ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ ТА ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ СУЧАСНИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Ірина Сугак

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент С. М. Єлдінова

Анотація. У статті проаналізовано педагогічні погляди В. Сухомлинського на виховання та розвиток молодших школярів в контексті сьогодення. Акцентується увага на ідеї педагога для створення умов радісного і творчого дитинства, що впливає на набуття дитиною життєвих цінностей протягом всього її життя.

Ключові слова:педагог, школа, особистість, принципи виховання.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Одним із основних завдань загальноосвітньої школи є виховання школяра як життєво і соціальнокомпетентної особи, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати адекватні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчально-виховний процес початкової школи активних методів, зокрема занять зі спостережень за навколишнім світом та критичного мислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед дослідників педагогічної спадщини видатного українського педагога В. О. Сухомлинського варто назвати М. Антонця, І. Беха, А. Богуш, Н. Калініченко, М. Мухіну, О. Савченко, О. Сараєву, О. Сухомлинську, Т. Саєнко та ін.

Мета статті. Проаналізувати вплив педагогічних ідеї В. Сухомлинського на принципи виховання молодших школярів сучасної української школи.

Виклад основного матеріалу. Дослідження педагогічної системи В. Сухомлинського показали, що за часів життя учителя деякі педагоги вважали його педагогічні ідеї, спрямовані на особистість дитини, нереальними.Проте з часом такі сумніви розвіялися, а особистісний підхід до кожного учня став одним з головних завдань нової української школи.Маючи багаторічний досвід викладання у сільській школі, В. Сухомлинський прийшов до висновку про необхідність ведення в школі спеціальних занять з мислення – живого, безпосереднього сприйняття зображень, явищ, об'єктів, предметів природного середовища з подальшим їх аналізом, отриманням знань, розумовими вправами, а також знаходження причин і наслідків [3, с. 10].В. Сухомлинський вважав, що на таких заняттях відкриваються широкі можливості для розвитку пам'яті, тому що чим більше знань набувається власними зусиллями і силою волі, чим глибше логічне пізнання зачіпає емоційний діапазон учня, тим краще накопичуються нові знання в свідомості дитини. Дитина – це жива істота, його мозок – делікатний, найтонший орган, до якого слід ставитися з турботою і з обережністю .

Важливим у педагогічних поглядах В. Сухомлинського на виховання дітей є ставлення до сім'ї. Він вважає, що гармонійний, всебічний розвиток дитини можливий тільки тоді, коли школа і сім'я будуть взаємодоповнювати один одного. У багатьох своїх роботах педагог показав, як розвиток особистості залежить від культури батька і матері, як діти вчаться розуміти людські відносини і соціальне середовище на прикладі своїх батьків.

Великий педагог, піклуючись про розвиток маленької людини, свої вимоги пред'являв, як до себе, так і до інших людей. «Живеш серед людей, не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре » [5, с. 92].Ці мудрі моральні переконання написані просто, переконливо, вони легко запам'ятовуються, спонукають до мислення і благодійності. Одним з елементів морального виховання підростаючої людини В. Сухомлинський вважав естетичні почуття і переживання учня. Він говорив, що в молодшому шкільному віці, більше ніж будь-коли, прагнення до красивого об'єднується з прагненням до високоморального. Джерелом таких почуттів є поезія, проза, музика, живопис, природа, краса людських відносин [6, с. 120].

Школа в уяві педагога стає як «вічний вогонь краси», тому що в пам'яті кожної людини вона залишається назавжди «як краса дитинства, краса світу, краса першого погляду на світ, краса думки, краса мудрості, краса знання, краса благородного вчинку» [1, с. 154].Захоплення цією казковою красою не повинно покидати кожну людину протягом всього життя.

Висновки і перспективи дослідження. Сучасніідеї виховання учнів початкової школи повинні опиратися на педагогічні погляди В. Сухомлинського: на створення школи радості, добра, на виховання моральних принципів і любові до рідної землі.

Бібліографія

1. Дяченко Л. В. Сухомлинський про дошкілля і початкову освіту / Л. В. Дяченко // Педагогічний дискурс. – 2011. – № 10. – С. 154–157.

2. Луценко В. В. О. Сухомлинський і розвиток ідеї особистісно-орієнтованої освіти / В. Луценко // Педагогічні науки. – 2005. № 5. – С. 312–318.

3. Лящук Л. Педагогіка добра, педагогіка діалогу Василя Сухомлинського / Л. Лящук // Початкова школа – 2014. – № 9. –С.10–12.

4. Сараєва О. Сухомлинський про свободу і відповідальність у віхованні всебічно розвиненої особистості /О. Сараєва // Педагогічні науки. – 2005. – № 5. – С. 371–376.

5. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5 т. / В. Сухомлинський. – К.: Рад. Школа, 1977. – Т. 1. –С. 92.

6. Сухомлинський В. О. Серцевіддаюдітям // Сухомлинський В. О. Вибрані тори: в 5-ти т.− Т. 3. – К.: Радянська школа, 1977. – С. 7–283.