ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В ЛІТЕРАТУРНІЙ СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Наталія Вовк
(магістрантка 2 курсу факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний
університет імені Володимира Винниченка,
м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент Т. О. Прибора

Анотація. У статті розглянуто проблему здорового способу життя в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського. Встановлено перспективи застосування ідей педагога у практичній діяльності працівників дошкільних навчальних закладів.

Ключові слова: дошкільна освіта, здоровий спосіб життя, фізичний розвиток, В. О. Сухомлинський.

Протягом останніх років в Україні спостерігається зниження рівня здоров’я та фізичної підготовки молодого покоління, зокрема дітей дошкільного віку. Всесвітня організація охорони здоров’я дає таке визначення: «Здоров’я – це повне фізичне, психічне й соціальне благополуччя людини, а не відсутність хвороб» [3, 23].

Не викликає сумніву, що перші цеглини основ збереження та зміцнення здоров’я закладаються з раннього дитинства. Знання, уміння та навички, зокрема ціннісне ставлення й мотивація на здоровий спосіб життя є незмінним чинником росту особистості.Проблема здоров’я дітей дошкільного віку є важливою в практичному аспекті діяльності дошкільних закладів освіти.Відповідно, вона також стає предметом досліджень у галузі дошкільної педагогіки. Зокрема, цій проблемі присвячені праці Н. Гапоненкової, А. Мазченко, Г. Михайлової, Г. Приходько та інших дослідників.Розглядаючи тему здоров’я крізь призму дошкільного дитинства, педагоги звертаються до педагогічної спадщини Заслуженого вчителя та засновника новаторської педагогіки Василя Олександровича Сухомлинського. Дослідження теми здорового способу життя, зокрема, її ціннісного аспекту, у творах В. О. Сухомлинського потребує додаткової дослідницької уваги. Це визначає актуальність нашої статті.

Тема здоров’я у творах В. О. Сухомлинського багатогранна. Вона пройшла певний розвиток, весь час розширювалась та поглиблювалась. Навіть те, що педагог-новатор жив, працював та творив у важкі часи (роки після Другої Світової війни, Хрущовської відлиги, період застою) відношення до його праць та ідей залишається незмінним. Гуманістична педагогіка займає чільне місце у скарбниці української педагогіки та національної культури.

Педагог, що відомий за межами нашої країни зробив вагомий внесок у формування ціннісного ставлення до здорового способу життя. Він зазначав:«Добре здоров’я, відчуття повноти, невичерпності,фізичних сил найважливіше джерело життєрадісного світосприймання, оптимізму, готовності подолати будь-які труднощі. Хвора, квола, схильна до захворювань дитина–джерело багатьох негараздів» [9, 125].

У закладах дошкільної освіти та школах активно використовують літературні твори Василя Сухомлинського для формування ціннісного ставлення до здорового способу життя, адже вони викликають бажання розуму і відчуттів (струн душі) дитини до розгляду вчинків літературних героїв, збуджують бажання брати їх за взірець, або, навпаки, поводити себе по-іншому, спонукають дитину самостійно мислити та висловлювати свою думку. У казках та оповіданнях автор звертав свою увагу на здоров’я. За допомогою слова підштовхував своїх слухачів до збереження та зміцнення його.

Василь Олександрович, приділяючи увагу природі як джерелу оздоровлення молодого покоління, досить часто розгортає сюжети творів у лісі, полі, лузі, акцентує увагу на піші прогулянки.Наприклад, оповідання «Важко бути людиною»[8,104] починається словами: «Діти повернулися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід.», також твір «Без хустини тобі некрасиво»[7, 136] має такі рядки: «Надійка і Вітя повернулися з лісу додому, їхній шостий був сьогодні на екскурсії.» У лісі відбувається безліч історій, які передані у низці казок та оповідань. А саме «Білка і добра людина»[7, 28], «Дивний мисливець»[7, 103], «Здрастуйте»[8,59], «Щоб ти став кращим»[8,38], «Дуб під вікном»[7, 134]. Не тільки ліс став сценою подій у творах митця, він не забував про поле та луки. Яскравим прикладом походу в поле стало оповідання «Я хочу сказати своє слово»[8,68], а луг згадується як місце для гри, спостереження й милування у творі під назвою «Хай я буду вашою, бабусю»[8, 16].

Заслужений вчитель рекомендував своїм вихованцям більшість часу перебувати на свіжому повітрі за будь-якої пори року. Тому ця ідея перегукується у творах активним відпочинком та рухливими іграми: «Про що думала Марійка» [7, 122](…Маленькі діти гралися в піжмурки…), «Мишкові купили велосипед» [8, 106](…Велосипед переходив з рук у руки. До четвертої години накатались всі. …), «Лижі й ковзани»[7, 130] (… Катається Євген на ковзанах… Катається Євген на лижах…), «Гвинтик» [2, 120]( … Юрко поспішав. Він швиденько згорнув зошит і побіг до хлопців грати в м’яча..).

У творі «Пекучий сонячний зайчик»[7, 86] великий педагог пропонує дітям вставати рано і одразу братися до ранкової гімнастики. У тексті ця ідея звучить так «… Маленький Тимко прокидається в літку дуже рано… схопився з ліжка, зарядку робить..».А у оповіданні «Смітник» заслужений вчитель нагаду дітям про гігієну: «… Зіна бере відро й виносить сміття аж за город, на смітник. А тоді – миє підлогу» [7, 113].

У текстах казок та оповідань також знайшлося місце раціональному та вітамінному харчуванню, як одному з факторів зміцнення організму. Приміром,

« … Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця…» з оповідання «Добре слово»[6,6]. Чи оповідання «Суниці для Наталі»[8, 114](«…- Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум’яна...»).

У літературній спадщині Василя Олександровича є достатня кількість творів, в яких діти або їх рідні хворіють. Ось деякі з них: «Лист до батька»[7, 88], «Дівчинка й синичка»[7, 43], «Тихо, бабуся відпочиває»[8, 100]. Описуючи емоційний стан героїв автор наголошує на важливість позитивних емоцій у житті дитини у наступних оповіданнях: «Конвалія під вікном»[7, 104], « Розділена радість»[8, 155].

Значну увагу В.Сухомлинський приділяв ,одному із факторів зміцнення організму,помірній праці- як поєднання зусиль розуму і рук. Трудові дії вказано воповіданні «Ті самі слова»[6,54], «… Андрійко допомагав бабусі: воду носив, картоплю чистив, дрова рубав, хліб нарізав…», також в оповіданні «Протоптали стежку»[8,101] «… Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці…». Фізична працяосновною темою у «Не згубив, а знайшов»[8,182], «Легенда про золоте зернятко істини»[6,60], «Мокра і суха сорочка» [6,16], «Чому мама так хвалить?»[6,35].

Ціннісне ставлення до свого здоров’я та здорового способу життя формується під час ознайомлення дітей з літературною спадщиною педагога. Обговорення тексту та аналіз вчинків герої допомагають дітям зробитивисновки, збагатити та уточнити уявлення про складові здоров’я, отримати позитивні враження, викликати обмін думками.

Досвід роботи В. Сухомлинського свідчить про взаємозв’язок духовного розвитку дитини від її фізичного розвитку. Його педагогічні ідеї є актуальними і для дошкільних закладів, і для шкільних закладів освіти. Вони корегують роботу педагогів в питанні формування у дітей свідомого ставлення до власного здоров’я та безпечної для здоров’я поведінки,формування вмінь і навичок здорового способу життя. Дослідження ідей інших видатних педагогів щодо формування у дітей дошкільного віку цінності здорового способу життя становить подальшу перспективу досліджень у цьому напрямі.

Бібліографія

1. Гапоненкова Н. Формування складників здоров'я дитини за ідеями В. Сухомлинського / Н. Гапоненкова // Школа. – 2012. – № 7. – С. 72-77.

2. Мазченко А. Використання спадщини В. О. Сухомлинського на шляху впровадження здоров’язбережувальних технологій / А. Мазченко // Рідна школа. – 2012. – № 7. – С. 58-60.

3. Митяева А. М. Здоровьесберегающиепедагогическиетехнологии: учебноепособие / А. М. Митяева. – М.: Изд. центр «Академия», 2008. – 192 с.

4. Михайлова Г. І. Здоров’я як джерело формування особистості в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Г. І. Михайлова // Основи здоров’я. – 2013. – № 1 (січень). – С. 10-13.

5. Приходько Г. Ідеї формування культури здоров’я школярів у педагогічній спадщині Василя Сухомлинського та їх втілення в практику роботи сучасної школи / Г. Приходько // Завуч. –2013. – № 16.– С. 6-10.

6. Сухомлинський В. Бути людиною: Оповідання,казки. – Х.: Белкар-книга, 2013. – 64 с.

7. Сухомлинський В. Всі добрі люди – одна сім’я: збірка творів / В. Сухомлинський – Х.: ВД «Школа»,2012. – 160 с.

8. Сухомлинський В. Квітка сонця / В. Сухомлинський. – Х.: ВД «Школа»,2019. – 240 с.

9. Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори в п’яти томах / В. О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1977. – Т. 4. – С. 125.

10. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи. Вибрані твори: В 5 т. / В. О. Сухомлинський – К.: Радянська школа, 1977. – С. 138-52.

11. Ткаченко Ю. М. Становлення здоров’язбережувальної педагогіки України у працях В. О. Сухомлинського / Ю. М. Ткаченко // Педагогічний вісник. – 2016. – № 4. – С. 68-70.