Accessibility Tools

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com

СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ В КОНТЕКСТІ ІДЕЙ СУСПІЛЬСТВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ

УДК 371.01:004

ПОНОМАРЬОВА Наталія Олександрівна –

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри інформатики Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С.Сковороди

ORCID ID 0000-0002-0172-8007

[email protected]

СВИСТУНОВА Тетяна Миколаївна –

аспірант кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Харківського національного педагогічного

університету імені Г. С Сковороди

ORCID ID 0000-0002-2442-8824

[email protected]

Анотація. Формування інформаційно-комунікаційної культури сучасного учня пов’язане із низкою питань, зокрема й теоретико-методологічного характеру. Відправною точкою для цього є визначення поняття інформаційно-комунікаційної культури. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різноманітних аспектів цього поняття, необхідно констатувати, що у сучасних дослідженнях так і не сформовано усталеної, повноцінної дефініції даного поняття. Стаття присвячена актуальній проблемі визначення сутності поняття інформаційно-комунікаційної культури школяра. Проаналізовано поняття «культура», «інформаційна культура», «мережна культура», «інформаційно-комунікаційна культура». Наведено еволюцію та етапи становлення поняття інформаційно-комунікаційної культури учня. З огляду на зміни в сутності поняття подальшої розробки набуває визначення особливостей її формування, та виділення основних педагогічних умов.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційна культура школяра, інформаційна культура, мережна культура.

ПОНОМАРЕВА Наталья Александровна. СВИСТУНОВА Татьяна Николаевна. СУЩНОСТЬ ИНФОРМАЦИОННО-КОМУНИКАЦИОННОЙ КУЛЬТУРИ ШКОЛЬНИКОВ В КОНТЕКСТЕ ИДЕЙ ОБЩЕСТВА СТАБИЛЬНОГО РАЗВИТИЯ

Аннотация. Формирование информационно-коммуникационной культуры современного ученика связано с рядом вопросов, большая часть которых носит теоретико-методологический характер. Отправной точкой для этого является определение понятия информационно-коммуникационной культуры. Несмотря на большое количество публикаций, посвященных исследованию разных аспектов этого понятия, необходимо отметить, что в современных исследованиях так и не сформировано устойчивой, полноценной дефиниции данного понятия. Статья посвящена актуальной проблеме определения сущности понятия информационно-коммуникационной культуры школьника. Проанализированы понятия «культура», «информационная культура», «сетевая культура», «информационно-коммуникационная культура». Представлена эволюция и этапы становления понятия информационно-коммуникационная культура ученика. Учитывая изменения в сущности понятия, перспективным направленим дальнейших исследований представляется поиск путей формирования информационно-коммуникационной культуры школьников в учебно-воспитательном процессе.

Ключевые слова: культура, информационная культура, сетевая культура, информационно-коммуникационная культура.

PONOMAROVA Nataliia Oleksandrivna. SVYSTUNOVA Tetiana Mykolayivna. THE ESSENCE OF INFORMATION AND COMMUNICATION CULTURE OF PUPILS IN THE CONTEXT OF IDEAS OF STABLE DEVELOPMENT SOCIETY.

Abstract. The formation of information and communication culture of the contemporary pupil is associated with a number of issues, most of which are theoretical and methodological in nature. The starting point for this is the definition of information and communication culture concept. Despite the large number of publications devoted to the research of various aspects of this concept, it should be noted that in current studies there is still no stable, full-fledged definition of this concept.

The article is devoted to the actual problem of determining the essence of a pupil’s information and communication culture concept. The concepts of “culture”, “information culture”, “network culture”, “information and communication culture” are analyzed. Scientists interpret information and communication culture of a person as one of the most important elements of general culture, without which a person can’t interact with other subjects of information society. The process of formation and development of information and communication culture can happen during the whole life and can have a spontaneous character, because it depends on the speed and the quality of task completion that a person faces in the learning process. The transition to person-oriented model of teaching has also influenced the interpretation of the information and communication culture notion. A lot of scientists have started to include not only information and communication competences, but also worldview and values as components reflecting the moral and motivational personality spheres.

Information and communication culture is represented by researchers as a person’s basic idea about environmental information and communication processes , mass media, sources of any information, the systems of legal, moral and ethical norms, the importance of value orientation in the information environment, etc. Therefore, a modern graduate of secondary school should not only learn the information and communication technologies needed for further learning, new tools and means of educational activity, but also a new personal awareness and worldview.The evolution and the stages of the formation of a pupil’s information and communication culture concept is presented. Taking into account the changes in the essence of the concept, further development requires the identification of features of its formation, and the indication of basic pedagogical conditions.

Keywords: information and communication culture of a pupil, information culture, network culture.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Сучасне суспільство сталого розвитку вимагає від випускників закладів загальної середньої освіти сформованості умінь упевненого та водночас критичного застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в різних сферах життєдіяльності. За результатами шкільного навчання учні мають опанувати інформаційну й медіа-грамотність, основи кібербезпеки та нетикету тощо [НУШ].

Складність завдань, поставлених реформою системи освіти «Нова українська школа», вимагає переосмислення поняття інформаційно-комунікаційна культура, яке тісно пов’язане з інформаційно-цифровою компетентністю (однією з десяти ключових компетентностей особистості, необхідних для її успішної життєвої самореалізації).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Переважна більшість вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень, представлених у статтях, публікаціях науково-практичних конференцій, навчальних посібниках, дисертаційних роботах та монографіях, присвячено проблемі інформаційної культури особистості, що пов’язано із усвідомленням особливої культурної цінності інформації в сучасному світі. З філософської точки зору зміст поняття інформаційної культури розкривають В. Каймін, Є. Смирнов, А. Суханов, А. Урсул та інші. При цьому у працях С. Антонової, А. Вітухновської, А. Єршова, Ю. Первіна, та інших наголошується, що інформаційна культура є важливим фактором розвитку особистості. Зауважимо, що умовах інформатизації суспільства чимало наукових розробок пов’язані із вивченням інформаційної культури фахівців як складової їх професійної культури (наприклад, О. Даниско, Л. Коношевський, О. Коношевський, М. Лєбедєва, О. Свертнєв, О. Спірин, А. Столяревська, І. Таран, О. Шилов та інші досліджують зміст, форми і методи формування інформаційної культури педагогічних працівників). Різні аспекти проблеми пошуку шляхів формування інформаційної культури школярів розкрито у наукових розвідках Л. Білоусової, О. Гончарової, А. Єршова, М. Жалдака, О. Кузнецова, Є. Кузнецова, М. Левшина, С. Малярчука, В.Монахова, В. Пономаренко, І. Яглома, А. Ясінського та інших. Як свідчить аналіз наукових праць філософів, культурологів, соціологів, психологів та педагогів, враховуючи зміну ролі комунікації в сучасному суспільстві, особливої значущості набуває питання дослідження сутності порівняно нового поняття інформаційно-комунікаційної культури школярів та пошуку шляхів її формування, яке залишилося поза належною увагою науковців.

Мета статті: розкрити сутність поняття інформаційно-комунікаційної культури школяра в контексті ідей суспільства сталого розвитку.

Методи дослідження. Для досягнення мети було використано такі теоретичні методи дослідження, як аналіз філософських, культурологічних, соціологічних, психологічних, педагогічних праць, систематизація поглядів і досягнень учених; аналіз психолого-педагогічних досліджень, підручників і навчальних посібників.

Виклад основного матеріалу дослідження. В ракурсі нашого дослідження важливо розглянути тенденції історичного розвитку та особливості становлення, наукові підходи до розуміння сутності та взаємозв’язок понять «культура», «інформаційна культура», «комунікаційна культура», «мережна культура».

Культура є невід’ємною складовою людської діяльності. Багатосторонність та багатофакторність феномену культури обумовлюють існування різних підходів і теоретичних концепцій у її дослідженні і, як наслідок, різних її тлумачень. Дослідницею Г. Бистровою було встановлено, що у ста вісімдесяти наукових працях останнього десятиріччя було наведено понад п’ятсот визначень культури. Умовно вони можуть бути згруповані за чотирма основними тенденціями філософської та культурологічної думки на шляху пошуку провідного принципу у вивченні культури. По-перше, це визначення культури через результати людської діяльності (культура виступає як система норм всіх сторін існування людини: мислення, світосприймання, діяльності і поведінки, та включає в себе все, що створено людиною, всю систему матеріальних та духовних явищ). По-друге, визначення культури на основі процесу цієї діяльності (культура як покращення чи перетворення, що здійснюються людиною в процесі її життєдіяльності, спрямованої на задоволення матеріальних і духовних потреб). По-третє, визначення, що розглядають культуру як систему комунікацій (культура - накопичена суспільством інформація, що міститься в діяльності людей та упредмечено в результатах цієї діяльності, система смислів, створених людством). По-четверте, визначення системного характеру (культура як особливий спосіб людського життя, що містить систему виробництва, пов’язані з ним способи діяльності, організації відношень в суспільстві, особливості менталітету, рівень знань, мораль, мистецтво, релігію, право тощо) [1].

Таким чином, тлумачення поняття культури протягом усієї історії людства так чи інакше базується на уявленнях про діяльність людини, пов’язану з виробництвом, зберіганням, розповсюдженням і споживанням цінностей, запропонованих прийнятою у суспільстві поточною системою соціальних інститутів. Інформатизація, як соціальне та історичне явище, сприяє становленню в сучасній людській культурі винятково значущого її компонента - інформаційної культури [9]

Становлення у ХХ столітті інформаційного суспільства та перехід інформації в розряд найважливіших універсальних категорій суспільного розвитку, за думкою Н. Гендіної та Н. Колкової, спричинили появу феномену інформаційної культури [2]. В загальнонауковому сенсі інформаційна культура визначається як культура взаємодії людини з інформацією (як на рівні особистості, так і на рівні суспільства) [6]. В широкому сенсі інформаційну культуру також розглядають як сукупність знань про основні способи подання знань, даних та інформації разом з умінням застосувати їх на практиці для вирішення і постановки змістовних задач [9]. Відповідно до трактування Ю. Зубова, інформаційна культура – це систематизована сукупність знань, умінь та навичок, що забезпечує оптимальне здійснення індивідуальної інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення як професійних, так і непрофесійних потреб [3]. Отже, інформаційна культура в якості невід’ємної складової включає знання, уміння та навички використання інформаційних технологій у діяльності.

Наприкінці ХХ століття через стрімкий розвиток Інтернет-комунікацій процес формування інформаційної культури змінив спрямованість у бік мережної культури. Дійсно, якщо на початку становлення цього поняття, інформаційна культура передбачала належний рівня розвитку користувацьких навичок, вміння ефективно працювати з інформацією у електронній формі, дотримання певних норм поведінки у процесі використання електронних ресурсів, то в подальшому уявлення про інформаційну культуру стало включати ще й якнайширше використання усього потенціалу комп’ютерних мереж, знання етичних вимог мережної комунікації тощо.

Взаємопроникнення інформаційної і мережної культури обумовило появу інтегрованого поняття - інформаційно-комунікаційна культура. Тісний зв’язок інформації та комунікації через організацію мережевої взаємодії сформував необхідність вивчення цього поняття та становлення його за рахунок синтезу інформаційної та комунікаційної культур.

Аналіз джерел різних професійних напрямків показує, що інформаційно-комунікаційна культура – поняття досить широке й неоднозначно визначене на сучасному методологічному рівні.

У загальному розуміння інформаційно-комунікаційна культура визначається як фундамент сучасної загальнолюдської культури [3,4,5]. Разом із тим, необхідно зауважити, що через глобальну інформатизацію сучасного суспільства інформаційно-комунікаційна культура починає помітно виділятися дослідниками із структури загальної культури людини. Так, за поглядами фахівців, саме інформаційно-комунікаційна культура врівноважує інформаційно-комунікаційні взаємодії (наприклад, в сфері культури інформаційного пошуку, комунікативної культури, пізнавальної діяльності в цілому тощо) [5,7].

Вчені тлумачать інформаційно-комунікаційну культуру особистості як один з найважливіших елементів загальної культури, без якої особистість не може взаємодіяти з іншими суб’єктами інформаційного суспільства. Процес формування та розвитку інформаційно-комунікаційної культури відбувається протягом усього життя людини [8].

Поки дуже неоднозначно та абстрактно інтерпретується поняття інформаційно-комунікаційної культури і в педагогічній науці. В більшості досліджень цього поняття його зміст педагогами визначається через перелік вельми загальних характеристик. Наприклад, В. Каймін під інформаційно-комунікаційною культурою розумів обов’язкові для набуття сучасною людиною вміння за допомогою комп’ютера шукати, отримувати, збирати, накопичувати та передавати інформацію [4]. Найбільш частим способом визначення змісту категорії інформаційно-комунікаційної культури стає перелік певних компетенцій, що входять до її складу та мають бути сформовані. Номенклатура таких компетенцій у різних дослідників різноманітна, однак загалом їх можна окреслити як знання про функціонування та структуру інформаційно-комунікаційного середовища, а також вміння, необхідні для взаємодії з ним як традиційними засобами, так і засобами інформаційно-комунікаційних технологій [5,6,7].

Щодо інформаційно-комунікаційної культури школярів, то поступовий розвиток та еволюцію цього феномену опосередковано відображають етапи становлення шкільного курсу інформатики, у якому безпосередньо зосереджено процес її формування. Відповідаючи на суспільні виклики, шкільний курс інформатики йде складним шляхом від спрямованості на формування в учнів уявлень про основні правила і методи реалізації розв’язання задачі на комп’ютері, формування в них алгоритмічної культури, розвитку уявлення про роль та важливість застосування комп’ютерів в умовах виробництва тощо (на початковому етапі) до формування інформаційно-комунікаційної компетентності школярів у теперішній час.

В цьому контексті інформаційно-комунікаційна культура школяра може розглядатися як інтегративна якість його особистості, що включає динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, та визначає здатність особи до використання інформаційно-комунікаційних технологій у різних сферах життєдіяльності. Що стосується формування інформаційно-комунікаційної культури школярів, то цей процес, на думку вчених, насамперед залежить від створення необхідних умов, в яких учні зможуть ефективно засвоювати потрібні знання, формувати ціннісні орієнтації, вміння та навички у роботі з інформацією та інформаційними засобами, освоювати норми та правила поведінки, характерні для інформаційного середовища.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Поняття інформаційно-комунікаційної культури тісно пов’язано з такими поняттями, як культура, інформаційна культура, мережна культура. З огляду на неусталеність та зміни в розумінні вченими сутності поняття інформаційно-комунікаційної культури школярів, та, водночас, враховуючи високу значущість вирішення проблеми її формування у випускників закладів загальної середньої освіти, постає актуальним оновлення підходів щодо визначення змісту та складових цього поняття, а також пошук нових шляхів сприяння розвитку інформаційно-комунікаційної культури школярів в навчально-виховному процесі сучасної школи.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Быстрова А.Н. Мир культуры (Основы культурологии) : учебн. пособ. 2-е изд., исправленное и дополненное. Москва: Издательство Фёдора Конюхова, 2002. 712 с.

  2. Гендина Н. И. Информационная культура личности: диагностика, технология формирования: учебно-метод. пособие: часть І / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, Г. А. Стародубова. Кемерово: Кемеровская гос. академия культуры и искусств, 1999. 143 с.

  3. Зубов, Ю.С. Информатизация и информационная культура. Проблемы информационной культуры. Москва, 1994. С. 6-11.

  4. Каймин В.А. Информатика.  учебн. пособ. 2-е изд., доп. и перераб. Москва: ИНФРА-М, 2001. 272 с.

  5. Коляда І. Г.Формування поняття інформаційно-комунікативної культури як складової феномену культури. Філософія. Культура. Життя. 2013. № 39. С. 178-185. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkzh_2013_39_19 (дата звернення 20.10.2018).

  6. Олексів Н.А. Дидактичні засади формування основ інформаційної культури у майбутніх інженерів-педагогів. Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. Луцьк, 2011. Вип. 5. С. 207-215.

  7. Панкова Т. В. Сущность, содержание и структура информационно-коммуникационной компетентности студента вуза. Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2013. С. 206–210. URL: http://e-koncept.ru/2013/64042.htm (дата звернення 20.10.2018).

  8. Прудникова О. В. Культура як інформаційно-комунікаційна система: системно-синергетичний вимір. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Сер. : Філософія, філософія права, політологія, соціологія. Харків, 2013. № 3. С. 54–63. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_2013_3_10 (дата звернення 20.10.2018).

  9. Столяревская А.Л. Формирование информационной культури студентов педагогических вузов при изучении курса информатики: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. Харків, 1998. 172 с.

REFERENCES

  1. Bystrova, A.N. (2002). Mir kultury (Osnovy kulturologii) [World of Culture (Fundamentals of Cultural Studies)]. Moscow/[in Russian].

  2. Gendina N. I., & Kolkova N. I., & Starodubova G. A. (1999). Informatsionnaya kultura lichnosti: diagnostika. tekhnologiya formirovaniya [Personal Information Culture]. Kemerovo. [in Russian].

  3. Zubov. Yu. S. (1994). Informatizatsiya i informatsionnaya kultura. Problemy informatsionnoy kultury [Informatization and informational culture. Information culture problems]. Moscow, 6-11 [in Russian].

  4. Kaymin V.A. (2001). Informatika [Informatics]. Moscow: INFRA-M [in Russian].

  5. Koliada I. H. (2013). Formuvannia poniattia informatsiino-komunikatyvnoi kultury yak skladovoi fenomenu kultury [Formation of the notion of information and communicative culture as a component of the cultural phenomenon]. Filosofiia. Kultura. Zhyttia - Philosophy. Culture. Life, 39, 178-185. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkzh_2013_39_19 [in Ukrainian].

  6. Oleksiv N.A. (2011). Dydaktychni zasady formuvannia osnov informatsiinoi kultury u maibutnikh inzheneriv-pedahohiv. [Didactic principles of forming the foundations of informational culture for future engineer educators]. Kompiuterno-intehrovani tekhnolohii: osvita, nauka, vyrobnytstvo [Computer-integrated technologies: education, science, production]. Lutsk, 5, 207-215 [in Ukrainian].

  7. Pankova T. V. (2013). Sushchnost. soderzhaniye i struktura informatsionno-kommunikatsionnoy kompetentnosti studenta vuza [The essence, content and structure of information and communication competence of a university student]. Nauchno-metodicheskiy elektronnyy zhurnal «Kontsept» [Scientific and methodical electronic journal "Concept"]. Vol. 4, 206–210. http://e-koncept.ru/2013/64042.htm. [in Russian].

  8. Prudnykova O. V. (2013). Kultura yak informatsiino-komunikatsiina systema: systemno-synerhetychnyi vymir [Culture as an information and communication system: a system-synergistic dimension]. Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia [Philosophy, philosophy of law, political science, sociology]. 3, 54–63. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_2013_3 _10. [in Russian].

  9. Stoliarevskaia A.L. (1998). Formyrovanye ynformatsyonnoi kultury studentov pedahohycheskykh vuzov pry yzuchenyy kursa ynformatyky [Formation of informational culture of students of pedagogical universities in the study of computer science courses] Candidate’s thesis. Kharkiv [in Russian].

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

ПОНОМАРЬОВА Наталія Олександрівна – доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри інформатики Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Наукові інтереси:  професійна підготовка майбутніх учителів інформатики, методики навчання інформатики у школі та вищому навчальному закладі, інформаційно-комунікаційні технології у навчанні, професійна орієнтація школярів.

СВИСТУНОВА Тетяна Миколаївна – аспірант кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

Наукові інтереси: теорія та методика навчання (інформатика, математика)

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR

Ponomarova Nataliia Oleksandrivna – doctor of pedagogical sciences, professor of the department of informatics, H.S. Skovoroda Kharkіv National Pedagogical University.

Circle of research interests: professional training of future teachers of informatics, methods of teaching of informatics at school and higher educational institutions, information technologies in teaching, career guidance of students.

Svystunova Tetiana Mykolayivna – postgraduate student of the department of general pedagogy and higher school, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.

Circle of research interests: theory and methodology of teaching (computer science and mathematics).