Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Олена Мартиненко, Ярослав Чкана

У частині Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти стосовно освітньої галузі "Математика" визначена основна мета її розвитку, яка полягає у формуванні математичної компетентності учнів на рівні, що забезпечує їх інтелектуальний розвиток, увагу, пам’ять, логіку, культуру мислення та інтуїцію, необхідні для успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі навчання та забезпечення життєдіяльності в сучасному світі [1].

Постає питання про вибір форм і методів, доцільних для використання у процесі підготовки майбутніх учителів математики для успішного досягнення визначеної мети. Одним із таких методів є педагогічна фасилітація. ЇЇ впровадження спонукає студента до самостійної активної діяльності, інтенсивного та грамотного пошуку знань, прийняття нестандартних рішень і створює умови до визначення реальних змістовних мотивів навчання.

При цьому важливим завданням викладача є залучення студентів до орієнтаціонної взаємодії та створення умов щодо управління ними своєю навчальною діяльністю.

В контексті впровадження фасилітативних технологій при вивченні математичного аналізу майбутніми вчителями математики нагальним питанням є пошук форм подання теоретичного матеріалу та проведення практичних занять. Як показує досвід, рівень засвоєння студентами знань визначається кількістю та якістю запитань, які виникли у процесі опрацювання матеріалу, свідомістю його сприйняття, а отже, їх активністю у навчальній діяльності.

При фасилітативному підході до подання лекційного матеріалу доцільно використовувати методи і прийоми, які формують уміння міркувати, встановлювати логічні зв’язки між математичними поняттями та теоріями, шукати нестандартні підходи до розв’язування вже відомих математичних проблем, сприяють творчому засвоєнню необхідної інформації. [2]

Ми пропонуємо таку форму викладу лекційного матеріалу, яка дозволяє викладачу зайняти позицію не «над», а «разом» зі студентами. Ніяке емоційне і логічно побудоване викладання матеріалу не дає бажаного ефекту, якщо студенти лише присутні на парі і машинально фіксують записи на дошці. [3]

Сприятливі умови для впровадження ідей педагогічної фасилітації при вивченні теоретичного матеріалу з математичного аналізу має саме дистанційна форма навчання, коли є можливість бачити друкований текст лекції на екрані та супроводжувати його поясненнями та запитаннями викладача. Зокрема, при введенні означень понять доречно використовувати актуалізуючі запитання, які спонукатимуть студентів до самостійного пошуку відповіді на них, наведенню прикладів та контрприкладів. При доведенні тверджень ми пропонуємо залишати певну кількість пропусків у тих місцях тексту доведення, де студенти можуть самостійно відновити логічний ланцюжок міркувань. Вважаємо доречним також використовувати при цьому своєрідні підказки у вигляді qr-кодів, де зашифрована або відповідь, або посилання на неї, або допоміжні питання для отримання відповіді.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (постанова КМУ №1392 від 23.11. 2011 року) URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/ (дата звернення: 25.11.2022).

3. Мартиненко О.В., Чкана Я.О. SWOT-аналіз використання фасилітативного підходу при навчанні математичних дисциплін майбутніх учителів математики. Актуальні питання природничо-математичної освіти. 2022. Вип. 1(19). С. 176-183.

2. Соловйова В.Ф. Фасилітативна роль викладача при формуванні математичних компетентностей здобувачів освіти. URL: https://naurok.com.ua/fasilitativna-rol-vikladacha-pri-formuvanni-matematichnih-kompetentnostey-zdobuvachiv-osviti-127046.html (дата звернення: 25.11.2022).