ВАЛЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО І СУЧАСНІСТЬ

ЛІЛІЯ ЩЕРБАК
(магістрант, І курсу Навчально-наукового інституту педагогіки і психології)
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми
К.пед.н., доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Світлана Кондратюк

Постановка проблеми. Однією з актуальних у сучасній освіті є проблема виховання здорового підростаючого покоління. Пошук нових шляхів упровадження найефективніших методів збереження здоров’я дітей в сучасних умовах потребує чималих зусиль, значних випробувань, запозичення та використання надбань видатних педагогів минулого. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема здоров’язбережувальних форм та методів виховання, якими відрізнялася педагогіка В. Сухомлинського. Позитивну роль у вирішенні даної проблеми, видатний педагог вбачав у фізичному вихованню як головному чиннику зміцнення здоров’я дитини. Він переконливо показав значення фізичного виховання дітей і молоді у всебічному розвитку людини, накреслив шлях фізичного загартування організму дітей, а саме: створення відповідних санітарно-гігієнічних умов, додержання правильного режиму життя, організація відпочинку, широка програма фізичного виховання.

Сьогодні освоєння і розвиток ідей видатного педагога у виховній практиці необхідно вивести на новий рівень на основі його досвіду з урахуванням нових соціальних, педагогічних, психологічних та інших знань сучасної науки. Сучасна школа повинна виховувати і навчати підростаюче покоління з максимальним урахуванням тих суспільних умов, в яких воно буде жити, і працювати в новому столітті.

Прагнення України бути державою високорозвиненою, правовою, демократичною, авторитетною у світовій спілці спонукає до необхідності вирішувати не тільки економічні проблеми, але й турбуватися про своїх громадян і, перш за все, про їхнє здоров’я. Саме здорова людина спроможна ефективно створювати значущі духовні і матеріальні цінності, генерувати нові ідеї і творчо їх реалізовувати.

Надзвичайно важливим завданням освіти в Україні є створення умов розвитку підростаючого покоління, виховання освіченої, творчої особистості, формування її фізичного, психічного і духовного здоров’я. Це завдання є одним із обов’язкових держави, передбачених Національною Доктриною розвитку освіти у ХХІ столітті, Національною програмою «Діти України», Конвенцією ООН про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей [1, 62; 2, 59].

Статистичні дані свідчать, що за роки незалежності нашої країни  демографічна ситуація так і не покращилася, а у деяких регіонах, зокрема Сумському та Чернігівському кількість населення різко зменшилася, ці області знаходяться на стадії вимирання, і основною причиною такої ситуації є різка різниця між народжуваністю та смертністю. Тому, особливо на часі є актуалізація питання збереження здоров’я підростаючого покоління. Але, в сучасній школі питання здоров'я, здорового способу життя, формування в учнів потреби бути здоровими вирішене не в повній мірі, про що свідчать результатимедичних обстежень. Так перше місце серед виявлених відхилень у стані здоров’я дітей молодшого шкільного віку посідають захворювання верхніх дихальних шляхів — 84,9 %, друге місце посіли хвороби органів травлення — 40,2 %, на третьому місці знаходяться відхилення опорно-рухового апарату – 28 % [2, 63].

Аналіз теоретичних доробків і систем практичної діяльності. На сучасному етапі активно розвиваються три підходи до визначення здоров’я людини: біологічний, соціальний та особистісний, які знайшли відбиття у працях Н. Борисенка, І. Брехмана, В. Горащука, А. Дюкаревої, В. Петленка, Ю. Лисицина та ін. Для нашого дослідження важливе значення мають наукові праці педагога-новатора В. Сухомлинського.

Мета статті: проаналізувати значення науково-практичної спадщини В. Сухомлинського, розкрити сутність його поглядів на формування, зміцнення і збереження здоров’я дітей молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні стан здоров’я українського народу є вкрай тривожним. Захворюваність населення України за останні роки збільшилась більш ніж на третину, і особливо це стосується здоров’я дітей. Погіршення стану здоров’я населення водночас з депопуляцією (смертність компенсується народжуваністю лише на 62%) дає підставу стверджувати в країні наявність глибокої демографічної кризи [5].

За даними Міністерства охорони здоров’я України, лише один з десяти жителів нашої країни відносно здоровий, на тисячу дітей припадає майже 1460 захворювань, лише 11% дітей народжується здоровими. Спеціальні дослідження виявили несприятливу тенденцію щодо показників стану здоров'я сучасних школярів. Так 30% учнів початкових класів мають слабке здоров'я, яке часто втрачається ще до закінчення школи. Більш ніж 90% випускників шкіл мають різні відхилення у стані здоров'я, 80% - порушення постави, у 45% - короткозорість, у 40% випускників зареєстровано порушення серцево-судинної системи. З кожним роком все більш актуальною стає проблема не тільки фізичного, але й психічного здоров'я школярів. Це підтверджується значним збільшенням кількості дітей, які зазнають труднощів у навчанні. Зафіксовано 88% дітей з нервово-психічними відхиленнями [1, 61].

Не є винятком і стан здоров’я дітей Сумщини.За отриманими результатами медичних обстежень визначено високий рівень захворювання на туберкульоз – 20%, 27% молодших школярів хворі на сколіоз, досить високим є рівень захворювань органів зору–7,7%.

Молодший шкільний вік – початковий етап соціалізації дитини на рівні школи. Саме з вступом дитини до школи стає можливим цілеспрямований педагогічний вплив на особистість. Необхідність формування здорового способу життя у молодших школярів обумовлена розумінням того, що засвоєні з раннього дитинства знання, навички і звички щодо охорони здоров'я, згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і впливатимуть на формування здорового способу життя усього суспільства. Молодший шкільний вік має величезні психофізичні можливості для формування, збереження і зміцнення здоров'я. Саме в цей час закладається майбутній потенціал здоров'я, тому вік 6 – 10 років є найбільш доцільним для формування здорового способу життя.

Цінний педагогічний спадок з питань збереження здоров’я молодших школярів залишив В. Сухомлинський. У своїх працях педагог-новатор приділяв неабияку увагу здоров’ю молодших школярів і під час підготовки до школи цінував, головним чином, не уміння дитини рахувати і писати, а саме її здоров’я. Видатний педагог вказував на необхідність вчителю знати індивідуальні особливості здоров’я кожного учня – «без цього не можна нормально навчити». В.Сухомлинський відмічав, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головною причиною відставання у навчанні є поганий стан здоров'я; вважав, що: «піклування про здоров'я – найважливіше завдання вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, надійність знань, віра у свої сіли» [5, 214].

В.Сухомлинський у своїх роботах розглядав такі засоби й форми збереження та зміцнення здоров’я, як ранкова гімнастика, рухова активність, ходьба босоніж, похід, праця взимку на свіжому повітрі, купання у відкритих водоймищах, режим харчування (уживання продуктів, багатих на вітаміни) [4, с. 13].

У власній виховній системі піклування про здоров’я молодших школярів дослідник запропонував принципово новий підхід до навчально-виховного процесу в початковій школі – здоров’язбережувальне виховання. Видатний український педагог переконливо доводив, що й уповільнене мислення, і недостатня успішність – усе це обумовлено станом здоров’я дитини [3, 16]. Здоров’я вважав умовою успішного навчання й творчого розвитку молодших школярів. Досліджуючи причини неуспішності, він дійшов висновку, що головною причиною відставання у навчанні є захворювання серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкові захворювання тощо. Від фізичного стану залежать також інтелектуальний і творчий розвиток, мислення, увага, пам’ять, духовне життя дитини. У процесі педагогічних спостережень В. Сухомлинський переконався в тому, що для переважної більшості учнів уповільнене мислення є результатом нездужання, якого дитина часто сама не усвідомлює. У зв’язку з цим, не можна застосовувати до таких дітей методи ефективного, прискореного навчання, перевантажувати їх напруженою розумовою працею [4,с. 149].

Спираючись на педагогічну спадщину В. Сухомлинського та матеріали чисельних досліджень сучасних вчених щодо проблеми здоров’язбереження, ми визначили фактори, що впливають на здоров’я підростаючого покоління.

Фактори, що впливають на здоров’я дітей молодшого шкільного віку

Таблиця

Виходячи з того, що здоровий спосіб життя молодших школярів має певну специфіку, зумовлену їхніми віковими особливостями, залежністю від дорослих, несформованістю навичок гігієнічної культури, мотивації до їх набуття ми вважаємо, що зміст виховної роботи зі здоров’язбереження у початковій школі повинен бути спрямований на комплексний підхід при формування у молодших школярів здорового способу життя, як основного і надійного способу збереження, зміцнення і відтворення здоров'я.

Зважаючи на те, що чим раніше відбудеться формування у школярів здорового способу життя, тим надійніше він закріпиться в їхній свідомості, а також, щоб дитина відчувала відповідальність за своє здоров'я, важливо з дитинства формувати систему пріоритетів, які дають певні переваги бути здоровим. Одним з яких є культ здоров'я з дитинства або “мода” на здоров'я.

Розглядаючи особливості мотивації щодо ведення здорового способу життя, можна виділити такі її види: негативна мотивація, коли мотивує не наявність, а відсутність чого-небудь і ця відсутність призводить до відчуття дискомфорту; позитивна мотивація - підвищення рівня знань, культури, формальним критерієм є освітній рівень дитини. Таким чином, проблема збереження здоров'я підростаючого покоління потребує виховання свідомого ставлення до нього, перш за все, дітей та їх батьків і має бути однією з пріоритетних.

Формування здорового способу життя - є складним процесом, який ґрунтується як на загальних освітніх принципах так і на психологічному  підкріпленні поведінки, що, в свою чергу, сприяє збереженню здоров'я і допомагає поширенню здорового способу життя в більш широкі сфери життєдіяльності дитини.

Висновки і перспективи подальших розвідок. Валеологічна спадщина В. Сухомлинского і сьогодні залишається надійним підґрунтям для здоров’язбережувального виховання підростаючого покоління. Вона ретельно продовжує вивчатися сучасними дослідниками проблеми валеологічного навчання та виховання учнів. Адже досвід творчого використання ідей цього видатного педагога сприяє формуванню психічно і фізично здорової особистості.

Поширення ідей В. Сухомлинського та впровадження їх у практику виховання дітей в нашій країні наочно свідчать про подальший розвиток педагогічної теорії і практики, про її зростаючий зв'язок з життям нашого суспільства. Його теорія діє в сучасній школі безвідмовно, слід тільки враховувати важливу думку: брати у В. Сухомлинського треба не конкретний, готовий досвід, а ідею досвіду, ідею його методів і підходів.

Бібліографія

1. Кондратюк С.М. Спільна робота сім’ї і школи у формуванні здорового способу життя молодших школярів / С.М. Кондратюк // Вісник ГДПУ. Серія : Пед. науки. –Вип.9. –Глухів: ГДПУ, 2007. – С. 62-66.
2. Кондратюк С.М. Педагогічні чинники захворюваності молодших школярів / С.М. Кондратюк // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології № 9 (43), 2014 : наук. журнал / голов. ред. А. А. Сбруєва. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014-2015. – С. 101-108.
3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах / Василь Сухомлинський. – К. : Вид. Рад.шк., 1997. – Т.4. – 637 с.
4. Сухомлинский В. О. Павлишська середня школа / В. О. Сухомлинський. - М. : Просвещение, 1979. - 396 с.
5. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / Василь Сухомлинський. – К., 1977. – 269 с.