ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ З ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

Панасенко О.М.

КЗ «Навчально – виховне об'єднання: Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів

Ліцей № 19 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області»

Актуальність теми зумовлена необхідністю формування в здобувачів освіти природничо – наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості та розвитку її творчого потенціалу відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Для реалізації наскрізних змістових ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність» та інших, виокремлених в навчальних програмах з усіх предметів виникає потреба в інноваційній спрямованості педагогічної діяльності. Проте, якщо раніше інноваційна діяльність зводилася в основному до використання рекомендованих зверху нововведень, то зараз вона здобуває все більш виборчий, дослідницький характер. Постає питання добору доступних та ефективних технологій.

Найбільш успішними є заняття, на яких учнів заохочують думати самостійно та критично мислити. Критичне мислення дозволяє обмірковувати власні думки та причини виникнення тієї чи іншої точки зору. Здобувачі освіти, які мислять критично, зазвичай навчаються з інтересом. Навіть у дуже важких інтелектуальних завданнях вони бачать можливості для навчання [1]. З цією метою використовуємо елементи технології перевернутого навчання, матеріали для цього розміщуємо в сервісах Blogger та Classroom.

Сьогодення вимагає вміти вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Здатність мислити критично є навичкою, яку треба формувати, розвивати в процесі навчання та виховання учнів. Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та закінчується прийняттям рішення [2].

У 2020 році заклади освіти мали змогу долучитися до проведення «Інженерного тижня» (організатор - engineeringweek.org.ua), в рамках якого 13 вчителів нашого закладу провели дослідницькі заняття, що стимулювали учнів до розуміння механізмів природничих процесів та винахідництва. В основі «Інженерних тижнів» лежить концепція STEM-освіти — візуалізація наукових явищ, практичне вирішення проблем та виконання завдань, побудованих на перетині науки, техніки, інженерії, математики та мистецтва. Створення руки-маніпулятора, моделі легень, термоса для марсіанина та ін. з підручних засобів (картон, паперові горнятка, соломинки для напоїв) захоплює дітей середнього шкільного віку та готує їх до комплексного вирішення проблем в майбутньому.

Технологія проектування наразі не втрачає своєї актуальності та передбачає розв’язання учнем або групою учнів певної проблеми, та потребує, з одного боку, використання різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості. Навчальними програмами передбачено низку дослідницьких проєктів, наприклад «Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості» з хімії (11 клас), «Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості» з біології (9 клас). Отже, мета проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування набутих знань – від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, з дотриманням відповідного їх балансу на кожному етапі навчання [3]. Організувати співпрацю учасників групи над спільним документом допомагає мережевий сервіс Google Документи.

Для задоволення освітніх потреб обдарованих здобувачів освіти, які є учасниками та переможцями олімпіад, доцільно застосовувати індивідуальний маршрут навчання як особисту програму дій учня. Маршрут може бути намічений для окремої частини, теми чи розтягнутий навіть до меж цілого предмета. Підбірку матеріалів для таких дітей маємо в окремих папках на Google Диску, та за потреби надаємо доступ зацікавленим. Мета продуктивного навчання за індивідуальною програмою – максимальне задоволення запитів учня, підвищення якості знань, умінь, економія енергії і часу. Маршрут містить точний опис: а) навчального матеріалу заданого обсягу, б) необхідного рівня оволодіння ним, в) методики раціонального навчання, в) необхідних обсягів самостійної роботи і практики, г) розрахунку втрат часу на усі види самостійного навчання, д) самодіагностики і тестування досягнень. Якщо індивідуальний маршрут складається на частину уроку або на цілий урок, то він нічим, не відрізняється від віддавна відомого індивідуального підходу. Учитель планує і пропонує учневі індивідуальний варіант діяльності для вирішення конкретного завдання, контролює й оцінює результати роботи [4].

На сьогодні самореалізація учнів може не лише відбуватися на шкільному рівні, але й виходити за її межі.

З метою реалізації здібностей талановитих учнів, стимулювання творчого самовдосконалення дітей рекомендую участь у Всеукраїнських турнірах юних біологів, хіміків, географів. Досвід участі здобувачів освіти нашого закладу в міських етапах цих турнірів з 2016 по 2019 рік показав, що під час підготовки у старшокласників вдосконалюються навички критичного мислення, креативності, вміння працювати в команді, розвиваються дослідницькі вміння. Загальний рівень знань учасників стає вищим, діти самостійно здобувають знання щодо сучасних наукових досліджень, активно беруть участь у дискусіях та аргументовано доводять свою думку.

Творчий педагог має широкі можливості та необмежене поле для інноваційної діяльності. Сучасні інформаційні технології дають можливість продовжити освітній процес за межами уроку та допомагають реалізувати вимоги компетентнісного підходу до навчання. Використання педагогічних інноваційний сприяє формуванню природничо – наукової компетентності у поєднанні з досвідом творчої діяльності та формуванням ціннісних орієнтацій особистості.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Наук. ред., передм. О. І. Пометун. — К.: Видавництво «Плеяди», 2006. — 220 с.

2. Інформаційно-методичний збірник. Інноваційна діяльність педагога: від теорії до успіху. [Електронний ресурс]. - URL: [http://poippo.pl.ua/file/book/innovacii%20Surotenko.pdf] (дата звернення 10.03.2020)

3. Даниленко Л.І. Інноваційні технології у профільному навчанні старшокласників: Навч.- метод. посіб. - Черкаси: ЧОІПОПП, 2015 – 92 с.

4. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти – К.: Видавничий дім "Слово", 2004. – 616 с.