Accessibility Tools

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com

ШОСТИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УКЛАД: ОСВІТНІ АСПЕКТИ

УДК 371.3

ДРОБІН Андрій Анатолійович

кандидат педагогічних наук, методист науково-методичної лабораторії

природничо-математичних дисциплін комунального закладу

«Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

ORCID iD 0000-0002-4414-0465

e-mail: [email protected]

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. З другої половини XVIII століття, часу першої науково-технічної революції, освітня сфера людини, внаслідок культурного перетворення суспільства, наповнюється науковим змістом, а освітній процес набуває рамок все більш досконалої технології. Відповідно до теорії технологічних укладів [2], до початку XXI століття розвиток цивілізації здійснювалося через послідовне впровадження п’яти технологічних укладів Ці уклади, базуючись на циклічності розвитку, на кожному новому витку технологічно посилювались новими ключовими факторами. Науками, які визначали глобальний розвиток цивілізації, залишалися технічні та природничо-математичні науки, що визначало як зміст самих укладів, так і основний зміст і цілі освіти. Виконуючи запит на рівень освіти, який відповідав рівню розвитку технологічних укладів, сучасна освітня сфера набула в якості характерних рис науковість і технологічність.

В даний час розвиток цивілізації, який розглядається в парадигмі науково-технічного прогресу, наближається до освоєння шостого технологічного укладу, який характеризується розвитком когнітивних, соціогуманітарних і освітніх технологій, нанобіотехнологій, пов'язаних як з виробництвом продуктів харчування, так і з медициною і фармацевтикою і заснованих на досягненнях молекулярної хімії, біології та генної інженерії; систем штучного інтелекту і квантових технологій; глобальних інформаційних мереж і цифрових технологій; інтегрованих високошвидкісних транспортних систем; нових видів і способів отримання енергії [14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Даною проблематикою займались С.Ю.Глазьєв, А.А.Дробін, В.М.Клочко, А.Я.Кузнєцова, Д.О.Махотін, Б.Є.Патон, О.Д.Стаднік, Л.І.Філіпов та інші.

Крокуючи світом, шостий технологічний уклад ґрунтується на технологіях попередніх укладів не відкидаючи їх.

Так, ми бачимо всюди навколо себе технології четвертого укладу: гідро-, тепло-, атомну енергетику, двигуни внутрішнього згоряння, автотранспорт і реактивну авіацію, ракети на хімічному паливі, панельні будинки, радіо, телебачення та багато іншого. Бачимо ми навколо себе і технології п’ятого укладу: мікросхеми, персональні комп'ютери, сонячну енергетику, мобільний зв'язок, супутники для зв'язку, навігації та картографії, легкі космічні зонди на іонних двигунах, лазери, комп'ютерні мережі, промислових роботів і багато іншого.

Науковці [2; 3; 5; 7; 9; 10; 13; 14], говорячи про шостий технологічний уклад, відзначають, що в його основі лежить поєднання «біо, нано, інфо, когно», яке, хоча звучить і красиво, але складається з дуже різнорідних наук: біології, фізики, хімії, інформатики, комунікацій, математики, матеріалознавства, кібернетики, психології, які, на перший погляд, самодостатні і мають певні особливості.

А тому, виходячи із когнітивного спрямування технологічного укладу, і відповідно запитів до освіти, існує реальна потреба ревізії змісту навчального матеріалу цих предметів (біології, фізики, хімії, інформатики, комунікацій, математики, психології) і формування нових інтеграційних методик їх навчання (на заключному етапі вивчення предметів) відповідно до умов нового технологічного середовища.

В контексті цього, С. Ю. Глазьєв відзначає, що «Становлення нового технологічного укладу буде супроводжуватися інтелектуалізацією виробництва, переходом до безперервного інноваційного процесу в більшості галузей і безперервної освіти в більшості професій. Здійсниться перехід від економіки масового виробництва до економіки знань, від суспільства масового споживання до суспільства розвитку в якому найважливіше значення матимуть науково технічний та інтелектуальний потенціал, а також вимоги до якості життя і комфортності середовища існування. У структурі споживання домінуюче становище займуть інформаційні, освітні, медичні послуги. Це зумовлює провідне значення для модернізації економіки науки, освіти та охорони здоров'я, які є базовими галузями нового технологічного укладу »[1, с.202-203].

Метою статті є аналіз тенденцій формування шостого технологічного укладу, його впливу на суспільство та розгляд освітніх аспектів цього процесу.

Методи дослідження: Емпіричні: спостереження за процесами розвитку суспільства, його трансформацією відповідно до розвитку нових виробничих відносин та відповідних йому рівню розвитку виробничих сил. Теоретичні: вивчення нормативно-правової бази, останніх наукових досліджень, системний та порівняльний аналіз літератури з проблеми формування нового технологічного укладу та пов’язаних з ними освітніми аспектами відповідно до актуальних напрямків розвитку науки та потреб суспільства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Насьогодні, технології шостого технологічного укладу стають пріоритетними, а отже й домінуючими в розвинених країнах. Перехід на ці технології є боліснім і супроводжується кризовими явищами соціально-гуманітарного характеру. Очевидно, що можливість пом'якшення кризи, яка супроводжує зміну технологій, залежить не тільки від здатності виявляти проривні технології, а й від мобільності всієї системи освіти, яка є основою культурно-перетворюючої сили суспільства, від її здатності враховувати і якісно засвоювати позитивні інновації шостого технологічного укладу.

Немає сенсу перераховувати всі тренди і пов'язані з ними проблеми нового технологічного укладу, тим більше, що вони формуватимуться ще не один рік, практично протягом всієї фази пожвавлення світової економіки. А оскільки формуються вони на стику різних дисциплін, то найбільш вагомою проблемою всіх провідних країн на цьому етапі є кадрова. І саме в сфері освіти, а точніше в області математики з усіма її прикладними напрямками, в області фізики, хімії, біології, тобто якраз тих областей знань, які лежать в основі нових граничних наукових дисциплін, є запорука успішного впровадження технологій шостого технологічного укладу.

На тлі формування шостого технологічного укладу є сенс переосмислити освітні аспекти цього процесу, а саме зміст та форми реалізації загальної середньої освіти в Україні в частині навчання предметів природничо-математичного циклу у старшій школі.

Метою повної загальної середньої освіти [4] є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Що досягається шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності та спільних для всіх компетентностей умінь.

Розроблений проєкт Державного стандарту базової середньої освіти [11] ставить за мету формування компетентності з природничих наук, техніки і технологій, екологічної компетентності та розвиток інших ключових компетентностей здобувачів освіти, що виявляються у:

  • розумінні цілісної природничо-наукової картини світу, важливості збереження природи для сталого розвитку;

  • застосовуванні набутих природничо-наукових знань, умінь та методології дослідницької діяльності для пояснення світу природи через виявлення проблеми та пошук способів її розв’язання;

  • використанні надбань науки, досягнень техніки і технологій для власного та суспільного добробуту, збереження здоров’я, цивілізованої взаємодії в довкіллі;

  • емоційно-ціннісному ставленні до природи та її пізнання задля успішного життя в соціоприродному середовищі.

Тобто законодавчо визначено, що метою загальної середньої освіти та її стандартів в ближньому майбутньому є входження в процес створення у нашій державі умов формування шостого технологічного укладу, але без оновлення змісту програм предметів природничо-математичного циклу і створення вектору їх когнітивності, створення матеріальних умов реалізації, цей процес буде декларативним і неефективним.

У цьому контексті цікаво переосмислити на перший погляд парадоксальну думку, яку висловив у ХІХ столітті канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк: «Війни виграють шкільні вчителі і гвинтівка сучасного зразка». Якщо перефразувати думку Бісмарка, то необхідною умовою існування сильної в усіх відношеннях держави є послідовне освоєння нового технологічного укладу, а запорукою цьому є передова освіта та технології.

У розвинених країнах вже прийшли до усвідомлення того, що головним дефіцитом в умовах експоненціального зростання об’ємів інформації, безумовно, є висококваліфіковані фахівці, стати якими дано не кожному. А процвітання і авторитет держави вже дуже скоро буде залежати від людей, які здатні забезпечити нову якість життя, тобто від тих самих фахівців.

Виходячи з того, що кількість людей, що мають здібності і схильності до того чи іншого виду діяльності в процентному співвідношенні розподілені у всіх країнах рівномірно, то зараз відбувається вкрай небезпечний перерозподіл цих людей через інтелектуальну еміграцію.

Цьому багато в чому сприяє той факт, що розвинені країни переходять до безкоштовної освіти, а для іноземних студентів і аспірантів додатково надають безкоштовне житло, харчування, стипендію та, при бажанні, робочі місця після закінчення навчання. Цим шляхом вже пішли Німеччина, Великобританія, Данія, Нідерланди, Австралія. Умовою вступу є надання підсумкових оцінок при отриманні повної середньої освіти у себе на батьківщині і знання англійської мови або мови країни проживання. Однак при тих успіхах, які робить Google, створюючи все більш досконалі інтерактивні автономні перекладачі, мовні бар'єри досить скоро перестануть бути нездоланними. При існуючих у нашій країні тенденціях до зменшення державного замовлення на випускників вищої школи і існуючих зовнішніх тенденціях, зазначених вище, виникає логічне запитання: хто залишиться впроваджувати шостий технологічний уклад в Україні?

Тому перед Україною та її системою освіти стоять цивілізаційні виклики, які полягають у трансформації суспільства, освітньої системи, головним завданням яких стає не мова спілкування та викладання, а якість наданих освітніх послуг і, перш за все, у галузі природничо-математичних дисциплін, утримання молодих перспективних фахівців від еміграції та задоволення запитів суспільства і економіки на майбутніх робітників. Вимоги до робітників ближнього майбутнього, на нашу думку, полягають у наступному:

  1. Уміння працювати в умовах великих об’ємів інформації, запаралелення інформаційних процесів, здатність до їх обробки та виділення необхідної інформації, критичне мислення.

  2. Уміння працювати та керувати технічними пристроями різної складності, складними автоматизованими комплексами, володіння навичками ІКТ.

  3. Навички міжгалузевої комунікації (розуміння технологій, процесів і їх динаміки в різних суміжних і несуміжних галузях).

  4. Уміння управляти проектами і процесами з використанням цифрових технологій.

  5. Багатомовність і мультикультурність (вільне володіння англійською та знання другої мови, розуміння національного і культурного контексту країн-партнерів, розуміння специфіки роботи в галузях в інших країнах).

  6. Комунікативність (уміння працювати в колективі, групі та з окремими людьми), організаторські здібності, лідерські риси.

  7. Робота в режимі високої невизначеності і швидкої зміни умов завдань (оцінювати можливі ризики, швидко приймати рішення, реагувати на зміну умов роботи, розподіляти ресурси і управляти своїм часом), стресостійкість.

  8. Системне (вміння визначати складні системи і працювати з ними) та логічне мислення.

  9. Здатність до ініціативності, творчості, креативність, наявність розвиненого естетичного смаку.

  10. Екологічна культура (врахування цивілізаційних тенденцій до раціонального природокористування та енергозбереження), соціальна відповідальність.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Будь-яка держава в сучасну епоху має прагнути до самодостатності та сили. Забезпечити реалізацію цього прагнення може лише сильна та розвинена економіка. В іншому випадку держава приречена на пригнічений стан, що приводить до занепаду, руйнування, нападкам з боку інших країн, соціальних вибухів. Але сильна економіка визначається виробничими відносинами, які відповідають рівню розвитку продуктивних сил. Тільки успішне та своєчасне входження до шостого технологічного укладу дозволить швидко нарощувати рівень продуктивних сил в країні, а це залежить від системи освіти, яка повинна забезпечити підготовку відповідних фахівців в достатній кількості.

Зміни в системі освіти у цьому контексті стають неминучими, оскільки від них залежить майбутнє. Тому у ближньому майбутньому потрібна трансформація освітнього процесу з основних областей знань, які лежать в основі нового технологічного укладу, їх адаптація до вимог суспільства, наукової та виробничої галузей з метою підготовки необхідних кадрів. У цьому напрямі ми вбачаємо подальші розробки даної тематики.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Глазьев С.Ю. Стратегия опережающего развития и интеграции на основе становления шестого технологического уклада. Из научного доклада на Научном совете РАН по комплексным проблемам евразийской экономической интеграции, конкурентоспособности и устойчивому развитию Российской академии наук 29 января 2013 г. Партнерство цивилизаций. 2013. № 1-2. C.195-232. URL: http://misk.inesnet.ru/wp-content/uploads/PC122013/PC2013-12-194-232-sy-glaziev.pdf (дата звернення: 15.11.2019).

  2. Глазьев С.Ю. Стратегия опережающего развития России в условиях глобального кризиса. Москва: Экономика, 2010. 255 с.

  3. Дробін А.А. Шкільний курс фізики: шляхи осучаснення. Наукові записки КДПУ. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. 2016. Вип. 10, ч. 2. С.47-51.

  4. Про освіту: Закон України від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page (дата звернення: 02.11.2019).

  5. Клочко В.М. Стратегічні напрями освіти в новому технологічному укладі. Науковий вісник Ужгородського національного університету : серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 25. Ч. 1. – С. 112-115.

  6. Кузнецова А.Я. Когнитивные исследования в образовании. Фундаментальные исследования. 2014. № 6-6. С. 1324-1327. URL: http://www.fundamental-research.ru/ru/article/view?id=34339 (дата звернення: 16.11.2019).

  7. Кузнецова А.Я. Роль естественнонаучного образования в духовном становлении современного человека. Международный журнал экспериментального образования. 2012. № 10. С. 65-66. URL: http://www.expeducation.ru/ru/article/view?id=3164 (дата звернення: 16.11.2019).

  8. Кузнецова А.Я. Технологизация современного личностно-ориентированного вузовского образования. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 2-2. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=22749 (дата звернення: 16.11.2019).

  9. Махотин Д.А. Развитие технологического образования школьников на переходе к новому технологическому кладу. Образование и наука. 2017. Том 19. №7. С.25-40.

  10. Національна парадигма сталого розвитку України / за заг. ред. Б.Є. Патона. Київ. 2012. 72 с.

  11. Проєкт державного стандарту базової середньої освіти (5-9 класи) URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2019/06/12/standart-1206.doc (дата звернення: 02.11.2019).

  12. Розвиток наноосвіти – один із чинників забезпечення переходу на шостий технологічний уклад. / О.Д. Стадник, І.О. Мороз, Ю.О. Шкурдода, О.В. Яременко. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету : збірник наукових праць. Cерія : Педагогічні науки. 2015. Вип. 3. С. 324–330.

  13. Теоретико-методологічні основи модернізації природничої й інженерної вищої освіти в умовах інноваційно-технологічного розвитку суспільства: монографія (рукопис) / Корсак К. та ін.. Серія «Модернізація вищої освіти: світоглядно-педагогічні проблеми». – Київ. 2014. 202 с.

  14. Филиппов Л.И. Шестой технологический уклад: его особенности и место педагогики в нём. Гуманитарные научные исследования. 2018. № 5 URL: http://human.snauka.ru/2018/05/25014 (дата звернення: 29.03.2019).

REFERENCES

1. Glaz'yev S.YU. (2013) Strategiya operezhayushchego razvitiya i integratsii na osnove stanovleniya shestogo tekhnologicheskogo uklada. Iz nauchnogo doklada na Nauchnom sovete RAN po kompleksnym problemam yevraziyskoy ekonomicheskoy integratsii, konkurentosposobnosti i ustoychivomu razvitiyu Rossiyskoy akademii nauk 29 yanvarya 2013 g. [Advanced development and integration strategy based on the establishment of the sixth technological order. From a scientific report at the Scientific Council of the Russian Academy of Sciences on the complex problems of Eurasian economic integration, competitiveness and sustainable development of the Russian Academy of Sciences January 29, 2013] Partnerstvo tsivilizatsiy. 2013. № 1-2., S. 195-232.

2. Glaz'yev S.YU. (2010) Strategiya operezhayushchego razvitiya Rossii v usloviyakh global'nogo krizisa [Strategy for the rapid development of Russia in the context of the global crisis] Ekonomika.

3. Drobín A.A. (2016) Shkíl'niy kurs fíziki: shlyakhi osuchasnennya. [School course in physics: special hats] Naukoví zapiski KDPU. Seríya: Problemi metodiki fíziko-matematichnoí̈ í tekhnologíchnoí̈ osvíti – Vip. 10, ch. 2. S.47-51.

4. Zakon Ukrayiny «Pro osvitu» [Law of Ukraine "On Education"]

5. Klochko V.M. (2019) Stratehichni napryamy osvity v novomu tekhnolohichnomu ukladi [Strategic directions of education in the new technological way] Naukovyy visnyk Uzhhorodsʹkoho natsionalʹnoho universytetu: seriya: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo– Vyp. 25, CH. 1. – S. 112-115.

6. Kuznetsova A.YA. (2014) Kognitivnyye issledovaniya v obrazovanii [Cognitive research in education] Fundamental'nyye issledovaniya.– № 6-6. – S. 1324-1327.

7. Kuznetsova A.YA. (2012) Rol' yestestvennonauchnogo obrazovaniya v dukhovnom stanovlenii sovremennogo cheloveka [The role of science education in the spiritual formation of modern man] Mezhdunarodnyy zhurnal eksperimental'nogo obrazovaniya.– № 10. – S. 65-66.

8. Kuznetsova A.YA. (2015) Tekhnologizatsiya sovremennogo lichnostno-oriyentirovannogo vuzovskogo obrazovaniya [Technologization of a modern personality-oriented university education] Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya. – 2015. – № 2-2.

9. Makhotin D.A. (2017) Razvitiye tekhnologicheskogo obrazovaniya shkol'nikov na perekhode k novomu tekhnologicheskomu kladu. [The development of technological education for schoolchildren in the transition to a new technological treasure] Obrazovaniye i nauka. Tom 19, №7. – S.25-40.

10. Paton B.YE. (2012) Natsionalʹna paradyhma staloho rozvytku Ukrayiny [The National Paradigm of Sustainable Development of Ukraine] Derzhavna ustanova «Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannya ta staloho rozvytku Natsionalʹnoyi akademiyi nauk Ukrayiny».

11. Proyekt derzhavnoho standartu bazovoyi serednʹoyi osvity (5-9 klasy) [Draft National Standard of Basic Secondary Education (grades 5-9)].

12. Stadnyk O.D. (2015) Rozvytok nanoosvity – odyn iz chynnykiv zabezpechennya perekhodu na shostyy tekhnolohichnyy uklad [Development of nanoeducation is one of the factors of ensuring the transition to the sixth technological way] Naukovi zapysky Berdyansʹkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu: zbirnyk naukovykh pratsʹ. Ceriya : Pedahohichni nauky. – Vyp. 3. – S. 324–330.

13. Korsak K. (2014) Teoretyko-metodolohichni osnovy modernizatsiyi pryrodnychoyi y inzhenernoyi vyshchoyi osvity v umovakh innovatsiyno-tekhnolohichnoho rozvytku suspilʹstva: monohrafiya (rukopys) [Theoretical and methodological foundations of the modernization of natural and engineering higher education in the conditions of innovative and technological development of society: monograph (manuscript)] Seriya «Modernizatsiya vyshchoyi osvity: svitohlyadno-pedahohichni problemy».

14. Filippov L.I. (2018) Shestoy tekhnologicheskiy uklad: yego osobennosti i mesto pedagogiki v nom [Sixth technological structure: its features and the place of pedagogy in it] Gumanitarnyye nauchnyye issledovaniya. № 5

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА:

Дробін Андрій Анатолійович – кандидат педагогічних наук, методист науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».

Наукові інтереси: дослідження дидактики фізики та історії фізики.

СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРЕ:

Дробин Андрей Анатольевич - кандидат педагогических наук, методист научно-методической лаборатории естественно-математических дисциплин коммунального заведения «Кировоградский областной институт последипломного педагогического образования имени Василия Сухомлинского».

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR:

Drobin Andrii Anatoliyovich – Candidate of Pedagogical Sciences, methodologist of the scientific and methodological laboratory of natural and mathematical disciplines of public institution «Kirovohrad Regional In-Service Teacher Training Institute named after Vasyl Sukhomlynsky».

Circle of research interests: the study of the didactics of physics and the history of physics.

ДРОБІН Андрій Анатолійович. ШОСТИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УКЛАД: ОСВІТНІ АСПЕКТИ

Анотація. Стаття присвячена розгляду одного з актуальних і перспективних питань – формуванню нового, шостого технологічного укладу в Україні. У статті проаналізовано тенденції шостого технологічного укладу, його підґрунтя та основні області знань, які лежать в основі укладу. Оглядово розглянуті основні риси, тренди, ризики, перспективи, зміни у суспільстві, які супроводжують цей процес, і, відповідно, його освітні аспекти. Зокрема розкрито спільну для різних держав основну проблему, яка полягає у суттєвій нестачі кадрів для ключових областей знань, які формують наукову та технологічну основу нового укладу. У цьому ж контексті розглянуто стан підготовки освітньої галузі України до освоєння нового технологічного укладу, зокрема, встановлено, що закладене необхідне законодавче підґрунтя цього процесу, але виявлено ряд зовнішніх і внутрішніх факторів, що суттєво нівелюють позитивні тенденції, і окреслено ризики декларативності всього процесу. Запропоновано напрями подальших досліджень з даної тематики.

Ключові слова: технологізація, освіта, технологічний уклад, технології, когнітивність, освітня галузь, компетентності, предмети природничо-математичного циклу.

ДРОБИН Андрей Анатольевич. ШЕСТОЙ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ УКЛАД: ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ

Аннотация. Статья посвящена рассмотрению одного из актуальных и перспективных вопросов - формированию нового, шестого технологического уклада в Украине. В статье проанализированы тенденции шестого технологического уклада, его основы и основные области знаний, на которых базируется уклад. Обзорно рассмотрены основные черты, тренды, риски, перспективы, изменения в обществе, которые сопровождают этот процесс, и, соответственно, его образовательные аспекты. В частности раскрыто общую для разных стран основную проблему, которая заключается в существенной нехватке кадров для ключевых областей знаний, которые формируют научную и технологическую основу нового уклада. В этом же контексте рассмотрено состояние подготовки образовательной отрасли Украины к освоению нового технологического уклада, в частности, установлено, что заложена необходимая законодательная база этого процесса, но выявлен ряд внешних и внутренних факторов, существенно нивелирующих положительные тенденции, и отмечены риски декларативности всего процесса. Предложены направления дальнейших исследований по данной тематике.

Ключевые слова: технологизация, образование, технологический уклад, технологии, когнитивность, образовательная отрасль, компетентности, предметы естественно-математического цикла.

DROBIN Andriy Anatolyovich. SIXTH SIXTH TECHNOLOGICAL STRUCTURE: EDUCATIONAL ASPECTS

Abstract. The article is devoted to the consideration of one of the urgent and promising issues - the formation of a new, sixth technological mode in Ukraine. The article analyzes the existing dynamically developing trends of the sixth technological order, its objective foundations, advanced sciences and the main areas of knowledge on which the way is based. It is noted that the main areas of development of basic technologies of the new way are based on the sciences of the natural-mathematical cycle and social sciences, their junction, border areas, cognition. The main features, trends, risks, prospects, changes in society that accompany the processes of formation and implementation of a new technological structure, and, accordingly, its educational aspects, are reviewed. Since the introduction of new technologies is always accompanied by processes of a social and humanitarian nature due to the massive loss of people’s work and their retraining, there are objective needs for a new quality of production forces and relations. Therefore, the article discloses a common basic problem for different countries, which is a significant lack of personnel for key areas of knowledge that form the scientific and technological basis of the new structure. In particular, the tendencies of the educational component of the social relations of developed countries are examined, where the education sphere is dynamically reconstructed to the ongoing processes and creates the conditions for satisfying the scientific, industrial and technological personnel needs. In the same context, the state of preparation of the educational sector of Ukraine for the development of a new technological structure is examined, key requirements for qualified workers in the near future are outlined. In particular, it was established that the necessary legislative framework for this process was laid down by the development of a new law on education, a new standard for basic secondary education, but at the same time, a number of external and internal factors were identified (a decrease in the level of public procurement of specialists, insufficient financing of the educational sector, and impaired education by language), which significantly eliminates positive trends, and increases the risks of declarativeness of the entire process of the formation of the sixth technological mode. Based on this, directions for further research on this topic are proposed.

Key words: technologization, education, technological structure, technology, cognition, the educational sector, competencies, subjects of the natural mathematical cycle.