АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

УДК 378.37.001.08

Корнілова Тетяна

Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут післядипломної освіти» Житомирської обласної ради

Анотація. Стаття присвячена аналізу проблем укладання освітніх програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників у закладах післядипломної педагогічної освіти, які розглядаються як нормативний документ організації освітнього процесу для певної категорії слухачів. Опитування з визначення освітніх потреб дорослих серед слухачів курсів педагогічних працівників КЗ «Житомирський обласний інститут післядипломної освіти» ЖОР було проведене за анкетою Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України та ГС «Українська Асоціація освіти дорослих». Запропонована модель освітніх програм побудована на основі методичних рекомендацій розроблення освітніх програм для закладів вищої освіти з адаптацією до умов післядипломної освіти. Можлива структура ОП: титульна сторінка; пояснювальна записка; профіль програм; навчальний план; навчально-тематичний план; модулі ОП (суспільно-гуманітарний, професійний, методичний, діагностичний).

Ключові слова: підвищення кваліфікації, освітні програми, педагогічні працівники, освітні потреби дорослих, платформа e-learning Moodle.

Постановка проблеми. Необхідність модернізації системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників у закладах післядипломної педагогічної освіти зумовлена стрімкими змінами в суспільстві. Це включає вдосконалення освітніх програм (ОП), які укладені з урахуванням основних напрямів державної політики в галузі освіти, запитів громадянського суспільства, установ і закладів освіти, освітніх потреб споживачів освітніх послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні науковці розглядають стан та перспективи розроблення ОП в закладах вищої освіти в контексті нових стандартів вищої освіти. Луговий В. І. аналізує Міжнародну стандартну класифікацію освіти з огляду на її концептуальні засади, обґрунтовує доцільність і спосіб її використання для галузевої класифікації вітчизняної освітньої сфери [2, с. 5–17]. Ю. М. Рашкевич підкреслює, що формування ОП стає колективною справою різних кафедр і викладачів автономного закладу вищої освіти, ґрунтується на гармонійному поєднанні ідеї освіти впродовж життя і андрагогіки [5]. В. Є. Бахрушин уважає, що нові стандарти освіти мають стати прототипом рекомендаційних стандартів, розроблюваних професійними товариствами чи незалежними агенціями забезпечення якості вищої освіти, аналогічними тим, що використовуються у багатьох європейських країнах [1].

Проте методичні рекомендації щодо розроблення ОП, надані вченими, стосуються суто закладів вищої освіти; для закладів післядипломної педагогічної освіти ця проблема є відносно новою та до кінця не дослідженою.

Мета статті: аналіз особливостей освітніх програм підвищення кваліфікації в закладах післядипломної педагогічної освіти.

Методи дослідження: опитування, спостереження, порівняння, узагальнення.

Виклад основного матеріалу. Важливим аспектом реформування освіти є розвиток освіти дорослих [4, с.60], частиною якої є післядипломна освіта. Головною ідеєю підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі закладів післядипломної педагогічної освіти є забезпечення самовдосконалення слухачів на основі активізації їхньої базової освіти, набутого професійного та життєвого досвіду, соціальних запитів держави щодо ефективного виконання посадово-функціональних обов’язків [6].

Виходячи з результатів опитування щодо визначення освітніх потреб дорослих за анкетою Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України та громадської спілки «Українська Асоціація освіти дорослих» серед слухачів курсів підвищення кваліфікації комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної освіти» Житомирської обласної ради, виявлено, що 55% опитуваних задоволені своїм професійно-кваліфікаційним рівнем цілком, а 26% - частково. Тобто, існує проблема підвищення професійно-кваліфікаційного рівня, яку усвідомлюють слухачі курсів і яка потребує вирішення. За результатами опитування також виявлено, що потребу у неперервній освіті відчувають цілком 46%, частково – 35% слухачів.

Розроблення та впровадження в освітній процес підвищення кваліфікації педагогічних працівників ОП як невід’ємної складової сучасного навчального середовища зумовлено необхідністю подолання суперечностей у системі освіти дорослих в Україні: зокрема, між зростаючими освітньо-професійними потребами та відсутністю повного нормативно-правового та науково-методичного забезпечення. Важливу роль у цьому питанні відіграє і здатність педагогічних працівників до самоосвіти, за результатами опитування: із задоволенням засвоюють нові знання –75% слухачів, час від часу можуть займатися, але потрібен наставник – 18%. Крім того, звертаємо увагу на те, що 93% педагогічних працівників очікують підвищення рівня професійних компетентностей, 49% - особистісного зростання, 21% - кар’єрного. Як визначили опитувані, освіта дорослих має низку особливостей: налагодження зв’язків, обмін практичним досвідом з колегами; спрямованість освітніх програм на вирішення практичних завдань; гнучкість навчання.

Саме тому неформальні програми, до яких відносяться ОП, спрямовані на здобуття практичних знань, професійних умінь, інших компетентностей у конкретному контексті, відтак менш зосереджені на теоретичному навчанні.

Загальновідомо, що ОП – це нормативний документ організації освітнього процесу для певної категорії слухачів, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних модулів, кількість кредитів ЄКТС/навчальних годин, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), які повинен оновити, удосконалити, розвинути слухач системи післядипломної педагогічної освіти.

У типовій освітній програмі з організації і проведення підвищення кваліфікації вчителів початкових класів зазначено, що переосмислення соціальної і професійної місії вчителя Нової української школи актуалізує необхідність підготовки фахівців, адаптованих до сучасних соціокультурних умов, здатних творчо працювати, приймаючи нестандартні рішення в ситуаціях ринкової конкуренції, уникаючи стереотипізації і шаблонів, засвоювати нові професійні ролі і функції [3]. Цілісний і системний добір модулів і тем цієї програми враховує особливості професійної діяльності вчителя Нової української школи, має практичну спрямованість, містить обов’язкову й вибіркову складові.

Відповідно до проаналізованого вище, в інституті розроблено освітні програми підвищення кваліфікації, які побудовані на основі кваліфікаційних характеристик, державних вимог до змісту освіти в закладах загальної середньої освіти, рекомендацій Міністерства освіти і науки України, пропозицій кафедр, методистів і побажань педагогічних працівників.

Послідовність розроблення ОП, визначена міжнародним освітнім проектом Тюнінг для закладів вищої освіти, була реалізована при укладанні ОП та складалася з наступних дій: перевірка відповідності основним умовам (визначення суспільної потреби щодо розроблення та запровадження нової освітньої програми, проведення опитувань зацікавлених сторін, цікавість програми із академічного та методичного поглядів, наявність ресурсів усередині/зовні Інституту); визначення профілю освітньої програми; опис мети програми та кінцевих результатів навчання; визначення загальних і фахових компетентностей; складання навчального та навчально-тематичного планів; розроблення модулів і вибір методів та форм викладання; визначення підходів до навчання та методів оцінювання [8].

Пропонуємо таку структуру ОП: титульна сторінка; пояснювальна записка; профіль програми; навчальний план; навчально-тематичний план; модулі ОП (суспільно-гуманітарний, професійний, методичний, діагностичний).

Порядок затвердження ОП встановлює своїм наказом ректор інституту, укладачами є кафедри та методисти відповідного профілю. Змістове наповнення суспільно-гуманітарного та професійного модулів ОП пропонується, розглядається та укладається відповідними кафедрами. Після цього програма розглядається науково-методичною радою інституту та при позитивній її оцінці подається на вчену раду, після чого затверджується ректором інституту. Зміни до ОП вносяться після затвердження нової редакції освітньої програми або після внесення змін до навчального плану.

Саме з метою посилення практичної направленості змісту ОП теми, які рекомендовані для самостійного опрацювання слухачам курсів у міжкурсовий період, викладені на платформі e-learning Moodle, що підключена до сайту інституту [7]. Підвищення кваліфікації з використанням платформи Moodle дозволяє слухачам курсів користуватися персоналізованим навчальним середовищем, запропонованою базою предметно-тематичних знань. Розробка навчально-методичних матеріалів для слухачів, які навчаються за очною, заочною, очно-дистанційною формами навчання, проводиться викладачами кафедр та методистами інституту. Слухачі курсів мають доступ до матеріалів, що пропонуються методистом-куратором. Створені та розміщені у хмарному кабінеті відеоматеріали дають можливість їх завантаження з наступним переглядом у той час, коли в цьому буде потреба. Завдяки можливостям хмарного кабінету викладачі та методисти мають змогу проводити опитування (тестування) слухачів із запропонованих тем.

За результатами опитування, серед чинників, які можуть мотивувати слухачів курсів до активного включення в освітній процес упродовж життя, були визначені професійна зацікавленість та необхідність отримання нових знань, умінь, навичок (рис.1).

Рис. 1 Мотиви до включення в освітній процес упродовж життя

Отже, ОП встановлюють загальні і фахові складові професійної компетентності педагогічних працівників освіти; професійні вимоги (компетенції) до змісту підвищення кваліфікації цього напряму слухачів за очною, заочною та очно-дистанційною формою; програмні результати навчання; форми оцінювання слухачів підвищення кваліфікації; вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості підвищення кваліфікації в умовах післядипломної педагогічної освіти тощо.

Висновки. Нами запропонована модель освітніх програм, яка побудована на основі методичних рекомендацій розроблення освітніх програм для закладів вищої освіти з адаптацією до умов післядипломної освіти. Можлива структура ОП: титульна сторінка; пояснювальна записка; профіль програм; навчальний план; навчально-тематичний план; модулі ОП (суспільно-гуманітарний, професійний, методичний, діагностичний).

ОП, створені таким чином, ефективні у використанні, тому, на нашу думку, описаний механізм укладання ОП для закладів післядипломної педагогічної освіти заслуговує на поширення.

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бахрушин В. Є.: про простір вищої освіти Європи [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/blogs/60053/

2. Луговий В. І. Міжнародна стандартна класифікація освіти: галузі освіти та підготовки (засадничий аналіз та алгоритм застосування) / В. І. Луговий, Ж. В. Таланова // Педагогіка і психологія. Вісн. НАПН України. – 2014. – № 3. – С. 5–17.

3. Наказ МОН від 15.01.2018 № 36 «Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua.

4. Національна стандартна класифікація освіти України (концепція): проект. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://naps.gov.ua/uploads/files/sod/NSKO.pd

5. Рашкевич Ю. М. Компетентнісний підхід у побудові освітніх програм / Ю.М. Рашкевич // [Електронний ресурс] – Режим доступу: lawfaculty.chnu.edu.ua/wp.../Competence_Approach_Rashkevych_Nov.2014-1.pdf

6. Розроблення освітніх програм. Методичні рекоменда­ції / Авт.: В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / За ред. В.Г. Кременя. – К.: ДП «НВЦ «Пріо­ритети», 2014. – 120 с

7. Moodle [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Moodle.

8. Tuning educational structures in Europe, TUNING. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.unideusto.org/tuningeu.

 

Kornilova Tatyana

Municipal institution "Zhytomyr Regional Institute of Postgraduate Education" of Zhytomyr Regional Council

ANALYSIS OF THE PECULIARITIES OF EDUCATIONAL

PROGRAM OF IMPROVEMENT OF QUALIFICATION

PEDAGOGICAL WORKERS

Abstract. The article is devoted to the problem of making educational programs for the improvement of the qualification of pedagogical workers in postgraduate pedagogical education institutions, which is conditioned by the need to modernize the system of professional development of pedagogical workers in connection with the rapid changes in society.

The educational program of professional development of pedagogical workers is considered as a normative document of organization of educational process for a certain category of listeners. This is a system of educational components at the appropriate level of postgraduate education within the framework of functional responsibilities, which defines the requirements for the level of education of individuals who can begin to study under this program, the list of training modules, the number of ECTS credits / training hours required for the implementation of this program , as well as the expected learning outcomes (competencies) that should be updated, improved, developed by the student of the postgraduate pedagogical education system.

By questionnaire of the Institute of Pedagogical Education and Adult Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine and the Ukrainian Association of Adult Education, a survey was conducted among the students of the teaching staff of the communal institution "Zhytomyr Oblast Institute of Postgraduate Education" of Zhytomyr Oblast Council in order to determine the educational needs of adults. It showed how satisfied teachers are with their vocational qualifications, whether they need continuing education, how they value their own self-education ability, which can motivate them to integrate into the educational process throughout their lives, which is expected from learning.

Taking into account the new normative documents, a possible structure of educational programs for the improvement of the qualification of pedagogical workers is proposed and their order of approval.

The possibilities of using the Moodle platform connected to the site of the institute and realizing the philosophy of pedagogy of "social constructivism" are studied, and focused, first of all, on the organization of interaction between the teacher and the students of traditional part time / distance learning, as well as distance courses in the intercultural period.

It is concluded that in the current conditions, this process is possible on the basis of new normative documents, taking into account the educational needs of students and using methodological recommendations for the development of educational programs offered for institutions of higher education.

Key words: qualification improvement, educational programs, pedagogical workers, adult education needs, e-learning platform Moodle.

Корнилова Татьяна

Коммунальное учреждение «Житомирский областной институт последипломного образования» Житомирского областного совета

АНАЛИЗ ОСОБЕННОСТЕЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ

ПРОГРАММ ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ

ПЕДАГОГИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ

Аннотация. Статья посвящена анализу проблем составления образовательных программ повышения квалификации педагогических работников в учреждениях последипломного педагогического образования, которые рассматриваются как нормативный документ организации образовательного процесса для определенной категории слушателей. Опрос по определению образовательных потребностей взрослых среди слушателей курсов педагогических работников КУ «ЖОИППО» ЖОС был проведен по анкете Института педагогического образования и образования взрослых АПН Украины и ОО «Украинская Ассоциация образования взрослых». Предложенная модель образовательных программ построена на основе методических рекомендаций разработки образовательных программ для высших учебных заведений с адаптацией к условиям последипломного образования. Возможная структура ОП: титульная страница; объяснительная записка; профиль программ; учебный план; учебно-тематический план; модули ОП).

Ключевые слова: повышение квалификации, образовательные программы, педагогические работники, образовательные потребности взрослых, платформа e-learning Moodle.

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Корнілова Тетяна Борисівна- завідувач лабораторії змісту та моніторингу якості післядипломної освіти факультету підвищення кваліфікації, викладач кафедри педагогіки й андрагогіки комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної освіти» Житомирської обласної ради.

Коло наукових інтересів: питання підвищення методичного та практичного рівнів професійної компетентності педагогічних працівників.

 

REFERENCES

1. Bakhrushyn V. Ye.: pro prostir vyshchoi osvity Yevropy [Elektronnyi resurs] – Rezhym dostupu: https://osvita.ua/blogs/60053/

2. Luhovyi V. I. Mizhnarodna standartna klasyfikatsiia osvity: haluzi osvity ta pidhotovky (zasadnychyi analiz ta alhorytm zastosuvannia) / V. I. Luhovyi, Zh. V. Talanova // Pedahohika i psykholohiia. Visn. NAPN Ukrainy. – 2014. – № 3. – S. 5–17.

3. Nakaz MON vid 15.01.2018 № 36 «Pro zatverdzhennia Typovoi osvitnoi prohramy orhanizatsii i provedennia pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh pratsivnykiv zakladamy pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity» [Elektronnyi resurs] – Rezhym dostupu: https://osvita.ua.

4. Natsionalna standartna klasyfikatsiia osvity Ukrainy (kontseptsiia): proekt. [Elektronnyi resurs] – Rezhym dostupu: http://naps.gov.ua/uploads/files/sod/NSKO.pd

5. Rashkevych Yu. M. Kompetentnisnyi pidkhid u pobudovi osvitnikh prohram / Yu.M. Rashkevych // [Elektronnyi resurs] – Rezhym dostupu: lawfaculty.chnu.edu.ua/wp.../Competence_Approach_Rashkevych_Nov.2014-1.p

6. Rozroblennia osvitnikh prohram. Metodychni rekomenda¬tsii / Avt.: V.M. Zakharchenko, V.I. Luhovyi, Yu.M. Rashkevych, Zh.V. Talanova / Za red. V.H. Kremenia. – K.: DP «NVTs «Prio¬rytety», 2014. – 120 s

7. Moodle [Elektronnyi resurs] – Rezhym dostupu do resursu: https://uk.wikipedia.org/wiki/Moodle.

8. Tuning educational structures in Europe, TUNING. [Elektronnyi resurs] – Rezhym dostupu: www.unideusto.org/tuningeu.

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR

Kornilova Tatyana Borisovna - Head of the Laboratory of Content and Monitoring of Postgraduate Education Quality at the Faculty of Advanced Studies, teacher of the Department of Pedagogy and Andragogy of the Communal Institution "Zhytomyr Regional Institute of Postgraduate Education" of the Zhytomyr Regional Council.

Circle of scientific interests: issues of raising the methodological and practical levels of professional competence of pedagogical workers.