СТВОРЕННЯ СПІЛЬНОТИ У КЛАСІ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Новгородківська філія комунального закладу «Новгородківський навчально-виховний комплекс «ЗШ І-ІІІ ст. – дошкільний навчальний заклад» Новгородківської районної ради Кіровоградської області

Єфіменко Ніна

Професія першого вчителя унікальна, неповторна, життєдайна. Саме вчитель початкових класів відкриває нову «шкільну епоху» дитинства, спрямовує невичерпну дитячу енергію через любов, розумну вимогливість. Він виховує повагу малюків до дітей і дорослих, виписує «квиток» у майбутнє доросле життя.

Одним з головних завдань Нової української школи [1] є створення спільноти в класі. Спільнота дає відчуття потрібності й причетності, адже її члени пов’язані один з одним колективними інтересами та цінностями. Усі члени спільноти навчаються один в одного, розширюють власні знання і досвід. Саме тому у Новій українській школі важлива роль відводиться колективній роботі (виконання завдань в парах, створення проектів у мікрогрупах тощо).

На нашу думку, з метою створення спільноти у класі, головним своїм завданням вчитель повинен вбачати розкриття індивідуальності кожної дитини та допомагати їй визначити своє місце у колективі. Педагог повинен розуміти, що від того, якими будуть перші шкільні роки його вихованців, залежатиме усе їх подальше навчання і, врешті-решт, майбутній життєвий шлях, а отже й самореалізація у суспільстві.

Ми вважаємо, що створення спільноти в класі досягається шляхом забезпечення навчально-виховного процесу сприятливим психологічним мікрокліматом (оптимізм, гуманність, демократичність, доброзичливість, взаєморозуміння, довіра у відносинах, взаємоповага, взаємодопомога тощо). Під час навчально-виховного процесу педагог повинен опиратись на принципи соціального партнерства: розподілення лідерства, розподілення функцій, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей, взаємоузгодженість спільних дій, рівноправність учасників.

Досвід педагогічної діяльності показав, що ефективною у створенні спільноти у класі є ранкова зустріч – одна з сучасних форм навчально-виховної роботи з учнями. Ранкова зустріч – це зустріч на початку дня всього класу з учителем. Така зустріч допомагає здружити дитячий колектив, не витрачаючи на це багато часу, зусиль, уваги, терпіння. Адже тут діти вчаться довіряти один одному, поважати одне одного, турбуватися про однокласників, ділитися своїми думками та ідеями. Вони відчувають свою значимість та належність до спільноти, єдність класної родини.

Пропонуємо організовувати ранкову зустріч наступним чином. Кожного ранку вчитель зустрічається з дітьми за 20 хв. до уроку. Учні разом з педагогом стають в коло і вітаються один з одним по колу по черзі. Доречним є використання м’яча. Привітання можуть бути різноманітними: рукостискання, плеск у долоньки, дотик носами (як ескімоси) чи колінами, складення долоньок і поклон (як японці). Під час привітання обов’язково потрібно назвати ім’я однокласника. Рекомендуємо разом з вітанням задавати йому запитання. Наприклад, вітання: «Привіт, Олено! 5+3=…». Відповідь Олени: «Привіт, Олю, 8!». Учні по колу по черзі говорять одне одному добрі слова, компліменти, побажання, поради, а також обмінюються цікавими новинами.

Під час ранкових зустрічей рекомендуємо творчі здібності, фантазію, уяву дітей розкривати, запропонувавши дітям презентувати свої твори, казки, вірші у «Кріслі автора». Результатом такої роботи має бути створення збірки робіт кожної дитини «Мої перші твори».

На нашу думку, на ранкову зустріч доречним є запрошення батьків учнів, оскільки в освітньому середовищі Нової української школи учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями, мають бути рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за його результат. Під час такої зустрічі батьки учнів можуть розповісти про свої професії, захоплення тощо.

Наведемо приклад ранкової зустрічі (2 клас).

Тема. Осінь спати захотіла, землю листом застелила.

Мета: розвивати творчу уяву дітей, критичне мислення, зв’язне мовлення, увагу, спостережливість, почуття прекрасного; виховувати любов до природи; здружувати дитячий колектив, піднімати емоційний настрій учнів.

Обладнання: «Авторське крісло», твори школярів про осінь, листівки з іменами дітей.

Хід зустрічі

1. Діти разом учителем стають у коло. Вітання.

1.1. Добрий день травам росистим,

Добрий день квітам барвистим,

Добрий день сонечку ясному,

Людям усім і всьому прекрасному.

1.2. Вітання з комплементом.

2. 2.1. Ранкове повідомлення: сьогодні 5 вересня, п’ятниця; сьогодні першими прийшли до школи…; сьогодні день народження у…;

2.2. Інформація.

—Які події сталися у вашому житті?

—Якими новинами хочете поділитися?

3. Оголошення теми.

4. Завдання.

4.1. Добір порівнянь про осінь (2 групи). Хто більше?

Приклади: осінь як запашні чорнобривці; осінь як золота хуртовина; осінь як невтомна трудівниця; золотокоса осінь; осінь як художник; чарівниця осінь; осінь – вправна господиня; червонощока осінь тощо.

4.2. Висловлювання власної думки.

— Ви спостерігали за красою осені. А що потрібно для того, щоб помітити красу? (спостережливість, любов до природи тощо).

— Ось так колись давно збирав дивини природи вчитель В. О. Сухомлинський і вони в нього оживали в казках, оповіданнях. Він був спостережливим. Мені ці казки дуже сподобались. Я вирішила вам зачитати одну із них.

4.3. Вчитель читає казку «Золоті стрічки».

— Кому сподобалась казка? Чим?

Діти висловлюють свої думки, зачитують свої твори.

4.4. Групове завдання (2 групи). Гра «Показуха» на тему: Осінь спати захотіла, землю листом застелила. Під час гри діти за допомогою жестів «зносять у погріб картоплю», «рвуть фрукти», «згрібають листя», «консервують фрукти, овочі» тощо.

5. Повідомлення теми наступної зустрічі.

Під час таких зустрічей кожен член групи приєднується до спільних розваг: співає, грає в ігри, бере участь у різних заняттях. Ці завдання потребують від учнів використання навичок критичного мислення. Вони сприяють самовираженню учнів у грі, піднімають настрій, забезпечують задоволення від власних дій, створюють відчуття спільності. Дитина до десятирічного віку вимагає розваг, і її вимоги біологічно законні. Вона хоче гратись, вона грається всім і пізнає навколишній світ перш за все і легше за все у грі, грою. Вона грається і словом, і у слові. Про важливість гри у навчанні говорить багато фактів, результати експериментів. Винахідливість і кмітливість дітей виявляються саме у грі. Під час гри розвивається і вдосконалюється процес мислення: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Гра посилює емоційну активність, знімає розумове і фізичне навантаження, яке виникає під час одноманітних завдань. Тому, щоб допомогти дітям подолати труднощі переходу від життя дошкільника, заповненого ігровою діяльністю, розвагами до чіткого режиму і серйозної праці в умовах школи, вчителеві доцільно чергувати працю з груповими, ігровими й розважальними елементами. Під час ранкових зустрічей педагогу рекомендуємо використовувати такі завдання, які заохочують дітей сміятися, сприяють співпраці та груповому вирішенню проблеми, розширюють репертуар пісень і віршів, підтримують навчальну діяльність, розвивають координацію, спритність і витривалість.

Досвід проведення ранкових зустрічей показав, що така форма навчально-виховної роботи сприяє розвитку в учнів зв’язного мовлення, критичного мислення, уяви, уваги, спостережливості. Завдяки застосуванню даного способу створення спільноти у класі піднімається емоційний настрій учнів, підвищується рівень психологічної готовності до навчальних занять, дитячий колектив згуртовується. Піклування один про одного, відчуття безпеки, якої вистачає для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям, повага, толерантність та відкритість у спілкуванні – це саме ті якості, що віддзеркалюють сутність ранкової зустрічі. Тому й мета таких зустрічей – об’єднати, здружити дитячий колектив, створити спільноту у класі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Міністерство освіти і науки України, 2016. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 20.03.2019).

2. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: практика, досвід. К. : «Освіта», 2002. 135с.