ГЕОГРАФІЧНІ ТА КОНФЕСІЙНІ АСПЕКТИ ПОШИРЕННЯ ПРАВОСЛАВ’Я В УКРАЇНІ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Маслова Н. М., Андріященко Д.О.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Релігія є невід’ємною складовою культурного ядра будь-якого етносу. Для етнічних українців одним з таких ядер є православ’я, що здійснює суттєвий вплив на культурно-духовне та суспільно-політичне життя країни в цілому та її окремих регіонів. Упродовж всіх років незалежності в Україні конфесійна ситуація залишалася більш-менш стабільною, але в православному середовищі було декілька важливих подій, які мали потенційно конфліктогенний характер. Першою такою подією було утворення Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) та перехід до цієї церкви громад з Української православної церкви (Московського патріархату) (УПЦ (МП). Важливе значення мало відновлення діяльності Української Автокефальної православної церкви (УАПЦ), яка зазнала найбільших гонінь за радянський період і надовго зникла з конфесійного простору країни. Третьою і без перебільшення епохальною подією для українського православ’я стало утворення Православної церкви України (ПЦУ) та подальше надання їй Томосу про автокефалію. Ця подія активно обговорювалася у релігійних, експертних, політичних колах, серед простих громадян. Реалізувалося право українців мати власну церкву. Але одразу ж з початком переходу громад з УПЦ (МП) до новоствореної церкви в багатьох регіонах почалися конфлікти між вірянами. Історія доводить, що міжконфесійні конфлікти є суттєвою загрозою. Тому моніторинг конфесійної ситуації в православному просторі України та її регіонів є актуальним завданням досліджень, в тому числі і географічних.

Географічним аспектам релігійного життя в Україні та її регіонах в різний час приділяли увагу С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. В. Любіцева [1], А. С. Ковальчук [2], В. О. Патійчук [3], І. І. Костащук [4], О. Г. Кучабський [5], та ін. Георелігійну ситуацію в Кіровоградській області висвітлювали Н. М Маслова [6,7,8,9], Л. Л. Семенюк, Ю. Ю. Сільченко [10,11]. Водночас окремі наукові роботи, присвячені географічним особливостям поширення православ’я в Україні чи її окремих регіонах практично відсутні.

Християнство утверджувалося на українських землях упродовж багатьох століть. В історії українського православ’я виділяють чотири періоди. Перший − період зародження й формування його основ (ХІІ–ХIV ст.). Другий період (ХV–ХVІІ ст.) – остаточне оформлення і розквіт українського православ’я за часів існування Київської митрополії. Саме тоді, коли Константинополь значно послабився, Київська митрополія стала центром виникнення нових ідей, які відповідали вимогам часу. Ці перші два періоди називають часом Київського православ’я, оскільки Київ був провідним церковним центром в Україні, джерелом розвитку українського православ’я. Третій період − час інерційного існування залишків українського православ’я й поглинання його характерних рис. Четвертий період пов’язаний з діяльністю Української автокефальної православної церкви у ХХ ст. [12].

На сьогодні православʼя залишається домінуючою конфесією в України. До кінця 2018 р. православні віруючі України були об’єднані, головним чином, навколо трьох православних церков: УПЦ (МП), УПЦ КП та УАПЦ. Головною релігійною подією кінця 2018 р. – початку 2019 р. стало отримання Томосу про автокефалію Української церкви та створення Православної церкви України (ПЦУ), до якої увійшли громади УПЦ КП, УАПЦ та деякі громади УПЦ (МП). Втім, у релігійній статистиці за на 1 січня 2019 р. подано інформацію за існуючою до утворення ПЦУ конфесійною структурою.

Станом на 1 січня 2019 р. в Україні нараховувалося 19453 православних громад (53,63 % всіх громад). Конфесійна структура православ’я виглядала наступним чином: громади (УПЦ (МП) складали 65 % (12675 громад), УПЦ КП – 27 % (5319 громад), УАПЦ – 6 % (1211 громад), РПСЦ – 0,2 % (73 громади) [13]. Найвищою питома вага православних громад була на північному сході країни у Чернігівській (73 %) та Сумській (79 %) областях. Висока частка таких громад у Волинській (68 %) та Хмельницькій (68 %) областях. Найнижчою є частка православних громад на заході країни у Львівській (31 %), Івано-Франківській (36 %), Тернопільській (38 %) та Закарпатській (38 %) областях, де традиційно значна частка католицьких громад. З-поміж інших областей порівняно низькою була питома вага православʼя в конфесійному складі Харківської (45 %), Запорізької та Чернівецької ( по 48 %) областей, де за кількістю громад православʼя вже не є переважаючою конфесією. Незначне переважання православних громад характерно Херсонській та Кіровоградській ( по 54 %) областям. В решті регіонів питома вага таких громад коливалася від 55% до 68 %

Найчисельнішою серед православних церков є УПЦ (МП), до якої входить 65 % всіх православних громад країни. Після Об’єднавчого собору 15 грудня 2018 р. та утворення ПЦУ як єдиної канонічної православної церкви, що перебуває у євхаристичному спілкуванні з Вселенським патріархом, канонічний статус УПЦ (МП) залишається нез’ясованим. За канонами Вселенського православ’я, після того як Україна отримала Томос від Константинопольського патріархату, Московський патріархат в Україні перестав існувати та втратив канонічність. До того ж є рішення Верховної Ради України про перейменування УПЦ (МП) у Російську православну церкву в Україні. З іншого боку, УПЦ (МП) позиціонує себе як єдину канонічну православну церкву в Україні, яка є самоврядною митрополією Російської православної церкви. Церква має 52 єпархіальні управління, 12675 парафій, 10419 священнослужителя, 215 монастирів (4684 ченців), 17 місій, 34 братства, 18 духовних навчальних закладів (у т.ч. 8 вищих) та 4216 недільних шкіл. Життя і діяльність УПЦ висвітлюють 135 періодичних релігійних видань. Найбільша кількість релігійних громад цієї конфесії представлена у Вінницькій (1055) та Хмельницькій (1354) областях. Значна їх кількість діє у Рівненській (1052), Київській (1212), Житомирській (974), Закарпатській (749), Волинській (1128) областях. Відсоток релігійних громад УПЦ (МП) серед інших православних парафій в цих областях становить від 51 % (Хмельницька область) до 88 (Закарпатська область). Найменша кількість громад УПЦ (МП) у Івано-Франківській області (37 громад або 7 % православних парафій), Львівській – (75 громад або 7%) та Тернопільській (122 громада або 17 %) областях. Максимальна частка громад УПЦ (МП) серед всіх православних громад характерна південним та східним регіонам країни, а також Закарпаттю. Так, у Харківській області вона становить 84 %, Сумській – 85%, Чернігівській – 79 %, у Закарпатській – 88 %. Доволі висока частка характерна для Одеської (76 %), Дніпропетровської (73 %), Київської (61%), Черкаської (64%), Миколаївської (64%), Волинської (61%), Рівненської (63%) областей. Мінімальною є питома вага громад цієї конфесії в складі православ’я на заході країни: Львівська, Івано-Франківська (по 7 %), Тернопільська (17 %). В решті регіонів частка таких громад коливається від 65 % до 85 %

УПЦ КП та УАПЦ добре були представлені у центрі і на заході України, але мали дуже слабкий вплив на переважно російськомовні схід і південь. УПЦ (КП) створена у червні 1992 р. шляхом об’єднання частини УПЦ (МП) та УАПЦ та існувала до грудня 2018 р., коли ієрархи, які брали участь в Об’єднавчому соборі, прийняли рішення про саморозпуск церкви у зв’язку з об’єднанням православних церков в Україні і створенням ПЦУ. УАПЦ існувала упродовж 1990-2018 рр. і також припинила існування після Об’єднавчого собору та утворення ПЦУ. Обидві церкви не визнавалися ні Всесвітнім, ні Московським патріархатом.

УПЦ КП посідала друге місце в конфесійній структурі українського православʼя. В структурі церкви діяли 34 єпархіальних управління, 5319 громад (3479 священнослужителів), 60 монастирів (219 ченців), 25 місій, 12 братств, 18 духовних навчальних закладів та 1349 недільні школи. Діяльність церкви висвітлювали 48 періодичних релігійних видань. Найбільшим впливом ця церква користувалася на Галичині, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Чернівецькій і Київській областях. Найбільша кількість релігійних громад УПК КП діяла у Львівській (526 громади), Волинській (408 громад), Івано-Франківській (335 громади), Рівненській (362 громади), Тернопільській (409) та Київській (438 громади) областях. Найменшу кількість релігійних громад мали такі області: Херсонська (98), Харківська (39), Закарпатська (56), Кіровоградська (95). Питома вага громад УПЦ КП серед усіх релігійних громад – 27%. Найвищий відсоток таких громад на заході; найнижчий ‒ на півдні та сході країни. Максимальна частка громад УПЦ КП характерна для західних областей: Івано-Франківська (64%), Львівська (52%), Тернопільська (58%). Високою була їх частка у Київській (36%) та Миколаївській (33%) областях. Найнижчою була питома вага громад цієї конфесії на сході країни (Харківська область ‒ 8%, Сумська ‒ 14 %) та в Закарпатській області (7 %).

В Україні налічувалося 1211 громад УАПЦ, які складали 6 % всіх релігійних громад. УАПЦ мала патріархію, 15 єпархіальних управлінь, 1211 громад (709 священнослужителів), 13 монастирів (21ченців), 2 місій, 7 братство, 8 духовних навчальних закладів (140 слухачі) та 313 недільних шкіл. Діяльність церкви висвітлювали 12 періодичних видань. Найбільше громад УАПЦ ‒ на заході, найменше ‒ на півдні та сході країни. Найбільше громад налічувалося на у західних областях країни: Львівській (392), Тернопільській (170), та Івано-Франківській (147). Найменше релігійних громад УАПЦ діяло у Дніпропетровській (12), Запорізькій (8), Одеській (10), Миколаївській (9), Чернівецькій (10) областях. У Сумській і Чернігівській областях громади УАПЦ відсутні. Найбільший відсоток громад УАПЦ мають західні області: Львівська (39 %), Тернопільська (24 %), Івано-Франківська (28 %). Найменший ‒ Одеська (1%), Чернівецька (1,5%), Кіровоградська (3,5%) області. На північному сході країни у Чернігівській та Сумській області громади УАПЦ не представлені.

Руська православна старообрядницька церква (РПСЦ) в Україні має 57 громад та 39 священнослужителів. РПСЦ має 2 монастирі (2 ченці) і 8 недільних шкіл. Питома вага РПСЦ становить 0,2 % всіх православних громад. Найбільша кількість та питома вага громад – у Одеській (13 громад, або 1,5 % всіх православних громад), Чернівецькій (11 громад або 1,5%), Вінницькій (13 – 0,9 %), Кіровоградській (4 громади або 0,9%). Громади РПСЦ представлені і в Хмельницькій (5 громад – 0,3%), Чернігівській (2 громади – 0,2%), Харківській (1 громада – 0,2%), Дніпропетровській (1 громада – 0,1%) областях [13]. Це пов’язано з тим, що в цих регіонах в свій час компактно оселилися росіяни-старообрядці.

Православні церкви та релігійні організації в Україні в достатній мірі забезпечені культовими спорудами. Так, громади УПЦ (МП) забезпечені культовими спорудами на 90,2%, УПЦ КП – на 72,7%, УАПЦ – на 68,1%, РПСЦ – на 94,7% [14].

На території сучасної Кіровоградської області православ’я уперше з’явилося, вірогідно, ще в часи Київської Русі, однак остаточно його сюди принесли запорізькі козаки.

На разі православ’я залишається домінуючим за числом прихожан та релігійних громад в області. Станом на 1 січня 2019 р. в області зареєстровано 426 православних громад (57 % всіх громад). У конфесійній структурі православ’я в області громади УПЦ (МП) складають 72%, УПЦ КП – 22 %, УАПЦ – 3%, РПСЦ – 0,9 %. Найвища частка православних громад у Олександрівському, Знамʼянському, Новоархангельському, Вільшанському, Устинівському районах. Найнижча ‒ в Онуфріївському, Світловодському, Бобринецькому, Компаніївському, Гайворонському районах [15].

В структурі православ’я в області домінує УПЦ (МП), яка найбільш представлена у Гайворонському, Голованівському, Знам’янському, Маловисківському, Олександрійському, Олександрівському районах. Громади УПЦ КП мали найбільшу питому вагу у Голованівському, Новоархангельському, Бобринецькому районах. У більшості районів діяло по 1-3 громади УПЦ КП, а у Олександрійському і Онуфріївському районах вони були відсутні. УАПЦ налічувала 17 громад. Найбільша частка громад УАПЦ була в Кіровоградському, Олександрійському, Новоукраїнському та Добровеличківському районах. Дещо менша частка громад УАПЦ в Маловисківському районі та Новомиргородському. В інших районах громади УАПЦ не представлені. Громади РПСЦ представленні лише у Кропивницькому, Онуфріївському та Світловодському районах [15].

Отже, як в країні, так і в Кіровоградській області релігійно-конфесійна ситуація в православному середовищі на сьогодні є більш-менш стабільною, але в майбутньому потенційно конфліктогенний характер може мати переділ парафій між новоствореною ПЦУ та УПЦ (МП). Зважаючи на це необхідний постійний моніторинг ситуації в православному просторі країни, а результати такого моніторингу мають бути покладені в основу державної та регіональної політики, спрямованої на гармонізацію міжконфесійних відносин, уникнення міжрелігійних конфліктів та реалізацію принципів міжконфесійного плюралізму.

Список джерел

1. Павлов С. В. Географія релігій. / С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. О. Любіцева. – К.: АртЕк, 1998. – 504. – С. 424-426.

2. Ковальчук А. С. Релігійно-географічне районування: критерії і показники / А. С. Ковальчук// Український географічний журнал – 2000. - № 3. – С.40-43.

3. Патійчук В. О. Територіальна організація релігійної сфери адміністративної області (на прикладі Волинської області) : автореф. дис... к-та геогр. наук 11.00.02 / В. О. Патійчук; ВДУ ім. Л. Українки. – Луцьк, 1998. – 17 с.

4. Костащук І.І. Релігійний та конфесійний простори, їх спільні та відмінні риси / І.І. Костащук // Українська географія: сучасні виклики. Зб. наукових праць у 3-х т. – К.: Прінт-Сервіс, 2016. – Т. ІІ. – С. 143-145.

5. Кучабський О. Г. Релігійна сфера обласного регіону: трансформація і територіальна організація (на матеріалах Львівської області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.г.н.: спец. 11.00.02. «Економічна та соціальна географія» / О. Г. Кучабський. – Львів, 2000. – 18 с.

6. Маслова Н.М. Георелігійна ситуація в Кіровоградській області / Н.М. Маслова //Україна: географія цілей та можливостей. Зб. наук. праць. – К.: ВГЛ «Обрії», 2012. – Т. ІІ. – С. 146-150.

7. Maslova Natalia N. Modern georeligious situation in Central Ukraine // European Applied Studies: modern approaches in scientific researches: Papers of the 1st International Scientific Conference (Volume 1)/ December 17-19, 2012/ – Stuttgart, ORT Publishing, 2012. – P. 359-362.

8. Маслова Н. Геоконфесійні аспекти поширення протестантизму в Кіровоградській області / Н. Маслова // Українська географія: сучасні виклики. Зб. наук. праць у 3-х т. – К.: Прінт-Сервіс, 2016. – Т. ІІ. – С. 195-197.

9. Маслова Н. М. Конфесійна структура та географія поширення протестантизму в Кіровоградській області // Н. Маслова // Матеріали обласної науково-практичної конференції «Природничо-наукові дослідження Кіровоградської області: музеєзнавчі аспекти» // Збірник наукових праць. – Кропивницький. – ЦДПУ, 2018.

10. Семенюк Л., Сільченко Ю. Сучасний стан релігійної сфери Кіровоградської області / Л. Семенюк, Ю. Сільченко // Матеріали обласної науково-практичної конференції «Природничо-наукові дослідження Кіровоградської області: музеєзнавчі аспекти» // Збірник наукових праць. – Кропивницький. – ЦДПУ, 2017. – С. 138-142.

11. Семенюк Л., Сільченко Ю. Суспільно-географічні аспекти розвитку релігійної сфери Кіровоградської області / Л. Семенюк, Ю. Сільченко // Часопис соціально-економічної географії. – 2017 р. – Випуск 23 (2). – С. 92-97.

12. Саган О. Н. Вселенське православ‘я: суть, історія, сучасний стан / О. Н. Саган. – Київ: Світ знань, 2004. – С. 185-188.

13. Дані про кількість зареєстрованих та незареєстрованих релігійних організацій у Кіровоградській області станом на 1 січня 2019 р. // Інформація управління комунікацій з громадськістю Кіровоградської ОДА [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uvp.kr-admin.gov.ua/Docs/religiya2016.pdf.

14. Звіт про забезпеченість церков і релігійних організацій України культовими будівлями та приміщеннями, пристосованими під молитовні, станом на 1 січня 2018 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr_2019/75410/

15. Дані про кількість зареєстрованих релігійних організацій у Кіровоградській області (10.01.2019) - Інформація управління комунікацій з громадськістю Кіровоградської ОДА [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uvp.kr-admin.gov.ua/