ДОБОВА АДАПТИВНІСТЬ РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ У ДОШКІЛЬНЯТ ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Людмила Нєворова, Олена Нєворова
(Кіровоград, Україна)
Анотація. В статті наведено особливості добової адаптивності розумової працездатності у дітей 5-6 років з різними властивостями нервових процесів. Розглянуто розумову працездатність як один з адекватних критеріїв оцінювання функціонального стану організму та його адаптаційних можливостей у процесі систематичного навчання. Наведено порівняльний аналіз показників розумової працездатності у дітей з різними рівнями властивостей нервових процесів. Доведено, що організація систематичного навчання з урахуванням індивідуальних особливостей нервової системи покращує розумову працездатність.
Ключові слова: адаптація,розумова працездатність, добова адаптивність, властивості нервових процесів, функціональна рухливість нервових процесів, молодші школярі, дошкільники.
Аннотация. В статье рассмотрены особенности суточной адаптивности умственной работоспособности у детей 5-6 лет с разными свойствами нервных процессов. Представлено умственную работоспособность как один из адекватных критериев оценивания функционального состояния организма и его адаптационных возможностей в процессе систематического обучения. Проведен сравнительный анализ показателей умственной работоспособности у детей с разными уровнями свойств нервных процессов. Доказано, что организация систематического обучения с учетом индивидуальных особенностей нервной системы улучшает умственную работоспособность.
Ключевые слова:адаптация, умственная работоспособность, суточная адаптивность, свойства нервных процессов, функциональная подвижность нервных процессов, младшие школьники, дошкольники.
Annotation. This article says about a daily mental capacity of adaptability in children 5-6 years with different properties of nervous processes. Presented by mental performance as one of the appropriate evaluation criteria of the functional state of the organism and its adaptive capacity in the process of systematic training. A comparative analysis of the indicators of mental health in children with different levels of properties of nervous processes. It is proved that the organization of systematic training based on individual characteristics of the nervous system improves mental performance.
Key words: adaptation, mental capacity, daily adaptability, properties of the nervous processes, functional mobility of nervous processes, junior high school students, preschool children.
Розвиток, виховання, освіта дітей дошкільного віку і збереження їх здоров'я є актуальною і важливою державною проблемою. Системна, комплексна і цілеспрямована робота з дітьми 5-6 років потрібна для вирішення важливої педагогічної, психологічної і соціальної проблеми забезпечення рівних стартових можливостей дітей, визначених Концепцією розвитку освіти.
Досвід багатьох країн свідчить про необхідність і значущість подібної роботи з дітьми 5-6 років в період інтенсивного розвитку їх мозку і формування пізнавальної діяльності [1-8]. Не менш важлива соціалізація дитини, її уміння спілкуватися з однолітками, дорослими, здатність самостійно працювати. Особливого значення в цьому віці набуває розвиток творчих здібностей, емоційний і фізичний розвиток.
Психофізіологічна і педагогічна ефективність виховання і навчання знаходиться в тісній залежності від того, якою мірою враховуються анатомо-фізіологічні особливості дітей, періоди розвитку, для яких характерна найбільша сприйнятливість до дії тих або інших чинників, а також періоди підвищеної чутливості й зниженої опірності організму.
Незважаючи на численні дослідження фізіологічних і психологічних функцій дітей 6 років [1-8], недостатньо вивчена їх динаміка в ході навчально-виховного процесу. Це визначає актуальність і необхідність проведення фізіологічної і психолого-педагогічної оцінки раннього введення інтелектуальних навантажень в дошкільних навчальних закладах (ДНЗ) і підготовчих відділеннях загальноосвітніх шкіл (ЗОШ).
В ході проведення таких досліджень важливим є вибір найбільш адекватних критеріїв оцінювання функціонального стану організму та його адаптаційних можливостей в процесі систематичного навчання. Одним з таких критеріїв є розумова працездатність, що відображає індивідуальні особливості функціонального стану мозку і когнітивних процесів [3].
Доведено, що адекватно організоване систематичне навчання сприяє розвитку розумової працездатності, а отже і ефективності набуття знань і засвоєннянавичок [4, 5, 6]. Для оцінки впливу інтелектуальних і фізичних навантажень на організм дитини разом з розумовою працездатністю використовуються показники функціонування серцево-судинної системи, фізичного розвитку і здоров'я дитини [4,5]. Проте подібних комплексних дослідженьнебагато, і вони мають фрагментарний характер [6].
Метою статті було проаналізувати показники добової адаптивності розумової працездатності в хлопчиків 5-6 років з різною функціональною рухливістю нервових процесів (в умовах ДНЗ та підготовчої групи ЗОШ).
Відомо, що навчання як в умовах ДНЗ, так і підготовчої групи ЗОШ сприяє удосконаленню функцій ЦНС, підвищенню розумової працездатності. Для дослідження особливостей розумової працездатності обирали хлопчиків 5-6 років (36 осіб), які відносились до I, II (71,0%) і III (29,0%) груп здоров'я. Функціональні зміни в організмі дітей під впливом навчання ми визначали за рівнем і динамікою розумовоїпрацездатності з використанням методики дозованої роботи в часі за допомогою фігурних таблиць [5]. За допомогою цієї ж методики визначали рівень функціональної рухливості нервових процесів, який характеризує кількісний показник розумової працездатності.
Показники розумової працездатності досліджували на початку, в середині і в кінці року протягом дня і тижня.Інтегральні показники розумової працездатності: показники добової, тижневої і річної адаптивності, розраховувалися за методикою М.В. Антропової [4].
В ході проведеного дослідження було встановлено деякі вікові зміни: в хлопчиків від 5 до 6 року життя показники розумової працездатності суттєво (p<0,001) зростали, а стійкість за показниками добової, тижневої і річної адаптивності, збільшувалась в середньому на 20÷35 %.
Вихованцідитячогосадкапіслядворічногопроведеннящоденнихобов'язковихзанятьзвикористаннямрізноманітнихігор, безособливихутрудненьсприймалисловеснуінструкціюзвиконаннязавданняіуспішнознимсправлялися. Водночас, їх однолітки – вихованці підготовчої групи ЗОШ, не мають подібної попередньої системи організації часу в умовах домашнього виховання.
У дітей, які перебувають в ДНЗ денна динаміка розумової працездатності за за показниками добової, тижневої і річної адаптивностівиявилася вищою і більш стійкою, а втомабула менш вираженою, ніж у однолітків підготовчої групи ЗОШ: інтенсивність роботи і коефіцієнт продуктивності вище на 68,0-76,0 %, якість роботи, що характеризує стан довільної уваги – на 49,0-58,0% (ρ<0,001).
Після першого 20-хвилинного розвивального заняття в подготовчій групі ЗОШ інтенсивність роботи і коефіцієнт продуктивності підвищувалися, але, водночас, якість роботи і кількість завдань, виконаних без помилок, вже знижувались. Виходячи з різноспрямованої динаміки інтенсивності та якості роботи, у дітей підготовчої групи ЗОШ розвивалась втома, яка проявлялась в охоронному гальмуванні.
До кінця всіх занять (45хвилин інтелектуального, статичного і динамічного навантаження) у вихованців підготовчої групи ЗОШ особливо різко знижувались якість роботи і показник добової адаптивності, що свідчило про зниження у дітей довільної уваги і вираженувтому.
Комплексна оцінка варіантів завдань показала, що кількість робіт виконаних на «відмінно» і «добре»значно знижувалась, а з оцінкою «незадовільно» – помітно зростала до кінця всіх занять у дітей підготовчої групиЗОШ.
Досліджувані нами групи дітей 5-6 років, які є вихованцями ДНЗ істотно не відрізнялисьза показниками розумової працездатності. У денній динаміці вона знижувалася від початку до кінця занять: інтенсивність робіт на 12,0-27,0%, якість на 38,0-32,0%, коефіцієнт продуктивності на 20,0-25,0 %, відсоток безпомилкових робіт - на 23,0-25,0%.
Розвиваласьвтома, що проявлялась, виходячи з різноспрямованої динаміки інтенсивності та якості роботи, в охоронному збудженні.
До кінця всіх занять (45 хвилин інтелектуального, статичного і динамічного навантаження) у вихованців ДНЗ майже в 2 рази знижувалась якість роботи і показники добової адаптивності, що засвідчувало зниження в дітей довільної уваги і стан вираженоївтоми. У вихованців підготовчої групиЗОШспостерігалась більш висока швидкістьвиконання роботи від початку до кінця занять, але якість роботи, відсоток безпомилкових робіт знижувалися більшою мірою, ніж у вихованців ДНЗ.
Відомо, що швидкість переробки інформації, розпізнавання зразків і, отже, розумова діяльність дітей залежать від рівня функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП).
Спостереження з хронометруванням виявили суттєвівідмінності між дітьми: в різних формах діяльності одним дітям було потрібно в 1,5-2,0 разу більше часу, ніж іншим.
Результати проведення методики з фігурними таблицями дозволили розподілити дітей 5-6 років на 2 групи: з високим і низьким рівнями функціональної рухливості нервових процесів.
Порівняльне вивчення показників працездатності виявило наступні закономірності: у дітей з низьким рівнем ФРНП працездатність виявилася суттєво нижчою, ніж у їх однолітків з високим рівнем ФРНП (p<0,001). Ці відмінності залишалися достовірними в різні періоди протягом дня і тижня.
Діти з з низьким рівнем ФРНП за однаковий час (2 хвилини) виконували завдання не лише в меншому об’ємі, але і з гіршою якістю, ніж діти, що мають з високий рівень ФРНП. Різницяпоказників розумової працездатності дітей з низьким і високим рівнями ФРНП проявлялася протягом дня. Початкові показникирозумової працездатності (до і після занять) у дітей з високим рівнем ФРНП були достовірно вищими, порівняно з дітьми з низькими рівнями ФРНП (p<0,01÷<0,001).Водночас, швидкість роботи, коефіцієнт продуктивності від початку до кінця занять не зазнавалисуттєвих змін у дітей обох груп.
У дітей з низьким рівнем ФРНП до кінця занять значно знижувалася точність роботи (p<0,05). Відповідно, більш низьким у них виявлявся і показник адаптивності (p<0,01). Низький показник добової адаптивності вказував на меншу опірність їх організму втомі, що розвивається під впливом як власне розумової роботи, так і пов’язаної з нею напруги, що виникає під час утримання статичного положення тіла.
Висновки:
1. Діти з низьким рівнем ФРНП за однаковий час (2 хв.) виконували завдання не лише в меншому об’ємі, але і з гіршою якістю, ніж діти, що мають високий рівень ФРНП. Різниця міжпоказниками розумової працездатності в дітей з високими і низькими рівнями ФРНПспостерігались і протягом всього дня.
2. У дітей з низькими рівнями ФРНП до кінця занять значно знижувалася точність роботи (p<0,05). Низький показник добової адаптивності вказував на меншу опірність їх організму втомі, що розвивається під впливом як власне розумової роботи, так і пов’язаної з нею напруги, що виникає під час утримання статичного положення тіла.
3. У дітей, які перебувають в ДНЗ денна динаміка розумової працездатності за показниками добової, тижневої і річної адаптивності виявилася вищою і більш стійкою, а втома була менш вираженою, ніж у однолітків підготовчої групи ЗОШ.
БІБЛІОГРАФІЯ:
1.Безруких М.М. Возрастные особенности структуры саморегуляции деятельности у детей 4–5 лет /М.М. Безруких, Е.С. Логинова // Мир психологии. –2002. – № 1. – С.121–126.
2. Безруких М.М. Возрастные особенности развития произвольных движений у детей и подростков /М.М. Безруких // Физиология роста и развития детей и подростков / Под ред. А.А. Баранова, Л.А. Щеплягиной. – М., 2000. – С. 222–228.
3. Мачинская Р.И. Формирование нейрофизиологических механизмов произвольного избирательного внимания у детей младшего школьного возраста: Дисс. …докт. биол. наук /Р.И. Мачинская. – М., 2001. – 278 с.
4. Антропова М.В. Работоспособность учащихся и ее динамика в процессе учебной и трудовой деятельности /М.В. Антропова. – М.: Просвещение, 1968. – 251 с.
5. Антропова М. В. Реакции физиологических систем организма детей 6–12 лет в процессе адаптации к учебной нагрузке / М. В. Антропова // Физиология человека. – 1983. – Т. 9. – № 1. – С. 18–24.
6. Степанова М.И. Гигиенические проблемы регламентации учебновоспитательной нагрузки дошкольников /М.И.Степанова, Н.Н.Куинджи, З.Н. Сазанюк// Всероссийская науч. практ. конф.: гигиена детей и подростков на пороге третьего тысячелетия. – М., 1999. – С. 135.
7. Панасюк Т.В. Анатомо-антропологические особенности детей грудного, раннего и дошкольного возраста /Т.В.Панасюк. – М., 1998. – 27 с.
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ:
Нєворова Людмила Василівна – кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри корекційноїосвіти та здоров’я людини Кіровоградського державного університету імені Володимира Винниченка.
Нєворова Олена Валеріївна – кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання Кіровоградського державного університету імені Володимира Винниченка.