ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТИЛЮ МИСЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Драпак Любов Олександрівна,
магістрантка Уманського державного
педагогічного університету імені Павла Тичини
Постановка проблеми. Учитель – носій певних людських якостей. Йому притаманні етично-ціннісне ставлення до природи і людей, здатність до самообмеження, відчуття особистої відповідальності за стан природи, емоційна чуйність, чітке дотримання правових актів при взаєминах з природою, практична участь у відновленні порушеної рівноваги людини з природою. Навколишній світ є об’єктом його постійної турботи [2]. Без передачі цих якостей новим поколінням культура загине навіть за умови безперешкодної передачі знань і їх зростання.
Нині необхідні фахівці, які можуть адекватно адаптуватися до умов швидкозмінного життя і діяльності, передбачати і прорахувати зміни, що відбуваються, як в своїй професійній діяльності, так і у повсякденному житті.
Виклад основного матеріалу Узагальнені вимоги до особистості вчителя знаходять своє віддзеркалення у вигляді професіограм і кваліфікаційних характеристик фахівця.
Екологопедагогічні аспекти професіограми вчителя розробляли Е. Малексахіна, А. Афонін, Н. Гнілуша, А. Миронов, Л. Романенко, Л. Салєєва, Р. Степанець, А. Тихонова, Е. Чеботарьонок та ін. Слід зазначити, що порівняно недавно автори професіограм для педагогів почали виокремлювати і вводити екологічний компонент у систему професійної підготовки вчителя.
Аналіз професіограм і кваліфікаційних вимог до вчителя початкової школи виявив, що проблема формування екологічного стилю мислення у вчителя не ставиться. Необхідно включити у зміст професіограми і кваліфікаційних характеристик вчителя початкової школи основні критерії сформованості у нього екологічного стилю мислення і його готовності до екологічної освіти молодших школярів.
У загальних вимогах до фахівця наголошується, що майбутній учитель знає основні закономірності розвитку суспільства і природи, володіє системою знань і уявлень про людину як істоту духовну; знає концептуальні основи і принципи екологічної освіти, уміє реалізовувати їх у професійній діяльності; вміє будувати взаємини з колегами; володіє культурою мовлення, мислення і спілкування; усвідомлює здоров’я як цінність, володіє знаннями і уміннями з охорони здоров’я.
У основні курси Державного стандарту знання екологічного характеру включаються таким чином:
в курсі «Соціологія» – поняття способу життя, культурного і природного середовища як умов життєдіяльності людини;
в курсі «Екологія» у майбутнього фахівця формуються найобширніші за обсягом знання екологічного змісту: основні закони і принципи екології; екосистеми, їх структура; принципи функціонування і стійкості екосистем; біосфера – глобальна екосистема; людина і навколишнє середовище. антропогенні дії на природу; екологічні проблеми сучасності: зменшення біологічної різноманітності, забруднення навколишнього середовища, демографічні проблеми; екологія людини; чинники екологічного ризику; можливості адаптації організмів до умов середовища, що змінюється, концепція стійкого розвитку, концептуальні основи і принципи екологічної освіти;
в курсі «Фізична культура» – соціально-біологічні основи фізичної культури, оздоровчі системи і спорт, професійно-прикладна фізична підготовка.
Вивчаючи модульні блоки, майбутні вчителі початкової школи повинні засвоїти: у модулі «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» – небезпечні і шкідливі чинники місця існування і способи захисту від них, надзвичайні ситуації природного, соціального і техногенного походження, забезпечення безпеки життєдіяльності у разі їх прояву.
У модулі «Основи медичних знань та охорони здоров’я» розглядаються методи і засоби надання першої невідкладної допомоги в екстремальних ситуаціях, чинники, що визначають спосіб життя, екологія і здоров’я, культура і здоров’я, складники здорового способу життя; шкідливі звички, їх профілактика і корекція; системи самооздоровлення і самоудосконалення.
На нашу думку, у предметному блоці стандарту питанням формування екологічного стилю мислення майбутнього вчителя може бути приділена більша увага: відображені його характеристики, принципи, норми, обумовлені дидактичні шляхи і засоби залучення майбутнього вчителя до параметрів цього стилю мислення. Наприклад, у курсі «Землезнавство» вивчення питань екологічного змісту не передбачене зовсім. Це ж відноситься до курсу «Методика викладання природознавства». В курсі «Ботаніка» передбачається вивчення екології рослин, в курсі «Зоологія» – екології тварин. Разом з тим, не обмовляється, з яких позицій і яким чином слід проводити таке вивчення.
Висновок. Отже, аналіз змістовного компоненту Державного стандарту за спеціальністю «Початкова навчання» показав, що він передбачає вивчення досить широкого кола питань екологічного характеру. Проте, він не ставить проблеми цілеспрямованого, педагогічно організованого формування екологічного стилю мислення у процесі професійної підготовки вчителя початкової школи і в цьому сенсі має великі резервні можливості.
Список використаних лжерел
- Галузевий стандарт вищої освіти : освітньо-кваліфікаційна програма підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання» / за заг. ред. В. І. Бондаря. – К., 2006. – 140 с.
- ДежниковаН.С. Учитель как человек экологический/ Н.С.Дежникова // Педагогика.––№5.–С. 37–40.