ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
Національний університету цивільного захисту України

Кришталь Аліна, Клименко Анастасія

Потреба виховання лідерських якостей у молодого покоління набула значної ваги в українському суспільстві, адже ринок праці в умовах жорсткої конкуренції диктує нові вимоги до підготовки фахівців, саме тому формування лідерської компетентності у майбутніх юристів є актуальною проблемою.

Метою дослідження є визначення психолого-педагогічних засад формування лідерської компетентності у майбутніх юристів у середовищі закладу вищої освіти.

В цілому поняття «лідерство» розуміють як явище, що є результатом взаємовідносин лідера і членів певної соціальної групи, об’єднаних спільними прагненнями стосовно досягнення певного результату. Проблеми формування лідерства досліджували Н. Бібік, О. Бойко, В. Врум, Т. Гура, М. Діденко, О. Дяків, Є. Жарик, В. Локшин, С. Максименко, С. Нестуля, С. Резнік, О. Романовський, Р. Сопівник, О. Уманський та ін. Існує думка, що лідерство не є зовнішнім утворенням, а виникає природно у процесі людської взаємодії. Термін «лідерство» трактують як результат взаємовідносин між лідером та членами групи, що здійснюють взаємні впливи і поєднані спільним прагненням до досягнення результату [1,17–18]. У своїй праці С. Нестуля [2, 136] роз’яснює поняття «лідерська компетентність» як інтегрована якість особистості, що є основою успішної діяльності у колективі, оскільки полягає не лише в якісному виконанні фахівцем своїх посадових обов’язків, але й в особливостях його особистісних якостей.

На основі аналізу наукових праць В. Локшина, В. Лугової, С. Нестулі, Дж. Равена та ін. у структурі лідерської компетентності майбутніх юристів є можливим виокремлення таких компонентів:

• когнітивний (загальна і професійна компетентність лідера, розуміння сутності лідерства, стилів управління, усвідомлення значення лідерства для досягнення особистісного і професійного успіху);
• емоційно-вольовий (внутрішня готовність бути лідером, впевненість, харизма, уміння викликати довіру, емпатія, особиста відповідальність лідера, витривалість, стресостійкість, працелюбність, наполегливість, ініціативність тощо);
• діяльнісний (активність, самостійність, організаційні і управлінські якості лідера, готовність застосовувати набутий досвід, підвищувати ефективність групи, управляти емоційним інтелектом тощо);
• комунікативно-організаційний (міжособистісне спілкування, ефективна взаємодія з колективом, розвинуті мовленнєві й організаційні здібності тощо).

У науковій праці, присвяченій дослідженню теоретико-методологічних основ формування лідерської компетентності, С. Нестуля [3, 70] акцентує на важливості таких чинників:

• особистісні якості і риси лідера та його поведінки;
• оптимальне оцінюванні ситуації;
• команда і корпоративна культура;
• наявність спільних соціально значущих цінностей і спільної мети;
• постійний розвиток усіх суб’єктів соціальної групи;
• готовність кожного суб’єкта групи за необхідності виконувати функції лідера.

На думку когорти науковців, лідерський потенціал закладено в кожній особистості, але його становлення і розвиток відбувається під впливом непередбачуваних психологічних, педагогічних та соціальних факторів. Складниками лідерського потенціалу є психологічні якості, які забезпечують здатність особистості вести за собою інших [1, 18].

Дидактичним підґрунтям формування лідерської компетентності у майбутніх юристів є зміст навчальних дисциплін і спеціально організованих занять, тренінгів, семінарів тощо, де очікуваним результатом підготовки є формування системи знань щодо сутності лідерства, змісту основних теорій і сучасних концепцій лідерства, особливостей ділового спілкування тощо.

Технологічний чинник процесу формування лідерської компетентності у майбутніх юристів передбачає застосування сучасних методів і технологій навчання, що спрямовані на формування означеної компетентності: технологія проектного навчання, технологія тренінгового навчання, метод мозкового штурму, ділова гра, поведінкове моделювання, розбір практичних ситуацій тощо.

Психологічний чинник процесу формування лідерської компетентності орієнтований на діагностику рівня сформованості набутих умінь і навичок відповідно до визначених методик і критеріїв оцінювання (методика Ф Гоппе, питальник Р. Кеттела, тест на лідерство Д. Уелча, визначення рівня емоційного інтелекту Н. Голла, діагностика ступеню готовності до ризику Шуберта, матриці прогресивні Дж. Равена тощо).

Ефективними організаційно-педагогічними чинниками формування лідерської компетентності у майбутніх юристів можемо вважати наступні: створення розвивального особистісно орієнтованого освітнього середовища з урахуванням індивідуальних запитів означених фахівців, специфіки професійної діяльності юриста, а також профіль закладу вищої освіти, наявність особливих умов проходження підготовки тощо; розвиток мотивації лідерства; забезпечення можливостей для прояву лідерських якостей; вдосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників щодо формування лідерської компетентності у майбутніх юристів; встановлення відносин між усіма суб’єктами навчання, що ґрунтуються на принципах поваги, чесності, довіри, активності і самостійності, гуманізму, демократії тощо.

Зауважимо, що особистісно орієнтований підхід у процесі формування лідерської компетентності у майбутніх юристів передбачає створення сприятливого психологічного мікроклімату у групі, спонукання до самостійності й вияву ініціативи, розвиток творчих здібностей; розвиток стресостійкості, виховання толерантності до можливих помилок і формування уміння проектувати шляхи вирішення конфліктних ситуацій; дотримання академічної доброчесності тощо.

Таким чином, формування лідерської компетентності у майбутніх юристів є актуальною психолого-педагогічною проблемою, ефективне вирішення якої потребує створення належних психолого-педагогічних, дидактичних і організаційних умов у середовищі закладу вищої освіти.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Формування лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої технічної освіти / за заг. ред. О.Г. Романовського. Харків : НТУ «ХПІ», 2018. 195 с.

2. Нестуля С.І. Поняття лідерської компетентності сучасного менеджера. Витоки педагогічної майстерності. Полтава, 2018. Вип. 21. С. 133–136.

3. Нестуля С.І. Дидактичні основи формування лідерської компетентності майбутніх бакалаврів з менеджменту: монографія. Полтава : ПУЕТ, 2019. 799 с.