ФОРМИ РОБОТИ ГРУПОВОГО НАВЧАННЯ

Салоїд К.О.

Науковий керівник – професор Калініченко Н.А.

Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Групова форма організації навчальної діяльності – це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Групове навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь [4, c.20].

Для того щоб відчувати себе в безпеці, людина об’єднується з іншими людьми, залучається до групи. Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, що дає їм можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Джером Брюннер визначив соціальний бік навчання, стверджуючи, що людина повинна відповідати за інших, діяти разом у напрямі досягнення мети. Це він назвав взаємодію й основою активного навчання [4,c.22].

Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активації й результативності навчання школярів, розвитку самостійності, уміння доводити й відстоювати свою точку зору, прислуховуватися до думки товаришів, культури ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Групова навчальна діяльність на занятті створює певні умови для формування позитивної мотивації учіння [4, c.26].

Групова навчальна діяльність школярів відповідно до змісту вирішуваних задач та чисельності груп може бути організована різними способами. Виділяють такі форми групової взаємодії:

• парна форма навчальної роботи - два учні виконують деяку частину робота разом. Форма використовується для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань, тощо.

• кооперативно-групова навчальна діяльність - це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такою організацією навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Виконуючи частину спільної для всього класу мети, група представляє, захищає виконане завдання в процесі колективного обговорення. Головні підсумки такого обговорення стають надбанням усього класу і записуються всіма присутніми на занятті.

• диференційовано-групова форма передбачає організацію роботи учнівських груп з різними навчальними можливостями. Завдання диференціюються за рівнем складності або за їх кількістю.

• ланкова форма передбачає організацію навчальної діяльності у постійних малих учнівських групах, керованих лідерами. Учні працюють над єдиним завданням.

• індивідуально-групова форма передбачає розподіл навчальної роботи між членами групи, коли кожен член групи виконує частину спільного завдання. Підсумок виконання спочатку обговорюється і оцінюється в групі, а потім виносяться на розгляд усього класу та педагога [5, c.98].

Можливості вибору групової навчальної діяльності на етапі вивчення нового матеріалу невеликі. Досвід вчителів – новаторів доводить, що найоптимальнішою формою діяльності є диференційно – групова, яка передбачає організацію роботи учнівських груп з різними навчальними можливостями, при цьому завдання підбираються за рівнем складності [2, c.78].

У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що в цій роботі слабкі учні виконують за обсягом будь яких вправ і завдань на 25-30 % більше ніж у фронтальній роботі. Групова робота сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня. Важливу роль групова діяльність відіграє в досягненні виховної мети навчання: формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості [4, c.24].

Психологи пояснюють це тим, що одна з найважливіших характеристик людини в групі полягає в тому, що вона звертається до колективу як до джерела орієнтації в навколишній дійсності. Як вид навчальної діяльності учнів, групова (кооперативна) діяльність є багатофункціональною. Функції групової навчальної діяльності: мотиваційна, навчальна, розвивальна, виховна, організаційна [4, c.30].

Залежно від змісту та мети навчання можливі такі варіанти організації роботи груп:

- «Діалог». Суть його полягає у спільному пошуку групами узгодженого рішення.

- «Синтез думок». Дуже схожий за метою та початковою фазою з попереднім варіантом групової роботи. Але після об’єднання в робочі групи й виконання завдання учні не роблять записів на дошці (комп’ютері), а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, із чим не погоджуються.

- «Спільний проект». Має таку саму мету та об'єднання в групи, що й «Діалог». Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків

- «Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в групах є командний пошук інформації, що доповнює раніше прочитану лекцію, або матеріал попереднього уроку, або домашнього завдання, а потім відповіді на запитання.

- «Коло ідей». Метою є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання [4, c.33].

- «Акваріум». Це форма діяльності учнів у малих групах, ефективна для розвитку навичок спілкування, удосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи [1, c. 99].

Учитель в груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тому що безпосередньо вчитель втручається у роботу груп тільки в тому разі, якщо у учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Відомо, що учням буває психологічно складно звертатися до вчителя і набагато простіше – до ровесників [3, c.52].

Спілкування і співпраця учнів на уроці – один із основних принципів формування особистості в системі навчання. Навчання школяра вчитися потребує докорінної зміни змісту діяльності вчителя. Його визначальною метою стає організування спільного пошуку розв’язку завдання, не «донести», «пояснити» і показати, зорганізувати пошукову діяльність учнів на уроці [6, c.152]

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: монографія. Запоріжжя: Просвіта, 2000. 160 с.

2. Казачінер О. Ігри для ознайомлення з алфавітом англійської мови/ Початкова школа, 2006. С.18-19

3. .Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник: Київ: "А.С.К.", 2004. 192 с.

4. Мойсеєв С.О., Назаренко Л.М. Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі: методичні рекомендації. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2013. 48с.

5. Чередов И.М. Формы учебной работы в средней школе: книга для учителя. Просвещение, 1988. 160 с.

6. Калініченко Н.А. Формування професійних компетентностей майбутніх учителів біології. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Методика навчання природничих дисциплін у середній та вищій школі». 18-19 травня 2017 року. Полтавський національний педагогічний університет імені  В.Г. Короленка. Полтава, 2017. С. 151-154.