РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОФІЗИКИ
ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”
Стадніченко Світлана
Процес освіти у вищому навчальному закладі має забезпечити майбутнім фахівцям набуття як професійних компетенцій, так і мета-компетенцій, що передбачають уміння самостійно здобувати знання, їх аналізувати, осмислювати й узагальнювати, трансформувати в іншу “площину бачення”. Одним із чинників активізації пізнавальної діяльності студентів є інтерес до нових трансдисциплінарних досліджень, досягнень науки, техніки, технологій. Саме вимога міждисциплінарної інтеграції освітнього процесу стимулює вчених-педагогів до переосмислення дидактичної ролі міжпредметних зв’язків (МПЗ) у формуванні професійної компетентності студентів для реалізації трансдисциплінарної інтеграції.
До недоліків освітнього процесу щодо виконання інтеграції природничих і медичних дисциплін нами віднесено: 1) дублювання елементів знань деяких тем (“Термодинаміка біологічних систем. Біоенергетика” – медична хімія, медична біофізика); 2) неузгодженість у послідовності вивчення тем (“Електрокардіографія” – анатомія людини, фізіологія, медична і біологічна фізика, медична інформатика); 3) однобічне представлення деяких тем, формалізм у знаннях (“Механічні коливання” – тема вивчається з фізичної точки зору; в студентів відсутні знання з математики про диференціальні рівняння; застосування у медицині зазначається поверхнево); 4) неповне використання методів пізнавальної та дослідницької діяльності між суміжними дисциплінами; 5) недостатнє застосування сучасних ІКТ та мультимедійних засобів навчання (моделювання процесів на основі інтеграції наук; створення дистанційних курсів та ресурсних освітніх центрів тощо).
Узагальнення аналізу педагогічної літератури з проблеми дослідження дає змогу зробити висновок, що в нинішніх умовах навчання дисциплін природничо-наукового циклу слід будувати на інтегративних засадах: 1) МПЗ розглядати як дидактичну форму загальнонаукового принципу системності; 2) цілісність у реалізації МПЗ здійснювати на методологічному, методичному та організаційному рівнях; 3) окреслювати роль МПЗ не лише як мети, а й як ефективного засобу технології навчання та розвитку студентів, який застосовується викладачами різних кафедр однаково зацікавлено й узгоджено (“Клітинні мембрани” – анатомія людини, “Фізіологія збудливих тканин” – фізіологія, “Біофізика біомембран. Транспорт частинок крізь мембранні структури клітин” – медична біофізика); 4) комплексно вивчати спільні елементи знань, тобто використовувати методи однієї науки для вивчення різних елементів знань інших наук, залучати різними предметами наскрізні поняття, явища, теорії і закони (“Енергетичний обмін та терморегуляція” – хімічні реакції в живому організмі, справедливість закону збереження енергії для енергетичного балансу в організмі людини за добу та ін.); 5) виконувати студентами дослідницьку, творчу діяльність з використанням ІКТ з метою розвитку професійних якостей на основі самостійності й практичності (проект “Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Використання радіоактивних випромінювань у медицині” – біофізика, хімія, біохімія, радіологія).
Призначення МПЗ при міждисциплінарній інтеграції у медичному ВНЗ полягає у тому, що вони: 1) спрямовані на засвоєння студентами найважливіших світоглядних ідей: еволюції; взаємозв’язку біологічних систем із навколишнім середовищем; саморегуляції та цілісності біологічних систем; раціонального використання, охорони й відновлення природних ресурсів тощо; впливу досягнень науки, техніки і технологій на рівень життя людини і розвиток медицини; формують в студентів наукову картину світу (світоглядна функція); 2) забезпечують розвиток науково-гуманістичних поглядів на природу, сучасних уявлень про її цілісність; виконують провідну роль у пізнавальній діяльності студентів (методологічна функція); 3) на принципах наступності та системності координують зміст навчального матеріалу, у тому числі для процесу усвідомленого засвоєння і єдиного визначення загальнонаукових понять; сприяють узагальненому характеру сформованості пізнавальних і дослідницьких умінь (освітня функція); 4) відіграють роль у формуванні таких якостей знань студентів як системність, глибина, гнучкість, усвідомленість; розвитку їх критичного та творчого мислення; підвищенні пізнавальної активності й самостійності; стимулюють до подолання предметної інертності мислення та розширюють кругозір (розвивальна функція); 4) орієнтують студентів в обраній професії; дають змогу комплексно використовувати знання і уміння при розв’язуванні професійно спрямованих завдань (функція професійного становлення); 5) дозволяють удосконалювати зміст навчального матеріалу, методи і форми організації навчання (конструктивна функція); 6) націлюють на виявлення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення й знаходження нового узагальненого знання, конкретизацію загальних понять тощо (пізнавальна функція); 7) мотивують до самостійного пошуку інформації, креативності та ін. (мотиваційна функція).
Врахування МПЗ є засобом підвищення ефективності освітнього процесу, що створює умови для формування сучасного типу мислення, сприяє упровадженню нових форм діяльності студентів, готовності до подальшої професійної роботи медика та життєдіяльності.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
- Нестерова М. Трансдисциплінарність сучасної науки як виклик для вищої освіти / М. Нестерова // Вища освіта України, 2014. – № 4. – С. 29 –34.