ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ДЛЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВМІНЬ УЧНІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Єфіменко Світлана

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до освіти. Однією із яких є – формування особистостей, спроможних критично мислити та приймати альтернативні рішення життєвих та професійних проблемних ситуацій. Ініціативність, самостійність, гнучкість, креативність – ці особистісні риси стають одними з найбільш важливих на сучасному етапі розвитку суспільства. А їх формування потребує нових підходів до освітнього процесу. Вимоги часу, реформування системи освіти в Україні орієнтують сучасних педагогів на застосування педагогічних технологій, що сприяють розвитку компетентної особистості з урахуванням її індивідуальних особливостей. Мета, що постає перед освітою, читко окреслює головні напрями, за якими вона має реалізуватися. Серед них, одним із вагомих, є перехід від традиційної (предметно-орієнтованої) до інноваційної – особистісно-орієнтованої парадигми освіти, що безпосередньо пов’язано з реалізацією в освітньому процесі компетентнісного підходу.

Згідно з законом України «Про освіту», «Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» [1]. Даним законом визначено список ключових компетентностей, яких набуватимуть учні: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, екологічна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, культурна компетентність, підприємливість та фінансова грамотність, інші компетентності, передбачені стандартом освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Предмети освітньої галузі «Технології», маючи потужний компетентнісний потенціал, вносять свій внесок у формування ключових компетентностей та спільних для ключових компетенностей умінь учнів.

У сучасній загальноосвітній школі застосовуються різноманітні технології навчання. Серед них виокремлюють традиційні та інноваційні. Традиційні технології навчання і відповідні їм моделі навчання (пасивна й активна) передбачають переважно репродуктивну діяльність учнів, яка охоплює такі етапи оволодіння навчальним матеріалом: ознайомлення з готовою інформацією, отриманою шляхом розповіді чи пояснення учителя, який є основним джерелом знань, робота з її засвоєння та відтворення шляхом відтворювальної бесіди з учителем, а також закріплення та застосування у практичній діяльності шляхом виконання репродуктивних вправ за зразком чи готовою інструкцією. У пасивній моделі навчання пріоритетною є діяльність учителя (викладання). В умовах активної моделі навчання учень більшою мірою стає суб’єктом навчання, вступає у діалог з учителем, виконує творчі й дослідницькі завдання, встановлює індивідуальний контакт з учителем, але не з однокласниками. Репродуктивний характер навчальної діяльності формує фрагментарні знання, які в подальшому не знаходять свого використання в реальних життєвих умовах. Пасивне сприймання готової інформації та діалог виключно з учителем не сприяють формуванню в учнів уміння критично й творчо мислити, проявляти ініціативу, висловлювати власну думку й логічно обґрунтовувати позицію, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми та інших спільних для ключових компетентностей умінь. Отже, традиційна система навчання, за якої учні виступали об’єктом роботи вчителя і повинні були відтворити певну суму знань, вже не може бути ефективною у досягненні освітніх цілей. У зв’язку з цим, як доповнення до провідної – проєктної технології навчання, на сучасних уроках трудового навчання й технології все більшого поширення набувають інноваційні технології навчання (технології формування творчої особистості учня, технології навчання як дослідження, інформаційно-комунікаційні технології навчання, технології розвитку критичного мислення учнів та ін.). Шляхом застосування інструментарію даних технологій навчання учнів вчать генерувати ідеї, аргументувати й дискутувати, критично мислити, рефлексувати з приводу результатів виконаної роботи, моделювати різні соціальні ситуації, проявляти ініціативу та реалізовувати власні здібності у взаємній груповій діяльності над вирішенням проблеми тощо.

Серед таких технологій навчання виділяють інтерактивні технології навчання і відповідну їм інтерактивну модель навчання, в умовах якої учні стають активними співучасниками власного процесу пізнання. Інтерактивні технології навчання об’єднують у чотири групи (за О.Пометун, Л.Пироженко): технології кооперативного навчання (робота в групах, робота в парах), технології колективно-групового навчання («мозковий штурм», «мікрофон», «коло ідей», «асоціативний кущ» тощо), технології ситуативного моделювання (імітаційні ділові ігри, імітаційні форум-ігри, рольові ігри-інсценізації, дидактичні ігри-подорожі, дидактичні ігри-змагання (квест, вікторина, брейн-ринг, естафета) тощо) та технології опрацювання дискусійних питань («Прес», «Займи позицію», «Зміни позицію», «Неперервна шкала думок», навчальна дискусія, дебати тощо). З метою формування в учнів спільних для ключових компетентностей умінь, доцільним є систематичне застосування на уроках трудового навчання (технології) інтерактивних технологій кооперативного навчання (під час роботи над спільним проєктом) та колективно-групового навчання (під час пошуку шляхів вирішення проблемної ситуації, вибору об’єкта проектування та технологій його виготовлення, обговорення правил техніки безпеки тощо). У свою чергу, застосування інтерактивних технологій ситуативного моделювання та опрацювання дискусійних питань, не завжди в повній мірі можливо використовувати на уроках трудового навчання (технології). Тому, їх використання є, скоріше, виключенням. Їх застосування доцільне на початку проєктної діяльності (наприклад, дискусія щодо переваг та недоліків конструкційних матеріалів природного та штучного походження) чи по її завершенню під час захисту проєктів (наприклад, рольова гра-рефлексія «Я-мій виріб»), наприкінці навчального року (дидактичні ігри-змагання), а також під час опрацювання з учнями розділу «Технологія побутової діяльності та самообслуговування» (наприклад, імітаційна ділова гра «У салоні краси», імітаційна форум-гра «Етикет за столом» тощо).  

Сьогоднішній учень – майбутній конкурентоздатний випускник, здатний забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя. З метою формування в учнів спільних для ключових компетентностей умінь в умовах проектно-технологічної системи трудового навчання та обмеженої кількості годин, що відводяться на вивчення предметів освітньої галузі «Технології», планувати урок трудового навчання, який відрізняється від інших предметів тим, що на кожному уроці передбачає практичну роботу, слід, чітко усвідомлюючи завдання кожного етапу уроку. Це дасть можливість ефективно дібрати і  поєднати інноваційні технології навчання, зокрема інтерактивну, з проєктною.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про освіту». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2145-19
2. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ, 2007. – 142 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Єфіменко Світлана Миколаївна – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».