності у сфері юридичних послуг як юриста-перекладача є текст, породжуючи який, він завжди ставить перед собою певну мету, виходячи з комунікативних установок учасників ділової й міжкультурної комунікації. Нею може бути: повідомлення одержувачеві яких-небудь юридичних фактів; прагнення спонукати до здійснення певних дій або переконати у вірогідності повідомлюваного; виразити ставлення відправника до повідомлюваного або його бажання перевірити дієвість контакту з одержувачем. Це означає, що в процесі ділової й міжкультурної комунікації юрист як перекладач завжди вирішує певні комунікативні завдання творчого характеру, оскільки в роботі над текстом для досягнення еквівалентності потрібні різноманітні перекладацькі перетворення.
Аналіз теоретико-експериментальних досліджень (Я.В.Гольдштейн, Л.А. Карпенко, І.Е. Нелисова, Т.К. Цвєткова й ін.), присвячених рішенню комунікативних завдань у процесі вивчення іноземної мови, свідчить про ефективність спільної діяльності учасників навчального процесу в порівнянні з індивідуальною. Так, необхідність введення продуктивних творчих завдань уже на початковому етапі професійної підготовки майбутнього юриста обумовлена тим, що в основі його професійно зорієнтованої перекладацької діяльності лежить інтерпретація іншомовної інформації. При цьому мається на увазі, що інтерпретація іншомовної інформації не є простим лінійним процесом вибору готової відповіді з ряду запропонованих, а діяльність особливого роду - евристичного, пошуково-творчого, що потребує бачення, розуміння й вироблення способу самостійного рішення юридичної проблеми. Тому й навчання діяльності по інтерпретації іншомовної юридичної інформації повинне здійснюватися шляхом вирішення саме проблемних завдань, сформульованих у вигляді: соціокультурних пошуково-пізнавальних проектів; комунікативно-пізнавальних і комунікативних завдань; міждисциплінарних, комунікативно-орієнтованих ігор.
Продуктивність іншомовних проблемних завдань обумовлена тим, що:
- включення різноманітних тем про життя й культуру народу країни досліджуваної мови, які значущі для людини й співвіднесені з її внутрішнім світом, породжує особистісне ставлення до них, а їх обговорення актуалізує всю систему взаємин учасника обговорення, забезпечуючи природну вмотивованість іншомовної комунікації;
- вирішення проблем, що мають місце у сфері юридичних послуг, в процесі спільної діяльності студентів-юристів постійно вдосконалює роботу психофізіологічних механізмів їх іншомовного мовлення, розвиваючи відповідні фонетичні, граматичні й лексичні навички;
- обсяг знань і досвід міжкультурної комунікації, що здобуваються і актуалізуються в ході вирішення професійних проблем майбутніх юристів із застосуванням засобів іноземної мови, розвивають їх іншомовну комунікативну компетентність і виховують відповідні манери етичної поведінки у сфері юридичних послуг.
Вирішення пошуково-творчих завдань вимагає реалізації певних методів навчання, у яких студенти як майбутні юристи могли б виявити свою самостійність і активність, розвити свій творчий потенціал. Найбільш ефективними для рішення цих завдань, на думку В.Шапошникова, є метод проектів, рольової й ділової гри. Зокрема, рольова гра тлумачиться в педагогічних дослідженнях [3: 125] як метод, при якому фахівець, що навчається, повинен вільно імпровізувати в рамках заданої ситуації, виступаючи в ролі одного з її учасників. Використання ролі передбачає дотримання певних норм і правил, тому в процесі рольової гри відбувається їх усвідомлення, підвищується рівень загальної і професійної культури поведінки студентів-юристів, які опановують діловий етикет. Оскільки конкретна роль допускає різноманіття способів її виконання, це дає можливість студентам-юристам виявити свою індивідуальність і творчі здатності. Організація співробітництва учасників освітнього процесу на базі інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності майбутніх юристів, які свідомо використовують знання іноземної мови, сприяє вдосконалюванню їх теоретичної й практичної іншомовної комунікативної підготовки, створюючи необхідну можливість для формування в них якостей конкурентоспроможної особистості фахівця сфери юридичних послуг.
Висновки. В основу дослідження покладене припущення про те, що іншомовна комунікативна підготовка майбутніх юристів буде здійснюватися успішно, якщо вдасться реалізувати комплекс організаційно-педагогічних умов, спрямованих на: забезпечення пріоритету продуктивної навчально-пізнавальної діяльності студентів-юристів при вивченні іноземної мови й спеціальних дисциплін; посилення професійної спрямованості викладання гуманітарних і соціально-економічних дисциплін у контексті врахування кон'юнктури ринку юридичних послуг; оптимізація виховного потенціалу навчального предмета «Іноземна мова» впродовж організації соціального партнерства.
Перспективу подальших досліджень слід вбачати в розробці інноваційних технологій навчання і професійного виховання майбутніх юристів засобами іноземної мови.
Література
1. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А.А. Вербицкий. — М.: Высш. шк., 1991. —206 с.
2. Латышев Л. К. Структура и содержание подготовки переводчиков в языковом вузе / Л.К. Латышев, В.И. Провоторов. — М.: НВИ-Тезаурус, 2001. — 136 с.
3. Педагогика: учебн. пособие для студ. пед. учебн. заведений/ В.А. Сластёнин и др. – 3-е изд. – М.: Школа-Пресс, 2000. — 512 с.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА
Полякова Ганна Павлівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Національного університету «Одеська юридична академія».
Домашня адреса: м. Одеса, вул. Терешкової 38, кв. 49; індекс 65076.
Номер телефону: 0677946919; 64-66-22.
Назва статті: Організаційно – педагогічні умови вдосконалення іншомовної комунікативної підготовки майбутніх юристів.
Обсяг статті: 10 сторінок.
Електронна пошта: [email protected].