В. О. Сухомлинський про трудову готовність дитини до школи

Юлія Фещенко

(студентка ІV курсу факультету педагогіки та психології)

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – д. п. н., професор О. М. Ткаченко

Актуальність дослідження. Найвідповідальніший і найбільш хвилюючий етап у житті дитини 6–7 років – перехід із дошкільного навчального закладу до початкової школи. Зазвичай цей період пов'язаний не лише з набуттям дитиною нового статусу, відкриттям у собі нових можливостей, а й із труднощами, які виникають у неї при входженні у нове соціальне середовище, зміною провідного виду діяльності. Від успішного розв’язання цієї проблеми залежить адаптація дитини до шкільного життя, оволодіння нею навчальною діяльністю і, як наслідок, формування всебічно розвиненої особистості. Саме тому готовність до школи є актуальною проблемою сьогодення.

Більшість дітей бажають іти до школи, і це дуже важливо, адже така потреба «відкриває» смислову сферу індивіда, робить її гнучкою і чутливою до нових соціально-значущих впливів і змін. Однак давно вже у психології відомий факт, що бажання першокласників є дуже поверхневими і необґрунтованими: дитина хоче оволодіти новою соціальною роллю («школяр»), яка приваблює своєю зовнішньою атрибутикою та ритуальністю. Тому перед тим, як відправляти дитину до школи, потрібно обов’язково підготувати її до відповідального кроку, адже саме від цього залежить успішність її навчання, якість формування освітніх компетентностей дитини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему готовності дитини до школи, різні її види розглядали у своїх працях такі науковці, як Л. І. Божович, Л. А. Венгер, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Н. О. Головань та ін. Особливе місце ця проблема займає у творчій спадщині В. О. Сухомлинького. Видатний вітчизняний педагог звертає увагу на мало вивчений різновид готовності дитини до школи – трудову.

Мета статті: вивчити погляди вітчизняного педагога В. О. Сухомлинського на трудову готовність дитини до школи.

Виклад основного матеріалу. Вчені у визначеннях сутності поняття «готовність дитини до школи» часто звертаються до його структурних частин. Так, ще в 60-і роки ХХ ст. Л. І. Божович вказувала, що «готовність до навчання в школі складається з визнаного рівня розвитку уявної діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції, своєї пізнавальної діяльності, до соціальної позиції школяра» [1, 25]. Аналогічні погляди розвивав О. В. Запорожець, який підкреслював, що готовність до навчання в школі являє собою цілісну систему взаємозалежних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступінь сформованості механізмів вольової регуляції.

На багатоаспектність розвитку дитини у процесі підготовки до школи звертає увагу й Л. В. Іщенко, яка визначає готовність до школи як «психологічний, емоційний, етично-вольовий та фізичний розвиток дитини, який забезпечує її легку адаптацію до нового етапу життя; це усунення (або хоча б суттєве зниження) негативного впливу на здоров’я й емоційне благополуччя школяра, труднощів переходу до нових умов життя, соціальних відносин і нового виду провідної діяльності» [2, 47].

Функціональну характеристику поняттю готовності дитини до школи дає І. О. Любарська. Вона зазначає, що «готовність до навчання – це важливий підсумок виховання та навчання дошкільників у дошкільному навчальному закладі і сім’ї». Готовність дитини до школи, на думку вченої, визначається системою вимог, які висуває школа до дитини. Характер цих вимог обумовлено «особливостями нової соціально-психологічної позиції дитини-школяра з її новими обов’язками, до виконання яких вона повинна бути готовою» [3, 56].

Серед складових готовності дитини до школи, як засвідчує практика, вагоме місце займає трудова готовність, про яку досить розгорнуто писав В. О. Сухомлинський.

Система трудового виховання В. О. Сухомлинського заснована на чітких принципах [4, 10–19]. Деякі з них, на наш погляд, слід розуміти як чіткі вимоги до організації процесу виховання та підготовки, а саме: єдність трудового виховання і загального розвитку; розкриття та розвиток індивідуальності в праці; раннє залучення до продуктивної праці; наявність рис продуктивної праці дорослих у дитячій праці. Інші розкривають особливості даного процесу: висока моральність праці, її суспільно-корисна спрямованість; різноманіття видів праці; творчий характер праці, єднання зусиль рук і розуму; загальний характер продуктивної праці тощо. Останні ми розуміємо як реальні характеристики процесу трудової готовності дитини, до яких відносяться: наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок; посильність трудової діяльності; єдність праці і багатогранного духовного життя.

Радість праці займає одне з головних місць у дослідженнях ученого. Почуття радості, на його думку, є стимулом появи інтересу до подальшої діяльності, любові до праці, важливою ланкою у формуванні внутрішньої потреби в праці, джерелом емоційного підйому, переживання, натхнення. Варто підкреслити, що виховний вплив має не тільки почуття радості, пережите безпосередньо дитиною, але і таке почуття, за яким дитина спостерігає, а саме відчуття радості праці вчителя, батьків або іншої людини. «Почуття радості, – як писав В. О. Сухомлинський на сторінках книги «Серце віддаю дітям», – доступне лише тому, хто вміє напружувати сили, знає, що таке піт і втома. Дитинство не повинно бути постійним святом, якщо немає трудової напруги, посильної для дітей. … Вища педагогічна мудрість трудового виховання полягає в тім, щоб затвердити в дитячому серці народне відношення до праці» [4, 210].В. О. Сухомлинський давав змогу своїм учням відчути радість праці, яка є одним з головних джерел будь-якого виду праці, пережити почуття власної гідності [4, 210].

Готовність до школи значною мірою залежить від бажання дитини вчитися. Розвиток пізнавальних інтересів дошкільнят, формування позитивного ставлення дітей до навчання вдається лише шляхом оптимального поєднання зусиль дошкільного навчального закладу, сім’ї та школи. Це вимагає, зокрема, створення умов, наближених до шкільних: атмосфери доброзичливості, турботи, толерантності, підтримки.

Виховання в праці та виховання працею, на думку педагога, будучи практичною підготовкою молодого покоління до навчання в школі та життя, сприяє вирішенню цілої низки педагогічних завдань: 1) праця як засіб розумового виховання є вагомою підтримкою любові до навчання, до знання; 2) праця сприяє вихованню любові до людей, до природи, до всього живого і прекрасного; 3) виховання працею сприяє розвитку індивідуальних схильностей; 4) трудове виховання є важливою підготовкою до усвідомленого вибору професії в майбутньому; 5) виховання в праці і працею формує характер дитини (волю, відповідальність, цілеспрямованість, самостійність тощо).

В. О. Сухомлинський вважав за потрібне враховувати вікові особливості психічного розвитку дитини у процесі її підготовки до навчального процесу; з цією метою поєднувати безпосереднє та опосередковане знайомство дітей з навколишнім світом, застосовувати у цьому процесі гру, твори різних видів мистецтва. Особливого значення у підготовці дитини до школи Василь Олександрович надавав відповідній роботі з батьками майбутніх школярів [5].

Висновки і перспективи подальших розвідок. Система поглядів В. О. Сухомлинського на підготовку дітей до школи не втрачає своєї актуальності. Реалізація ідей педагога допоможе краще організовувати підготовку дітей до навчання в школі. На особливу увагу заслуговує досвід роботи видатного педагога з батьками майбутніх школярів, що і може виступати перспективою вивчення зазначеної проблеми.

Бібліографія

1. Божович Л. I. Психологические вопросы готовности ребенка к школьному образованию: учебн. пособие / Лидия Игоревна Божович. – M: Изд-во «Книга», 1972. – 123 c.

2. Іщенко Л. В. Логіко-математичний розвиток дітей 5–7 років: навч. посіб. / Л. В. Іщенко. – Бердянськ: БДПУ, 2010. – 144 с.

3. Любарська І. Співпраця дошкільного закладу і родини у контексті підготовки дитини до школи: [монографія] / І. Любарська.– К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 17. – 72с.

4. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5-ти т. – Т.3. – К.: Рад. школа, 1977. – 356 с.

5. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / Василь Олександрович Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1978. – 229 с.