Історія, зарубіжний та вітчизняний досвід, перспективи розвитку природничо-математичної, технологічної та професійної освіти

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Калініченко Надія

Іван Гурович Ткаченко (1919-1994 рр.) народився в селі Цибулеве, нині Знам'янського району Кіровоградської області. З 1933 року навчався на робітничому факультеті Кіровоградського педагогічного інституту. З 1935 року – студент і викладач фізики Кіровоградського педагогічного інституту, директор школи сільської молоді, учитель математики Богданівської середньої школи Знам'янського району. У період Другої світової війни був членом підпільно-диверсійної групи імені Богдана Хмельницького.

З 1944 по 1982 рік Іван Гурович працював директором Богданівської середньої школи №1 Знам’янського району. За період педагогічної діяльності він показав себе талановитим керівником і організатором педагогічного колективу, активним громадським діячем.

З 1945 року І.Г. Ткаченко – науковий кореспондент Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, він автор 9 книг, брошур, 80 наукових статей в педагогічних журналах і збірниках, більше 150 наукових статей в центральних та регіональних газетах з актуальних проблем навчання і виховання учнівської молоді. За багаторічну і плідну працю у 1960 році його нагороджено орденом Леніна, а в 1962 році присвоєно звання «Заслуженого вчителя Української РСР».

З 1970 року І.Г. Ткаченко впродовж 20-ти років був керівником школи передового досвіду директорів шкіл області. Брав активну участь у районних, обласних, республіканських, всесоюзних педагогічних читаннях та науково-практичних конференціях, річних зборах Академії педагогічних наук СРСР, вів велику громадську роботу. Обирався депутатом Знам’янської районної ради, депутатом Верховної Ради УРСР 9-го скликання, членом Президії Верховної Ради УРСР 9-го скликання [1].

Творчий досвід, глибокі знання, відчуття нового дозволяли йому утвердити авторитет і повагу серед учителів та громадськості. У авторській школі Ткаченка панувала висока культура педагогічного управління, плідно функціонували навчальні лабораторії і різнопрофільні майстерні, навчально-дослідні ділянки, теплиці, сад, діяли учнівські виробничі бригади, наукові товариства, технічні гуртки. І.Г. Ткаченко один із перших ініціаторів організації учнівських навчально-виробничих бригад і комсомольсько-молодіжних таборів в Україні.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 липня 1971 року І.Г. Ткаченку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка». У 1973 році він успішно захистив дисертацію на тему «Шляхи і методи вдосконалення політехнічного навчання і трудового виховання старшокласників сільської школи» і об’єднана вчена рада Науково-дослідних інститутів педагогіки і психології Української РСР присвоїла йому науковий ступінь кандидата педагогічних наук.

Дружба, новаторство, творчий пошук міцно зв’язували І.Г. Ткаченка з видатним педагогом сучасності В.О. Сухомлинським, який назвав Івана Гуровича дійсно народним учителем.

70-ті роки були надзвичайно плідними в педагогічній діяльності богданівського директора. Одна за одною з’являються друком його книги. У 1975 році вийшла з друку книга І.Г. Ткаченка «Богданівська середня школа», яка удостоєна другої премії республіканського педагогічного товариства. Друга книга «Трудове виховання старшокласників» була відзначена 3-ою премією. Про високий авторитет директора, визнання його наукових заслуг засвідчує запрошення від Президента АПН СРСР академіка В.М. Столєтова виступити з доповіддю на загальному зібранні Академії 13-16 лютого 1973 року та 11-12 грудня 1974 рок.у. У складі делегації Кіровоградської області у березні 1977 року Іван Гурович брав активну участь у роботі четвертого з’їзду учителів Української РСР, а в 1978 році обирався делегатом Всесоюзного з’їзду вчителів [2, 3].

У період з липня 1979 року по липень 1982 року І.Г. Ткаченко був старшим науковим співробітником, завідуючим лабораторією з проблем трудового виховання і профорієнтації учнів сільських шкіл НДІ педагогіки УРСР. З 1982 року до останніх днів свого життя він працював доцентом кафедри педагогіки. Протягом свого творчого життя І.Г. Ткаченко здійснив вагомий внесок у розвиток педагогічної науки та гуманної освіти в Україні, популяризації педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року №57 ім'я І. Г. Ткаченко присвоєно Богданівській загальноосвітній школі № 1 Знам'янського району, а на головному корпусі університету встановлена меморіальна дошка.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Березівська Л. Д. Ткаченко Іван Гурович // Енциклопедія освіти / гол. ред. Василь Кремень. К. : Юрінком Інтер, 2008.

2. Калініченко Н.А. Василь Сухомлинський, Іван Ткаченко, Олександр Захаренко: концепти продуктивної педагогіки.. Кіровоград, «ІМЕКС-ЛТД», 2013. 188 с.

3. Спогади про І.Г. Ткаченка / Укл. А.Б. Іванко. Кіровоград: ПП «Поліграф-Терція», 2004. 132 с.