ЗАСТОСУВАННЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне
Міськова Наталія, Челе Тетяна
В умовах сучасної школи одним із головних завдань є запровадження особистісно орієнтованого підходу до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на уроках математики. Нові вимоги вимагають нових технологій навчання, які б забезпечили і високий рівень теоретичної та практичної підготовки з математики, і переорієнтацію навчально-виховного процесу на особистість учня, на сприятливі умови для досягнення кожним належного рівня знань, умінь і навичок.
Проблема актуальності реалізації особистісно орієнтованого підходу до методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи розглядається в низці сучасних наукових досліджень.
Дослідженню проблеми професійної підготовки вчителя у вищих навчальних закладах присвячені роботи В. Андрущенка, О. Антонової, І. Зязюна, М. Лещенко, Н. Ничкало, О. Семеног, С. Сисоєвої, Л. Хомич.
У працях М. Богдановича, Л. Дутко, М. Козака, Я. Короля, Л. Кочиної, Н. Листопад досліджуються питання програмового забезпечення процесу навчання математики за різними методичними підходами. Привертають увагу дослідників основні положення індивідуалізації і диференціації навчання математики (С. Логачевська, А. Фурман та ін.), системи використання індивідуальних та колективних форм навчально-пізнавальної діяльності в навчанні математики (І. Первін, І. Чередов, О. Ярошенко та ін.); методичні основи розвитку математичного мислення та математичної культури (І. Каплунович, В. Краєвський, Є. Лодатко та ін.).
Метою статті є обґрунтування доцільності запровадження особистісно орієнтованого підходу до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на уроках математики з метою формування пізнавальної самостійності, творчої активності та ініціативи учнів.
Використання індивідуального підходу та диференційованих форм навчальної роботи зумовлюється впливом гуманістичної тенденції у вихованні школярів. Одна і та ж учбова задача для одних дітей є складною, майже нерозв’язною проблемою, а для інших вона - легке питання. Успішність засвоєння навчального матеріалу з математики, темп оволодіння ним, міцність збереження та рівень осмисленості знань залежать не лише від діяльності педагога, але й від пізнавальних можливостей і здібностей учнів, обумовлених багатьма чинниками: особливостями сприймання, пам’яті, мислительної діяльності, а також фізичним розвитком. Розв’язання цього практичного завдання тісно пов’язане з послідовною реалізацією диференційованого та індивідуального підходу до школярів [2].
Запровадження особистісно орієнтованого підходу до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на уроках математики сприяє розвивальному навчанню, слабшим вона дає змогу пройти і повністю реалізувати свої здібності, розкритися будь-якому таланту.
Диференціація навчання – це різниця, відмінність, поділ, розчленування цілого процесу навчання на якісно відмінні частини. Виходячи із зазначеного, вчитель повинен чітко усвідомлювати, що диференціація навчання не може бути епізодом, необхідним для розв’язання того чи іншого дидактичного завдання, і вона має стати системою його цілоденної роботи [1].
Запровадження особистісно орієнтованого підходу на уроках математики дає змогу вчителю оперативно врахувати готовність дитини до вивчення нового матеріалу, забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності на всіх етапах навчання, одночасно створити компенсуючі умови для відстаючих у розвитку школярів та обдарованих дітей при дотриманні обов’язкового обсягу програмових вимог з математики. Практика доводить, що особистісно-розвивальна спрямованість освіти неможлива без диференційованого навчання. Найбільш гуманною і доступною для кожного вчителя є диференціація у звичайному класі, яка спрямована як на реабілітацію відстаючих у навчанні, так і на стимулювання їхньої навчально-пізнавальної діяльності.
Враховуючи те, що рівень готовності учнів до навчальної діяльності різний, необхідно сконструювати диференційовані завдання для школярів з різними навчальними можливостями. Такі завдання мають поєднати навчальний процес усього класу з допомогою учням, які повільніше сприймають матеріал, і постійним удосконаленням сильніших учнів [3].
Таким чином, для успішного запровадження особистісно орієнтованого підходу до професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи на уроках математики слід враховувати багато чинників, серед яких провідними мають бути не «всі так роблять», а психолого-педагогічна характеристика дітей, особливості їх мислення, сприймання, рівень розвитку, особистісні якості.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
- Акулова Є. Різнорівнева диференціація стимулює навчально-пізнавальну діяльність учнів / Є. Акулова // Математика. – 2005. – № 12. – С. 22-24.
- Іваній В., Бурчак С. Підготовка вчителів початкових класів до розвитку пізнавального інтересу учнів у процесі навчання математики / В. Іваній // ПШ. – 2011. - № 3. – С. 43-48. 3. Яковлєва Є.В. Організація диференційованого підходу в процесі засвоєння знань молодшими школярами/ Є. В. Яковлєва // Початкова школа. - № 5. - 2004. - С.69-74.