ІДЕЇ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО ПРО ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Ковалик Інна
Глушко Анжела
(Студентки 3 курсу психолого-педагогічного факультету)
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент І. М. Толмачова

Анотація. У роботі представлено ідеї В.О.Сухомлинського про педагогічне спілкування. Схарактеризовано окремі професійні інструменти, що дозволяють реалізувати погляди видатного вчителя на даний педагогічний феномен в освітньому процесі Нової української школи.

Ключові слова: науково-педагогічна спадщина, В.О.Сухомлинський, педагогічне спілкування, Нова українська школа.

Постановка проблеми. Однією з головних цілей результативності педагогічної діяльності вчителя є ефективне педагогічне спілкування, тобто «система органічної соціально-психологічної дії учителя-вихователя і вихованця в усіх сферах діяльності, що спрямоване на створення оптимальних соціально-психологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості» [4,12]. Вагомий внесок у розробку професійних інструментів педагогічного спілкування зробив видатний український педагог В.О. Сухомлинський, який, багато в чому, випередив свій час. Він приділяв значну роль особистості та слову вчителя, неодноразово наголошував у своїх роботах, що мистецтво слова та спілкування є ключем до серця дитини. Це відображено у його творах «Духовний світ школяра», «Методика виховання колективу» та інших.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Науково-педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського вивчається та успішно реалізується вітчизняними та зарубіжними освітянами.

Різноманітні аспекти діяльності видатного педагога вивчали дослідники: М. Антонець, О. Богуславський, М. Гриценко, О. Коваленко, П. Вороний, С. Махелі, О. Сухомлинська, М. Галагузов, І. Зверєв та інші. Впровадження в сучасний освітній процес результатів діяльності В. Сухомлинського описано у низці дисертаційних досліджень українських науковців.

Концепція Нової української школи багато у чому наслідує та реалізує ідеї В.О.Сухомлинського. Зокрема це виражається у педагогіці партнерства, яка ґрунтується на співпраці вчителя, учнів та батьків або осіб, що їх замінюють. Цей напрям педагогічної діяльності був одним із головних для видатного педагога.

Мета роботи. Проаналізувати ідеї В.О. Сухомлинського щодо педагогічного спілкування в контексті реалізації завдань Нової української школи.

Основний матеріал. В.О. Сухомлинський був генератором багатьох ідей. Він підкреслює, що «дитиноцентризм, ідеали, погляди, самостановлення, цінності, мотиви, сприймання, відчуття, пам’ять, мислення, увага, мовлення, творчість, уява, емоції, воля, характер, здібності – ось неповний перелік тих процесів, станів і феноменів, які дослідникрізнобічно аналізує у своїх працях, розглядаючи їх цілісно та системно» [2, 15].

Особливе місце у науково-педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського займають питання змістовної взаємодії вчителя і учнів, зокрема, педагогічне спілкування. Згідно з поглядами вченого, активність учня у спілкуванні допомагає вчителю організувати психологічний контакт, необхідний для продуктивної взаємодії, для забезпечення ефективності реалізації обраних педагогом форм та методів навчання.Оволодіння вчителем навичками такого спілкування є необхідним для досягнення мети педагогічній діяльності [1].

Втілюючи ідеї про педагогічне спілкування, В.О. Сухомлинський приділяв значну увагу формуванню у вчителів керованої ним школи культури педагогічного спілкування. В.О. Сухомлинський за фахом був учителем української мови і літератури, тому, як ніхто інший, усвідомлював значення і красу рідного слова. Він вимагав від учителів майстерно володіти усіма компонентами мовлення (звуком, словом, тоном), наголошував на необхідності розвивати словесну творчість дітей, активізувати мислення, збагачувати словниковий запас учнів, вчити дітей високій культурі мовлення, привчати їх говорити чистою українською мовою виразно, емоційно, красиво [5].

Ідеї видатного педагога використовуються і у наш час. Зокрема, у Концепції Нової української школи представлено можливі ролі сучасного вчителя, а саме – тьютора, фасилітатора, коуча та модератора, їх особливості; окреслено педагогічні шляхи налагодження змістовного спілкування з учнями. Прикладом може слугувати особистісний підхід, що дозволяє виявляти ресурсні можливості учнів, демонструвати довіру, здійснювати пошук внутрішньої мотивації, активізувати мислення.Окремо слід визначити спілкування з батьками або особами що їх замінюють, (наприклад, зустрічі групи батьків, які можуть зустрічатися для планування волонтерських заходів для класу чи школи) [3].

Основний принципи спілкування з дитиною – безумовне прийняття дитини: проявляти до нього терпимість, прагнути зрозуміти його і допомогти йому; проявлення поваги до особистості і підтримку почуття власної гідності в кожному; усвідомлення і визнання права особистості бути несхожою на інших; надання права на свободу вибору; оцінка не особистості дитини, а його діяльності [2].

Схарактеризуємо окремі професійні інструменти забезпечення педагогічного спілкування в освітньому процесі Нової української школи.

Прикладом реалізації ідей В.О. Сухомлинського є практика Ранкового кола. Під час проведення практики відбувається розвиток важливих навичок дітей, серед яких – навички спілкування, академічні і соціальні навички. Крім цього, дана практика сприяє створенню у класі позитивного настрою та усвідомленій поведінці. Ранковеколо дає педагогам можливість навчити молодших школярів взаємній повазі та позитивному ставленню один до одного, сприяє формуванню класної спільноти[3].

В.О. Сухомлинський вважав, що«оцінка лише тоді стає стимулом, який спонукає до активної розумової праці, коли взаємини між учителем і учнем побудовані на взаємному довір’ї і доброзичливості» [3, 57]. Ще одним важливим аспектом, який пов’язаний із педагогічним спілкуванням, є запровадження формувального оцінювання. В особистісно-зорієнтованому навчанні вчитель систематично здійснює зворотний зв’язок з учнямищодо їхніх . Мотивація учнів зростає, коли вони бачать, що вчитель цікавиться їхньою роботою та спрямовує їх. Це також допомагає їм вирішувати проблеми, поглиблювати своє розуміння. Окрім того, це сприяє встановленню міцного зв’язку «вчитель-вихованець», і завданням педагога є укріплювати та розвивати його [5].

В.О. Сухомлинський писав: «Вчити батьків, як виховувати дітей, –це найтонша і найважча справа, бо вміти виховувати свою дитину – це означає уміти віддавати найдорогоцінніше людське багатство – любов. Своє завдання ми вбачаємо в тому, щоб застерегти батьків від помилки, яку вони часто допускають: дитина купається в лагідному теплі батьківської любові, сама не випромінюючи при цьому жодної іскринки, жодного промінця» [4, 2].

У відповідності до Концепції Нової української школи педагогічне спілкування передбачає співпрацю з батьками або особами, що їх замінюють, тобто школи мають бути підзвітними родинам і надавати їм інформацію про прогрес у школі та успішність учнів.Залучаючи дорослих до навчального процесу, вчителі мають розуміти переваги такої співпраці для усіх: учнів, батьків і вчителів. Засоби педагогічного спілкування мають відповідати культурним особливостям родини, і процес повинен будуватися на взаємозв’язку. Багато навчальних закладів, які цінують і підтримують спілкування між батьками або особами, що їх замінюють, і педагогами, знаходять можливості для організації окремого спеціального місця для проведення зустрічей – батьківської кімнати, в якій розміщуються стіл і стільці для дорослих, м’які меблі, полиці з літературою. Створюючи таку кімнату, школа демонструє свої серйозні наміри щодо ролі дорослих і важливості співпраці з ними.

Висновок. Отже, ідеї В. О. Сухомлинського про організацію педагогічного спілкування цілеспрямовано впроваджуються в освітньому процесі Нової української школи. Педагогічна діяльність ґрунтується на ефективному педагогічному спілкуванні з учнями, їхніми батьками або особами, що їх замінюють. А знання суті, принципів, умов та вимог змістовної взаємодії, вміння майстерно організувати його, урахувавши особистісні якості молодших школярів, – важливе професійне завдання кожного вчителя.

Перспективи подальших наукових досліджень пов’язані з визначенням особливостей педагогічного спілкування в ході забезпечення циклів початкової освіти у Новій українській школі.

Бібліографія

1. Калінкін О. В. В. О. Сухомлинський і концепція "Нова українська школа" / О. В. Калінкін // В. О. Сухомлинський відомий та незвіданий : матеріали науково-практичної конференції Коледжу мистецтв та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну (м. Київ, 25 вересня 2018 року). – Київ, 2018. – С. 50-55.

2. Гончаренко С.Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.

3. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017.– 206 с.

4. Педагогіка у запитаннях і відповідях: Педагогічне спілкування[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pidru4niki.com/pedagogika/pedagogichne_spilkuvannya. – Назва з екрана.

5. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5 т. – К. : Рад. шк., 1977. – Т. 4. – 640 с.