АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ольга Сорока
(Тернопіль, Україна)

У статті представлено аналіз навчальних планів і робочих програм на 2013/2014 академічні роки у трьох вищих навчальних закладах України, що здійснюють підготовку вчителів початкової школи. Проаналізовано головні дисципліни та визначено в них місце арт-терапевтичного компоненту. Зроблено висновок про недостатню теоретичну та практичну наповненість навчальних планів темами, що розкривають питання розробки й впровадження інноваційних освітніх технологій, до яких ми відносимо арт-терапію.

Ключові слова: підготовка, майбутній учитель початкової школи, арт-терапевтичні технологій, навчальний план, програма підготовки.

В статье представлен анализ учебных планов и рабочих программ на 2013/2014 академические годы в трех высших учебных заведениях Украины, которые осуществляют подготовку учителей начальной школы. Проанализированы главные дисциплины и выделен в них арт-терапевтический компонент. Сделан вывод о недостаточной теоретической и практической наполненности учебных планов темами, раскрывающими вопросы разработки и внедрения инновационных образовательных технологий, к которым мы относим арт-терапию.

Ключевые слова: подготовка, будущий учитель начальной школы, арт-терапевтические технологии, учебный план, программа подготовки.

The concept «professional competence of primary school teacher» wasdiscovered. It foresees abilities to understand possibilities and needs of each pupil, to focus on his or her special features, to create conditions for development for each pupil.

The analyzed subject matter of the article are effective syllabuses and working programs as of 2013/2014 academic year in Ternopil national Vlodymyr Hnatiuk pedagogical university, Izmail national humanities university, Poltava national Volodymyr Korolenko pedagogical university. Those universities train primary school teachers. Examined plans are scheduled upon a requisition of state standard of primary general education, which according to the aim of primary school takes into consideration cognitive possibilities and needs of primary school pupils.

Necessity of primary school teacher’s training to use of art-therapeutic technologies is reflected in such disciplines as «Basics of psychodiagnostics», «Basics of pedagogic creative work», «Pedagogical technologies in primary school», «Fine arts with methodology of teaching», «Basics of the performing and screen arts with methodology of teaching», «Music education and basics of choreography with methodology» etc.

The course «Basics of psychodiagnosis»is aimed to arm future primary school teachers with skills to put into practice psychodiagnostic tools, for example, projective painting.

Such topics which partly reflect a creative componentare distinguished in the content of the course «Basics of pedagogic art». So far as, art-therapeutic activity is a creative process. While learning the course «Fine arts with teaching methodology» it is taken into consideration that leading role belongs to artistic activity and creative self-expression of primary school pupils in the field of art.

The representation of art-therapeutic component in syllabuses affirmed the absence of proper attention to art-therapy and insufficiency of training the future primary school teachers to use of art-therapeutic technologies in their career.

Key words:training, future primary school teacher, art-therapeutical technologies, syllabus, working program.

Постановка проблеми. Сучасні складні соціально-економічні умови вимагають від педагогів високого рівня знань, умінь, нетрадиційних підходів до освіти молодших школярів, а також професійної компетентності. Під професійною компетентністю розуміють «систему професійних знань і умінь, ціннісних орієнтацій особистості в соціумі, культури, що проявляється в мовленні, стилі спілкування, ставленні вчителя до себе, своєї практичної діяльності та її здійснення» [3: 183].

Професійна компетентність учителя початкової школи передбачає уміння розуміти можливості та потреби кожного учня, орієнтуючись на його характерні особливості, створювати для кожного вихованця такі умови, у яких він би почувався впевнено й міг максимально розкрити свій творчий потенціал.

Організовуючи освітній процес та взаємодію з молодшими школярами, вчитель початкової школи повинен уміти будувати взаємостосунки з вихованцями на основі діалогу та співпраці, розвивати в них стійкий інтерес до навчання, праці та інших видів діяльності, уміти діагностувати емоційний стан учнів, аналізувати проблеми дітей і на основі аналізу вносити корективи в освітній процес, які б допомогли досягти запланованих результатів. Проте, щоб освітній процес із молодшими школярами був результативним, необхідно мати ґрунтовні знання, вміння та навички. Саме це й визначає зміст професійної освіти майбутніх учителів початкової школи.

Вчені наголошують, що класична освітня система, в основі якої лежить концепція засвоєння знань, умінь і навичок у сучасних умовах практично вичерпує себе. Спостерігається становлення нової освітньої парадигми: орієнтації на цілісний духовно-моральний розвиток особистості, готової до універсальної діяльності. Головна мета модернізації освіти – це не лише оновлення її змісту, але й розвиток особистості, яка вчиться, її творчих здібностей, самостійності, ініціативи, прагнення до самоосвіти [4: 168].

Варто зазначити, що сучасна система освіти в складній соціально-економічній ситуації намагається мобілізувати свій адаптаційний потенціал. Саме тому останнім часом вищі навчальні заклади активно здійснюють соціальний розвиток, терапію, впроваджують інноваційні освітні технології, серед яких можна назвати й арт-терапію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи у вищих навчальних педагогічних закладах присвячено низку праць сучасних науковців. Теоретичні й методичні основи підготовки вчителів початкової школи представлені працями Н. Бібік, В. Бондар, П.Гусака, Л. Коваль, Н. Кічук, О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, Л. Хоружої, І. Шапошнікової та інших.

Метою статті є визначення змісту чинних навчальних планів і робочих програм професійної підготовки вчителів початкової школи до використання арт-терапевтичних технологій.

Виклад основного матеріалу. У сучасному освітньому просторі відбувається активний пошук шляхів удосконалення організації вищих навчальних закладів, підвищення якості викладання, що є актуальним у контексті модернізації вищої школи України.

Зміст професійної підготовки вчителів початкової школи відображено в навчальних програмах та планах, які викликають значний інтерес до їх аналізу.

У сучасному розумінні «навчальний план – документ, в якому встановлено кількість років навчання, перелічено навчальні предмети, визначено послідовність їх вивчення за роками навчання, зазначено кількість годин, яка відводиться на кожний предмет на кожному курсі. Відповідно до навчального плану складаються програми і підручники, визначається тривалість і структура навчального року, штату педагогів, забезпечується державне фінансування навчальних закладів. Навчальні плани розробляються для різних типів професійних навчально-виховних закладів» [5: 204].

Зміст підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання арт-терапевтичних технологій було досліджено на основі аналізу навчальних планів 3-х педагогічних вищих навчальних закладів, які готують учителів початкової школи: Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Всі плани розроблені за вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова КМУ від 20.04.2011 №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»), який, відповідно до мети початкової школи, спрямований на врахування пізнавальних можливостей і потреб молодших школярів.

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає її зміст, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави; базується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлюють чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти [1].

Необхідність підготовки вчителя початкової школи до використання арт-терапевтичних технологій відображена у чинних навчальних планах для студентів спеціальності «Початкова освіта» у таких дисциплінах – у блоці «Дисципліни загально-професійної підготовки»: «Основи психодіагностики» (2 кр.), «Основи педагогічної творчості» (2,5 кр.), «Педагогічні технології в початковій школі» (2,5 кр.); у блоці «Дисципліни професійної і практичної підготовки»: «Образотворче мистецтво з методикою викладання» (4,5 кр.), «Основи сценічного та екранного мистецтва з методикою навчання» (1,5 кр.), «Музичне виховання і основи хореографії з методикою» (4,5 кр.); у блоці «Вибіркові навчальні дисципліни» серед дисциплін самостійного вибору навчального закладу – «Основи корекційної педагогіки» (2 кр.), серед дисциплін вільного вибору студентів – «Здоров’язбережувальні педагогічні технології» (1,5 кр.). Зупинимося детальніше на їх змісті.

Мета курсу «Основи психодіагностики» – забезпечення майбутніх учителів початкової школи теоретичними знаннями з основ психодіагностики та озброєння уміннями застосовувати на практиці психодіагностичний інструментарій, використовуючи загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики.

Г. Люблинська підкреслювала: «Оскільки для розвитку дітей період початкового навчання відіграє особливу роль, то для того, щоб вчасно побачити індивідуальні особливості молодших школярів, необхідна належна психологічна підготовка фахівців з початкової освіти» [2: 87].

О. Савченко серед внутрішніх проблем початкової школи назвала брак сучасних психологічних знань, діагностичних матеріалів і умінь у вчителя початкової школи [6]. Саме тому ми вважаємо необхідним вивчення курсу «Основи психодіагностики» у системі підготовки вчителів початкових класів.

У змісті дисципліни «Основи психодіагностики» можна виділити фрагмент, присвячений застосуванню арт-терапевтичних технологій в освіті (тема «Проективні методики», «Діагностика емоційно-вольової сфери особистості», «Діагностика порушень розвитку та емоційно-особистісної дезадаптації»). Проте, вивчення питань використання арт-терапевтичних технологій у навчанні конкретного предмету «Основи психодіагностики» в межах невеликого фрагменту (2-3 теми) не може забезпечити, на нашу думку, практичну підготовку вчителя до використання арт-терапевтичних технологій у майбутній професійній діяльності, озброїти його необхідними вміннями щодо організації своєї діяльності за допомогою сучасних арт-терапевтичних засобів.

У змісті курсу «Основи педагогічної творчості» виділено теми, що частково відображають більше творчий компонент, оскільки сама по собі арт-терапевтична діяльність є творчим процесом. Так, у темі «Сутність та зміст педагогічної творчості і майстерності» розглядаються сучасні передумови розвитку педагогічної творчості і майстерності в контексті гуманістичної парадигми освіти; показується генезис розвитку цих ідей в історії зарубіжної та вітчизняної педагогічної думки; розкриваються сутність цих дефініцій, їх ознаки та співвідношення; виявляються можливі рівні педагогічної творчості і майстерності, критерії та передумови успішної педагогічної праці.

Тема «Технологічні основи професійно-педагогічної діяльності» присвячена вивченню первинних функціональних одиниць педагогічної діяльності – педагогічним діям, ситуаціям, завданням, їх типам і видам, процесу розв’язання; педагогічним умінням та індивідуальному стилю педагогічної діяльності.

Тема «Основи професійно-педагогічного самовдосконалення» заглиблює студентів у розуміння сутності, механізмів та шляхів професійного самовдосконалення. Ознайомлення зі шляхами створення творчої лабораторії вчителя, вивчення передового досвіду стають основою для міркувань про подальше професійне зростання та свідомого планування цього складного процесу.

Дослідження Л. Виготського, Б. Теплова підтверджують, що художня творчість і уміння творити не залишається на відміну від інших форм діяльності виключно в рамках самої свідомості, а постійно переростає з діяльності духовно-теоретичної в діяльність перетворювально-практичну. Невипадково художня творчість, практичні художні уміння відіграють головну роль у багатьох системах, що одержали широке визнання в художній освіті.

Курс «Педагогічні технології в початковій школі» покликаний слугувати поглибленню і розширенню професійної підготовки спеціалістів у галузі початкової освіти, становленню творчої індивідуальності вчителя початкових класів, який розвивається і формується в умовах альтернативної освіти, змісту і технології навчання і виховання. Необхідно навчити майбутніх учителів початкової школи орієнтуватися в системах, технологіях, методиках, несхожих одна на одну, адекватно оцінювати їх, зробити правильний вибір на шляху впровадження педагогічних технологій у навчальний процес початкової школи.

У курсі «Педагогічні технології в початковій школі» передбачені теми, спрямовані на вивчення технологічного підходу в освіті. Так, у темі «Педагогічні технології початкової школи» розглядаються концептуальні положення технологічного підходу в освіті; інноваційність як ознака сучасності; технологія як наука про майстерність; технологія проектування уроку в початковій школі.

Тема «Технологія особистісно орієнтованого навчання і виховання» зосереджує увагу на особистісному підході в педагогіці: історії виникнення; меті та завданнях особистісно орієнтованого навчання; особистісно орієнтованих технологіях.

У темі «Технології навчання у співробітництві» розкривають концептуальні положення педагогічної технології; технології колективно-творчого виховання; технології формування творчої особистості; технології організації групової діяльності.

Тема «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до впровадження педагогічних технологій» аналізує готовність до інноваційної діяльності як важливу професійну якість педагога, представляє її структуру; характеризує розвиток інноваційної поведінки педагога.

При вивченні курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання» враховується, що у змісті дисциплін, які реалізують освітню галузь «Мистецтво» у початковій школі, домінуюча роль належить активній художній діяльності та творчому самовираженню учнів у сфері мистецтва.

У модулі «Теоретичні основи образотворчої діяльності молодших школярів» лише 2 теми фрагментарно розкривають арт-терапевтичний компонент: «Теоретичні основи образотворчої діяльності молодших школярів» та «Види образотворчої діяльності та їх значення для навчання, виховання і різнобічного розвитку молодших школярів».

Викладання курсу «Основи сценічного та екранного мистецтва з методикою» спрямовано на розвиток художньої свідомості й художньо-творчих умінь, художньо-образного мислення студентів, формування уміння спілкуватися з творами мистецтва та їх інтерпретувати, бажання опанувати весь простір духовних цінностей, розширення сфери естетично-емоційних вражень тощо. Серед основних завдань навчальної дисципліни можна виділити такі: надання студентам основ художніх знань, що уможливить усвідомлення ними специфіки майбутньої професійної діяльності; розширення мистецького світогляду та ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів на основі ознайомлення й вивчення кращих зразків сценічного та екранного мистецтва; формування умінь оперувати різними видами аналізу художніх особливостей мистецьких явищ та інтерпретації творів на основі знайомства з різними формами, жанрами, стилями мистецтва; збагачення власного художньо-естетичного досвіду для подальшого використання в професійній діяльності.

Цікавою й змістовною для майбутніх фахівців є інформація про комплекс сучасних програм українських та російських педагогів-новаторів розвитку дитини засобами мистецтва та сучасні тенденції взаємозв’язку й синтезу різних видів мистецтва.

Звичайно, жоден навчальний курс не може вмістити всього обсягу необхідних знань, умінь і навичок. Важлива роль у цьому процесі відводиться загальнодидактичним принципам на практично-творчих заняттях, які фактично знайомлять студентів із різними комбінаціями комплексного та синтетичного поєднання видів мистецтва. За визначенням О. Щолокової, на сучасному етапі викладання предметів художньо-естетичного циклу, традиційні принципи наочності й наступності повинні доповнюватися принципами розвиваючого навчання, науковості, принципом систематичного та послідовного навчання. Ці принципи дійсно можуть допомогти художній дидактиці на методологічному рівні, там, де й знаходить своє відображення загальне у викладанні науки та мистецтва – на рівні теорії пізнання, виховання мислення. Цілісність, образність, асоціативність, імпровізаційність, інтонаційність, художність є тим підґрунтям, яке може стати базою для формування принципів музичної та художньої дидактики [7: 47].

Виконання окремих завдань курсу «Основи сценічного та екранного мистецтва з методикою» спрямоване на вивчення власних духовних інтересів особистості, можливості спілкування й передачі культурно-духовного досвіду від викладача до студента, творчого спілкування в групі тощо. Робота на семінарських та лабораторних заняттях дозволяє узагальнити та структурувати систему художньо-естетичних знань, набути вміння аналізу, інтерпретації, розуміння видової специфіки мистецтва, феномена художньої інтеграції, а застосування на практичних заняттях комплексу філософських, естетичних, культурологічних та мистецтвознавчих знань забезпечує високий рівень професійної підготовки фахівців.

Для розвитку і формування художньо-творчих умінь на заняттях з курсу «Основи сценічного та екранного мистецтва з методикою» процес сприйняття та теоретичного аналізу тісно пов’язується з безпосереднім виконанням: співом, диригуванням, інсценізацією, театралізацією, творінням власної музики, фрагментів картини, скульптури тощо.

Програма курсу «Музичне виховання і основи хореографії з методикою» орієнтує студентів на вивчення сучасних досягнень вітчизняної та зарубіжної практики масового музичного й хореографічного виховання дітей в умовах загальноосвітньої школи.

У курсі студенти ознайомлюються з важливими поняттями: «музика», «хореографія», «танець», «балет», «танцювальна мова», «танцювальна творчість». Тема «Психолого-педагогічні основи формування музичного сприймання школярів» за своїм змістом максимально наближена до терапевтичного компонента (музична терапія), покликана допомогти майбутнім учителям оволодіти методикою формування музичного сприймання на рівні сучасних наукових уявлень про цей процес. Під час лекцій розкриваються особливості музичного сприймання, логіка і шляхи розвитку умінь музичного сприймання в учнів молодшого шкільного віку. Особлива увага приділена методам організації слухання музичних творів. Студенти пізнають основи процесу музичного сприймання школярів, усвідомлюють особливості педагогічного управління цим процесом, ознайомлюються з методикою організації слухання музики.

Також розглядаються інші теми, пов’язані з терапевтичним компонентом (танцювальна терапія): «Хореографія як вид синтетичного мистецтва та предмет виховання»; «Танець – як засіб спілкування»; «Танцювальна мова: її зміст та форма»; «Танець – як творча діяльність».

Отже, в результаті засвоєння курсу «Музичне виховання і основи хореографії з методикою» студенти вчаться емоційно реагувати на музику, сприймати, оцінювати, осмислювати музичні твори; формувати музично-естетичний смак, враження, уявлення; розвивати почуття, переживання, рефлексію, музичну пам’ять, мислення особистості.

У блоці «Вибіркові навчальні дисципліни» серед дисциплін самостійного вибору навчального закладу студенти вивчають курс «Основи корекційної педагогіки», який Міністерством освіти і науки України запроваджувався як нормативний курс, що дало змогу базуватися на психологічній інформації.

Практика європейських країн, США, Канади свідчить, що діти з особливостями психофізичного розвитку можуть одержувати освіту не лише у спеціальних, відокремлених від загальної освіти закладах, а й у загальноосвітніх школах за моделлю інтегрованої чи інклюзивної освіти, яка передбачає надання якісних освітніх послуг дітям незалежно від рівня їхнього розвитку.

Запровадження сучасних моделей організації навчання, виховання і реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку потребує не лише спеціальної організації матеріального середовища, а й підготовки психолого-педагогічного персоналу загальноосвітніх закладів, оскільки ефективність інте­грованого та інклюзивного навчання залежить від правильного психолого-педагогічного супроводу цих дітей, який забезпечують як учителі-дефектологи, так і педагоги та психологи загальноосвітніх закладів.

Розв’язання проблем корекційної педагогіки можливе наразі у тісному взаємозв’язку із загальною педагогікою та психологією. Зокрема, такими проблемами є раннє виявлення та діагностика відхилень у розвитку дітей, правильне тлумачення труднощів у навчанні, адекватна психолого-педагогічна допомога.

Метою курсу «Основи корекційної педагогіки» є ознайомлення майбутніх учителів початкової школи з корекційною педагогікою як наукою; дітьми з порушеннями психофізичного розвитку як суб’єктами корекційної освіти; загальною характеристикою сучасної системи освітньо-корекційних послуг; із змістом і процедурою відбору дітей у спеціальні заклади, прийомами психолого-педагогічної допомоги дітям, які потребують корекції психофізичного розвитку.

Вивчення курсу ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого навчання, побудові суб’єкт-суб’єктних стосунків із студентами. При цьому використовуються традиційна та активна лекція, пояснення, бесіда, дискусії, моделювання, ділові ігри, розв’язання педагогічних ситуацій, практичні завдання, проведення занять у спеціальних закладах, перегляд відеозаписів тощо.

Варто зазначити, що у практику Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка введені спецкурси, які забезпечують, на думку Л. Хомич, диференціацію психолого-педагогічних знань у педагогічному закладі. Студентам пропонують спецкурси, що поглиблюють їх професійно-педагогічні знання, а саме у 2013-2014 навчальному році в VІІ семестрі майбутнім учителям початкових класів були заплановані елективні спецкурси: «Спецкурс із педагогіки» (1,5 кр.) спецкурси з приватних методик: математики, української мови, природознавства. Нажаль, названі спецкурси не в змозі забезпечити підготовку майбутніх учителів початкової школи до використання арт-терапевтичних технологій у професійній діяльності.

Відображення арт-терапевтичного компонента у навчальних планах Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Ізмаїльського державного гуманітарного університету та Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка засвідчило про відсутність належної уваги до арт-терапії і недостатність підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання арт-терапевтичних технологій у професійній діяльності.

Висновки. Таким чином, з одного боку, недостатнє висвітлення проблеми підготовки вчителя початкових класів до використання арт-терапевтичних технологій у навчально-виховному процесі у науково-методичних дослідженнях, а з іншого боку, гостра потреба практики у вчителях початкових класів, здатних організувати сприятливе, комфортне середовище для молодших школярів, висуває необхідність розробити теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання арт-терапевтичних технологій у професійній діяльності.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Державний стандарт загальної початкової освіти // Початкова школа. – 2011. – №7. – С. 1-18.
2. Люблинская А. А. Назревшие вопросы подготовки учителя начальной школы / А. А. Люблинская // Советская педагогика. – 1966. – №8. – С. 23-27.
3. Морська Л. І. Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів іноземних мов до використання інформаційних технологій у професійній діяльності дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.04; 13.00.02 / Морська Лілія Іванівна. – Тернопіль, 2008. – 522 с.
4. Мохнатюк І. О. Особливості сучасної освіти: соціокультурно-ціннісний вимір / І. О. Мохнатюк // Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2010. – №19. – С. 165-170. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Fpgn/2010_18-19/p_165-170.pdf
5. Професійна освіта : словник : навч. посіб. / уклад. С. У. Гончаренко та ін. ; за ред. Н. Г. Ничкало. – К. : Вища шк., 2000. – 380 с.
6. Савченко О. Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу / Олександра Савченко // Початкова школа. – 2009. – № 8. – С. 1-6.
7. Щолокова О. П. Система професійної підготовки студентів педагогічних вузів до художньо-естетичної освіти школярів: Дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01., 13.00.04 / О. П. Щолокова. – К., 1996. – 394 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Сорока Ольга Вікторівна – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Коло наукових інтересів: підготовка майбутніх учителів початкової школи до використання арт-терапевтичних технологій.