ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО В МУЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Світлана Юрченко

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету педагогіки та психології

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, старший викладач Н. М. Цуканова

Анотація. У статті проаналізовано та охарактеризовано виховний потенціал педагогічних ідей В. О. Сухомлинського в музичному вихованні дітей дошкільного віку.

Ключові слова: виховний потенціал, музичне виховання, діти дошкільного віку, емоційність.

Постановка проблеми. У Національній доктрині розвитку освіти визначено основну мету державної політики щодо розвитку освіти, яка полягає у створенні умов для виховання дошкільників та їх творчої самореалізації. Процес модернізації системи дошкільної освіти передбачає розв’язання стратегічного завдання – створення розвивальних умов для відповідального самовизначення особистості, яка зростає, її реалізації в різних формах активності, позиції «Я у Світі» як системи ціннісних ставлень до природи, культури, людей, власного «Я». У цьому аспекті особливого значення набуває проблема самовираження дитини, розвитку її творчості в різних видах діяльності, в музичній у тому числі [1, с. 11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема освіти та виховання, зокрема й музичного, знаходили своє відбиття в працях М. Бунакова, В. Водовозова, В. Острогорського, М. Сумцова, К. Ушинського, О. Апраксіної, Н. Вєтлугіної, Л. Коваль, О. Рудницької, Г. Падалки, А  Щербо та інших педагогів. Під впливом їхніх прогресивних поглядів у вітчизняній педагогіці почали закладатися основи музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку.

Мета даної статті – проаналізувати та охарактеризувати виховний потенціал педагогічних ідей В. О. Сухомлинського в музичному вихованні дітей дошкільного віку

Виклад основного матеріалу. Навчаючись на заочному відділенні факультету педагогіки та психології ЦДПУ ім. В. Винниченка, ми маємо можливість вже зараз використовувати у власній роботі з дітьми дошкільного віку знахідки з відомого нам передового педагогічного досвіду. Творами на віки, настільними книгами для нас, як для вихователя, ми вважаємо педагогічні роздуми В. О. Сухомлинського. Дуже часто, неодноразово можна почути: «Навіщо дитині потрібна музика в дитячому садку?». Мене вразили рядки з твору педагога «Ми слухаємо музику природи»: «Музика, мелодія, краса музикальних звуків – важливий засіб морального і розумового виховання людини, джерело благородства серця і чистоти душі. Завдяки музиці в людині пробуджується уявлення про високе, величне, прекрасне не тільки в навколишньому світі, а й у самому собі…» [4, с. 62]. «Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини» [4, с. 66]. Загальне уявлення про світ музики для дошкільнят у кожного своє. Слова В.О. Сухомлинського «Музичне виховання – це не виховання музиканта, а передусім виховання людини» [4, с. 76] стали девізом в нашій роботі. Музична діяльність емоційно забарвлює, збагачує дитячі знання та життєвий досвід, впливає на формування загальної культури, сприяє розвитку естетичних почуттів, відкриває простір для творчої самореалізації дитини.

Нами була розроблена система вправ, націлених на розвиток уваги, пам’яті, уяви, мислення маленьких слухачів класичної музики для дітей. Аналізуючи результати проведеного експерименту, актуальними є слова видатного педагога з твору «Пісня відкриває перед дитиною красу світу»: «Я глибоко переконаний, що краса музики – могутнє джерело думки. Яскраві образи, що народжуються в уяві дитини під впливом музичної мелодії, оживляють думку, немовби спрямовуючи її численні струмочки в єдине русло. Діти прагнуть словами намалювати те, що створила уява, що вони відчувають. Для дітей з уповільненим розумовим розвитком слухання музики є по справжньому могутнім джерелом думки» [4, с. 192]. Наприклад, після аналізу на занятті казки «Гуси-лебеді» ми використовуємо прослуховування співзвучного за настроєм музичного твору (наприклад, дитячий альбом П. Чайковського «Баба-Яга» (фортепіано), мелодії Ф. Шуберта, Р. Шумана) Потім ми пропонуємо дітям доповнити характеристики героїв, які вони дали раніше. Діти дошкільного віку не приховуючи прояву відрази від «побаченої ним» злої відьми. В його описі з’явилися «гидкі бородавки, злі очі, закарлючені руки». Дитина не лише уявила дійову особу, але й відчула запах, побачила колір, тобто жила в казці.

Музика на заняттях з літературного читання сприяла більш глибокому аналізу текстів, спонукала до шляхетних думок і вчинків. Саме про таку дію музики В. О. Сухомлинський писав: «Є така людська якість – тонкість, емоційність натури. Вона виявляється в тому, що довколишній світ загострює здатність до переживань. Людина тонкої емоційної натури не може забути горя, нещастя іншої людини. Цю якість виховує музика…» [4, с. 189]. Розповідаючи дітям казки Василя Сухомлинського «Метелик й квітка», «Дівчина і ромашка», «Сонце і троянда», «Квітка сонця» та інші, ми раптом усвідомили, що діти зачаровані казковим світом, наповненим красою тихої, співзвучної з творами музики, боялися порушити тишу. На наших очах відбувалося маленьке диво – починалася мислительна діяльність людини.

В. О. Сухомлинський звертав нашу увагу на те, що музика сама по собі не звучить в дитячих серцях без слова наставника, без набутого дошкільниками досвіду. Для забезпечення такого зворотного зв’язку слова (художнього слова) та народної чи класичної музики ми постійно включали в навчально-виховний процес «хвилинки мистецтва», звертали увагу на особливу емоційність різних творів мистецтва, прихованої для байдужої чи ненавченої людини глибоку думку таких творів. Прослуховуванню музичних творів передували вступне інформативне слово вихователя або бесіда з дітьми.

Одним з найулюбленіших видів музичної діяльності дітей старшого дошкільного віку – хоровий спів. В. О. Сухомлинський поділяв погляди Я. Степового, М. Леонтовича, М. Лисенка про українську народну пісню як дійовий виховний засіб. «Тільки пісня може розкрити красу душі народу. Мелодія і слово пісні – це могутня виховна сила, яка розкриває перед дитиною народні ідеали та сподівання». [4, с. 189].

Як один із багатьох засобів музичного виховання ми використовуємо театралізовану діяльність, яка допомагає формувати художній смак, розвивати творчі здібності дітей, виховувати високі моральні якості. «Казка – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови» [3, с. 33].

Висновки і перспективи вивчення проблеми. Отже, музика і музична діяльність мають потужний вплив на внутрішній світ дитини дошкільного віку, перетворюють його, формують якості, для подальшого успішного повноцінного життя. Душа дитини – це душа чутливого музиканта. В ній туго натягнуті струни, і якщо ви зумієте торкнутися їх – задзвенить чарівна музика [4, с. 72].

Бібліографія

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / М-во освіти і науки України ; Акад. пед. наук України ; наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – К. : Світич, 2008. – 430 с.

2. Малашевська І. А. Програма оздоровчо-освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку «Веселкова музикотерапія» / І. А. Малашевська. – Тернопіль: Мандрівець, 2015. – 44 с.

3. Методика музичного виховання в дитячому садку / за ред. С. М. Шоломович. – К., 1974. – 192 с.

4. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – Т. 4. – К.: Рад. шк., 1976. – 640 с.