ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО ТА ДРУГОГО КУРСУ НАВЧАННЯ

Донецький національний медичний університет

Пилипенко Олена

Освітня діяльність закладів вищої освіти повинна базуватися на формуванні чіткої, логічної послідовності розвитку професійних здібностей. Фундація професійності будується на таких засадах: розвиток самостійності, практична орієнтованість, логічна структуризація освітнього процесу, особистісно орієнтовані підходи у навчанні, чіткі механізми впровадження ключових компетенцій.

Саме для забезпечення даних цілей в навчанні та підготовці майбутніх спеціалістів, потрібно починати формування професійної компетентності з перших років навчання.

Для студентів медичного університету перші роки навчання є теоретично-базовими, де розвивається самоорганізованість, комунікативність, логічне мислення, взаємодопомога. Різний рівень сформованості даних навичок визначає подальшу успішність студентів у навчанні та студентському колективі.

Важливим критерієм професіоналізму медичних, педагогічних та деяких інших професій, є досконале володіння термінологією свого фаху. Термінологічна культура формується не за один-два роки, тому її розвиток повинен починатися ще з першого року навчання в університеті. Нашарування знань професійного матеріалу відбувається поступово і добре відображається в міжпредметній взаємодії.

Предмети природничого циклу на першому та другому курсах університету створюють фундамент для подальшого оволодіння потрібними знаннями медичної галузі. Зокрема такі дисципліни як «Медична хімія», «Медична та біологічна фізика», «Біологічна та біоорганічна хімія», формують основні поняття та терміни для успішного засвоєння інформації медичного характеру. Студенти навчаються розуміти механізми та суть певних процесів та явищ природи та людського організму. Починають засвоювати деякі нові терміни та назви, що використовуються в медицині. Вже потім вони вивчають патології, відхилення та способи лікування та ін. Розуміння причини відхилення та знання правильного його усунення і є однією із ключових компетентностей професіоналізму спеціаліста своєї справи.

Отже, викладач повинен не лише донести інформацію, а й пояснити навіщо дана інформація потрібна, де вона важлива. Таким чином студент краще засвоює матеріал, мотивація та сприйняття важливості формують стійкий інтерес та пізнавальну активність. Розуміння механізмів біологічних, хімічних та фізичних процесів та перетворень дають уявлення про роботу систем та органів, функціонування організму в цілому.

Забезпечення поставлених задач реалізується через тісну співпрацю студентів та викладача. Поєднання різних видів та форм занять забезпечують максимальне залучення студентів у навчальний процес.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики / [за заг. ред. В. Кременя]. – К. : К. І. С., 2003. – 296 с.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики : [монографія] / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенеко, О. І. Локшина та ін.; [під заг ред. О. В. Овчарук]. Київ. К. І. С., 2004. 112 с.

3. Малихін О. В. Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів : теоретико-методологічний аспект : [монографія] / Олександр Володимирович Малихін. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2009. – 307 с.

4. Король В. М., Савченко О. П. Самостійна робота студентів університету як складова підготовки майбутнього фахівця. Організація самостійної роботи студентів / за ред. В. М. Король, В. П. Мусієнко, Н. Т. Токова. Черкаси: Видавництво ЧДУ, 2003. С. 9–29.