В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРОРОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Інга Пінчук, Карина Воробйова
(студенток ІІ курсу магістратури
факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка,
м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Н. М. Андросова

Анотація: у статті подано матеріал про розвиток математичних здібностей в учнів початкових класів та яким чином він відбувається на сучасних уроках у школі; розкрито роль математики у навчанні дітей; описано, які методи вчитель використовує на уроці математики; зазначено роль ігрових завдань у формуванні математичної компетентності.

Ключові слова: розумовий розвиток, гра, розвивальне навчання, математичне мислення, розумове виховання, математичні здібності.

Актуальність. На даному етапі розвитку нашого суспільства сучасна освіта набирає оберти і починає швидко розвиватися та рухатися вперед, оскільки містить в собі елементи розвивального навчання. Такий підхід допомагає готувати ще з дошкiльного перiодуй протягом молодшого шкільного віку творчу та мислячу особистість. Про це свідчать типові освітні програми, розроблені під керівництвом Савченко О. Я. або Шияна Р. Б. – програми Нової української школи.

Oсвітня галузь «Математика», передбачає, що молодші школярі оволодівають компетентністю усвідомлення ролі математичних знань, умінь, навичок, як в суспільному житті, так і в особистісному; виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі.

Нова Українська школа потребує застосування нових підходів до розвитку, виховання та навчання учнів початкових класів. Ці підходи повинні ґрунтуватися на ідеях гуманізації, демократизації та виховання національної культури. Відомо, що сучасна робота початкової освіти спирається на інноваційні методи та підходи, які було досліджено вітчизняними й зарубіжнимипедагогами, ученими та дослідниками.

Спадщина видатного педагога Василя Сухомлинського була досліджена неодноразово багатьма вченими за різними напрямами, наприклад, гуманістичне виховання вивчали такі вчені, як І. А. Зязюн, М. Г. Мухін та Є. Г. Радчанін.

У своїх працях В. О. Сухомлинський, розкриваючи суть розумового виховання школярів початкової школи, керується поняттями «інтелектуальна» або «розумова» праця. Однак, розумовий розвиток учнів початкової школи під час уроків математики в працях видатного педагога було досліджено недостатньо. Тому актуальність даної проблеми вимагає більш детального аналізу.

Основний зміст. На власному прикладі, ми впевнились у тому, що сучасна практика показує – вчителі початкової школи у процесі викладання математики найбільшезусиль докладають до того, щоб діти засвоїли необхідний матеріал з предмета – основні знання, але забувають при цьому, що «…в учневі необхідно бачити людину, а не сховище знань, які треба засвоювати, засвоювати та засвоювати… Необхідно, щобкоженученьзаймавактивнупозицію в накопиченнівласнихзнань. Для цьогонеобхідностворюватиситуації, завдякиякимдитинаможе провести певніспостереження та на їхосновінавчатисяміркувати, робитивисновки про невідомераніше» [1, 163].

Як писав, видатний педагог Василь Сухомлинський «Математика в загальноосвітній школі необхідна всім...» [1, 95]. «Математичне мислення – це не тільки розуміння кількісних, просторових, функціональних залежностей, але й своєрідний підхід до дійсності, метод дослідження фактів і явищ, способів міркування» [1, 95]. Роль математики у навчанні дітей дослідник вважав винятковою, тому що вона інтегрується з різними предметами, такими, як природа та суспільне життя. Тому, вивчення в початковій школі «Математичної освітньої галузі», має готувати дітей до вивчення у середній та старшій школі уроків фізики, біології, хімії, астрономії тощо. Метою математичної освітньої галузі в програмі під редакцією Р. Б. Шияна є «розвиток математичного мислення дитини, здатність розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем» [4, 21].

Вiтчизняний педагог-новатор В. О. Сухомлинський писав, що «без ігрової діяльності не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра цінна тоді, коли ми формуємо на уроках математичні знання, практичні вміння та навички. Різні ігрові завдання, допомагають стимулювати процес спілкування, тому що в процесі проведення вправ і завдань, взаємини між дітьми та педагогом починають носити емоційний характер, допомагають створювати пізнавальний інтерес під час навчальної діяльності. Саме в дошкільному дитинстві починають формуватися спостережливість, уміння міркувати, робити висновки» [3, 72].

Під час відвідування навчальної практики, ми спостерігали на уроках математики за тим, як вчитель створювала емоційно позитивне ставлення до навчальної діяльності. Педагог використовувала такі ігрові методи, як:

1. Гра «Знайди помилку»

Незнайко записав ряд цифр 1; 3: 5; 2; 4. Дітям необхідно розташувати цифри від найменшої до найбільшої. Діти рахують цифри, а потім називають їх у зворотному порядку.

2. Гра «Чарівні фігурки»

Вчитель показує дітям геометричні фігури певних кольорів. Дітям потрібно назвати цю фігуру та колір.

3. Гра «Складемо візерунок». Вчитель пропонує учням покласти на парті 5 кружечків в рядок, зверху кружечків трикутники, а знизу – квадрати. А потім діти змінюють розташування фігур, та розповідають,як і чому вони розмістили фігури.

Такі ігри використовуються ще в дошкільних навчальних закладах, коли в дітей формуються елементарні математичні уявлення, а також використовуються на перших уроках математики з першокласниками. Всі ігри підібрані відповідно до навчальної програми початкових класів. Дидактичні ігри математичного змісту передбачають аналіз та синтез, порівняння, класифікацію, узагальнення предметів, при цьому здобувачі освіти висловлюють свою думку в правильній та зв’язній формі.

Василь Сухомлинський наголошував на тому, що пробудити інтерес молодших школярів до вивчення математики можна через використання практичних ігор та ігрових вправ, здійснювати розвиток за допомогою свіжого повітря, тому що «...середовищем, фоном для переживання і сприйняття світоглядних істин є краса природи..» [2, 18]. Ігри серед природи, мають на меті збагачення знань учнів, розвиток мислення, уваги, спостережливості, а також розвиток математичних здібностей.

Педагогічною знахідкою В. О. Сухомлинського є використання казки, як в дошкільному, так і молодшому шкільному віці, що має велике значення для всебічного розвитку особистості. Саме використання казки, з метою розвитку математичних здібностей, допомагає формувати пізнавальний інтерес дітей. Прикладами казок та оповідань В. Сухомлинського, спрямованих на математичний розвиток можуть бути такі:

1) число, цифра, лічба («Мишкові купили велосипед», «Троє рожевих яблук», «Сьома дочка» тощо);

2) орієнтування у просторі: («Права і ліва рука», «Від верби до тополі, від тополі до верби», «Чайки і рак» тощо);

3) час («Як Оленка хотіла весну наблизити», «Як змінюється колір снігу», «Чому опадає листя з дерев» тощо);

4) величина («Велике і мале», «Одне однісіньке у світі макове зернятко», «Гомінкий дзвінок і мовчазна ріка» тощо).

Висновок. Отже, у спадщині видатного педагога Василя Сухомлинського суттєвим є бачення важливості розумовому розвитку та формування математичних здібностей. Важливими засобами під час вивчення математики педагог вважає гру, природне середовище і казку. Тому, використання таких засобів допомагає дітям розвивати логічне мислення, спостережливість, уважність. Для вчителя ідеї В. О. Сухомлинського щодо проведення уроків математики у початковій школі урізноманітненню та зацікавленню дітей.

Бібліографія

1. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-ти т. / Василь Олександрович Сухомлинський [ред. кол.: О. Г. Дзеверін (голова) та ін.]. – К: «Радянська школа», 1976. – Т. 1. – 655 с.

2. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / Василь Олександрович Сухомлинський // Вибрані твори: В 5-ти т. – К.: «Радянська школа», 1976. – Т. 3. – С. 9–279.

3. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / Василь Олександрович Сухомлинський // Вибрані твори: В 5-ти т. – К.: «Радянська школа», 1976. – Т. 2. – С. 417–654.

4. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна / Авторський колектив учасників проекту «Нова українська школа», 2018 р. –  С. 21.