МЕТОД СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ПЕДАГОГІЧНИХ ПОГЛЯДАХ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Юлія Козирєва
(магістрантка2 курсу факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка,
м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Н. М. Андросова

Анотація: У статті висвітлено педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського та їх значення під час реалізації Концепції початкової освіти «НУШ» («Нова українська школа»). Проаналізовано поняття спостереження як методу навчання, його місце в організації навчального процесу з дітьми та можливості застосування спостереження під час уроків у сучасній школі. Наведено характерні риси педагогічної діяльності В. О. Сухомлинського, її актуальний, новаторський та науковий характер.

Ключові слова: нова українська школа, сучасна школа, педагогічнаспадщина, спостереження, вміння та навички, освітня реформа.

Текст статті. У даний час ознайомлення дітей з елементарними поняттями, явищами, предметами та процесами відіграє важливу роль для рівня загальної обізнаності майбутнього покоління нашої країни. Для цього Міністерство освіти і науки постійно оновлює зміст освіти, створює нові концепції для підвищення ефективності освітнього процесу в школах, його відповідності сучасним вимогам суспільства.

На перше місце зараз виходить не теоретичне вивчення матеріалу, а процес набуття конкретних вмінь та навичок в ході виконання певної діяльності на уроках, набуття досвіду. Звертаючись до педагогічної спадщини видатних педагогів минулого можна прослідкувати, що на сьогодні залишаються дуже корисними поради В. О. Сухомлинського щодо формування найважливіших загальнопізнавальних вмінь, якими повинен оволодіти учень під час навчання в школі.

Про роль ідей та педагогічного досвіду видатного педагога В. О. Сухомлинського вже досить багато сказано як за його життя, так і в численних публікаціях, наукових конференціях, дослідженнях. Його досвід, поради та педагогічні ідеї завжди будуть актуальними, як це можна побачити зараз, під час запровадження реформи «Нова українська школа». Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто «частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя, що також відповідає багатьом ідеям В. О. Сухомлинського», зазначає Н. Ф. Мазиріна [1, 56].

В. О. Сухомлинський також неоднаразово писав про важливість проведення самостійних спостережень і наголошував на тому, що застосування під час спостережень фольклору, тобто казок, загадок, прикмет тощо, робить їх більш чіткими і конкретними. Прислів’я, приказки, загадки підкреслюють особливості предмета, за яким спостерігають учні: «Ніс довгий, а голос дзвінкий» [5].

Спостереження, розвиток спостережливості у дітей досліджували педагоги, психологи та розглядали його, як метод навчання, важливий психічний процес, вид пізнавальної діяльності [1, 56].

Шкільна освітає дуже важливою ланкою формування громадянина, адже кожна дитина навчається в ній від 9 до 11 років, тобто приходить до школи ще зовсім маленькою, мрійливою, з казковими уявленнями про оточуючий світ, а виходить зі школи вже у самостійне життя. І від того, що за ці роки школа заклала в дитину, як вона їх наповнила, які життєві уроки подала дітям, залежить їх подальше життя, складається світогляд, пріоритети, звички і так формується цілий народ.

Нині впроваджена освітня реформа «Нова українська школа», передбачає зміну ставлення дитини до школи, як до місця, де кожен учень відчуває стан активного пізнання світу, радість спілкування та успіху. В такій школі прислухаються до думки дитини, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку, бути відповідальним громадянином. Водночас,змінили й ставлення батьків, адже тут запанувала співпраця та взаєморозуміння. Сучасна початкова школа – місце, де учням дають не тільки знання, а й вчать їх застосовувати їх у повсякденному житті, тобто, отримують знання для життя [2].

Нова українська школа прагне виховати інноваторів, громадян, які вміють приймати врівноважені правильні рішення та дотримуватися прав людини. Замість простого запам’ятовування інформації та понять учні набуватимуть компетентностей, тобто частіше будуть щось робити: читати та розуміти, висловлювати свою думку в різних формах, розвивати критичність та системність мислення, вміння логічно обґрунтовувати свою думку, займатися творчістю, проявляти ініціативність, керувати емоціями, оцінювати, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими [2].

Дані ідеї не є новими. Ось так і в даному випадку. Багато педагогічних ідей В. О. Сухомлинського набули популярності сьогодні та отримали поширення завдяки «НУШ».

Наприклад, корисними залишаються поради В. О. Сухомлинського стосовно формування основних пізнавальних вмінь, якими оволодіває учень під час навчання в школі: уміння спостерігати явища оточуючого світу; вміння думати – співставляти, порівнювати, протиставляти; вміння дивуватися; уміння висловлювати свою думку; уміння вільно, свідомо та виразно читати; вміння вільно, досить швидко та правильно писати; уміння виділяти логічно закінчені частини, установлювати взаємозв’язок і взаємозалежність між ними; уміння слухати вчителя й одночасно записувати коротко зміст його розповіді; уміння написати твір – розповісти про те, що учень бачить навколо себе, спостерігає [4, 567].

Зупинимосядетальніше на вмінніспостерігати, на яке В. О. Сухомлинськийтакожзвертавчималуувагу. Василь Олександровичзазначав: «Активнеспостереження – це по суті, перша діяльністьдитини, в процесіякої вона взаємодіє з навколишнімсвітом, передусім з природою. Завдякипізнавальному спостереженню, навчання стаєпрацею, виробляєтьсятака риса розумовогорозвитку, як спостережливість. Упоєднанні з вдумливимчитаннямспостережливість є міцною основою постійногорозвиткурозумовихздібностейдитини» [4, 408].

Вчити учнів спостерігати, по ходу ставити запитання є важливими завданнями Нової української школи. Для цього запроваджується ідея ранкових зустрічей вчителя з учнями. Ця ідея також запозичена у великого педагога, який щоранку зустрічав своїх учнів на порозі школи й вів з ними пізнавальні бесіди. Таким чином відбувається налагодження контакту та формування позитивного настрою в учнів. Однак, вчитель повинен розумно скеровувати учнів саме на спостереження певних явищ природи, відповідно до пори року, щоб ранкові бесіди не перетворились на нудні, банальні розмови, які є малоефективними для розвитку учнів. Для того, щоб спостереження відбувалось ефективно,вчитель має навчити цьому дітей, спрямувати їхню увагу на певні характеристики та властивості об’єкту, навести приклад правильного аналізу спостереження. Обов’язково після спостереження має бути зворотній зв’язок з вчителем для розкриттянезрозумілихявищ та закріпленняматеріалуспостереження. Без грамотного вчителяпроцес навчання буде малоефективним, а будь-якізмінив шкільнійсистемінеможливими.

Сучасна педагогіка визначила основні ідеї, які розвивав В. О. Сухомлинський у своїй професійній діяльності. Віннаголошував на тому, щоголовнимпід час навчання є любов до дитини, виховання в дітейпочуттялюбові до природи, гармонії з природою, розвитоктворчостідитини. Не меншважливим є розробкапедагогічноправильнихметодівта засобів навчання івиховання (заохочення, повага, моральнепокараннятощо). Для цього треба звертатись до внутрішньогосвітудитини, спиратись на їїсили, внутрішнійпотенціал, розвиватиїїідеї, формувати в дитини«культуру бажань», а також, важливим є правильнедемократичнеуправліннянавчальнимпроцесом у школі[3, 384].

Висновки. Отже, теоретично узагальнивши педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського, можна побачити, що вони дотичні до всіх сфер шкільного та дошкільного життя сучасних дітей. Вони є досить актуальними та мають велику цінність для сучасного розвитку і реформування освіти. Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського пронизана турботою про дитину, про її духовний розвиток, про єдність з природою, про розвиток в дітей спостережливості як засобу пізнання світу. Можна припустити, що ці ідеї надалі будуть розвиватись та набувати більшої популярності. Сучасні учні задовольняють потребу наповнення милозвучними, стриманими, спокійними емоціями від природи та розвивають критичність розуму завдяки методу спостереження.

Бібліографія

1. Мазурина Н. Ф. Наблюдение и труд в природе / Н. Ф. Мазурина. – М.: Просвещение, 1996. – 120 с.

2. Нова українська школа [Електронний ресурс] / М-воосвіти і науки України: [сайт]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola – Назва з екрану.

3. Сухомлинська О. В. Василь Олександрович Сухомлинський – наукова біографія / О. В. Сухомлинська // Укр. пед. в персоналіях : у 2-х томах. – К.: Либідь, 2005. – Т. 2. – С. 380–386.

4. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п’яти томах. // В. О. Сухомлинський. –К.: «Рад шк.», 1977. – Т. 4 – 638 с.

5. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський// Вибр. твори: В 5 т. – К.: Радянська школа, 1977 – Т. 3. – С. 30–31.