Accessibility Tools

ОРГАНІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-МУЗИКАНТІВ

Тетяна Дорош
(Харків, Україна)

Дорош Т. Л. У статті розкриваються питання організації культурно-просвітницької діяльності студентів-музикантів у вищій педагогічній школі. Автор висвітлює основні завдання культурно-просвітницької діяльності студентської молоді, в яких доповнюється зміст музичного виховання. Підкреслено, що участь у різноманітних заходах націлюють майбутніх фахівців мистецьких дисциплін до практичної роботи, сприяють подальшому розвитку їх творчої діяльності та вдосконаленню. У загальній таблиці подається структура організації культурно-просвітницької діяльності студентів-музикантів, що включає підготовку, реалізацію, аналіз результатів власного виступу, окреслюються подальші шляхи цієї діяльності.

Ключові слова: культурно-просвітницька діяльність, студент-музикант, музичне мистецтво, концертне виконавство.

Дорош Т. Л. Организация культурно-образовательной деятельности студентов-музыкантов.В статье рассматриваются вопросы организации культурно-образовательной деятельности студентов-музыкантов в высшей педагогической школе. Автор освещает основные задачи культурно-образовательной деятельности студенческой молодежи, в которых дополняется содержание музыкального воспитания. Подчеркнуто, что участие в разнообразных мероприятиях нацеливает будущего специалиста к практической работе, способствует дальнейшему развитию и совершенствованию их творческой деятельности.

Ключевые слова: культурно-образовательная деятельность, студент-музыкант, музыкальное искусство, концертное исполнение.

DoroshT. L. The organizationofcultural and educationalactivitiesofstudents-musicions. The questions of cultural and educational activities ofstudents-musicions in higher school are descried in the article. The author illustates basic tasks of cultural and educational activities of students. These problems are completedwith the content of musical education. It is emphasized thatthe participation in various festiveoccasions aims tofutherdevelopment and improvement of their creative activity. The subsequent ways of this activity are outlinedin the work.. The structure of organization of cultural and educational students activities includes preparation, realization and analysis of the results of their own playing, taking part in different concerts, festiveoccasions.

Keywords: cultural, educational activities, student-musicion, music art, concert performance.

Постановка проблеми. Пріоритетною діяльністю студентів-музикантів у вищий педагогічній школі є не лише участь у науково-практичних конференціях (міжнародних, усеукраїнських, регіональних), а й залучення їх до культурно-просвітницької діяльності. Культурно-просвітницька діяльність студентів ВНЗ має бути скерована на виконання завдань, затверджених Законом України «Про вищу освіту», Концепції національного виховання молоді, де визначені пріоритетні напрями розвитку культурної політики Української Держави. Дослідження цього питання повинно передбачати якісні зміни в організації та проведенні різноманітних культурних заходів, які націлюють майбутніх фахівців мистецьких дисциплін до практичної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Теоретичним підґрунтям роботи стали праці Л. Воєвідко, Д. Кабалевського, Є. Куришева, О. Щолокової [1; 4; 5; 6] з питань розкриття ідей пропаганди та популяризації музичного мистецтва засобами культурно-просвітницької діяльності, залучення студентів до цих процесів. Утім, наукова література не в повному обсязі розкриває сьогоденні потреби щодо цілісного виховання майбутнього фахівця мистецьких дисциплін, його готовність до культурно-просвітницької, концертно-освітньої діяльності. Отже, актуальність обраної проблеми визначила тематику цього дослідження.

Формулювання мети статті. Мета роботи – розкрити особливості організації та проведення культурно-просвітницької діяльності студентів-музикантів, їх залучення до цих заходів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Культурно-просвітницька діяльність заснована на традиціях культурно-виховної та освітньої роботи, є системою заходів, що сприяють підвищенню культурного рівня, розвиткові творчих здібностей та ініціативи, організації культурного дозвілля [2].

Очевидним є той факт, що сучасний фахівець музичного мистецтва має добре володіти інструментально-виконавською майстерністю, широким спектром соціально-культурного та художнього світогляду, бути освіченою особистістю, здатною творчо розв’язувати педагогічні завдання.

До педагогічних завдань О. Щолокова відносить: ознайомлення студентів із загальними напрямами в мистецтві, розвиток широкого художнього світогляду й загальної культури, обізнаність з образною мовою окремих його видів; виховання пізнавальної активності, інтересу до мистецтва і художньої культури; формування його індивідуального рівня художнього сприйняття; художній розвиток у музично-творчій (виконавській, пропагандистській та педагогічній) діяльності; удосконалення викладання уроків музики та позакласної художньо-виховної роботи в школі. Поєднання певних видів мистецтва на думку вченої є необхідним для ідейно-естетичного виховання особистості, її цілісного формування [6].

Л. Воєвідко наголошує на підготовці сучасного фахівця мистецької спеціальності, яка має відбуватися «на засадах традиційно-зберігальних та творчо-оновлювальних начал, здатних позитивно впливати на суспільний розвиток держави в майбутньому» [1: 25].

Відповідно до цих завдань організація культурно-просвітницької діяльності передбачає: виховання в студентської молоді відповідального ставлення до музично-освітнього процесу, поваги до обраної професії, безкомпромісність у принципових питаннях моралі й честі, розвиток творчої ініціативи, наукової думки (яка покликана достойно репрезентувати музичне мистецтво України); збереження та примноження національних музично-виконавських традицій, популяризація та пропаганда кращих взірців українського та світового музичного мистецтва.

Музичне мистецтво покликано не лише задовольняти потреби любителів музики, а й сприяти духовному збагаченню кожної особистості. «Музика – це не просто мистецтво. Музика вчить людей розуміти один одного, музика виховує в людях гуманізм, допомагає людству захистити світ», – наголошував Д. Кабалевський [4: 40].

Слід звернути увагу на те, що механічний запис, програвачі не зможуть замінити собою «живе» виконання музичних творів. Тому, саме залучення студентів до культурно-просвітницької діяльності, концертних публічних виступів, майстер-класів відіграють особливу роль у підготовці майбутніх фахівців мистецьких дисциплін, наповнюють новим змістом увесь виконавський процес.

Про перевагу «живого» виконання музичних творів, як найбільш дієвого засобу художнього виховання студента, доводить Є. Куришев у своїй роботі «Виконавська практика як форма професійної підготовки вчителя музики». На його думку, у виконавській практиці поєднуються музично-педагогічна та музично-просвітницька діяльності, у результаті якої закріплюються й удосконалюються професійні уміння та навички студентів. Окрім цього, автор підкреслює, що в процесі виконавського спілкування між музикантом і слухацькою аудиторією відбувається ряд соціальних функцій. «Це – просвітництво публіки, її духовне збагачення, виховання в широкому значенні слова, задоволення певних потреб слухачів» [5: 11].

Отже, завдання та цілі культурно-просвітницької діяльності студентів-музикантів можна представити за таким алгоритмом:

* популяризація та пропаганда кращих взірців музичного мистецтва;

* збагачення музичного репертуару, обмін досвідом та творчими досягненнями майбутніх фахівців музичного мистецтва, демонстрація українських музично-виконавських традицій;

* забезпечення діалогу культур;

* створення умов для творчого розвитку кожної особистості, її потенційних здібностей і можливостей;

* залучення студентів-музикантів до різноманітних культурно-просвітницьких заходів, сприяння їхньому формуванню як публічних мистецьких діячів.

Для досягнення поставлених завдань робота студентів, окрім аудиторних занять (індивідуальні заняття з спеціального музичного інструмента, акомпанементу, додаткового та обов’язкового інструмента), має доповнюватися й позааудиторною (самостійна робота з музичними творами, підкріплена теоретичними знаннями та науково-інформаційними матеріалами для розширення власного світогляду та належного відтворення художнього задуму). Студенти повинні самостійно опрацьовувати музичний матеріал, оволодівати новими прийомами гри, технікою роботи зі спеціальною літературою, поглиблювати свої знання, готуватись до концертних виступів, творчих звітів, конкурсних змагань тощо.

Структура організації культурно-просвітницької діяльності студентів-музикантів представлена в таблиці, що включає підготовку, реалізацію, аналіз результатів сценічного виступу.

Таблиця

Структура організації культурно-просвітницької діяльності

студентів-музикантів

Етапи Зміст діяльності Інструментально-виконавська діяльність

I

Мета, розв’язання проблемних завдань, підготовка до культурно-просвітницької діяльності Добір різноманітного музичного репертуару, що відповідає індивідуальним особливостям кожного студента та здійснює позитивний вплив на слухацьку аудиторію; пошук нових засобів і прийомів музичної виразності

II

Реалізація культурно-просвітницької діяльності, цілеспрямоване розширення зв’язків з іншими установами, закладами, організаціями Здатність до художнього відтворення музичних творів (технічна досконалість, відповідність стильовим і жанровим ознакам); уміння поєднувати інструментальне виконавство з іншими видами мистецтв, залучати супровід екранного зображення тощо

III

Критичне оцінююче ставлення до власної гри; детальний аналіз виступу для уникнення недоліків, що мали місце Уміння здійснювати аналіз свого сценічного виступу, досягати емоційно-піднесеного настрою у виконанні, виробляти власну стратегію розвитку впевненої гри для досягнення успіху

У Харківській гуманітарно-педагогічній академії проводиться велика кількість концертних виступів студентів-музикантів. До слухацького загалу залучаються учні музичних та загальноосвітніх шкіл, привертається увага до якісної підготовки майбутніх фахівців мистецьких дисциплін, які здатні популяризувати світове та українське музичне мистецтво.

Варто наголосити, що у відтворенні художнього образу музичного твору студенти застосовують екранне мистецтво, де демонструються фото/відео зображення, малюнки, анімаційні листівки. Такий підхід виступає одним із факторів творчого самовираження виконавця, передачі його власних емоцій, почуттів у створенні образу.

Педагогічний колектив успішно поєднує багатогранну практику з навчально-виховним процесом, пам’ятаючи про те, що «ноти – це мовчазні знаки, котрі ще нічого не говорять про свою величезну художню силу. І треба дуже багато докласти зусиль, уміння, щоб твір ожив під пальцями піаніста, під смичком скрипаля, чи в голосі співака і по-справжньому хвилював слухачів» [3].

Варто підкреслити, що студенти академії беруть активну участь і в багатьох усеукраїнських та міжнародних конкурсах, здобувають нагороди, стають переможцями. Усеукраїнські та міжнародні конкурси, фестивалі, які традиційно включають номінацію «Інструментальне виконавство», націлюють учасників на популяризацію інструментального мистецтва серед молоді, сприяють збагаченню репертуару, обміну досвідом, творчими досягненнями в цій царині.

Програми концертних виступів складаються з творів сучасних українських композиторів: Л. Жульєвої, М. Шумського, фортепіанних дуетів (О. Науменко). Досить цікавою в тематичному плані є п’єса Л. Жульєвої «Гамбрінус» (Одеські ескізи). Її характерні особливості – нестримний емоційний порив акордових пасажів, звукова контрастність, збагачення інструментальної палітри динамічною звучністю, наповнення розмаїтих мелодій сучасними інтонаціями. Гармонічний колорит музичного твору посилює жанрову особливість одеських мотивів. Ці художньо-образні «родзинки», де розгортаються значні можливості фортепіано, приваблюють виконавців до відтворення художнього образу в програмній музиці, надають гравцю можливість продемонструвати власні емоційні відчуття, виразити свій світогляд.

Слід звернути увагу на те, що більш популярними серед студентів-музикантів є інструментальні твори – обробки українських народних пісень. Саме в народній пісні зберігається генетична пам’ять українського народу, утілені його духовна краса, повага й любов до рідної землі.

У концертних виступах студентів звучать твори композиторів-романтиків різних країн. Серед них – «Прелюдія» М. Атаджанова, «Ноктюрн» (Фа мажор) С. Рахманінова та ін. Поетичний образ ночі в музиці, де враховується різноманітність емоційної і барвної шкали, збуджує музику душі, налаштовує слухача на роздуми про сенс життя, своє призначення в світі. Це навіювання відтворюється в ніжних акварельних градаціях до акордових каскадів. Програмна назва твору допомагає слухачам глибше й конкретно уявити світ образів, співнести свої емоції, переживання з асоціативним мисленням.

Відмінна особливість виконавців гри на музичних інструментах – це відтворення різнобарвної палітри музичних творів, відкритість, довіра, звернення до публічної аудиторії, особливий контакт зі слухачами, відчуття співтворчості, взаєморозуміння між ними. Завдяки популяризації музичного мистецтва засобами культурно-просвітницької діяльності відбувається розвиток музично-виконавської культури в Україні. У цих процесах велику роль відіграють факультети музичного мистецтва вищих педагогічних закладів, які мають не лише перетворюватися на науково-дослідницькі виші, а й здійснювати належний рівень підготовки майбутнього музичного фахівця – популяризатора українського національного мистецтва.

Висновки дослідження й перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. Підводячи підсумки вищевикладеному, зазначимо, що залучення до культурно-просвітницької діяльності допомагає студентам здобувати успіх у житті, перемагати в найскладніших життєвих обставинах, здійснювати популяризацію та пропаганду музичного мистецтва, примножувати виконавські традиції України в царині інструментального виконавства національної та світової музики.

Подальші дослідження цього питання дозволять визначити шляхи формування енергійної, творчо активної особистості, здатної застосовувати та вдосконалювати здобуті знання та вміння на практиці впродовж усього життя.

Література

1. Воєвідко Л. М. Українські музично-виконавські традиції: навчальний посібник / Л. М. Воєвідко. – Кам’янець-Подільський : ФОП Сисин Я. І., 2013. – 148 с.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – Київ : Либідь, 1997. – С. 183.

3. Гринишин М. Народжена співати / М. Гринишин // Українська музична газета. – 2013. – № 3 (89). – С. 4.

4. Кабалевский Д. Б. Музыка и музыкальное воспитание (Статьи и выступления разных лет) / Д. Б. Кабалевский. – Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Эстетика» № 1. – М. : Знание, 1984. – 64 с.

5. Курышев Е. В. Исполнительская практика как форма профессиональной подготовки учителя музыки / Е. В. Курышев. – К. : КГПИ, 1989. – 76 с.

6. Щолокова О. П. Формування художньої культури в процесі професійної підготовки педагога-музиканта / О. П. Щолокова // Українське музикознавство, 25. – Київ : «Музична Україна», 1990. – С. 150-155.