ДО ПИТАННЯ ПРО МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
Державний вищий навчальний заклад
«Донбаський державний педагогічний університет»
Стешенко Володимир
Розвиток освітньої галузі, як і будь-якої наукової, неможливий без визначення її методологічних основ. Особливо ця проблема актуальна для технологічної освітньої галузі. Методологія педагогіки визначає загальні підходи до пізнання та використання закономірностей і принципів навчання, виховання та розвитку особистості. Методологія технологічної освіти – це вчення про основні закономірності та принципи організації технологічної освіти учнів (формування особистості учня в процесі навчання перетворювальної діяльності), що обумовлені рівнем розвитку суспільства, педагогіки та особистості здобувачів освіти. Методологія технологічної освіти відноситься до дисциплінарного рівня методологічного знання й представляється відповідними концепціями, моделями, принципами та системами, що обумовлюють оволодіння учнями культурою предметно-перетворювальної діяльності (проєктно-технологічною культурою) та розвиток ключових і оволодіння предметними компетентностями. З моменту офіційного введення ручної праці як обов’язкового навчального предмета школи на сьогодні відомо про дві такі концепції: раціоналістичну та гуманістичну [3].
Раціоналістична концепція освіти була викликана попередніми промисловими революціями та соціальним укладом і проіснувала до кінця ХХ сторіччя. Раціоналістична концепція трудової і професійної підготовки молоді – це система поглядів, яка передбачала формування в учнів мінімально достатньої теоретичної та практичної готовності до певного конкретного виду професійної діяльності (поведінки) на основі ефективних методів засвоєння ними знань, оволодіння уміннями та навичками, розвитку відповідних пізнавальних здібностей.
Така концепція передбачала певну модель організації трудової підготовки і професійної освіти. Дослідники, зокрема В. Мадзігон [3] виділяють п'ять таких моделей: перша – учнівство, яке базувалося на навчанні, що проводив роботодавець (Німеччина); друга – навчання, яке передбачало як загальноосвітню, так і професійну освіту, учнівство із навчанням в одному навчальному закладі обов'язкового характеру (Італія, Франція); третя – дублювання навчання (Швеція); четверта – навчання в закладах середньої спеціальної та вищої освіти (Японія); п’ята – змішане навчання, для якого характерні ознаки усіх попередніх моделей (Російська імперія, СРСР).
Раціоналістична концепція реалізувалася через більш конкретні концепції. Однією з таких була концепція «ефективного працівника» американського зразка, яка базувалася на принципах, властивих товарному виробництву, де використовувалася розумова та фізична праця. Концепція передбачала формування у особистості здатності досягти бажаного результату з мінімальними витратами енергії, часу, засобів і матеріалів.
Трудове навчання у загальній середній освіті розглядалося як найбільш дієвий компонент реалізації такої концепції, саме вона могла сприяти закласти фундамент підготовки «ефективного працівника» шляхом формування в учнів уміння користуватися найпоширенішими інструментами, читання креслень, самостійного опрацювання довідкової літератури, дотримання правил безпеки праці тощо. В останні роки з'явилися нові концепції, це концепції технократичної еліти, освіти для кар'єри, підготовки до практичної діяльності, які фактично ґрунтувалися на первинних засадах концепції «ефективного працівника».
Зміст трудової підготовки учнів в школах в межах раціоналістичної концепції визначався двома протилежними тенденціями [3].
Перша базувалася на ідеї, що прогрес науки і техніки обов'язково призводить до збільшення розриву між фізичною й розумовою працею. Оскільки в промисловості 90% працівників було зайнято на виконанні відповідних завдань, основна увага вчителя трудового навчання концентрувалася на формуванні в учнів умінь працювати з різними інструментами й матеріалами. Дидактичне значення таких уроків полягало в удосконаленні в учнів моторної й виконавської функції.
Друга тенденція відбивала потреби промислового виробництва в кадрах висококваліфікованих працівників. У цьому аспекті важливу дидактичну функцію відігравало використання методу проєктів. Але вітчизняні науковці і методисти більш доцільним вважали використання на уроках трудового навчання комплексних робіт на політехнічній основі. Такі роботи мали забезпечити оволодіння учнями базовими знаннями про сучасну індустрію, допомогти розвинути свої здатності в галузі техніки й прикладних наук, набути політехнічних вмінь, необхідних для розв'язання проблемних завдань, пов'язаних з технологічними процесами.
В кінці ХХ на початку ХХІ сторіччя четверта, промислова (інформаційна) революція викликала до життя гуманістичну концепцію освіти. На думку провідних економістів, четверта промислова революція стирає відмінності між фізичною, цифровою та біосферами; передбачає масове запровадження у виробництво кібернетичних систем, інтернет речей і послуг; вимагає від особистості наявності творчих здатностей, а головним чинником виробництва визначає не капітал, а талант, у результаті чого різко зростає попит на кваліфіковані кадри [4; 5]. Таким чином, від особистості тепер вимагається не проста технічна грамотність, а інформаційно-технічна здатність до творчої діяльності.
Гуманістична концепція освіти – це система поглядів, що розглядає учня як найвищу цінність, передбачає найповніше розкриття його здібностей та задоволення різноманітних освітніх потреб, забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків з навколишнім середовищем, суспільством і природою [1]. Принципами гуманістичної педагогіки є науковість, об’єктивність, неупередженість; самодетермінація та саморегуляція; пояснення.
Гуманістична концепція технологічної освітньої галузі передбачає формування в учня творчого потенціалу, критичного та технічного мислення, готовності до зміни навколишнього природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської взаємодії, використання техніки і технологій для задоволення власних потреб, культурного та національного самовираження засобами предметно-перетворювальної діяльності.
Гуманістична концепція технологічної освітньої галузі в Україні ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки та специфічних принципах технологічної освіти й передбачає реалізацію компетентнісного підходу у змісті та методиці навчання. Компетентнісний підхід в технологічній освітній галузі, як відомо, забезпечується реалізацією таких принципів, як природо-відповідності, культуро-відповідності, творчості, варіативності, інтегративності, диференціації, системності, ергономічності, дидактичного (навчально-розвивального) проєктування [2], а також STEM-освітою.
Таким чином, врахування загальних підходів до пізнання закономірностей і принципів навчання, виховання та розвитку особистості дозволить визначити зміст технологічної освітньої галузі і методику навчання учнів перетворювальної діяльності відповідно до вимог сучасного суспільства.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р., N896. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF#Text (Дата звернення: 15.11.2022).
2. Концепція технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів України (схвалена Всеукраїнською асоціацією наукових та практичних працівників технологічної освіти) / О. М. Коберник, М. С. Корець, В. М. Мадзігон і ін. Київ: Науковий світ, 2014. 19 с.
3. Мадзігон В. М. Трудова підготовка і професійна освіта як інструмент формування компетентісних характеристик старшокласників у зарубіжних країнах. Старша школа зарубіжжя: організація та зміст освіти / За ред. О. І. Локшиної. Київ: СПД Богданова А. М., 2006. 232 с. С. 41–54.
4. Промислова революція 4.0. На порозі нової епохи. Корреспондент. 18 січня 2017. https://ua.korrespondent.net/business/web/3802445-promyslova-revoluitsiia-40-na-porozi-novoi-epokhy (дата звернення: 02.03.2018).
5. Хаєт Л. Г., Стешенко В. В. Система професійної (фахової) підготовки майбутнього вчителя трудового навчання в контексті нових освітніх і професійних стандартів. Підготовка вчителя трудового навчання в контексті оновлення професійних і освітніх стандартів: колективна монографія / Кол. авт.; наук. Редактор: доктор педагог. наук, професор Стешенко В. В. Слов'янськ: Видавництво Б. І. Маторіна, 2020–2021. 243 с. С. 7–32.