ОСОБЛИВОСТІ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ УТРИМАННЯ ДИКИХ ПТАХІВ

13 March 2020 Last Updated: 13 March 2020

Кривенко Г. О.

Науковий керівник – професор Гулай О. В.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Приміщення для постійного утримання птахів повинні бути такими, щоб птахи не змогли завдати собі шкоди та не відчували дискомфорту. Потрапляючи в неволю, птахи швидко пристосовуються до постійної присутності людей. Тільки в перші дні відчувають страх та постійно намагаються вирватись на волю. Навіть після звикання птахів до людей відбуваються несподівані події, які можуть налякати птаха, від чого він може вдаритись об стелю чи поранитись об решітку. Тому перед дослідниками та любителями птахів виникає проблема оптимального приміщання для конкретного птаха чи великої їх кількості.

Загалом більшість авторів виділяють такі приміщення для утримання птахів: клітка, садок та вольєра [1]. Носков Г. А. та Римкєвич Т. А., крім вище зазначених приміщень для птахів, виділяють ще «пташину шафу» [2]. Зараз ми розглянемо загальні принципи будови, переваги та недоліки кожного із зазначених приміщень для утримання птахів.

Клітка – традиційне приміщення для утримання птахів. Вона може бути різних розмірів та виготовлена з різноманітних матеріалів. При виборі чи виготовленні клітки власноруч орієнтуються на конкретний вид птаха, на його індивідуальні особливості. Клітка повинна бути гігієнічною, тобто не мати щілин в дні, або стелі, зайвих прикрас у оформленні, зручних для поселення в них пташиних паразитів. Для маленьких птахів, таких як щиглики (Carduelis carduelis L.), чижі (Spinus spinus L.) чи коноплянки (Acanthis cannabina L.), клітка не повинна бути надто великою, тому що вони об неї б’ються. Навіть, якщо помістити таких птахів у невеликі клітки ми можемо спостерігати, що вони не використовують весь простір в ній. Найменші рекомендовані розміри клітки – такі, при яких птах, сидячи на жердинці, може безперешкодно витягнутись у весь зріст, змахнувши крилами не торкається стінок і не зачіпає їх хвостом. В подібній клітці птах зберігає нормальну поставу та не ушкоджує пера. Проте великим недоліком таких кліток є те, що в них птах не здатен до активного руху. Нормальними для утримання будуть клітки з двома жердинками, в яких птах зможе стрибати з одної на іншу, а найкращими – такі, в яких птах зможе бігати і літати. Деяких птахів, наприклад вухатих сов (Asio otus L.), потрібно тримати тільки в останніх. Бажано, щоб клітка мала висувне дно з оцинкованого металу чи пластику, для зручного миття. Якщо дно дерев’яне, то слід його покрити емалевою фарбою. Сама ж сітка, зазвичай, виготовлена з оцинкованого залізного дроту, або із залізного дроту з іншим покриттям, але покриття повинне бути таким, щоб птах не зміг його відгризти. Найчастіше в клітках утримують одиночного птаха, іноді попарно, але для утримання більшої кількості птахів не підлягає. Дивлячись на цю особливість можна зробити висновок, що клітки мають обмежену сферу використання. Зазвичай їх використовують любителі для утримання птахів вдома, або як тимчасове житло для птаха, наприклад при дезінфекції вольєри чи для транспортування (специфічна клітка маленьких розмірів — «баранець») [3].

Садками зазвичай називають клітки великих розмірів, які призначені для постійного проживання декількох птахів. На відміну від звичайних кліток мають лише одну сторону з сіткою чи дротом, а інші сторони виготовлені з суцільного полотна, наприклад з фанери. Для постійного утримання птахів використовують садки з боковою решіткою, а для перевезення використовують садки з верхньою решіткою. Садки менш привабливі на вид і спостерігати за птахами в них важче, але вони утворюють більш сприятливі умови для утримання птаха, птах в ньому може знайти сховок чи відпочити. Така особливість розширює можливості застосування в лабораторних умовах.

Пташина шафа використовується, якщо виникла потреба утримувати не один десяток птахів. По вертикалі в шафі влаштовуються чотири або п'ять відділень – поверхів. Задня стінка суцільна, передня складається з восьми-десяти знімних решіток і планок. Кожна решітка повинна мати дверцята. Можливі різні модифікації таких пташиних шаф, наприклад можна не встановлювати роздільну планку на поверхах і зробити висувне дно, для розширення місця і спрощення очистки, якщо на одному поверсі будуть знаходитись птахи одного виду, або птахи різних видів, які не будуть конфліктувати, наприклад різні види маленьких співочих птахів. Якщо на кожному поверсі пташиної шафи є роздільна пластина чи решітка, то потрібно встановлювати додаткове освітлення. В шафі заввишки 2 м, шириною 1,5 м та глибиною 0,5 м, при грамотному використанні простору, можна помістити близько 60 маленьких співочих птахів. Пташина шафа є одним із найкращих способів для утримання птахів у лабораторних умовах, адже дозволяє утримувати велику кількість птахів на мінімальній площі. Однак при такій великій концентрації птахів постає проблема паразитів, тому для вирішення її використовують кварцові та ультрафіолетові лампи. Також слід бути обережним при їх використанні, адже надто довге використання цих засобів дезінфекції може нашкодити птахам [2].

Особливими приміщеннями для утримання птахів є вольєри. Вольєри можна обладнати для домашнього утримання і для утримання птахів на вулиці. Для створення кімнатної вольєри, частину кімнати огороджують металевою сіткою. Огороджена частина кімнати повинна мати свою підлогу, щоб у вольєру не проникали миші, для легкої чистки та заміни цієї підлоги. Вхід у вольєру повинен бути висотою, як доросла людина. Вольєра має великі розміри, але птахів у великій кількості, як у пташиній шафі, утримувати неможливо, але відкривається можливість утримувати великих хижих птахів, наприклад крука (Corvus corax L.). Вулична вольєра — це найкращий вибір для утримання птахів в літню пору. Організувати таку вольєру дещо складніше, ніж кімнатну, тому що під час дощу всередині повинно бути сухо, потрібно організовувати затінок від палючого сонця, та створити сховок від продування. Краще будувати вольєру з панцерної металевої сітки з коміркою 1,5 см. Найчастіше вольєри використовують для утримання птахів на станціях натуралістів, тому що птахи знаходячись в, майже, природних умовах поводять себе невимушено. Великою перевагою, ще є те, що можна організовувати польові вольєри з нейлонової сітки, для оперативних досліджень [4].

Отже, всі зазначені приміщення для утримання птахів мають свої переваги та недоліки. Всі вони мають специфічні напрямки використання, які визначаються цілями з якими птахи будуть утримуватись в неволі їх кількістю та видовим складом.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

Глазунов М. М. Птицы в уголке живой природы. Пособие для учителей. Москва: «Просвещение». 97 с. URL: http://ornithology.su/books/item/f00/s00/z0000048/index.shtml (дата звернення: 25.02.2020).
Носков Г. А., Рымкевич Т. А., Смирнов О. П. Ловля и содержание птиц. Ленинград. 157 с. URL: https://zoomet.ru/nos/noskov_oglav.html (дата звернення: 20.01.2020).
Бёме Р. Л. Жизнь птиц у нас дома. Записки птицелова. Москва: Лесная промышленность. 152 с. URL http://ornithology.su/books/item/f00/s00/z0000005/st000.shtml (дата звернення: 02.02.2020).
Дормидонтов В. Птицы в неволе. 78 с. URL: https://www.docme.su/doc/1762933/dormidontov-v.---pticy-v-nevole--1930-.pdf (дата звернення: 25.02.2020).