КРЕАТИВНІ МЕТОДИ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

УДК 371.134

БУРЧАК Ліана Володимирівна - ,

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри біології та основ сільського господарства

Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

БУРЧАК Станіслав Олександрович-

кандидат педагогічних наук, доцент, докторант

доцент кафедри фізико-математичної освіти та інформатики

Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

ORCID ID 0000-0002-1641-3251

e-mail: [email protected]

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Реформування вищої освіти в Україні передбачає нові підходи до підготовки студентської молоді в університетах. Стратегічні напрями розвитку вищої освіти визначені Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національною доктриною розвитку освіти, Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття) тощо.

Сьогодні пріоритет надається розвитку спеціаліста творчого, ініціативного, який має організаторські навички і вміння спрямовувати власну діяльність на вдосконалення навчально-виховного процесу шляхом запровадження у практику нових досягнень наукової та технічної думки. Існування людини в наш час розглядається вченими у тісній взаємодії соціалізації і самовиховання: «як і при яких умовах забезпечити своє власне самовдосконалення, розвиток і реалізацію потенційних можливостей, що закладені в природі людини... яким чином удосконалити природу «в собі» і «для себе», але також і для «суспільства», бо живемо в певному соціумі, творимо його, відчуваємо його вплив і відповідальність за нього» [1, с. 5].

Розв’язанню поставлених освітніх задач сприяє, на наш погляд, досягнення особистістю певного рівня дослідницької компетентності. Будучи категорією, спрямованою на пізнання, сходинкою до професійної майстерності, складовою професійно-педагогічної компетентності, дослідницька компетентність сприяє становленню цієї важливої якості сучасного фахівця.

У рамках нашого дослідження, дослідницьку компетентність майбутнього вчителя розглядаємо як володіння ним методологією наукової творчості, уміння спостерігати й аналізувати, висувати гіпотези щодо вирішення спірних питань, виконувати дослідницьку роботу. Йдеться не лише про відповідні знання і елементарні дослідницькі вміння майбутнього вчителя, а й про поведінковий та мотиваційний компоненти, тобто, внутрішню потребу особистості у дослідницькій діяльності [2].

Формування різних видів компетентності, і зокрема – дослідницької, а також особистісних якостей майбутнього вчителя відбувається через активну діяльність суб’єкта, яка, у свою чергу, вимагає виявлення високого рівня креативності, творчості, самостійності й потребує обґрунтування певних дидактичних основ (принципів, підходів, методів тощо).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підготовку майбутнього вчителя до дослідницької діяльності розглядали Г. Кловак, М. Князян, О. Обухов, А. Подд’яков, О. Савенков та ін. Певні аспекти формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя розглядаються в працях В. Ачкана, О. Бабенко, О. Блажка, Н. Буринської, Л. Величко, І. Воротнікова, М. Голованя, А. Грабового, Н. Лукашової, О. Максимова, С. Ракова, Ю. Романенко, П. Самойленка, В. Старости, C. Стрижак, Н. Чайченко, Н. Шиян, О. Ярошенко та ін.

Використанню методів активного навчання присвячено безліч робіт, зокрема О. Балаєва, А. Вербицького, В. Вергасова, А. Гіна, А. Єсаулова, М.Князан, І. Подласого, А. Смолкіна, А. Хуторського, Н. Чайченко та інших.

Попри здобутки, що досягнуті в теорії та педагогічній практиці, процес формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя у вищій школі розроблений частково, а саме, відсутній єдиний підхід щодо розуміння сутності дослідницької компетентності, її компонентних складників, дидактичних основ формування тощо.

Мета статті – розглянути певні аспекти формування дослідницької компетентності майбутнього фахівця, зокрема схарактеризувати креативні методи навчання, що найбільш ефективно сприятимуть формуванню дослідницької компетентності майбутнього вчителя у вищій школі.

Виклад основного матеріалу дослідження. У педагогічній літературі єдиного тлумачення та розуміння, щодо терміну «метод навчання» не існує [5, с. 97]. Під методами навчання дослідники розуміють:

1. спосіб отримання інформації та оволодіння учнями уміннями і навичками; спосіб спільної діяльності вчителя і учня, керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів; сукупність упорядкованих прийомів, дій і операцій, достатніх для отримання результатів спільної діяльності вчителя і учнів; спосіб стимулювання і мотивації учіння, спосіб емоційних переживань, спосіб оцінних суджень [3, с.492];

2. основні шляхи, способи навчальної роботи вчителя і учнів, за яких отримують певні знання, вміння і навички [7, с.15];

3. спосіб взаємозв’язаної та взаємообумовленої діяльності педагога і студентів, яка направлена на реалізацію цілей навчання, організуюча пізнавальну та практичну діяльність виучуваних у забезпеченні рішень завдань навчання [4, с. 68];

4. упорядкована діяльність педагога з учнями, направлена на досягнення заданої мети навчання [6, с. 470].

Багатоаспектний підхід до визначення методів навчання підкреслює формування у студентів загальних знань, вмінь, навиків пізнавальної діяльності, робить їх активними учасниками учбового процесу, зацікавлених у результаті процесу пізнання .

У своєму дослідженні ми виходили з того, що методи навчання − це упорядковані способи взаємопов’язаної роботи викладача та студентів, спрямовані на розв’язання навчальних завдань і досягнення кінцевої мети навчання [8].

У педагогіці й практиці навчання відомі різні класифікації методів навчання. З огляду на тип пізнавальної діяльності, вчені-дидакти І. Лернер і М. Скаткін побудували таку класифікацію, що включала п’ять груп основних методів:

1. метод пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний, що забезпечує одночасне поєднання усного пояснення з демонструванням, ілюстрацію зразків, прикладів тощо. Даний метод дозволяє студентам побудувати основний запас знань, що зможе знайти відображення у самостійній роботі учнів;

2. репродуктивний метод базується на відтворенні та повторені способу діяльності за завданнями викладача. У ході даного методу педагог організовує та спонукає до діяльності;

3. метод проблемного викладу – педагог висуває, формулює проблему, сам її розв’язує, показуючи шлях розв’язання, а студенти стежать за ходом міркувань та навчаються логічно міркувати та розв’язують складні ситуації;

4. метод частково-пошуковий (евристичний), полягає у тому, що викладач організує участь студентів у виконанні окремих видів пошуку, тобто. долучає студентів до творчої діяльності;

5. дослідницький метод – викладач разом зі студентами формує проблему, на розв’язання якої відводиться певний відрізок навчального часу.

За ознакою внутрішнього логічного шляху навчально-пізнавальної діяльності, виділяються такі методи: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні. За допомогою цих методів відбувається керівництво розумовими діями студентів, розвитком їх мислення, інтелекту тощо. Більш комплексну, побудовану на основі цілісного підходу, класифікацію методів навчання здійснив Ю. Бабанський. Він виходив з того, що методи повинні виступати, з одного боку, в ролі способів основних видів діяльності, а з іншого – як засіб формування цих видів діяльності. Вчений-педагог виділив такі групи методів: організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності; методи контролю, аналізу та оцінювання результатів навчання [3, с. 494)

З позицій особистісно зорієнтованого та діяльнісного підходів розглянемо використання продуктивних методів, з урахуванням специфіки їх застосування саме для майбутніх учителів. Зазначимо, що «продуктивна технологія виділяє головне, дає потрібне, програмує успіх і гарантує якість, а тому стає найбільш затребуваною» [6, с. 5].

Продуктивні методи – це необхідні, діяльнісні, міцні, постійно актуальні, що забезпечують продуктивне засвоєння знань та умінь.

Навчання, що ґрунтується на продуктивній орієнтації професійної освіти, спирається на такі види діяльності, що дозволяють студентам:

• пізнавати навколишній світ (когнітивні методи);

• створювати при цьому освітню продукцію (креативні методи);

• організовувати освітній процес (методи організації діяльності).

У рамках формування дослідницької компетентності студентів доцільніше використати, на нашу думку, класифікацію методів, запропонована А.В. Хуторським [8].

Вона включає: когнітивні методи, або методи наукового пізнання (метод евристичного спостереження, метод порівнянь, метод гіпотез, метод аналогій, метод досліджень, метод помилок, метод конструювання понять); креативні методи навчання; група методів організації навчання (методи контролю і рефлексії).

Під час вибору навчання необхідно враховувати такі чинники: можливості конкретних методів у реалізації поставлених цілей і завдань; відповідність методів до специфіки навчального предмета, змісту й обраних форм організації навчання; особливості студентів академічної групи, а також окремих студентів (рівень підготовки, особливості колективу); можливості викладача (досвід, рівень підготовки); зовнішні умови (матеріально-технічне забезпечення, виробниче оточення).

Детальніше розглянемо другу групу методів, що використовувалася в процесі формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя, зокрема креативні методи навчання. Серед багатьох методів ми використали ті, які найбільш сприяли розвитку дослідницької діяльності студентів.

Метод залучення допомагав нам роз’яснювати студенту важливість й необхідність виконання науково-дослідницької роботи у закладі вищої освіти. Для цього проводилися бесіди зі студентами, наводилися переконливі факти, приклади випускників-переможців олімпіад, їх подальший науковий шлях тощо.

Метод мозкового штурму дозволяв студентам вільно висловлювати свої позиції (досить часто несподівані та неадекватні) в контексті запропонованої теми. Мозкова атака починається в групі генерації ідей, після чого отримані там пропозиції скеровуються у групу критики, де і проводять відбір цікавих та найбільш перспективних пропозицій, які знову передаються на наступний розгляд у першу групу. Робота повторюється, доки не буде отримано оптимально прийнятий результат, після – наступає етап обговорення.

Ефективного використання даний метод набуває у роботі наукових гуртків, на лабораторних заняттях, під час дискусій, у процесі обговорення проблемних завдань тощо.

Метод евристичних запитань застосовувався нами для збору додаткової інформації в умовах вирішення проблемної ситуації, або впорядкування вже наявної інформації в процесі вирішення творчого завдання. Евристичні запитання стали додатковим стимулом у формуванні нових стратегій і тактики вирішення творчого завдання. Відповіді студентів на ці запитання породжують незвичні ідеї, пропозиції та способи вирішення стосовно об’єкта, що досліджується. Тому метод евристичних запитань має великі спонукальні можливості.

Застосування метод набув на лабораторних заняттях, у роботі наукового гуртка, під час створення творчих проектів тощо.

Метод різнонаукового бачення дозволяє вивчити об’єкт з позицій різних наук. Нерідко, під час обговорення результатів дослідження, студент використовує не лише знання з конкретної дисципліни, а й з охоплює цілий ряд наук (у науках природничо-математичного циклу на це є значні можливості). Результати дослідження підтверджуються методами математичної статистики.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Формування особистісних якостей майбутнього фахівця, в тому числі його дослідницької компетентності, відбувається через активну діяльність, яка, в свою чергу, вимагає виявлення високого рівня креативності, творчості, самостійності, компетентності й обумовлюється певними організаційно-педагогічними умовами. Для формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя обґрунтовано і використано креативні методи навчання (залучень, мозкового штурму, евристичних запитань, різнонаукового бачення), що забезпечують продуктивне засвоєння знань та умінь майбутнього фахівця

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бойко А.М. Педагогічна система «методологія – теорія – практика» / Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Полтава, 2007. Вип. 5 (57). C. 5-19.

2. Бурчак Л.В. Формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії в системі вищої освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Полтава, 2011. 20 с.

3. Енциклопедія освіти : [гол. ред. В.Г.Кремень]. К. : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

4. Загвязинский В.И. Теория обучения: Современная интерпретация: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2011. 192 с.

5. Креативная педагогика. Методология, теория, практика / под ред. д.т.н., проф. В.В. Павлова, акад. РАО Ю.Г. Круглова. М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2012. 319 с.

6. Подласый И.П. Продуктивная педагогика: книга для учителя. М.: Народное образование, 2003. 496 с.

7. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність. Тернопіль : Мандрівець, 2009. 360 с.

8. Хуторской А.В. Современная дидактика : учеб. пособие. М. : Высш. шк., 2007. 639 с.

REFERENCES

1. Bojko A.M. (2007) Pedagogichna sy`stema «metodologiya – teoriya – prakty`ka» / Zbirny`k naukovy`x pracz` Poltavs`kogo derzhavnogo pedagogichnogo universy`tetu imeni V.G. Korolenka. [Pedagogical system "methodology - theory - practice" / Collection of scientific works of Poltava State Pedagogical University. Korolenko]. Poltava, 2007. Pp. 5-19. [in Ukrainian].

2. Burchak L.V. (2011) Formuvannya doslidny`cz`koyi kompetentnosti majbutn`ogo vchy`telya himiyi v sy`stemi vy`shhoyi osvity` : avtoref. dy`s. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ped. nauk : specz. 13.00.04 «Teoriya ta metody`ka profesijnoyi osvity`» [Formation of research competence of the future chemistry teacher in the higher education system]. Poltava, 2011. 20P. [in Ukrainian].

3. (2008) Ency`klopediya osvity` : [gol. red. V.G.Kremen`].[ Encyclopedia of Education] Kyiv. : Yurinkom Inter, 2008. 1040 p. [in Ukrainian].

4. Zagvyazy`nsky`j V.Y`. (2011) Teory`ya obucheny`ya: Sovremennaya y`nterpretacy`ya. [Learning Theory: A Modern Interpretation]. Moskva.: Y`zdatel`sky`j centr «Akademy`ya» 2011. 192 p. [in Russian].

5. (2012) Kreaty`vnaya pedagogy`ka. Metodology`ya, teory`ya, prakty`ka / pod red. d.t.n., prof. V.V. Pavlova, akad. RAO Yu.G. Kruglova. [Creative pedagogy. Methodology, theory, practice]. Moskva.: BY`NOM. Laboratory`ya znany`j, 2012. 319 p. [in Russian].

6. Podlasy Y`.P. (2003) Produkty`vnaya pedagogy`ka: kny`ga dlya uchy`telya. [Productive pedagogy: a book for the teacher.]. Moskva.: Narodnoe obrazovany`e, 2003. 496 p. [in Russian].

7. Hy`my`necz` V.V. (2009) Innovacijna osvitnya diyal`nist`. [Innovative educational activity]. Ternopil` : Mandrivecz`, 2009. 360 p. [in Ukrainian].

8. Hutorskoj A.V. (2007) Sovremennaya dy`dakty`ka : ucheb. posoby`e. [Modern didactics]. Moskva, 2007. 639 p. [in Russian].

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

БУРЧАК Ліана Володимирівна - кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри біології та основ сільського господарства Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Наукові інтереси: професійна підготовка майбутнього вчителя до дослідницької діяльності в системі вищої освіти, проблеми методики викладання природничих дисциплін у ЗВО. 

БУРЧАК Станіслав Олександрович - кандидат педагогічних наук, доцент, докторант, доцент кафедри фізико-математичної освіти та інформатики Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Наукові інтереси: методика навчання математики, методика навчання інформатики, використання інформаційно-комунікаційних технологій в курсі математики.

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR

Liana Burchak, Ph. D. (Pedagogic) Docent of Biology and agriculture groundings Departament Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv national pedagogical university Glukhiv, Ukraine

Circle of research interests: professional preparation of the future teacher for research activities in the higher education system, problems of methodology of teaching natural sciences in the HSE.

Stanislav Burchak, Ph. D. (Pedagogic) Docent of physical and mathematical education and informatics Departament Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv national pedagogical university, Glukhiv, Ukraine

Circle of research interests: mathematics teaching methods, informatics teaching methods, use of information and communication technologies in mathematics course.

БУРЧАК Ліана Володимирівна, БУРЧАК Станіслав Олександрович КРЕАТИВНІ МЕТОДИ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Анотація. У публікації розглянуто сутність дослідницької компетентності майбутнього вчителя у вищій школі, деякі аспекти її формування. Зокрема, з’ясовано сутність дефініцій «метод навчання», схарактеризовано підходи до класифікації методів навчання. З позицій особистісно зорієнтованого та діяльнісного підходів розглянуто використання продуктивних методів, з урахуванням специфіки їх застосування саме для майбутніх учителів. Крім того, детально описано креативні методи навчання, що сприятимуть цілеспрямованій підготовці вчителя-дослідника.

Ключові слова: метод навчання, креативні методи, дослідницька компетентність, майбутній учитель, вища школа.

Бурчак Лиана Владимировна, Бурчак Станислав Александрович КРЕАТИВНЫЕ МЕТОДЫ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ

Аннотация. В публикации рассмотрены сущность исследовательской компетентности будущего учителя в высшей школе, некоторые аспекты ее формирования. В частности, выяснено сущность дефиниций «метод обучения», охарактеризованы подходы к классификации методов обучения. С позиций личностно ориентированного и деятельностного подходов рассмотрено использование продуктивных методов, с учетом специфики их применения именно для будущих учителей. Кроме того, подробно описано креативные методы обучения, способствующие целенаправленной подготовке учителя-исследователя.

Ключевые слова: метод обучения, креативные методы, исследовательская компетентность, будущий учитель, высшая школа.

Liana Burchak, Stanislav Burchak CREATIVE METHODS IN THE PROCESS FORMATION OF FUTURE TEACHER'S RESEARCH COMPETENCE

Abstract. The article deals with the essence of the research competence of the future teacher in higher education, some aspects of its formation. In particular, the essence of the definitions of "teaching method" is clarified, including: how to obtain information and learn students' skills; the method of joint activity of the teacher and the student, the guidance of the students' educational and cognitive activity; a set of orderly techniques, actions and operations sufficient to obtain the results of the joint activity of the teacher and students; a way of stimulating and motivating learning, a way of emotional experiences, a way of evaluative judgments; the main ways, ways of educational work of the teacher and students, for which they acquire certain knowledge, skills and skills; a way of interconnected and interdependent activity of the teacher and students, which aims at the realization of learning goals, organizing cognitive and practical activities of learners in the provision of learning tasks, etc.

Approaches to the classification of teaching methods (explanatory-illustrative or informative-receptive, reproductive, problematic presentation, partially search-seeking (heuristic), research) are characterized.

From the point of view of personally oriented and activity-oriented approaches, the use of productive methods is considered, taking into account the specifics of their application for future teachers. In addition, creative teaching methods that facilitate the purposeful preparation of the research teacher are described in detail.

It is found that training based on the productive orientation of vocational education is based on the following activities that allow students to: learn about the outside world (cognitive methods); create educational products (creative methods); to organize the educational process (methods of organization of activity).

A group of methods that were used in the process of forming the future teacher's research competency, including creative teaching methods (involvement, brainstorming, heuristic questions, multifaceted vision) are discussed in detail.

Keywords: teaching method, creative methods, research competence, future teacher, high school.