ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ШВЕЙНОЇ ГАЛУЗІ

УДК 378.14 : 687

ПОПОВА Тетяна Іванівна –

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри технологій і дизайну

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків

ORCID ID 0000-0001-5952-0682

e-mail: [email protected]

АБРАМОВА Оксана Віталіївна –

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри теорії і методики технологічної підготовки,

охорони праці та безпеки життєдіяльності

Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені  Володимира Винниченка

ORCID ID 0000-0003-1802-8274

e-mail: abramova1978oks@gmail.com

Анотація. У статті досліджуються багатомірність трактовки понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція» та з’ясовано особливості формування фахових компетентностей у майбутніх фахівців швейної галузі. Здійснено аналіз Стандарту вищої освіти України та виявлено перелік й характеристику компетентностей, які необхідні для майбутнього фахівця швейної галузі, а саме: інтегральні, загальні, спеціалізовані (фахові) компетентності. Розглянуто шляхи забезпечення досягнення програмних результатів навчання через удосконалення моделі методики навчання інженерів-педагогів швейного профілю у відповідності з рівнем розвитку швейної галузі, перспективами інноваційного розвитку легкої промисловості. З’ясована необхідність побудови освітнього процесу з урахуванням розвитку та прогнозування досягнень науки і техніки, вдосконалення методів та засобів навчання відповідно до викликів освіти, застосування сучасних освітніх технологій: інформаційних, комп’ютерних, візуалізації, педагогічної взаємодії, кейсових технологій тощо.

Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентність, швейна галузь, інженер-педагог, технологія виробів легкої промисловості.

ПОПОВА Татьяна Ивановна, Абрамова Оксана Витальевна. ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ У  БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ШВЕЙНОЙ ОТРАСЛИ

Аннотация. В статье исследуются многомерность трактовки понятий «компетентностный подход», «компетентность», «компетенция» и выяснены особенности формирования профессиональных компетентностей у будущих специалистов швейной отрасли. Осуществлен анализ Стандарта высшего образования Украины и выявлены перечень и характеристика компетентностей, которые необходимы для будущего специалиста швейной отрасли, а именно: интегральные, общие, специализированные (профессиональные) компетентности. Рассмотрены пути обеспечения достижения программных результатов обучения через совершенствование модели методики обучения инженеров-педагогов швейного профиля в соответствии с уровнем развития швейной отрасли, перспективами инновационного развития легкой промышленности. Выяснена необходимость построения образовательного процесса с учетом развития и прогнозирования достижений науки и техники, совершенствования методов и средств обучения в соответствии с вызовами образования, применение современных образовательных технологий: информационных, компьютерных, визуализации, педагогического взаимодействия, кейсовых технологий.

Ключевые слова: компетентностный подход, компетентность, швейная отрасль, инженер-педагог, технология изделий легкой промышленности.

POPOVA Tetiyna Ivanivna, ABRAMOVA Oksana Vitalyevna. FORMATIONS OF PROFESSIONAL COMPETENCE AT FUTURE SPECIALISTS OF SEWING BRANCH

Abstract. In article are investigated multidimensionality of interpretation of the concepts «competence-based approach», «competence», «competence» and features of formation of professional competences are found out from future specialists of sewing branch. The analysis of the standard of the higher education of Ukraine is carried out and are revealed the list and the characteristic of competences which are necessary for future specialist of sewing branch, namely: integrated, the general, specialized (professional) competence.

The purpose of vocational training future the engineer-teachers finds the reflection in the briefs providing educational process (the educational and professional program, the curriculum, the program of a course, the working program and others). Planning the list of subject matters which will provide formation of competences, it is necessary to define the concrete planned results of training which will provide achievement of program results of training. To provide achievement of program results, it is necessary to improve model of a technique of training of engineers-teachers of a sewing profile according to the level of development of sewing branch, the prospects of innovative development of light industry. The teacher needs to build educational process considering development and forecasting of achievements of science and technology, improving methods and tutorials according to education calls, applying modern educational technologies: information and computer technologies, technologies of visualization, keysovy technologies, technologies of pedagogical interaction. An important role in training of the competent specialist of sewing branch is played by informatization of educational process, use of information technologies, in particular, computer-aided engineering systems of clothes, professionally focused software, Internet technologies and so forth. When using technologies of pedagogical interaction use of training technologies is effective.

Key words: competence-based approach, competence, sewing branch, engineer-teacher, technology of products of light industry.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У США в кінці минулого століття в сфері бізнесу почали оперувати такими поняттями як «компетенція» та «ключові компетенції». Дані поняття застосовували для характеристик, що визначали якості фахівця, його професійної діяльності. Такі якості й стали називатися компетенціями. Проблематика компетенцій потрапила в освіту через дослідження та вирішення важливого питання можливостей навчити компетенціям. При дослідженні даного питання з’явився компетентнісний підхід в освіті. Цей підхід в освіті передбачає набуття тими хто навчається якостей, що дозволять їм діяти ефективно у професійній діяльності, виробничих ситуаціях, суспільному житті, стати фахівцем певної галузі. Підготовка компетентного фахівця передбачає направленість навчання на взаємозв’язок теорії з практикою, на посилення прикладного, практичного характеру всієї освіти тощо. Існує потреба у з’ясуванні шляхів підвищення мотивації до самоосвіти та професійного зростання майбутніх фахівців, оскільки на сучасному етапі формування освітньої діяльності спостерігається зниження її якості.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теорія компетентнісного підходу в освіті представлена в працях зарубіжних учених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена та ін. Українські перспективи компетентнісного підходу в сучасній освіті досліджували О. Безносюк, І. Бех, Н. Бібік, Л. Ващенко, Е. Зеєр, І. Зимня, О. Коберник, Н. Ничкало, О. Овчарук, О. Пометун, Ю. Татур, А. Хуторський та інші.

Відбору ключових компетентностей для майбутніх фахівців швейної галузі присвятили свої праці Н. Божко, В. Білик [2], О. Дубницька, О. Єжова[4], М. Колосніченко, Л. Комісарова, Н. Кудрявцева, С. Нечипор[6], Т. Ніколаєва, Т. Попова [7], Н. Рябчиков та інші.

С. Нечіпор, досліджуючи професійну підготовку кваліфікованих робітників швейного профілю, зазначає, що «компетентність – це здатність особистості до виконання професійних обов’язків через сформовані знання, вміння, навички, досвід діяльності…. Компетентність – це «компетенція» в дії» [6, с. 27].

Мета статті – визначення особливостей формування фахових компетентностей у майбутніх фахівців швейної галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження. В Україні на початку ХХІ століття питання пов’язані з компетентнісним підходом в освіті стали активно досліджуватися науковцями, педагогами й набули прискіпливого вивчення у наукових, педагогічних, методичних виданнях та набули широкого обговорення на науково-практичних конференціях, у публіцистичній пресі тощо. У літературних джерелах можна побачити ґрунтовні дослідження та обговорення питання компетентнісного підходу в освіті.

Досліджуючи дане питання, слід відмітити багатомірність трактовки понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «компетенція» тощо.

Наприклад, дослідник В. Хорунжий, визначає компетентнісний підхід у підготовці школярів на заняттях трудового навчання, як спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна. Поняття «компетенція» й «компетентність» ширші за поняття «знання», «уміння», «навички», оскільки включають і гнучкість мислення, і цілеспрямованість, і якості особистості, що дозволяють здійснювати діяльність у нестандартних ситуаціях [10].

Дослідник О. М. Гаврилюк указує, що компетентність є характеристикою людини, а компетенція – того, чим вона вже володіє (здібності, уміння). Компетенція – це суспільна норма, вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності, певний досвід. Компетенція сама по собі не є характеристикою особистості. Нею вона стає в процесі засвоєння знань і рефлексії учня, перетворюючись на компетентність. Компетентність – це здатність застосовувати набуті знання, уміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв’язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке виявляється в процесі активних самостійних дій людини [3, с. 3].

Останнім часом на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України публікуються Проекти стандартів вищої освіти, які після обговорень науково-педагогічної спільноти й розгляду всіх зауважень та пропозицій затверджуються Науково-методичною радою Міністерства освіти і науки України. У Стандарті вищої освіти України, детально сформульовано перелік компетентностей випускника та програмні результати навчання [8; 9].

Проведений аналіз Стандарту вищої освіти України другий (магістерський) рівень, галузь знань – 01 − Освіта / Педагогіка, спеціальність – 015 − Професійна освіта (за спеціалізаціями) показує, що в документі представлено перелік та характеристику певних компетентностей, які необхідні для майбутнього фахівця швейної галузі, а саме: інтегральні, загальні, спеціалізовані (фахові) компетентності тощо [9, с. 5].

Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні задачі і проблеми в освітній і виробничій галузях відповідно до спеціалізацій або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог [9, с. 5].

Загальні компетентності – здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/ видів економічної діяльності); здатність працювати в міжнародному контексті; здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети; здатність розробляти та управляти проектами; здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт; здатність діяти соціально відповідально та свідомо [9, с. 5].

Спеціальні (фахові) компетентності – здатність розуміти тенденції в освіті, структуру й цілі освітніх систем та бути в змозі визнавати їх потенційні наслідки; здатність розпізнавати та реагувати на різноманітність студентів і складнощі освітнього процесу; здатність використовувати електронне навчання та інтегрувати його в освітнє середовище; здатність застосовувати нові підходи до аналізу, прогнозування, критичного осмислення проблем у професійній діяльності та прийняття рішень у складних непередбачуваних умовах; здатність розробляти і керувати проектами у галузі відповідно до спеціалізації, здійснювати їх інформаційне, методичне, матеріальне, фінансове та кадрове забезпечення; здатність управляти стратегічним розвитком команди в процесі здійснення професійної діяльності; здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації [9, с. 5-6].

Заклад вищої освіти визначає перелік навчальних дисциплін та практик й інших видів навчальної діяльності необхідний для набуття означених стандартом компетентностей, які необхідно сформувати у майбутніх фахівців швейної галузі [9, с. 10]. Плануючи перелік навчальних дисциплін, які забезпечать формування компетентностей, необхідно визначити конкретні заплановані результати навчання, які забезпечать досягнення програмних результатів навчання. Щоб забезпечити досягнення програмних результатів одним лише перегрупуванням змісту навчальної програми, розробки переліку навчальних дисциплін, складання структурно-логічної схеми підготовки фахівця буде недостатньо, необхідно удосконалювати модель методики навчання інженерів-педагогів швейного профілю.

У дослідженні О. Єжової присвяченому обґрунтуванню результатів навчання як переліку компетентностей майбутнього інженера-педагога професійної освіти (Технологією виробів легкої промисловості, першого (бакалаврського) рівня вищої освіти), автор виокремлює загальні (інструментальна, міжособистісна, системна, інформаційна, комунікативна, правова) та професійні (професійно-педагогічну і спеціалізовані за профілем: інженерно-технічну та виробничо-технологічну) компетентності. Запропонована модель компетентностей побудована на урахуванні перспективи інноваційного розвитку легкої промисловості [4, с. 56-61].

В. Білик у дисертаційному дослідженні вказує, що модель формування проектувальної компетентності у майбутніх інженер-педагогів швейного профілю складається з чотирьох блоків, таких як цільовий, теоретичний, технологічний та результативний [2, с. 134]. Відзначимо, що до технологічного блоку входить удосконалення та реструктурування фахових дисциплін, поєднання традиційного та інноваційного педагогічного інструментарію (організаційні форми, методи навчання та засоби навчання) тощо.

Погоджуючись із дослідниками [2; 4; 6; 7] уважаємо, що важливим є оновлення змісту навчальних дисциплін, методів, засобів, форм навчання швейного профілю у відповідності з рівнем розвитку швейної галузі, перспективами інноваційного розвитку легкої промисловості. Викладачеві необхідно будувати освітній процес враховуючи розвиток та прогнозування досягнень науки і техніки, вдосконалюючи методи та засоби навчання відповідно до викликів освіти, застосовуючи сучасні освітні технології: інформаційні та комп’ютерні технології, технології візуалізації, кейсові технології, технології педагогічної взаємодії.

Важливу роль у підготовці компетентного фахівця швейної галузі відіграє інформатизація навчального процесу, застосування інформаційних технологій, зокрема, системи автоматизованого проектування одягу, професійно орієнтованого програмного забезпечення, Інтернет технології тощо.

При використанні технологій педагогічної взаємодії ефективним є застосування тренінгових технологій. Дослідники О. А. Комар і Л. В. Пироженко основною метою навчального тренінгу визначають «навчити конкретних навичок і вмінь, він стає частиною процесу навчання або професійної адаптації» [5, с. 58]. У тренінгу широко використовуються методи, спрямовані на стимуляцію взаємодії учасників, інтерактивні технології: дискусія (групові дискусії, дискусія побудована на діалозі), ігрові технології (ситуативно-рольові, ділові, організаційно-діяльнісні ігри), кейс-метод, дебати та інше [1, с. 113].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. На основі теоретичного аналізу наукових джерел з’ясовано, що фахова (спеціальна) компетентність майбутніх фахівців швейної галузі це система організаційних, проектувальних, технічних, технологічних знань, умінь і навичок, професійно важливих якостей, які забезпечують їх успішну реалізацію й адаптацію у професійній діяльності. Мета професійної підготовки майбутніх інженер-педагогів закладається у відповідних державних галузевих стандартах вищої освіти [8; 9], коригується вимогами ринку, тобто затребуваністю даних фахівців. Ця мета знаходить своє відображення у робочих документах, що забезпечують навчальний процес (освітньо-професійна програма, навчальний план, програма курсу, робоча програма та інші). Плануючи перелік навчальних дисциплін, які забезпечать формування компетентностей, необхідно визначити конкретні заплановані результати навчання, які забезпечать досягнення програмних результатів навчання. Щоб забезпечити досягнення програмних результатів, необхідно удосконалювати модель методики навчання інженерів-педагогів швейного профілю у відповідності з рівнем розвитку швейної галузі, перспективами інноваційного розвитку легкої промисловості.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Абрамова О. В Застосування тренінгових форм навчання при підготовці фахівців технологічної освіти / О. В. Абрамова, Н. В. Мироненко // Актуальні проблеми технологічної, професійної освіти, культурології та дизайну: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з нагоди 40-річчя факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (9-10 жовтня 2018 року) / За ред. проф. В. П. Титаренко, А. Ю. Цини. – Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2018. – 426 с. – С. 104-113.

  2. Білик В. В. Формування проектувальної компетентності у майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю в процесі професійної підготовки: дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Білик Вікторія Володимирівна; Хмельницький національний університет. – Хмельницький, 2015. – 379 с.

  3. Гаврилюк О. М. Реалізація компетентнісного підходу під час вивчення технологій учнями в загальноосвітній школі / О. М. Гаврилюк // Трудове навчання в школі. – № 18 (150). – 2016. – С. 2-7.

  4. Ежова О. В. Компетентностный подход к формированию образовательной программы будущих инженеров-педагогов (специализация – технология изделий легкой промышленности). / О. В. Ежова. // Инженерное образование. 2016. № 19. – С. 56-61.

  5. Інтерактивна технологія навчання: організація і проведення тренінгів (інноваційні форми навчання): Методичний посібник / О.А.Комар, Л.В.Пироженко. – Умань: ФОП ЖовтийО.О., 2015. – 109с.

  6. Нечіпор С. Компетентнісний підхід до підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю [Текст] / С. Нечіпор // Професійно-технічна освіта. – 2010. – № 4. – С. 27- 30.

  7. Попова Т. І. Виробнича практика у професійно-технічних училищах швейного профілю: історико-педагогічний аспект. Монографія. / Т. І. Попова. – Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2006. – 181 с.

  8. Проект стандарту вищої освіти. СВО ПО ТВЛП – 2016. Рівень вищої освіти – перший. Ступінь вищої освіти – бакалавр. Галузь знань – 01 Освіта. Спеціальність – 015 Професійна освіта. Технології виробів легкої промисловості. / Кол.автор. Гуменюк Т.Б., Зубар Н.М. – Бровари, 2016. – 25 с.

  9. Стандарт вищої освіти України другий (магістерський) рівень, галузь знань – 01 − Освіта / Педагогіка, спеціальність – 015 − Професійна освіта (за спеціалізаціями). – К., 2018. – 24 с.

  10. Хорунжий В.І. Практикум в навчальних майстернях з методикою трудового навчання: навч. посіб. [для студ. вищ. пед. навч. закл.] / В.І.Хорунжий. – Тернопіль: Астон, 2005. – 252с.

REFERENCES

  1. Abramova, O.V., Myronenko N.V. (2018). Zastosuvannia treninhovykh form navchannia pry pidhotovtsi fakhivtsiv tekhnolohichnoi osvity. [Application of training forms of education at training of specialists of technological education]. Poltava.

  2. Bilyk, V. V. (2015). Formuvannya proektuvalʹnoyi kompetentnosti u maybutnikh inzheneriv-pedahohiv shveynoho profilyu v protsesi profesiynoyi pidhotovky: dys. … kand. ped. nauk. [Formation of design competence at future engineers-teachers of a sewing profile in the course of vocational training]. Khmelnytsky.

  3. Havrylyuk, O. M. (2016). Realizatsiya kompetentnisnoho pidkhodu pid chas vyvchennya tekhnolohiy uchnyamy v zahalʹnoosvitniy shkoli. [Realization of competence-based approach when studying technologies by pupils at comprehensive school]. Trudove navchannya v shkoli.

  4. Ezhova, O. V. (2016). Kompetentnostnyy podkhod k formirovaniyu obrazovatel'noy programmy budushchikh inzhenerov-pedagogov (spetsializatsiya – tekhnologiya izdeliy legkoy promyshlennosti). [Competence-based approach to formation of the educational program of future engineers-teachers (specialization – technology of products of light industry)]. Inzhenernoye obrazovaniye.

  5. Komar,  O. A., Pyrozhenko, L. V. (2015). Interaktyvna tekhnolohiya navchannya: orhanizatsiya i provedennya treninhiv (innovatsiyni formy navchannya): Metodychnyy posibnyk. [Interactive technology of training: organization and holding trainings (innovative forms of education)]. Uman.ʹ

  6. Nechipor, S. (2010). Kompetentnisnyy pidkhid do pidhotovky kvalifikovanykh robitnykiv shveynoho profilyu. [Competence-based approach to training of skilled workers of a sewing profile] Profesiyno-tekhnichna osvita.

  7. Popova, T. I. (2006). Vyrobnycha praktyka u profesiyno-tekhnichnykh uchylyshchakh shveynoho profilyu: istoryko-pedahohichnyy aspekt. Monohrafiya. [Work practice in technical training colleges of a sewing profile: historical and pedagogical aspect. Monograph]. Kharkov.

  8. Humenyuk, T. B., Zubar, N. M. (2016). Proekt standartu vyshchoyi osvity. SVO PO TVLP – 2016. Rivenʹ vyshchoyi osvity – pershyy. Stupinʹ vyshchoyi osvity – bakalavr. Haluzʹ znanʹ – 01 Osvita. Spetsialʹnistʹ – 015 Profesiyna osvita. Tekhnolohiyi vyrobiv lehkoyi promyslovosti. [Draft of the standard of the higher education. SVO PO TVLP – 2016. Level of the higher education – the first. A step of the higher education – the bachelor. Field of knowledge – 01 Education. Specialty – 015 Professional education. Technologies of products of light industry]. Brovara.

  9. (2018). Standart vyshchoyi osvity Ukrayiny druhyy (mahistersʹkyy) rivenʹ, haluzʹ znanʹ – 01 − Osvita / Pedahohika, spetsialʹnistʹ – 015 − Profesiyna osvita (za spetsializatsiyamy). [The standard of the higher education of Ukraine the second (master) level, branch of knowledge – 01 – Education / Pedagogics, specialty – 015 – Professional education (on specialties)]. Kyiv.

  10. Khorunzhyy, V. I. (2005). Praktykum v navchalʹnykh maysternyakh z metodykoyu trudovoho navchannya: navch. posib. [Workshop in educational workshops by a technique of labor training]. Ternopil.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

ПОПОВА Тетяна Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри технологій і дизайну Української інженерно-педагогічної академії, м. Харків

Наукові інтереси: професійна підготовка фахівців швейного профілю, перспективи розвитку технологічної та інженерно-педагогічної освіти.

АБРАМОВА Оксана Віталіївна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Наукові інтереси: професійна підготовка фахівців швейного профілю.

INFORMATION ABOUT THE AUTHORS

POPOVA Tetiyna Ivanivna – Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of Technologies and Design Ukrainian Engineering Pedagogics Academy, Kharkov.

Circle of scientific interests: vocational training of future engineer educators, prospects of development technological and engineering pedagogical education.

ABRAMOVA Oksana Vitalyevna – Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and methodology of Technological training, and Health and Safety Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University.

Circle of scientific interests: vocational training of future engineer educators.