Мешканці морських глибин в експозиції відділу природи Кіровоградського обласного краєзнавчого музею

Саванчук С.В.

Кіровоградський обласний краєзнавчий музей

Загальний вік Землі налічує більше 4,5 млрд. років. Що ж стосується території Кіровоградської області, розташованої на Українському кристалічному щиті, то вона утворилася в архейську добу криптозою, коли цей щит формувався. Приблизний геологічний вік нашої області – 2,8 млрд. років.

Протягом історії територія краю неодноразово була вкрита морями, про що свідчать знахідки морських тварин, представлених в експозиції відділу природи краєзнавчого музею.

В 2016 році музейне зібрання морських тварин значно збільшилося завдяки Ганні Владиславівні Штомпель, яка подарувала музею колекцію морських мушель, зібрану її батьками – Владиславом та Ларисою Штомпель.

З давніх-давен людей приваблювали морські простори і глибини та істоти, які їх населяють. Кожен шукав щось своє. Комусь достатньо недовгого відпочинку біля моря, а хтось закохується в його дивний та неповторний світ, використовуючи найменшу можливість доторкнутися до нього.

До таких людей належав Владислав Іванович Штомпель (1942-2004). Народився і виріс він у м. Кіровограді, далекому від морського узбережжя та з юності був закоханий у море. Саме це його захоплення втілилося у збирання морської колекції, яка налічує близько 400 експонатів, привезених з різних куточків світу. Для нашого, віддаленого від морів та океанів міста, колекція є унікальною. Це корали, залишки морських тварин, черепашки черевоногих та двостулкових молюсків.

Та вона , напевно, не була б зібрана і збережена, якби не дружина Владислава Івановича – Лариса Олексіївна Штомпель (1952-2002), яка теж народилася і виросла в нашому місті. Лариса Олексіївна завжди підтримувала прагнення Владислава Івановича, сама захопилася морем, перейнялася ідеєю створення колекції. Все життя вона допомагала збирати, утримувати та плекати колекцію.

Морські мушлі цікавили людей ще у далекому минулому. Найперші прикраси – ципрекасиси червоні з Індійського океану, знайдені у доісторичних печерах кроманьйонців. Чимало мушель молюсків використовували як грошову одиницю. Такі гроші були в давнину в Америці, Азії, Африці та Австралії. Найпопулярнішими були маленька мушля ципрея-монета або каурі-монета Cyprea moneta. Перші згадки про неї датовано ІІІ тисячоліттям до нашої ери, коли такі гроші були поширені на території Китаю, звідки пізніше перекочували до Індії та Центральної Азії, а згодом Африки. Саме в Африці ця “валюта” протрималася найдовше, аж до середини ХІХ століття. Основними територіями, де черепашка каурі була обіговою монетою, стали Індія та багато країн Африки, де наприклад, одне яйце коштувало 8 каурі, курка 30-150, шкіри лева – 4-8 тис. В Уганді в середині ХІХ ст.: корова коштувала 2500 каурі, коза – 500, курка – 25, бивень слона, що важив біля 25 кг – 1000 каурі. У цей час торгівля мушлями цих молюсків досягла величезного розмаху, в ХІХ ст. лише у Західну Африку ввезено 75 млрд. мушель, загальною вагою 115 тис. тон [1, с.1]. Низкою з такої кількості мушель можна було б 37 разів обвести Землю по екватору! Виявляється, що у 12-16 століттях каурі-монети були в обігу і на території Русі, тоді за 2 тисячі мушель давали одну корову…

На теренах Середземноморського регіону в античні часи важливу роль в економіці відігравали мурекси. В тілі молюсків є особлива залоза, яка виділяє жовтувату рідину. Під дією повітря та сонячного світла ця рідина набуває фіолетового чи пурпурного кольору. В давні часи пурпур був дуже цінною речовиною, яка використовувалась для забарвлення тканин. Для того, щоб добути всього один грам такої фарби потрібно було виловити 10 тисяч молюсків. Саме тому мурекс вважають пурпуровим молюском древніх [2].

Не менш відомим є ще один представник мурексів. Мова йде про молюска під назвою «Гребінь Венери». Його неможливо сплутати з іншими молюсками, адже черепашка цієї тварини має довгі шипи, призначення яких напевне має захисну функцію. За легендою, саме цю мушлю Венера використовувала у якості гребня та прикраси для волосся. Саме так її використовували жінки в місцях існування «Гребня Венери». В наш час мушлі цього молюска дуже популярні серед колекціонерів, особливо цілі екземпляри, адже через ламкість шипів досить важко зберегти мушлю неушкодженою [3].

Однією із найбільш відомих і популярних сувенірних морських раковин є харонія-тритон або ріг тритона. Її використовували в якості музичного інструмента – труби. Для цього робили отвір у верхніх обертах завитка, що дозволяло отримувати звуки різних тональностей та виконувати мелодії. Ріг тритона є одним з найдавніших музичних інструментів [4]. Що ж стосується колекціонерів, то їх приваблює яскраве забарвлення мушлі – жовтої з темно-коричневими плямами ззовні та яскраво-померанчевою всередині. На виставці представлена черепашка молюска харонія лампас, відмінністю якої від рогу тритона є більш світлі кольори.

Дуже красиву мушлю має молюск «халіотіс іріс» або «морське вушко». Це ще один представник черевоногих. Проте загальні обриси його черепашки дещо нагадують стулку двостулкових молюсків. Але лише одну стулку, яка не має своєї "пари". Не дивно, що в Японії морське вушко здавна вважають символом нерозділеного кохання. Мушлі цієї тварини використовують для виготовлення прикрас. До речі, халіотіс – один з небагатьох видів черевоногих, який завдяки наявності перламутрового шару здатний утворювати перлини. Один молюск за своє життя може виростити до 130 перлин. Найбільшим серед халіотісів вважається каліфорнійське червоне морське вушко, діаметр якого сягає 30 см. Завдяки формі та розмірам їхні черепашки використовували у якості тарілок. Було в них і ритуальне призначення – диск з халіотісу носили на лобі дівчата з племені апачів, вітаючи сонце вранці в день свята ініціації. В наш час із-за різкого скорочення популяцій майже всіх видів морського вушка їх промисловий вилов у більшості країн заборонений.

Гарну раковину має тридакна сквамоза. Відрізнити її досить легко, оскільки черепашка має нарости, схожі за формою на луску і розташовані на відстані одне від одного. Забарвлення варіюється від білого до сірувато-білого кольору, але іноді буває частково чи повністю жовтуватим, померанчевим чи рожевим. Саме зовнішній вигляд черепашки та її розмір (довжина складає до 20 см) приваблює колекціонерів.

Одним з найбільших молюсків у світі є тридакна велетенська. Її вага може досягати 333 кг, а ширина раковини до 2 метрів. Часто раковину тридактни використовують як дитячу ванну. У соборі Паризької богоматері раковина тридактни служить купіллю для хрещення. У спокійному стані стулки мушлі частково відкриті, але у випадку небезпеки дуже швидко зачиняються. Мабуть саме тому раніше пірнальники намагалися обходити цих гігантів, адже свято вірили, що ті здатні згубити людину, затиснувши своїми міцними стулками її руку чи ногу. Саме тому ці молюски отримали ще одну назву – «пастка смерті». Однак з іншого боку завжди знаходились відчайдухи, готові ризикнути, адже саме цей, найбільший серед двостулкових, молюск вирощує найбільші перлини. В 1935 році на Філіппінах (острів Палаван) було знайдено перлину вагою 6,5 кг, яка зовні нагадує обличчя людини і отримала назву «Перлина Аллаха». Ще зовсім недавно ця перлина вважалася найбільшою у світі та нова знахідка у цьому районі по праву зайняла місце рекордсмена. Перлина вагою понад 30 кг десять років зберігалася під ліжком філіппінського рибалки, ставши його талісманом для вдалого промислу. Щоб не злякати удачу, чоловік нікому не казав про свою знахідку.

Уявіть собі здивування рибалки, коли він дізнався оціночну вартість перлини, адже вона складає 100 млн. доларів США.

Колекційна, естетична та ювелірна цінність не обмежує попит на молюсків. У багатьох країнах вони були і залишаються делікатесом. Це одна з причин існування ферм на яких вирощуються устриці, морські гребінці та інші їстівні молюски. Але навіть з цим пов’язані цікаві факти. Справа в тому, що цей досить дорогий для нас делікатес став таким відносно недавно. У 19 столітті устриці були їжею європейських бідняків, які не могли собі дозволити купувати м'ясо. Та масовий вилов призвів до різкого скорочення популяції, що стало причиною різкого збільшення вартості і перетворення цих молюсків на дорогий делікатес.

Всі вищезгадані молюски є частиною колекції Владислава та Лариси Штомпель і лише в нашому Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї в експозиції відділу природи ви можете побачити цих унікальних представників морської фауни нашої планети.

Список джерел

1. Молюски / Зоологічний музей. Електронний ресурс. Режим доступу: https://museums.lnu.edu.ua/zoology/wp-content/uploads/sites/6/2015/11/Mollusca-excurtion.pdf

2. Мурекс / Travel with pleasure. Електронний ресурс. Режим доступу: http://travelreal.ru/fotoklub/foto-miniatyura/mureks-purpurovaya-ulitka-drevnix

3. Мурекс пурпурный и гребешок Венеры / Проза. Ру. Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.proza.ru/2017/08/08/482

4. Ріг тритона. Електронний ресурс. Режим доступу: http://jak.bono.odessa.ua/articles/rig-tritona-najdavnishij-muzichnij-instrument.php.