ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НУШ У ПОРІВНЯННІ З ДОСВІДОМ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

БИКОВА Ірина

(студентка 3 курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковийкерівник: викладач Н. М. Андросова

Анотація. У статті розкрито суть поняття «педагогіка партнерства». Проаналізовано роль гри під час освітнього процесу. Виокремлено характерні особливості організації НУШ. Доведено, що досвід В. О. Сухомлинського є підґрунтям функціонування НУШ.

Ключові слова: освітній процес, НУШ, педагогічна діяльність В. О. Сухомлинського, інтегроване навчання, інклюзивне освітнє середовище, формувальне оцінювання.

Постановка проблеми. Реформуючи освіту в цілому, варто розпочати з реформи свідомості кожного, хто має відношення до навчання та виховання дитини. Тому треба вивчати та аналізуватинауково-педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського, яка є надійним підґрунтям розвитку Нової української школи.

Аналіз досліджень: вивченням педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського займались науковці: А. М. Богуш, І. А. Зязюн, В. Г. Кузь, О. Я. Савченко, О. В. Сухомлинська, М. Д. Ярмаченко та інші.

Мета статті: розкрити ідеїВасиля Сухомлинського і показати їх актуальність у навчально-виховному процесі Нової української школи.

Виклад основного матеріалу. В. Сухомлинський створив оригінальну систему навчання і виховання дітей, що спирається на гуманістичні ідеї української народної педагогіки. Ім’я В. Сухомлинського відоме далеко за межами України.

Виховання дитини В. Сухомлинський вбачав у контексті різноманітних видів діяльності (інтелектуальної, моральної, трудової, естетичної, фізичної), спрямованої на всебічний розвиток особистості.Як зазначається в Державному стандарті, «метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості»[4].Якщо порівнятисучасну мету новітньої школи із метою педагогічної діяльності В. О. Сухомлинського, то можна знайти багато спільного.

На сучасному етапі в освітній процес залучається інтегроване навчання, яке має ряд переваг. Сухомлинськийтежздійснював інтеграцію уроків, а саменавчанняграмотиіз уроками образотворчого та музичногомистецтва.Педагог вважав, що процес навчання письма й читання буде легким, якщо грамота буде пов’язана з яскравими образами, звуками, мелодіями[3, 79–80].

Одним ізважливих завдань НУШ є формуванняінклюзивногоосвітньогосередовища. Стосовно дітей з особливостями психофізичного розвитку В. Сухомлинський зазначав: «Вчити і виховувати цих дітей треба у масовій загальноосвітній школі; створювати для них якісь спеціальні навчальні заклади немає потреби. Цідіти – не виродливі, а найтендітніші, найніжнішіквіти в безмежнорізноманітномуквітникулюдства» [1, 85–86].

Нова школа на сучасному етапі працює на засадах «педагогіки партнерства», в основі якої – взаємодія та співпрацяміж учителем, учнем і батьками. В. Сухомлинськийтеж вважав за необхідне співпрацювати з батьками і дбати про їхню педагогічну культуру. На його думку, гармонійний і всебічнийрозвитокособистостіможливийтількиза умови, коли школа і сім'ядіють разом, висуваютьоднаковівимоги перед дитиною. [2, 535–539].

У дитячі роки гра є основним видом діяльності. Під час проходження практики, дуже гарно простежувалося, щовикористаннядидактичнихігорна урокахзначнопідвищуєінтересучнів до навчального предмету, внаслідокчогопокращуєтьсязапам’ятовування. В. О. Сухомлинський стверджував, що без гри не має і не може бути повноцінного розумового розвитку. Педагог вважав: «Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань».Проте навчання не можна перетворювати на суцільну гру [3, 95].

За Новою українською школою, що в першому, що в другому класахнемаєоцінок. Натомість, є формувальнеоцінювання, яке ґрунтується не на кількісних, а на якіснихпоказниках. В. Сухомлинський вважав, що оцінка «повинна прийти тоді, коли дитина вже розумітиме залежність якості своєї розумової праці від особистих зусиль, затрачених на навчання». І саме найголовніше на його погляд, що вимагається від оцінки в початковій школі, – це її оптимістична спрямованість [3, 77].

Згідно НУШ,учнямпершогокласуне задаютьдомашніхзавдань. А в іншихкласах початкової школичас на їхнєвиконанняобмежено. Це пов’язано із тим, щоб не перевантажувати школярів. З приводу цього питання,В. О. Сухомлинський вважав трохи інакше, що обійтися без домашньої розумової праці неможливо, проте вона не повинна бути втомливою. Педагог наголошував: «Не можна вважати серйозним міркуванням, що за рахунок удосконалення методів навчання на уроках можна взагалі відмовитися від домашніх завдань»[3, 103].

Спираючись на побаченепід час практики, періодично на початкупершого уроку практикувалосятак званеранкове коло, де дітивчилисявітатися, спілкуватися, гралися в ігри та займалисяіншоюколективноюдіяльністю. На думку В. Сухомлинського колектив будується «на кількох наріжних каменях: ідейна спільність; інтелектуальна спільність; емоційна спільність; організаційна спільність»[2, 563].

Висновки. Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського надзвичайно багатогранна й актуальна в контексті реформування початкової освіти.

Бібліографія

1. Сухомлинський В. Проблемивихованнявсебічнорозвиненоїособистості / В. Сухомлинський // Вибр. твори: В. 5-ти т. – Т. 1. – К.: Рад. школа, 1976. – 654 с.

2. Сухомлинський В. О.Вибр. твори/ В. О. Сухомлинський – В 5-ти т. – Т.2. – К.: Радянська школа, 1976. – 670 с.

3. Сухомлинський В.О.Вибр. твори/ В.О. Сухомлинський – В 5-ти т. – Т.3. – К.: Радянська школа, 1977. – 670 с.

4. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti